Роздільнянський районний суд Одеської області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 511/1102/18
Номер провадження: 2/511/503/18
11 грудня 2018 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Панчук А. І.,
при секретарі Міщенко М.Ю.,
за участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до селянського ( фермерського ) господарства Земляк , третя особа державне підприємство Центр обслуговування громадян про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки .
ВСТАНОВИВ:
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом , просить визнати договір оренди земельного паю недійсним та скасувати його державну реєстрацію.
Свої вимоги мотивує тим, що йому на праві власності відповідно до Державного акту від 10.11.2005 року, серія ЯА № 855649 , належить земельна ділянка площею 5,37 га, кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_1 :01:002:0031 яка розташована на території Марківської сільської Ради Роздільнянського району Одеської області. 01.01.2017 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди вказаних земельних ділянок строком на 7 років. Відповідач з 2017 по 2018 роки повністю здіснював розрахунки по орендній платі, але зважаючи на те , що позивач бажає сам господарювати на вказаній земельній ділянці / паї/ , то він бажає визнати договір оренди не дійсним та розірвати договір оренди , зобов'язати відповідача повернути позивачу належну на праві власності земельну ділянку у стані, придатному для використання для ведення товарного сільськогосподарського виробництва
Позивач ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_2, повноваження якого перевірено , позов підтримали та просили задовольнити, мотивуючи свої вимоги тим , що договір оренди земельного паю було укладено не добровільно , з порушенням норм чинного законодавства. Позивач ОСОБА_1 пояснила , що вона дійсно договір підписувала , але фактично не читала. За 2017 рік отримала орендну плату повністю. Договір укладала добровільно. На сьогодні хоче господарювати сама.
Представник відповідача ОСОБА_3 , повновадження . якого перевірено , позов не визнав у судовому засіданні пояснив , що договір оренди земельної ділянки укладено добровільно, земельний пай належним чином обробляється, орендна плата зумовлена в договорі виплачується у встановлений договором термін , тобто до закінчення поточного року. Заборгованність відсутня. Підстав для визнання договору недійсним , розірвання договору оренди не встановлено , просить в задоволенні вимог відмовити.
Третя особа державне підприємство Центр обслуговування громадян викликався в судове засідання належним чином , в судове засідання не являвся, надав заяву про слухання справи за їх відсутності.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив , що він згідно наданого СФГ Земляк доручення представляв інтереси фермерського господарства при укладенні договору оренди земельного паю. Укладення договору відбувалось добровільно, всі необхідні дані були узгоджені , а саме розмір орендної плати , строки виплати , строк на який було укладено договір. Зауважень з сторони ОСОБА_1 на момент укладення договору не поступало.
Суд, дослідивши всі докази по справі у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ст.3 ЦПК України особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Стаття 4 ЦПК України встановлює способи захисту, які застосовуються судом та визначає, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Згідно ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Стаття 11 ЦПК України визначає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог, і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Статті 15 та 16 ЦК України передбачають право на захист цивільних прав та інтересів та захист цивільних прав та інтересів судом.
Судом встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що ОСОБА_1 на праві власності відповідно до Державного акту від 10.11.2005 року, серія ЯА № 855649 , належить земельна ділянка площею 5,37 га, кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_1 :01:003:0031 яка розташована на території Марківської сільської Ради Роздільнянського району Одеської області. А.с. 8
01.01..2017 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 7 років. Акт зареєстровано в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі .Свої зобов'язання за договором оренди позивач виконав та передав відповідачу згідно Акту приймання-передачі земельну ділянку, зазначену у договорі. А.с.17 Земельна ділянка і раніше була в оренді у СФГ Земляк більше 10 років.
З дослідженого в судовому засіданні договору оренди вбачається, що він розроблений на підставі типового Договору оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 р. №220, та у ньому визначені і зафіксовані письмово всі істотні умови, зокрема термін оренди, розмір та форма орендної плати, права, обов'язки та відповідальність сторін тощо. Умови орендної плати визначені у договорі, де вказано, що вона сплачується у розмірі 3 відсотки від вартості паю за 1 рік у термін по 15 листопада по 15 грудня поточного року з подальшою індексацією , пов.язаною зі збільшенням вартості земельної ділянки. Також зазначено про індексацію зазначеної суми. Згідно цього орендна плата індексується. А.с. 13 п.10 договору .
Судом встановлено, що зазначеного обов'язку про оплату орендної плати відповідач виконав, сплачував орендну плату у повному обсязі за період 2017-2018 років, в результаті чого відсутня заборгованість А.С. 73. Позивачем та його представником не надано жодного доказу , який давав би суду підстави для задоволення позовних вимог.
Договір укладено добровільно, волевиявлення було з обох сторін добровільним, суд підкреслює саме добровільним. Орендна плата становить на 01.01.2017 року 3 / три / відсотки від вартості земельної ділянки . Вартість земельної ділянки встановлена та складає 156794, 83 грн. Див.А.с.13
Порушення даного договору оренди землі в частині сплати орендної плати, судом взагалі не встановлено , відповідач виконує зобов'язання щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно умов договору. Дана земельна ділянка засіяна та обробляється.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про оренду землі» (далі - Закон) відносини, пов'язані з орендою землі регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов. За змістом ст.611 ЦК України правовим наслідком порушення зобов'язання є, зокрема, розірвання договору, якщо це передбачено договором або законом. За умовами договору сторони дійшли згоди про те, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яка істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Відповідно до ст.32 Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Одним із основних обов'язків орендаря відповідно до ст.24 Закону України «Про оренду землі»є своєчасне внесення орендної плати. Цьому положенню кореспондуються умови щодо внесення орендної плати не пізніше 25 грудня поточного року.
Згідно з п. «а»ч.1 ст.96 ЗК України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням. У свою чергу, орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди -ст.24 Закону «Про оренду землі» . Відповідно до ст.141 Земельного кодексу України, серед підстав припинення права користування земельною ділянкою зазначені такі як використання її не за цільовим призначенням, та систематична несплата орендної плати. Згідно зі ст.34 ЗУ «Про оренду землі»у разі припинення або розірвання договору оренди землі, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Відповідно до п.12 Договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
Згідно п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» (зі змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року №2) питання про дострокове припинення користування землею на умовах оренди вирішується шляхом пред'явлення позову про розірвання договору.
Відповідно до ст.651 ЦК України договір може бути змінено чи розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та і інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Зазначене положення ЦК України повністю відповідає захисту права власності, яке гарантується ст.1 Першого Протоколу до Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, що у відповідності до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства. Зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини.
Відповідно до вимог ст.81ЦПК України на сторони в процесі , в тому числі і позивача та його представників лежить обов.язок довести ті обставини на які він посилається , крім випадків відповідно до ст.82 ЦПК України .
Відповідно до вимог чинного законодавства в тому числі і ст.202-211 ЦК України вказаний договір / правочин / вчинено добровільно і він відповідає чинному законодавству. Підстав визнання недійсності вказаного договору відповідно до ст. 215 ЦК України судом не встановлено , а позивачем не надано зовсім належних доказів.
Доводи щодо відсутності вартості земельної ділянки , як підстави для визнання договору недійсним спростовуються розрахунком орендної плати, а саме 3 % від 156704,83грн. становить 4701,14 грн. Між сторонами по розміру орендної плати при укладенні договору було досягнуто відповідної згоди в добровільному порядку.
Волевиявлення при укладенні правочину було добровільним та обоюдним.
Оскільки СФГ« Земляк» виконує взяті на себе зобов'язання за укладеним з позивачем договором оренди землі без № від 01.01.2017 року щодо цільового використання земельної ділянки та виплати орендної плати, то вимоги позивача про те ,що даний договір необхідно визнати недійсним , зобов'язати відповідача повернути позивачу належну йому на праві власності земельну ділянку необхідно залишити без задоволення. В зв,язку з відмовою в задоволенні вимог позивача судові витрати суд покладає на позивача.
На підставі ст.ст.202- 221,215 , 526,610,611,651 ЦК України, ст.ст.25,32,34 Закону України «Про оренду землі» , ст.96, ст.141 Земельного кодексу України, ст.17 Закону України «Про плату за землю» , керуючись ст.ст. 12,13, 80,81,133,141,228,242-246, 258,259,263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В :
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до селянського ( фермерського ) господарства Земляк , третя особа державне підприємство Центр обслуговування громадян про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів після проголошення рішення , а в разі проголошення вступної та резолютивної частини в 30 денний термін з дня отримання повного тексту рішення.
Особи,які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, або його вступної та резолютивної частини можуть подати апеляційну скаргу протягом 30-ти днів з дня отримання копії цього рішення .
Суддя А. І. Панчук
Повний текст рішення виготовлений 12.12.2018 року
Суд | Роздільнянський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 11.12.2018 |
Оприлюднено | 13.12.2018 |
Номер документу | 78512676 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Роздільнянський районний суд Одеської області
Панчук А. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні