Постанова
від 11.12.2018 по справі 826/18821/16
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

11 грудня 2018 року

справа №826/18821/16

адміністративне провадження №К/9901/65548/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції матеріали адміністративної справи №826/18821/16

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Конто - К до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Київській області

на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 лютого 2018 року у складі судді Каракашьяна С. К.

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року у складі колегії суддів Костюк Л.О., Безименної Н.В., Троян Н.М.,

У С Т А Н О В И В:

ПРОЦЕДУРА

30 листопада 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Конто - К (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22 листопада 2016 року № 0003771407, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за податковими зобов'язаннями у розмірі 307 769 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 52 332 грн, № 0003781404, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 1 396 443 грн, № 0003791404, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 1 155 644 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 288 911 грн, № 0003801404, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 616 707 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 154 176 грн 75 коп., з мотивів безпідставності їх прийняття.

05 лютого 2018 року рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року, позовні вимоги задоволено.

05 листопада 2018 року відповідачем подано касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій податковий орган просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

07 листопада 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача та витребувано з Окружного адміністративного суду м. Києва справу № 826/18821/16 .

15 листопада 2018 року справа № 826/18821/16 надійшла до Верховного Суду.

29 листопада 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив позивача, в якому він спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

04 грудня 2018 року до Верховного Суду надійшло клопотання податкового органу про здійснення розгляду справи за участю представника відповідача, яке відхилено Судом з огляду на положення частини п'ятої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України .

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

У вересні -жовтні 2016 року посадовими особами податкового органу проведено планову виїзну перевірку платника податків з питань дотримання податкового законодавства за період з 01 січня 2013 року по 30 червня 2016 року, за результатами якої складено акт від 28 жовтня 2016 року № 129/10-36-14-04/33736555 (далі - акт перевірки).

22 листопада 2016 року на підставі акта перевірки та згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України заступником начальника податкового органу прийнято спірні податкові повідомлення-рішення.

Податковим повідомленням-рішенням № 0003771407 за порушення вимог пункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 138.1, 138.2, 138.4, підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за податковими зобов'язаннями у розмірі 307 769 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 52 332 грн.

Податковими повідомленнями-рішеннями № 0003781404, № 0003791404 та № 0003801404 за порушення вимог підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14, пункту 102.5 статті 102, пунктів 198.2, 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, платнику податків, відповідно, зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 1 396 443 грн, зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 1 155 644 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 288 911 грн, а також збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 616 707 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 154 176 грн 75 коп.

Штрафні (фінансові) санкції податковими повідомленнями-рішеннями № 0003771407

№ 0003791404 та № 0003801404 застосовано на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Склад податкових правопорушень обґрунтовується податковим органом висновком про нереальність господарських операцій платника податків із Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, Товариством з обмеженою відповідальністю УБК Галактіон , Приватним підприємством Будсервіс-КМ , Товариством з обмеженою відповідальністю Мілленіум Консалтинг , внаслідок чого Товариством протиправно визначено витрати за 2013-2016 роки і сформовано податковий кредит за відповідний період.

Судами попередніх інстанцій установлено, що Товариство взято на облік у територіальних органах ДФС України та є платником податків на додану вартість, основним видом діяльності якого є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, фактично здає в оренду майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Господарські операції з контрагентами - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, Товариством з обмеженою відповідальністю УБК Галактіон , Приватним підприємством Будсервіс-КМ виникли за наслідком виконання договорів підряду в рамках затвердженого проекту Реконструкція з розширенням майнового комплексу під виробництво гумових та латексних виробів по АДРЕСА_1

Судами встановлено та не заперечується відповідачем, що вказаний майновий комплекс фактично побудований, введений в експлуатацію та використовується у власній господарській діяльності платника податків.

Фінансово-господарські операції позивача та Товариства з обмеженою відповідальністю Мілленіум Консалтинг (далі - радник) обумовлені укладенням сторонами договору про надання консультаційних послуг від 17 жовтня 2011 року №17102011, метою якого є залучення радником третіх осіб для здійснення боргового фінансування Товариства. Список потенційних кредиторів компанії, з якими радником будуть проведені переговори щодо залучення фінансування згідно Договору визначений у Додатку №1 до Договору, який доповнено відповідно до додаткової угоди від 27 грудня 2011 року №2 вказівкою на ПАО УКРСОЦАНК .

Судами попередніх інстанцій встановлено, що результатом отримання послуг від Товариства з обмеженою відповідальністю Мілленіум Консалтинг стало підписання тристороннього генерального договору про здійснення кредитування від 17 липня 2013 року №06.301-71/158, укладеного між Публічним акціонерним товариством Укрсоцбанк , Товариством з обмеженою відповідальністю Київгума та позивачем, на умовах якого останні два Товариства отримали кредитування, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з банківських рахунках.

Судом апеляційної інстанції додатково встановлено, що в матеріалах справи наявні кредитні договори , укладені між Товариством та Публічним акціонерним товариством Укрсоцбанк на підставі, яких було отримано грошові кошти, які потім використано позивачем у господарській діяльності, що не спростовується відповідачем.

ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій висновувалися з підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача із його контрагентом, на підставі яких платником податків визначено розмір витрат та сформовано податковий кредит з податку на додану вартість у 2013-2016 роках.

ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

У касаційній скарзі податковий орган посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме положень статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV), листа Мінсоцполітики від 21 серпня 2012 року № 9050/0/14-12/13 Про розрахунок норм тривалості робочого часу на 2013 рік , статей 72, 73, 90, 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Нереальність господарських операцій з контрагентом доводиться податковим органом на підставі невідповідності витрат, понесених на оплату праці робітників контрагентів нормам тривалості робочого часу таких працівників, а також недостатністю трудових ресурсів у контрагентів - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю УБК Галактіон , Приватного підприємства Будсервіс-КМ .

Щодо операцій позивача із Товариством з обмеженою відповідальністю Мілленіум Консалтинг , то податковий орган вказує на невідповідність реквізитів контрагента, зазначених у додатковій угоді № 3 від 29 квітня 2013 року та в актах надання послуг. Крім того, зауважує, що відсутні кредитні договори та відсутні суми боргового фінансування, які б підтверджували виконання договору від 17 жовтня 2011 року № 17102011.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Щодо застосування норм процесуального права

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

ОЦІНКА ДОВОДІВ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Нормативне регулювання

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, на яку посилається податковий орган як на правову підставу прийняття податкового повідомлення-рішення № 0003771407, визначено, що об'єктом оподаткування податком на прибуток є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами.

За змістом пунктів 138.1, 138.2, 138.4, підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України визначено перелік витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також встановлено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не відносяться до вкладу витрат (у редакції, що діяла до 01 січня 2015 року).

Правовою підставою прийняття податкових повідомлень-рішень № 0003781404, № 0003791404 та № 0003801404 податковим органом визначено, зокрема, положення пунктів 198.2, 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України .

Положеннями пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України надано право платнику податків віднести до складу податкового кредиту, серед іншого, суми податку на додану вартість, що сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Щодо нереальності господарських операцій.

Нереальність господарських операцій обґрунтовується відповідачем посиланням на відсутність трудових фондів у контрагента, порушенням норм робочого часу (операції Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, Товариством з обмеженою відповідальністю УБК Галактіон , Приватним підприємством Будсервіс-КМ ), а також недоліками, допущеними позивачем при оформленні документів (невідповідність реквізитів), та відсутністю документів, які б підтверджували виконання договору (Товариство з обмеженою відповідальністю Мілленіум Консалтинг ).

Судами першої та апеляційної інстанцій досліджено первинні документи податкового та бухгалтерського обліку за вказаними операціями, надано оцінку їх відповідності вимогам частини першої та другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Реальність операцій з виконання будівельних та монтажних робіт, за наслідками яких визначено розмір витрат та сформовано податковий кредит з податку на додану вартість у 2014-2016 роках досліджена та підтверджена судами попередніх інстанцій на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку.

Судами попередніх інстанцій, серед іншого, встановлено, подальше використання придбаних робіт та послуг у господарській діяльності позивача, що підтверджується наданими та долученими до матеріалів справи первинними документами податкового та бухгалтерського обліку і не спростовується відповідачем.

Суд визнає, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та формування податкового кредиту з податку на додану вартість повинні бути підтверджені належними і допустимими первинними документами, які відображають реальність спірних господарських операцій, і є підставою для формування податкового обліку платника податків .

Доводи касаційної скарги податкового органу зводяться виключно до непогодження з оцінкою судів попередніх інстанцій встановлених обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, податковим органом не зазначено. Податковим органом лише наводяться доводи аналогічні тим, що були викладені в акті перевірки та досліджені і спростовані судами попередніх інстанцій за наслідками судового розгляду.

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відсутність у контрагентів трудових ресурсів, так само як і інші порушення податкової чи трудової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

Податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (стаття 90 Кодексу адміністративного судочинства України).

У цій справі реальність господарських операцій позивача із контрагентом встановлена судами першої та апеляційної інстанцій на підставі комплексного дослідження обставин справи, врахування факту наявності первинних документів, як підстави формування податкового та бухгалтерського обліку, наданих на підтвердження господарських операцій.

Жодних доводів щодо порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм Податкового кодексу України, на підставі яких прийняті спірні податкові повідомлення-рішення або неправильного застосування їх судами, неправильного тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню, відповідачем у касаційній скарзі не наведено.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Верховний Суд, переглянувши рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення вимог касаційної скарги.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 лютого 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року у справі № 826/18821/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Р.Ф. Ханова

Судді І.А. Гончарова

І.Я. Олендер

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення11.12.2018
Оприлюднено13.12.2018
Номер документу78494934
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —826/18821/16

Постанова від 11.12.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

Ухвала від 10.12.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

Ухвала від 07.11.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

Ухвала від 18.10.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Ухвала від 12.09.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Рішення від 07.09.2018

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Каракашьян С.К.

Ухвала від 21.08.2018

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Каракашьян С.К.

Постанова від 02.08.2018

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Костюк Л.О.

Ухвала від 27.06.2018

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Костюк Л.О.

Ухвала від 27.06.2018

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Костюк Л.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні