Рішення

від 11.12.2018 по справі 453/1320/18

СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 453/1320/18

№ провадження 2/453/568/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11 грудня 2018 року Сколівський районний суд Львівської області у складі: головуючого - судді Микитина В.Я. ,

секретаря судових засідань ОСОБА_1 ,

без учасників справи,

розглянувши у підготовчому засіданні у залі суду у місті Сколе Львівської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Сколівського району Львівської області, з участю третьої особи - ОСОБА_4, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_2 в особі належним чином уповноваженого представника за довіреністю ОСОБА_5 (довіреність 19.10.2018 року, реєстровий № 2635) 01.11.2018 року звернулася у суд з позовною заявою до відповідача - ОСОБА_3 сільської ради Сколівського району Львівської області, в якій просить визначити їй додатковий строк - три місяці з дня набрання рішення суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, яка померла 03.11.2017 року.

Ухвалою судді від 02.11.2018 року вказаний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження із визначенням дати підготовчого засідання.

Позов обґрунтовано тим, що 03.11.2017 року у м. Санкт-Петербург Російської Федерації померла тітка позивача - ОСОБА_6. За життя ОСОБА_6 на користь позивача склала заповіт, а тому спадкування повинно відбуватись за заповітом. Тітці позивача за життя належала земельна ділянка площею 3,46 га, що розташована на території Ромоданівської селищної ради Миргородського району Полтавської області із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Позивач зазначає, що строк на подання заяви про прийняття спадщини за заповітом вона пропустила, оскільки не проживала разом із спадкодавцем і про наявність заповіту дізналася тільки у жовтні 2018 року, від дочки спадкодавця ОСОБА_4, після чого звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак у вчиненні такої нотаріальної дії їй було відмовлено у зв'язку із пропуском шестимісячного терміну. У зв'язку з вказаним, позивач була змушена звертатися до суду із даним позовом.

Позивач у підготовче засідання щодо розгляду справи по суті не з'явилася, однак її належним чином уповноважена представник - ОСОБА_5 подала до суду заяву вх. № 5964 від 11.12.2018 року, в якій просила розгляд справи проводити у їх відсутності, вимоги заяви підтримала у повному обсязі, просила її задовольнити.

Належним чином уповноважений представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Сколівського району Львівської області явку належним чином уповноваженого представника у підготовче засідання не забезпечив, однак подав до суду клопотання вх. № 5966 від 11.12.2018 року, в якому просив розгляд справи проводити без участі такого представника, вимоги заяви визнав у повному обсязі та не заперечував проти їх задоволення у підготовчому засіданні. Також зазначив, що йому відомі та зрозумілі наслідки визнання позову.

Третя особа ОСОБА_7 у судове засідання не з'явилася, однак у матеріалах справи наявна нотаріально посвідчена копія заяви про те, що вона пропустила термін для подання заяви про прийняття спадщини після смерті свої матері ОСОБА_6 і за продовженням цього терміну у суд звертатися не буде, на спадкове майно не претендує.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання усіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відтак, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у даній цивільній справі не здійснювалося.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

За таких обставин суд вважає, що перешкод для здійснення розгляду справи у підготовчому засіданні та ухвалення судового рішення у підготовчому засіданні, відповідно до вимог ч. 3 ст. 200 ЦПК України, - немає.

Розглянувши матеріали справи, давши належу оцінку доказам у справі, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід'ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд. У пункті 35 рішення від 12 березня 2009 року у справі Плахтєєва та Плахтєєв проти України (заява № 20347/03; рішення від 12 березня 2009 року) Європейський суд з прав людини вкотре наголосив на гарантованому кожній особі праві на звернення до суду з позовом щодо її прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови Про судове рішення у цивільній справі від 18 грудня 2009 року № 11 роз'яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Виходячи із наведених вище процесуальних норм, практики та роз'яснень, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_6, після смерті якого позивач має намір прийняти спадщину за заповітом і просить визначити їй додатковий строк у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, померла 03.11.2017 року у с. Керро Всеволодського району Ленінградської області Російської Федереції, куди прибула за запрошенням та перебувала в гостях у своєї дочки ОСОБА_4. Факт сперті стверджується копією свідоцтва про смерть серії ІІ-ВО № 706271, виданого 07.12.2017 року управлінням ЗАГС адміністрації МО Всеволожський муніципальний район Ленінградської області сектор № 2. Разом з тим, тітка позивача була громадянкою України та постійно проживала за місцем реєстрації - у с. Орява Сколівського району Львівської області по вул. Марка Вовчка, буд. 9, куди після гостювання у дочки, планувала повернутись.

Вказаний вище день смерті ОСОБА_6, у відповідності із ч. 2 ст. 1220 ЦК України, є часом відкриття спадщини після його смерті.

За життя спадкодавець ОСОБА_6 у м. Миргород Полтавської області склала заповіт, яким належну їй на праві приватної власності земельну ділянку розміром 3,46 га, що розташована на території Ромоданівської селищної ради Миргородського району Полтавської області із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, заповіла позивачу ОСОБА_2.

Відтак, спадкування після смерті спадкодавця ОСОБА_6 повинно відбуватися за заповітом. Спадкоємець не проживала постійно разом із спадкодавцем на момент її смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Таким чином позивач, яка бажає прийняти спадщину, повинна була подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, оскільки на час відкриття спадщини за заповітом після смерті тітки не проживала постійно із нею.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Встановлено, що позивач протягом вказаного вище строку не подала заяву про прийняття спадщини за заповітом після смерті тітки у нотаріальну контору. Відповідно, спадкова справа після смерті ОСОБА_6 не заводилась, що підтверджується листом-відповіддю на її звернення до Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області від 17.10.2018 року за вих. № 931/01-16.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 вказаного Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Однак, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як роз'яснюється у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , вирішуючи питання при визначенні особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

З матеріалів справи вбачається, що позивач пропустила строк звернення у нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті тітки ОСОБА_6 у встановлений законом шестимісячний термін, оскільки вона не проживала разом із спадкодавцем і про наявність заповіту дізналася тільки у жовтні 2018 року, від дочки спадкодавця - ОСОБА_4. Даний факт підтверджується зібраними та наявними у матеріалах справи доказами. Дізнавшись про наявність заповіту, позивач одразу ж звернулася із заявою у нотаріальну контору, на що отримала відмову.

Вищенаведені причини суд вважає поважними, оскільки такі безперечно свідчать про істотні труднощі позивача як спадкоємця на вчинення дій, пов'язаних із прийняттям спадщини після смерті своєї тітки, що, відповідно, має наслідком задоволення позову.

Судові витрати у справі слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 4-5, 12-13, 81, 89-90, 95, 141, 200, 206, 247, 258-259, 264-265, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Визначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 додатковий строк три місяці для подання нею заяви у нотаріальну контору про прийняття спадщини за заповітом після смерті тітки ОСОБА_6, яка померла 03.11.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Сколівський районний суд Львівської області.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_2; зареєстроване місце проживання фізичної особи: 37650, Полтавська область, Миргородський район, смт. Ромодан, вул. Гоголя, буд. 30; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач: ОСОБА_3 сільська рада Сколівського району Львівської області; місцезнаходження юридичної особи: 82640, Львівська область, Сколівський район, с. Орява; ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04370573.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4; місце проживання фізичної особи: Російська Федерація, м. Санкт-Петербург, вул. Красного Флота, 23/1/121.

Суддя В.Я. Микитин