Рішення

від 11.12.2018 по справі 906/838/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/838/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

секретар судового засідання: Стретович Н.К.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність №125 від 20.09.2018;

від відповідача: не прибув;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний виробничо

-технічний центр Техно-Сервіс" (м. Київ)

до Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль"

(м. Радомишль Житомирська область)

про стягнення 431503 грн.83 коп.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерний виробничо-технічний центр Техно-Сервіс" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" 431503,83грн. заборгованості за виконані роботи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови договору №07-02-2015 від 29.01.2015 на виготовлення і встановлення дистиляційної колони та піноуловлювача, та договору №37-09-2015 від 30.09.2015 підряду на виконання робіт в частині своєчасної та в повному обсязі оплати виконаних робіт.

19.11.2018 на адресу суду від ТОВ "Інженерний виробничо-технічний центр Техно-Сервіс" надійшло клопотання від 14.11.2018 за вих.№149 про виправлення опечаток в тексті позовної заяви та розрахунку позову від 17.09.2018 за вих.№118, відповідно до якого просить внести зміни: аркуш 4 абзац 4 позовної заяви - "01.12.2018 року" замінити на "01.12.2015 року"; пункт 1.12 абзац 4 Розрахунку позову - "з 14.03.2018 по 13.04.2017" замінити на "з 14.03.2017 по 13.04.2017"; пункт 2.8 абзац 1 розрахунку позову - "з 02.12.2015 по 31.08.2017" замінити на "02.12.2015 по 31.08.2018" (а.с.62-63).

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві з врахуванням клопотання від 14.11.2018.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, правом участі у судових засіданнях 25.10.2018 та 28.11.2018 відповідач не скористався. Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, шляхом направлення ухвал від 25.09.2018, 25.10.2018, 13.11.2018 та 28.11.2018 рекомендованими листами з повідомленням про вручення поштового відправлення, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції відповідачу.

Відзиву, будь - яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів для повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але останній не скористався своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.

При цьому статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Положеннями ст. 178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи те, що норми статей 182, 183 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У зв'язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст.165, ч. 2 ст.78 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 29.01.2015 між Публічним акціонерним товариством "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" (замовник/відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерний виробничо-технічний центр Техно-Сервіс" (виконавець/позивач) укладено договір № 07-02-2015 на виготовлення і встановлення дистиляційної колони та піноуловлювача (а.с.18-22), за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язки розробити робочі креслення дистиляційної колони та піноуловлювача, придбати необхідні матеріали для їх виготовлення, виготовити дистиляційну колону та піноуловлювач, виконати роботи по їх встановленню та налагодженню згідно з Додатком № 1, що є невід'ємною частиною цього договору (далі "Роботи") (п.1.1 договору).

Замовник зобов'язується прийняти й своєчасно оплатити зазначені в п.1.1 договору та належним чином виконані роботи та придбані для їх виконання матеріали відповідно до умов даного договору (п.1.2 договору).

Загальна сума договору складає 605333,56грн., утому числі ПДВ (20%) - 100 888,92 грн., що еквівалентно 22 972.81 євро. Оплата здійснюється в національній валюті - гривні, за міжбанківським курсом гривні до євро, на день проведення оплати (п.2.1 договору).

Умови оплати визначені розділом 3 договору від 29.01.2015.

Згідно п.3.1 договору оплата за виконані роботи здійснюється наступним чином:

Розроблення робочих креслень піноуловлювача - у сумі 3 480,00грн., у тому числі ПДВ 20%, перераховується замовником виконавцю в безготівковій формі прямим банківським переведенням коштів у національній валюті України на поточний рахунок виконавця, зазначений у даному договорі, після підписання сторонами акту здавання-приймання виконаних робіт, з відтермінуванням платежу на 30 (тридцять) календарних днів (п.п. 3.1.1 договору).

Розроблення робочих креслень дистиляційної колони - у сумі 9 588,00грн., у тому числі ПДВ 20%, перераховується замовником виконавцю у безготівковій формі прямим банківським переведенням коштів у національній валюті України на поточний рахунок виконавця, зазначений у даному договорі, після підписання сторонами акту здавання-приймання виконаних робіт, з відтермінуванням платежу на 30 (тридцять) календарних днів (п.п.3.1.2 договору).

Аванс на придбання необхідних матеріалів для виготовлення піноуловлювача та дистиляційної колони - у сумі 356 889,83грн., у тому числі ПДВ 20% - 59 481,64грн. перераховується замовником виконавцю у безготівковій формі прямим банківським переведенням коштів у національній валюті України на поточний рахунок виконавця, зазначений у даному договорі, на підставі рахунку, виставленого замовнику виконавцем і підлягає оплаті протягом 3-х банківських днів з моменту його одержання замовником (п.п. 3.1.3 договору).

Виготовлення, монтаж та налагодження піноуловлювача - у сумі 80 026,13грн. перераховується замовником виконавцю у безготівковій формі прямим банківським переведенням коштів у національній валюті України на поточний рахунок виконавця, зазначений у даному договорі, після підписання сторонами акту здавання-приймання виконаних робіт, з виділенням матеріалів, з відтермінуванням платежу на 30 (тридцять) календарних днів (п.п.3.1.4 договору).

Виготовлення, монтаж та налагодження дистиляційної колони - у сумі 155349,60грн. перераховується замовником виконавцю у безготівковій формі прямим банківським переведенням коштів у національній валюті України на поточний рахунок виконавця, зазначений у даному договорі, після підписання сторонами акту здавання-приймання виконаних робіт, з виділенням матеріалів, з відтермінуванням платежу на 30 (тридцять) календарних днів (п.п.3.1.5 договору).

Відповідно до п.3.2 договору датою оплати вважається дата відмітки банку замовника про списання коштів з поточного рахунку замовника на поточний рахунок виконавця, що зазначений у даному договорі.

За умовами п.4.6 договору виконавець в межах договірної ціни виконує власними і залученими (за попередньою домовленістю з замовником) силами та засобами всі передбачені договором роботи.

Роботи з виготовлення дистиляційної колони і піноуловлювача та виконання монтажних робіт по їх встановленню повинні бути завершені в термін не більше ніж 20 (двадцять) робочих днів з дати придбання виконавцем всіх необхідних для їх виготовлення матеріалів (п.4.6 договору).

Пунктом 4.9 договору передбачено, що виконавець зобов'язаний: після отримання авансу згідно п. 3.1.3 даного Договору, в термін не більше, як шість календарних днів, придбати всі необхідні матеріали для виготовлення піноуловлювача та дистиляційної колони; виконати визначені цим договором роботи якісно і в узгоджений календарним планом строк, відповідно то вимог нормативної документації; своїми силами і за свій рахунок усунути неякісні та виконані з відхиленням від проекту виконані роботи; своєчасно повідомляти замовника про готові для прийому обсяги робіт і об'єкта в цілому; забезпечувати протипожежну безпеку на всіх етапах виконання робіт; забезпечити охорону свого обладнання, матеріалів, у робочий час.

Виконавець має право одержувати оплату за належним чином виконані роботи, у строки, передбачені даним договором (п.4.10 договору).

Склад та обсяги робіт, що приймаються до виконання, визначаються в даному договорі. Робота та послуги, що не узгоджені, виконуються за окрему плату при укладанні додаткового договору (п.4.11 договору).

Згідно п.4.12 договору після закінчення робіт виконавець і замовник оформлюють відповідний акт здачі-приймання виконаних робіт у двох примірниках, по одному для кожної сторони.

Замовник, у випадку відсутності зауважень, зобов'язаний прийняти виконані роботи протягом трьох днів з дня отримання повідомлення виконавця про їх завершення (п.4.13 договору).

У разі, якщо виконані роботи не відповідають умовам договору, замовник має право протягом трьох днів подати мотивовану відмову від приймання виконаних робіт з переліком доробок, які потрібно виконати, та строків їх виконання. Виконавець зобов'язаний виконати вказані доробки в розумний термін, що не перевищує 7 (сім) робочих днів (п.4.14 договору).

Відповідно до п.6.1 сторони приймають на себе виконання зобов'язань за цим Договором і відповідають за їхнє невиконання або неналежне виконання згідно з умовами даного Договору й чинного законодавства України.

У випадку необґрунтованого прострочення платежу (окрім платежу, передбаченого п. 3.1.3. договору), не пов'язаного з неналежним виконанням договору виконавцем, на вимогу виконавця замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми несплаченого в строк платежу, за кожний день затримки виплати до повного виконання зобов'язань по оплаті, але не більше, ніж протягом 6 (шести) місяців (п.6.2 договору).

30.09.20145 між тими ж сторонами укладено договір №37-09-2015 підряду на виконання робіт (а.с.38-42), за умовами якого виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, виконати за завданням замовника, а замовник, у випадку відсутності зауважень до якості виконаних робіт, зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, прийняти і оплатити сервісні роботи на вуглекислотній установці ПАТ "ПБК "Радомишль", що розташований за адресою: Україна, 12201 вул. Микгород, 71, м. Радомишль Житомирської обл., для чого виконати технічне обслуговування компресора СО2, визначені п.1.2 договору (п.1.1 договору).

Згідно п.4.1 договору загальна вартість робіт складає 30000,00грн., ПДВ 20% - 6000,00грн., що разом з ПДВ 20% складає 36000,00грн.

Оплата за виконані роботи проводиться замовником шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця з відтермінуванням 30 календарних днів після підписання двома сторонами актів прийому-передачі виконаних робіт, але тільки у платіжний день (на момент укладання Угоди платіжні дні - вівторок і четвер) (п.4.2 договору).

Якщо останній день оплати припадає на неплатіжний день, то останнім днем оплати вважається перший наступний платіжний день. В разі якщо кінцевий термін платежу припадає на останні 7 (сім) днів місяця, то цей платіж переноситься на перший робочий платіжний день наступного місяця (п.4.3 договору).

Відповідно до п.4.4 договору загальна вартість робіт, передбачена п.4.1 цього договору, може бути змінена тільки за письмовою згодою сторін та оформляється додатковою угодою до цього договору. У разі, якщо будь-яка з сторін відмовляється від укладення відповідної додаткової угоди до договору, цей договір продовжує діяти до повного виконання своїх зобов'язань за цим договором, без зміни розміру загальної вартості робіт.

Порядок передачі та приймання робіт визначено розділом 8 договору.

Згідно п.8.1 договору склад та обсяги робіт та матеріалів, що приймаються до виконання, визначаються в даному договорі. Роботи та матеріали, що не узгоджені письмово, виконуються та постачаються за окрему плату за умови укладання сторонами додаткової угоди.

Після закінчення робіт виконавець надає замовнику акт виконаних робіт (п.8.2 договору).

Замовник, у випадку відсутності обґрунтованих зауважень, зобов'язаний прийняти виконані роботи протягом 3(трьох) робочих днів з дня отримання акту (п.8.3 договору).

В разі, якщо виконані роботи не відповідають умовам договору, замовник має право протягом 5 (п'яти) робочих днів подати мотивовану відмову від приймання виконаних робіт з переліком доробок, які потрібно виконати, та строків їх виконання (п.8.4 договору).

Сторони підписують погоджений Акт виконаних робіт у двох примірниках по одному для кожної із сторін (п.8.5 договору).

Договір діє з дати його підписання і діє до "31" грудня 2015 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами зобов'язань за даним договором.

У випадку несвоєчасного виконання договірних зобов'язань замовником по п.4.2, замовник сплачує пеню у розмірі 0,05% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше 10% від суми заборгованості (п.10.2 договору).

На виконання умов договору №07-02-2015 від 29.01.2015 відповідач перерахував ТОВ "Інженерний виробничо-технічний центр Техно-Сервіс" аванс на придбання необхідних матеріалів для виготовлення дистиляційної колони та піноуловлювача в розмірі 347273,00грн., що підтверджується платіжним дорученням № 951 (а.с.25).

Відповідач умови договору щодо своєчасного виконання робіт по виготовленню, встановленню та налагодженню дистиляційної колони та піноуловлювача виконав повністю, про що свідчать підписані відповідачем видаткові накладні № РН-0000002 та № РН-0000003 від 09.02.2017 про отримання дистиляційної колони та піноуловлювача та акти здачі-прийняття робіт № 17-02-04 та № 17-02-05 від 10.02.217 на загальну суму 605 333,56грн. (а.с.26-29).

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач не виконав належним чином своїх зобов'язань щодо здійснення оплати за виконані підрядні роботи. Таким чином у нього перед позивачем виникла заборгованість по оплаті виконаних підрядних робіт в сумі 258060,56грн.

19.02.2018 відповідач надіслав позивачу гарантійний лист за вих.№137 про сплату заборгованості частинами протягом трьох місяців (а.с.30).

25.07.2018 позивач направив на адресу відповідача претензією № 1 з вимогою сплатити заборгованість за виконані роботи, на яку отримало відповідь від ПАТ "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" про гарантоване проведення оплати заборгованості в строк до 31.08.2018 року (а.с.31-34).

Враховуючи, що станом на 31.08.2018 відповідач кошти не сплатив, позивач 11.09.2018 направив повторно на адресу відповідача претензію-вимогу про сплату заборгованості за виконані роботи (а.с.35-36), яка залишилась без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.533 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Як зазначалось вище, відповідно до п.2.1 договору № 07-02-2015 від 29.01.2015 року, загальна сума договору складає 605 333,56грн., що еквівалентно 22 972,81 Євро. Оплата здійснюється в національній валюті - гривні за міжбанківським курсом гривні до євро, на день проведення оплати. Враховуючи, що 07.04.2015 відповідачем сплачено 347273,00грн., що еквівалентно 13570,65 євро, залишок боргу складає 9402,16 євро.

Таким чином, станом на день звернення до суду заборгованість відповідача за договором становить 309237,04грн. (з врахуванням курсу гривні за 17.09.2018 - 32,89 грн. за 1 євро).

Матеріали справи свідчать також про своєчасне виконання TOB «Інженерний виробничо-технічний центр Техно-Сервіс" сервісних робіт на вуглекислотній установці відповідно до умов договору №37-09-2015 підряду на виконання робіт від 30.09.2015, що підтверджується актом №15-10-06 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.10.2015 на суму 36000,00грн. (а.с.43).

Таким чином, станом на день розгляду справи загальна сума заборгованості відповідача за Договорами становить 345237,04грн.,(309237,04грн. + 36000,00грн.).

Несплата відповідачем в добровільному порядку коштів за виконані роботи слугувало підставою звернення останнього з даним позовом до суду.

На підставі встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України).

Доказів, які б підтверджували оплату виготовленої та переданої позивачем продукції і робіт в сумі 345237,04грн. суду не подано.

З огляду на вищезазначене, позовні вимоги про стягнення 345237,04грн. заборгованості заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 19837,83грн. - пені, 51678,54грн. - інфляційних та 14750,42грн. - 3% річних згідно з поданими розрахунками.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних (а.с.14-17), суд вважає його правильним і таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.

З приводу нарахування позивачем інфляційних втрат суд зазначає, що відповідні нарахування здійснені в тому числі за період, що становить менше одного місяця (грудень 2015, березень 2017 року), тоді як відповідно до п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Судом враховується, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування з урахуванням вищезазначених положень, господарський суд прийшов до висновку, що правомірними є вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних в загальній сумі 46047,21грн., зокрема нарахованих: в сумі 34395,44грн. за період з квітня 2017 по серпень 2018 на суму боргу 258060,56грн. та в сумі 11651,77грн. за період з січня 2016 по серпень 2018 на суму 36000,00грн.

Крім того, позивач, посилаючись на п.6.3 договору від 29.01.2015 та п.10.2 договору від 30.09.2015, просить стягнути з відповідача 19837,83грн. пені.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п.6.3 договору № 07-02-2015 від 29.01.2015 року, у випадку необґрунтованого прострочення платежу, не пов'язаного з неналежним виконанням договору виконавцем, на вимогу виконавця замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми несплаченого в строк платежу за кожний день затримки виплати до повного виконання зобов'язань по оплаті, але не більше, ніж протягом 6 (шести) місяців.

Відповідно до п.10.2 договору № 37-09-2015 від 30.09.2015 року, за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань замовником по п.4.2, замовник сплачує пеню у розмірі 0,05% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше 10% від суми заборгованості.

Перевіривши розрахунок пені (а.с.14-17), суд встановив, що позивач правомірно нарахував пеню, яка згідно поданого розрахунку позовних вимог становить 19837,83грн. та підлягає до стягнення з відповідача.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Враховуючи вищенаведене, положення ст.74 ГПК України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме: в частині стягнення 345237,04грн. - основного боргу; 19837,83грн. - пені; 46047,21грн. - інфляційних; 14750,42грн. - 3% річних. У решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний виробничо-технічний центр Техно-сервіс" до Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" про стягнення 431503,83грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" (12201, Житомирська область, м. Радомишль, вул. Микгород, 71, код ЄДРПОУ 05418365)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний виробничо-технічний центр Техно-сервіс" (04073, м. Київ, вул. Сирецька, буд.5, корпус 2, оф.318, код ЄДРПОУ 31628446) - 425872,50грн. (чотириста двадцять п'ять тисяч вісімсот сімдесят дві гривні п'ятдесят коп.) заборгованості, з яких:

- 345237,04грн. (триста сорок п'ять тисяч двісті тридцять сім гривень чотири коп.) - основного боргу;

- 19837,83грн. (дев'ятнадцять тисяч вісімсоттридцять сім гривень вісімдесят три коп.) - пені;

- 46047,21грн. (сорок шість тисяч сорок сім гривень двадцять одна коп.) - інфляційних;

- 14750,42грн. (чотирнадцять тисяч сімсот п'ятдесят гривень, сорок дві коп.) - 3% річних;

- 6388,10грн. (шість тисяч триста вісімдесят вісім гривень десять коп.) судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 13.12.18

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:

1 - в справу

2, 3 - сторонам (рек. з повід.)