Рішення

від 11.12.2018 по справі 189/1967/18

ПОКРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 189/1967/18

2/189/642/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.12.2018 року смт. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Пустовар О.С.

при секретарі Комеристій І.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Покровське Покровського району Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою про визнання права власності за набувальною давністю на житловий будинок, що розташований за адресою: вул. Патріотів України (Кірова), 64, смт. Покровське Покровського району Дніпропетровської області та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,1395 га., кадастровий номер 1224255100:04:001:0247, що розташована за адресою: вул. Патріотів України (Кірова), 64, смт. Покровське Покровського району Дніпропетровської області. В позовній заяві позивач зіслався на те, що він починаючи з 2004 року, володіє житловим будинком, що знаходиться за адресою: вул. Патріотів України (Кірова), 64, смт. Покровське Покровського району Дніпропетровської області, та земельною ділянкою під вказаним будинком площею 0,1395 га., для будівництва та обслуговування житлового будинку. З 25.11.2008 року він зареєструвався у вказаному будинку за місцем проживання. З того часу він веде господарство, сплачує комунальні платежі, проводить в будинку поточні та капітальні ремонти. Власником зазначеного майна являлась ОСОБА_3, яка володіла вказаним будинком до 26.08.2009 року на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно №150 від 25.10.2000 року, тобто до дня її смерті. Після своєї смерті ОСОБА_3 залишила заповіт згідно якого все своє майно яке залишилося після її смерті вона заповідала матері позивача ОСОБА_4 та його двоюрідному брату ОСОБА_5 Його мама ОСОБА_4 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3, але оформити свої спадкові права не встигла оскільки 04.01.2011 року померла. Спадкоємцем його матері першої черги став його батько ОСОБА_6 Його батько ОСОБА_6 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4, але фактично оформити свої спадкові права не встиг оскільки 23.05.2015 року помер. Інша частина спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_3К до цього часу не оформлена, з причин того, що інший спадкоємець ОСОБА_2 до цього часу її не дооформив. На сьогоднішній день позивач продовжує добросовісно та безперервно володіти та відкрито користуватися даним нерухомим майном в повному обсязі, доглядати за будинком та утримувати його. Позивач неодноразово звертався до відповідача з приводу переоформлення права власності на дане нерухоме майно, оскільки він понад 10 років користується даним нерухомим майном, однак відповідач постійно відмовляв, мотивуючи свою відмову постійною зайнятістю, відсутністю всіх необхідних документів. У зв'язку з чим, позивач просить суд визнати за ним право власності на вказаний будинок та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку за набувальною давністю.

В судове засідання сторони не прибули, надали заяви про розгляд справи у їх відсутність, позивач вимоги викладені в позовній заяві підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, представник відповідача проти задоволення позову не заперечував.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно ч.ч.1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

З огляду на ті обставини, що відповідач не заперечує проти визнання позову, суд вважає доцільним ухвалити рішення в підготовчому судовому засіданні.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 344 ЦК України передбачено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 з листопада 2004 року до 25.11.2008 року без реєстрації. З 25.11.2008 року по теперішній час проживає та зареєстрований за даною адресою, що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, виданим депутатом Покровської селищної ради від 05.11.2018 року. (а.с.17).

Згідно копії свідоцтва про право власності від 27.11.2000 року, ОСОБА_3 являлась власником житлового будинку за адресою: вул. Кірова, 64, смт. Покровське Покровського району Дніпропетровської області . (а.с.9).

Згідно копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №569116, ОСОБА_3 являлась власником земельної ділянки площею 0,1395 га, яка розташована в смт. Покровське, вул. Кірова, 64 Покровського району Дніпропетровської області для будівництва та обслуговування житлового будинку. (а.с.13).

Як вбачається з копії свідоцтва про смерть серії 1-КИ № 299532, ОСОБА_3 померла 25.08.2009 року. (а.с.6).

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.04.2016 року, після смерті ОСОБА_4, виданого державним нотаріусом Другої криворізької державної нотаріальної контори, ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину на 1/6 частку житлового будинку, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Покровський район, смт. Покровське, вул. Патріотів України, 64, яка належала ОСОБА_3К, яка померла 25.08.2009 року, спадкоємцем якої, згідно заповіту, посвідченого ОСОБА_7, приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області 17.03.2009 року, була ОСОБА_4, яка прийняла спадщину шляхом подачі заяви про прийняття спадщини, але не оформила своїх спадкових прав. (а.с.15).

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.04.2016 року, після смерті ОСОБА_4, виданого державним нотаріусом Другої криворізької державної нотаріальної контори, ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину на 1/6 частку земельної ділянки площею 0,1395 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Покровський район, смт. Покровське, вул. Патріотів України, 64, яка належала ОСОБА_3К, яка померла 25.08.2009 року, спадкоємцем якої, згідно заповіту, посвідченого ОСОБА_7, приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області 17.03.2009 року, була ОСОБА_4, яка прийняла спадщину шляхом подачі заяви про прийняття спадщини, але не оформила своїх спадкових прав. (а.с.16).

З матеріалів справи видно, що відповідач ОСОБА_2 є також спадкоємцем померлої ОСОБА_3

Отже судом встановлено, що житловий будинок, яким заволодів позивач, знаходився у власності іншої особи, ніхто крім позивача, не претендує на те, щоб володіти, користуватися та розпоряджатися нерухомим майном. Позивач з 2004 року, до дня подачі позову до суду відкрито, добросовісно та безперервно користується домоволодінням, господарськими будівлями та спорудами, постійно проживає в ньому, сплачує комунальні послуги, ремонтує за власні кошти. Відповідач ОСОБА_2 не заявляв своїх прав власника.

Відповідно до ст. 15 ЦК України , кожна особа має право на захист свого цивільного права уразі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України , кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Так, відповідно до ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод , кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Добросовісність, як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб'єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 р. "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" відповідно до частини першої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК України). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК України).

Як вбачається з Ухвали колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 20 лютого 2008 року, відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Згідно ч. 4 ст. 344 ЦК України право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, війно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Відповідно до пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України цей Кодекс України набирає чинності з 01.01.2004, отже, за загальним правилом, встановленим нормою ст. 58 Конституції України , цей Кодекс не має зворотної дії в часі, тобто, не поширюється на правовідносини, які існували до введення його в дію. Разом з тим, згідно пункту 8Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України правила ст.344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом. Таким чином, правила про набувальну давність можуть поширюватись на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності Цивільним кодексом України , тобто, відлік строків, про які йдеться в частині першій статті 344 цього Кодексу , зокрема, 10-річного, може починатися не раніше, ніж з 01.01.2001, отже, позовні вимоги про визнання права власності на спірний об'єкт за набувальною давністю можуть бути предметом розгляду саме з цієї дати.

Суд встановив, що період відкритого та добросовісного володіння позивачем будинком складає 14 років.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (п.5 ч.1 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" ).

Беручи до уваги вищевикладене, враховуючи те, що позивач дійсно відкрито і добросовісно володіє спірним майном 14 років, інші особи, які б претендували на спірне майно на нього не претендують, позивач є добросовісним набувачем, тому позовні вимоги щодо визнання права власності на житловий будинок за позивачем підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12 , 13 , 76-82 , 89 , 141 , 258 , 259 , 265 ЦПК України , ст.ст. 328 , 392 , 344 , п.8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України , -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії АК 586236, ідентифікаційний код НОМЕР_1, право власності за набувальною давністю на житловий будинок, що розташований за адресою: вул. Патріотів України (Кірова), 64, смт. Покровське Покровського району Дніпропетровської області, позначений як ЛІТ А-1 загальною площею 64,1 м.кв., житловою площею 29,7 м.кв., з усіма господарчими будівлями та спорудами згідно технічного паспорту, а саме: ЛІТ Б-1 літній душ, ЛІТ В-1 вбиральня, ЛІТ Г-1 сарай площею 13 м.кв., ЛІТ Д-1 літня кухня площею 13 м.кв., ЛІТ Е-1 гараж площею 40 м.кв., ЛІТ П-1 погріб площею 6 м.кв., №1-2 огорожа.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії АК 586236, ідентифікаційний код НОМЕР_1, право власності за набувальною давністю на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,1395 га., кадастровий номер 1224255100:04:001:0247, що розташована за адресою вул. Патріотів України (Кірова), 64, смт. Покровське Покровського району Дніпропетровської області.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до Розділу VІІІ п.п.15.5 п.15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.С. Пустовар