Рішення

від 06.07.2007 по справі 10/157-2844

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/157-2844

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2007 р.Справа № 10/157-2844

Господарський суд Тернопільської області у складі :

Судді : Півторак М.Є.

Розглянув справу  

За позовом: Заліщицького Відкритого акціонерного товариства “Агропромтехніка“, м. Заліщики, вул. С. Бандери 116 Тернопільської області ( поштова адреса м. Тернопіль вул. І.Франка 7/7, ліквідатор Степанов В.В.)

До відповідача: Приватного підприємства “Тіміртан“, м. Заліщики, вул. С. Бандери, 116 Тернопільської області

               За участю представників:

Позивача: Степанова В.В. –ліквідатора Заліщицького ВАТ “Агропромтехніка“, постанова господарського суду;

Відповідача: не прибув;

             Представнику позивача роз'яснено  процесуальні права та обов'язки відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

             Суть справи: До господарського  суду Тернопільської області звернулося з позовною заявою Заліщицьке Відкрите акціонерне товариство “Агропромтехніка“, м. Заліщики до Приватного підприємства “Тіміртан“, м. Заліщики про визнання дійсним Договору купівлі –продажу, укладеного між  сторонами  20 квітня 2007 року.

               В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем  вимог статті 657  Цивільного  Кодексу України в частині ухилення Приватним підприємством “Тіміртан“, м. Заліщики від нотаріального посвідчення  договору, оскільки  договір купівлі –продажу нерухомого майна  укладається в письмовій формі  і підлягає нотаріальному посвідченню.

                Відповідач відзиву на позов не подав, письмових заперечень щодо заявлених позовних вимог суду не представ, його представник у судове засідання не прибув, а подав до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника, а тому позов розглядається в порядку статті 75 ГПК України, за наявними у справі документами.

                Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги повністю.

                   Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  дослідивши представлені документи, суд встановив наступне:

              Згідно статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи ( у тому числі іноземні ), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом свої порушених або оспорюваних і охоронюваних законом інтересів.

              Статтею 20 Господарського Кодексу України визначено, що кожен суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання наявності або відсутності прав.

              Позивач по справі – Заліщицьке Відкрите акціонерне товариство “Агропромтехніка“,  місцезнаходження якої м. Заліщики, вул. С. Бандери, 116 , є юридичною особою, яка зареєстрована Заліщицькою районною державною адміністрацією 04.01.2000 року і включене до ЄДРПОУ (зі змінами), ідентифікаційний код 04541804, що підтверджується Довідкою Головного управління статистики  у Тернопільській області за № 31-27 від 05.07.2007 року, а тому наділене правом на звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.

                Як встановлено у судовому засіданні, 20 квітня 2007 року між Заліщицьким відкритим акціонерним товариством “Агропромтехніка“ в особі ліквідатора Степанова В.В. та Приватним підприємством “Тіміртан“, м. Заліщики було укладено Договір купівлі –продажу, згідно умов якого “Продавець“ продав, а “Покупець“ купив майно, що знаходиться за адресою Тернопільська область м. Заліщики, вул. С. Бандери, 116, а саме об'єкти нерухомості: ремонтну майстерню ( літера “В” ), площею 3042,4 кв. м.; склад ( літера “П” ), площею 16,3 кв. м.; склад ( літера “ Р” ), площею 40,9 кв. м. ;склад ( літера “С” ), площею 44,2 кв. м.; склад ( літера “Т”), площею 38,0 кв. м.; туалет (літера “У” ), площею 6,0 кв. м. та кран козловий, вантажопідйомністю 12,5 тн.

                 Продаж вчинено за 310213,50 грн., які “Покупець“ оплачує одноразовим платежем або частинами на протязі трьох місяців після підписання акту прийому-передачі майна.

                 Право власності на майно виникає в “Покупця“ з моменту державної реєстрації даного Договору.(пункт 4. Договору).

                Даний Договір зареєстровано на Товарній Біржі “Торговий дім “Меркурій“ відповідно до протоколу аукціону № 1 від 19.04.2007 року.

          Статтею 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

              Дослідивши представлені позивачем документи, господарський суд вважає, що за своїм змістом і правовою природою укладений між сторонами Договір  є Договором купівлі –продажу майна, в якому сторони досягли згоди щодо умов, в тому числі в частині оплати за отриманий товар.

          За договором купівлі-продажу одна сторонам (продавець) передає або  зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується  прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України). Ціна придбаного відповідачем на аукціоні об'єкту складала  310213,50 грн.

          Пунктом 8 Договору сторони погодили, що “Продавець“ зараховує в суму коштів, визначену п.3 даного Договору також 21188,00 грн. коштів, внесених “Покупцем“ як 10 відсотків від початкової ціни проданого майна і які перераховує “Продавцю” організатор і ведучий аукціону.

Передача майна була проведена  за актом прийому-передачі, підписаного представниками сторін 25.04.2007 року і який свідчить про фактичну передачу об'єкта купівлі –продажу приватному підприємству “Тіміртан“ м. Заліщики.

               Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

Статтею 202 Цивільного Кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства ( п. 1 ст. 203 ЦК України ).

          У відповідності до статті 185 Господарського кодексу України  до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення,  з  урахуванням нормативного –правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Статтею 657 Цивільного Кодексу України визначено , що договір купівлі –продажу  земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

                А статті 209,210,638-640,655-675 Цивільного Кодексу України, п. 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу та ст. ст. 22,23 Закону № 2171-12 встановлюють, що договір купівлі-продажу спірного об'єкта, обов'язковість якого випливає із зазначеного Закону, вважається укладеним з моменту його нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

               Пунктом 13 Договору купівлі –продажу  сторони передбачили, що “Продавець” та “Покупець“ визначають, що даний договір підлягає нотаріальному посвідченню. Про дату та місце нотаріального посвідчення даного Договору будь-яка із сторін повідомляє другу сторону не пізніше, як за 3 дні. Сторона що отримала повідомлення про нотаріальне посвідчення договору прибуває для його посвідчення в час і місце зазначене в повідомленні.

Разом з тим, статтею 220 Господарського кодексу України передбачено, якщо сторони домовилися щодо істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий Договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

25.04.2005 року позивач по справі за № 1 направив ПП “Тіміртан“, м. Заліщики повідомлення про дату вчинення нотаріальної дії, згідно якого повідомив відповідача про намір вчинити нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу 04 травня 2007 року  о 09 годині в приватного нотаріуса Лютого С.І. м. Заліщики. Повідомлення прийнято представником відповідача, про що свідчить відмітка на Повідомленні, датована 25.04.2007 року, скріплена підписом та відтиском печатки.

18.05.2007 року позивач по справі повторно направив ПП “Тіміртан“, м. Заліщики Повідомлення про дату вчинення нотаріальної дії, згідно якого повідомив відповідача про намір вчинити нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу 23.05.2007 року о 09 год. В приватного нотаріуса Лютого С.І. в м. Заліщики. Повторне повідомлення прийняте представником відповідача 18.05.2007 року, про що свідчить відмітка на Повідомленні, датована 18.05.2007 року , скріплена підписом та відтиском печатки.

Отже, матеріалами справи доведено факт звернення позивача до відповідача з пропозицією щодо забезпечення явки уповноваженого представника приватного підприємства “Тіміртан“, м. Заліщики до нотаріуса для нотаріального посвідчення Договору купівлі - продажу 20.04.2007 року.  

Проте, представник відповідача не прибув для нотаріального посвідчення договору, що і є підставою звернення до суду з позовними вимогами.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті  129 Конституції України  та статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

При даних обставинах справи,  суд встановив, що позовні вимоги в частині визнання дійсним договору купівлі –продажу від 20.04.2007 року підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлений та підтверджений документально.

                На підставі наведеного , керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 1,2,33,44,49,82,84 Господарського процесуального Кодексу України, статтями 11,16, 202,203,209,210,655,657-640,655-675 та п. 4 Прикінцевих та перехідних положень  Цивільного Кодексу України, статтями 20,180,183,193,220 Господарського Кодексу України,  господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Визнати дійсним з моменту укладення  Договір купівлі –продажу від 20.04.2007 року між  Заліщицьким Відкритим акціонерним товариством “Агропромтехгніка“, м. Заліщики, вул. С. Бандери, 116, ідентифікаційний код 04541804 та Приватним підприємством “Тіміртан“, м. Заліщики, вул. С. Бандери, 116, ідентифікаційний код 34526958.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття.

               На рішення господарського суду , яке не набрало законної сили може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня його  прийняття  через господарський суд Тернопільської області.

Суддя                                                                                          М.Є. Півторак