Рішення

від 05.12.2018 по справі 910/11868/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2018Справа № 910/11868/18 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства Міжнародний аеропорт Львів ім. Данила Галицького (79000, Львівська обл., місто Львів, АЕРОПОРТ ЦА) до проТовариства з обмеженою відповідальністю АКРОЛ ГРУП (02095, м.Київ, ВУЛИЦЯ КНЯЖИЙ ЗАТОН, будинок 14 Б) стягнення заборгованості у розмірі 406 065 грн. 56 коп. Представники:

від Позивача: не з'явились;

від Відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Державне підприємство Міжнародний аеропорт Львів ім. Данила Галицького (надалі також - Позивач ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю АКРОЛ ГРУП (надалі також - Відповідач ) про стягнення заборгованості у розмірі 406 065 грн. 56 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов'язань за Договором підряду №ОД/2016/12/27/14 від 27.12.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2018 року позовну заяву Державного підприємства Міжнародний аеропорт Львів ім. Данила Галицького до Товариства з обмеженою відповідальністю АКРОЛ ГРУП про стягнення заборгованості у розмірі 406 065 грн. 56 коп. залишено без руху.

24.09.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли заяви про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2018 року відкрито провадження у справі №910/11868/18, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.10.2018 року.

22.10.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2018 року заяву Державного підприємства Міжнародний аеропорт Львів ім. Данила Галицького про розгляд справи №910/11868/18 в режимі відеоконференцїі від 22.10.2018 року повернуто Заявнику без розгляду.

В судове засідання 24.10.2018 року представники Сторін не з'явились, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 14.11.2018 року.

07.11.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2018 року в задоволенні заяви Державного підприємства Міжнародний аеропорт Львів ім. Данила Галицького про розгляд справи №910/11868/18 в режимі відеоконференцїі від 07.11.2018 року відмовлено.

13.11.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника Позивача.

В судове засідання 14.11.2018 року представники Сторін не з'явились, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.12.2018 року.

19.11.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника Позивача та документи по справі.

В судове засідання 05 грудня 2018 року представники Сторін не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення 26.11.2018 року уповноваженій особі підприємства Позивача ухвали суду від 14.11.2018 року та поверненням поштового конверту за закінченням встановленого терміну зберігання, надісланого на адресу Відповідача. Представник Позивача подав клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника Позивача, яке Судом розглянуто та задоволено.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю АКРОЛ ГРУП є 02095, м.Київ, ВУЛИЦЯ КНЯЖИЙ ЗАТОН, будинок 14 Б.

Суд зазначає, що Ухвала Господарського суду міста Києва у справі № 910/11868/18 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю АКРОЛ ГРУП , зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що Відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 05 грудня 2018 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, підписано вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

27.12.2016 року між Державним підприємством Міжнародний аеропорт Львів ім. Данила Галицького (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю АКРОЛ ГРУП (Підрядник) було укладено Договір підряду №ОД/2016/12/27/14, відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується на свій ризик в порядку та на умовах, встановлених даним Договором виконати капітальний ремонт будівлі КПП-2 Державного підприємства Міжнародний аеропорт Львів імені Данила Галицького за адресою: м.Львів, Аеропорт ЦА, на підставі кошторисної документації, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу на умовах і в терміни вказані в даному Договорі. (а.с.21-23)

У п.2.1 Договору зазначено, що вартість робіт по цьому Договору визначена в договірних цінах та кошторисах, які є невід'ємними частинами договору, та становить 338012 грн. 40 коп.

Згідно з п.3.1 Договору Підрядник приступає до виконання робіт протягом 5 робочих днів з моменту отримання авансу. Термін виконання робіт за Договором становить 80 робочих днів.

Відповідно до п.4.1 Договору Замовник здійснює оплату загальної вартості робіт в наступному порядку: аванс у розмірі 50% вартості робіт - здійснюється Замовником на підставі виставленого Підрядником рахунку протягом 5 банківських днів. Рахунок виставляє Підрядник в термін. що не перевищує 5 робочих днів з моменту підписання даного Договору.

У п.5.2 Договору зазначено, що Підрядник після завершення певного етапу робіт подає на розгляд Замовнику акт приймання - передачі виконаних робіт по формі КБ-2в, КБ-3.

Пунктом 9.7 Договору передбачено, що за перевищення передбачених цим Договором строків виконання робіт, за умови відсутності в цьому перешкод з боку Замовника, Підрядник сплачує Замовнику штраф у розмірі 3% від вартості невиконаних робіт .

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору підряду №ОД/2016/12/27/14 від 27.12.2016 року на підставі виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю АКРОЛ ГРУП рахунку - фактури №СФ-0000001 від 27.12.2016 року Позивач перерахував Відповідачу грошові кошти у розмірі 169 006 грн. 20 коп., що підтверджується платіжним дорученням №0100002155 від 29.12.2016 року та випискою по рахунку Позивача. (а.с.17-18, 80-82)

02.01.2018 року Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію №2649 від 27.12.2017 року з вимогою повернути грошові кошти у розмірі 169 006 грн. 20 коп., що підтверджується копією рекомендованого повідомлення та поштового конверту, повернутого за закінченням встановленого терміну зберігання. (а.с.15-16, 83-84)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач в порушення умов Договору не виконав роботи у повному обсязі та не повернув суму попередньої оплати у повному обсязі. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Державним підприємством Міжнародний аеропорт Львів ім. Данила Галицького становить 169 006 грн. 20 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АКРОЛ ГРУП пеню у розмірі 202 131 грн. 42 коп., 3% штрафу у розмірі 11 267 грн. 08 коп. та 7% штрафу у розмірі 23 660 грн. 86 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Державного підприємства Міжнародний аеропорт Львів ім. Данила Галицького підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору підряду №ОД/2016/12/27/14 від 27.12.2016 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору підряду №ОД/2016/12/27/14 від 27.12.2016 року на підставі виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю АКРОЛ ГРУП рахунку - фактури №СФ-0000001 від 27.12.2016 року Позивач перерахував Відповідачу грошові кошти у розмірі 169 006 грн. 20 коп., що підтверджується платіжним дорученням №0100002155 від 29.12.2016 року та випискою по рахунку Позивача. (а.с.17-18, 80-82)

Згідно з п.3.1 Договору Підрядник приступає до виконання робіт протягом 5 робочих днів з моменту отримання авансу. Термін виконання робіт за Договором становить 80 робочих днів.

У п.5.2 Договору зазначено, що Підрядник після завершення певного етапу робіт подає на розгляд Замовнику акт приймання - передачі виконаних робіт по формі КБ-2в, КБ-3.

Відповідно до приписів ст.882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно - правовими актами. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Положеннями ст.323 Господарського кодексу України встановлено, що договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 ПКМУ Про затвердження Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві визначено, що документами про виконання договору підряду є документи про хід виконання договору підряду, відповідність робіт і матеріальних ресурсів нормативним вимогам та здійснення контролю за виконанням договірних зобов'язань (журнали виконання робіт, акти та довідки про виконані роботи, акти на приховані роботи та конструкції, паспорти, сертифікати, акти на випробування устаткування, журнали авторського нагляду, матеріали перевірок тощо), а закінченими роботами - роботи, виконані підрядником відповідно до договору підряду, проектної та кошторисної документації.

В силу положень ст.538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Пунктом 96 вказаної Постанови Кабінету Міністрів України підписання акту приймання - передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Виходячи з положень вищевикладених норм чинного законодавства, які конкретизовано умовами договору, Відповідач зобов'язаний надавати акти виконаних робіт Позивачу, який, в свою чергу, за результатом перевірки об'єму та якості виконаних робіт зобов'язаний прийняти належно виконані роботи шляхом підписання уповноваженим представником акту приймання виконаних робіт або надати мотивовану відмову від підписання акту.

Отже, узгоджений та підписаний між сторонами акт приймання виконаних підрядних робіт за своїми ознаками є документом, який підтверджує виконання договору підряду.

Проте, матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження належного виконання Відповідачем умов Договору підряду №ОД/2016/12/27/14 від 27.12.2016 року у строк по 05.05.2017 року відповідно до статей 67, 73 Кодексу законів про працю України та розпорядження Кабінету Міністрів України №850-р від 16.11.2016 року.

02.01.2018 року Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію №2649 від 27.12.2017 року з вимогою повернути грошові кошти у розмірі 169 006 грн. 20 коп., що підтверджується копією рекомендованого повідомлення та поштового конверту, повернутого за закінченням встановленого терміну зберігання. (а.с.15-16, 83-84)

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю АКРОЛ ГРУП перед Державним підприємством Міжнародний аеропорт Львів ім. Данила Галицького за Договором підряду №ОД/2016/12/27/14 від 27.12.2016 року становить 169 006 грн. 20 коп.

Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повернення Відповідачем грошових коштів Державному підприємству Міжнародний аеропорт Львів ім. Данила Галицького в розмірі 169 006 грн. 20 коп.

Отже, Суд приходить до висновку, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив виконання робіт в повному обсязі та не повернув переховані грошові кошти у повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 169 006 грн. 20 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 07.01.2017 р. по 27.08.2018 р. у розмірі 202 131 грн. 42 коп. та 7% штрафу у розмірі 23 660 грн. 86 коп. на підставі статті 231 Господарського кодексу України, а також 3% штрафу у розмірі 11 267 грн. 08 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов язання.

Згідно з нормами ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому Суд зазначає, що розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов язань.

За змістом положень ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Аналіз наведеної норми матеріального права дає підстави для висновку, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, санкції у вигляді штрафу, передбаченого абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України, можливо за сукупності таких умов:

- якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом;

- якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки;

- якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 6 грудня 2010 року в справі N 3-4гс10, від 20 грудня 2010 року у справі N 3-41гс10, від 28 лютого 2011 року у справі N 3-11гс11, від 04 лютого 2014 року у справі №903/610/13.

Як встановлено Судом, Державне підприємство Міжнародний аеропорт Львів ім. Данила Галицького є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, допущено прострочення виконання Відповідачем негрошового зобов'язання, пов'язаного з виконанням робіт, розмір пені за прострочку виконання робіт не передбачений умовами Договору підряду №ОД/2016/12/27/14 від 27.12.2016 року, а тому до вказаних правовідносин сторін підлягає застосуванню абзац 3 частини 2 статті 231 Господарського кодексу України.

Що стосується застосовування 7% штрафу, передбаченого абзацом 3 частини 2 статті 231 Господарського кодексу України, за прострочення понад тридцять днів, то Суд зазначає, що ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України застосується у сукупності умов, зокрема, якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом. В той же час, Суд зазначає, що пунктом 9.7 Договору передбачено, що за перевищення передбачених цим Договором строків виконання робіт, за умови відсутності в цьому перешкод з боку Замовника, Підрядник сплачує Замовнику штраф у розмірі 3% від вартості невиконаних робіт .

За таких підстав, оскільки умовами Договору підряду №ОД/2016/12/27/14 від 27.12.2016 року Сторонами передбачено застосування штрафу у разі прострочення Відповідачем строків виконання будівельних робіт, до вказаних правовідносин сторін не підлягає застосуванню абзац 3 частини 2 статті 231 Господарського кодексу України, оскільки вказане призведе до подвійного стягнення з Відповідача відповідальності за одне й те ж саме правопорушення.

Таким чином, позовні вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача 7% штрафу у розмірі 23 660 грн. 86 коп. на підставі статті 231 Господарського кодексу України задоволенню не підлягають.

Крім того, Суд звертає увагу, що з урахуванням правової позиції Верховного Суду України, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного зобов'язання з 07.01.2017 р. по 27.08.2018 р. у розмірі 202 131 грн. 42 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком Позивача в частині визначення початку перебігу нарахування пені, оскільки пеня стягується за порушення строків виконання зобов'язання.

Згідно з п.3.1 Договору Підрядник приступає до виконання робіт протягом 5 робочих днів з моменту отримання авансу. Термін виконання робіт за Договором становить 80 робочих днів.

Таким чином, Суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю АКРОЛ ГРУП відповідно до умов Договору підряду №ОД/2016/12/27/14 від 27.12.2016 року повинно було здійснити виконання робіт у строк по 05.05.2017 року відповідно до статей 67, 73 Кодексу законів про працю України та розпорядження Кабінету Міністрів України №850-р від 16.11.2016 року, а тому саме з 06.05.2017 року розпочалась прострочка Відповідача, а не з 07.01.2017 року, як помилково вважає Позивач. Крім того, Позивачем не враховані приписи частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, за якою нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

А тому до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає пеня за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного зобов'язання з 06.05.2017 року по 06.11.2017 року у розмірі 62 532 грн. 29 коп.

Пунктом 9.7 Договору передбачено, що за перевищення передбачених цим Договором строків виконання робіт, за умови відсутності в цьому перешкод з боку Замовника, Підрядник сплачує Замовнику штраф у розмірі 3% від вартості невиконаних робіт .

Суд, перевіривши розрахунок штрафу на підставі п.9.7 Договору підряду №ОД/2016/12/27/14 від 27.12.2016 року, прийшов до висновку, що вказані позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком Позивача та до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає 3% штрафу у розмірі 10 140 грн. 37 коп.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю АКРОЛ ГРУП на користь Державного підприємства Міжнародний аеропорт Львів ім. Данила Галицького підлягає стягненню заборгованість у розмірі 169 006 грн. 20 коп., пеня у розмірі 62 532 грн. 29 коп., штраф у розмірі 10 140 грн. 37 коп.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Державного підприємства Міжнародний аеропорт Львів ім. Данила Галицького - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АКРОЛ ГРУП (02095, м.Київ, ВУЛИЦЯ КНЯЖИЙ ЗАТОН, будинок 14 Б, Ідентифікаційний код юридичної особи 39615958) на користь Державного підприємства Міжнародний аеропорт Львів ім. Данила Галицького (79000, Львівська обл., місто Львів, АЕРОПОРТ ЦА, Ідентифікаційний код юридичної особи 33073442) заборгованість у розмірі 169 006 (сто шістдесят дев'ять тисяч шість) грн. 20 (двадцять) коп., пеню у розмірі 62 532 (шістдесят дві тисячі п'ятсот тридцять дві) грн. 29 (двадцять дев'ять) коп., штраф у розмірі 10 140 (десять тисяч сто сорок) грн. 37 (тридцять сім) коп. та судовий збір у розмірі 3 625 (три тисячі шістсот двадцять п'ять) грн. 18 (вісімнадцять) коп.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 12 грудня 2018 року.

Суддя О.В. Чинчин