Рішення

від 05.11.2018 по справі 910/7494/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.11.2018Справа № 910/7494/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., дослідивши матеріали господарської справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Укрфарба

до товариства з обмеженою відповідальністю ВІК сервіс

про стягнення 29 841,53 грн.,

Представники:

від позивача Кабанов В.І. (за дов.)

від відповідача не прибули

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю Укрфарба до товариства з обмеженою відповідальністю ВІК сервіс про стягнення 29 336,03 грн., з яких: 28 500,00 грн. боргу, 100,73 грн. 3% річних, 735,30 грн. інфляційних.

Позовні вимоги мотивовані такими обставинами.

26.04.2018 позивач помилково перерахував на рахунок відповідача 28 500,00 грн. (платіжне доручення № 2693 від 26.04.2018 з призначенням платежу надання поворотної фінансової допомоги згідно договора № 26/04/18 від 26.04.2018, без ПДВ .) Позивач звернувся до відповідача з вимогою № 02/05/18-1 від 02.05.2018 про повернення коштів. Відповідач не задовольнив вимогу позивача, чим порушив права позивача.

13.06.2018 суд відкрив провадження у справі № 910/7494/18 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач подав клопотання про закриття провадження у справі, оскільки відповідач платіжним дорученням № 80 від 04.07.2018 сплатив 28 500,00 грн.. У заяві про закриття провадження у справі відповідач зазначив, що кошти у розмірі 28 500 грн. ним були отримані за договором про надання поворотної фінансової допомоги № 26/04/18 від 26.04.18, а підставою для повернення коштів став лист позивача від 04.07.2018 про повернення отриманих коштів.

Позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог до 29 997,07 грн., з яких: 28 500,00 грн. боргу, 180,37 грн. 3% річних, 1 316,70 грн. інфляційних. Також позивач просив покласти на відповідача 4 275,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того позивач подав клопотання про розгляд справи з викликом сторін з огляду на те, що лист, на який посилається відповідач, є підробленим, а рахунок № 26002052757285 в Печерській філії КБ Приватбанк позивач не використовує в господарській діяльності.

27.07.2018 суд постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

03.09.2018 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог , відповідно до якої просить стягнути 161,63 грн. 3% річних та 1 179,9 грн. інфляційних за період з 27.04.2018 до 04.07.2018. Відповідно до цієї заяви, кошти у розмірі 28 500,00 грн. сплачені відповідачем 04.07.2017. Водночас, оскільки від позивача не надійшло заяви про відмову від позову у цій частині або іншої заяви процесуального характеру щодо вимоги про стягнення коштів у розмірі 28 500,00 грн., заява про уточнення позовних вимог за своїм правовим змістом є заявою про зменшення розміру позовних вимог про стягнення 3% річних, збільшення вимог про стягнення інфляційних, які підлягають розгляду поряд з вимогою про стягнення 28 500,00 грн.

Також позивач подав клопотання про виклик як свідка директора товариства з обмеженою відповідальністю ВІК сервіс ОСОБА_2, яка, на думку позивача, може повідомити суду суттєві обставини, а саме: дату, час, місце укладення договору про надання поворотної фінансової допомоги № 26/04/18 від 26.04.2018 та відомості щодо отримання листа товариства з обмеженою відповідальністю Укрфарба від 04.07.2018 № 012/07-18.

Суд клопотання про виклик свідка відхилив з огляду на приписи ч. 2 ст. 87 ГПК України, оскільки на підставі показань свідків не можуть встановлюватись обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Виходячи з того, що обставини, які позивач просить встановити шляхом допиту свідка, є даними, що повинні міститись у письмових доказах, покази свідка не будуть відповідати критерію допустимості доказів (ст. 77 ГПК України).

Крім того позивач подав клопотання про витребування у відповідача доказів, а саме: оригіналів листа товариства з обмеженою відповідальністю Укрфарба від 04.07.2018 № 012/07-18 та договору про надання поворотної фінансової допомоги від 26.04.2018 № 26/04/18.

Обґрунтовуючи своє клопотання позивач зазначив, що відповідач посилається на копії цих документів як на підставу набуття коштів, які позивач вважає підробленими і існування яких ним заперечується. У зв'язку з цим, на думку позивача, підлягають дослідженню оригінали документів.

Позивач просив поновити строк на подання клопотання про витребування доказів. Неможливість подання клопотання про витребування доказів у встановлений законом строк - з поданням позову, за твердженням позивача, полягає у тому, що про існування документів він дізнався тільки з клопотання відповідача про закриття провадження у справі, яке подано після відкриття такого провадження.

03.09.2018 суд поновив товариству з обмеженою відповідальністю Укрфарба строк для подачі клопотання про витребування доказів та витребував у товариства з обмеженою відповідальністю ВІК сервіс оригінали листа товариства з обмеженою відповідальністю Укрфарба від 04.07.2018 № 012/07-18 та договору про надання поворотної фінансової допомоги від 26.04.2018 № 26/04/18.

13.09.2018 суд оголосив перерву в судовому засіданні та повторно витребував у товариства з обмеженою відповідальністю ВІК сервіс оригінали листа товариства з обмеженою відповідальністю Укрфарба від 04.07.2018 № 012/07-18 та договору про надання поворотної фінансової допомоги від 26.04.2018 № 26/04/18.

Відповідач витребувані документи суду не подав, про причини неподання суду не повідомив.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Платіжним дорученням № 2693 від 26.04.2018 товариство з обмеженою відповідальністю Укрфарба помилково перерахувало товариству з обмеженою відповідальністю ВІК сервіс 28 500,00 грн.

Це платіжне доручення містить посилання на договір про надання поворотної фінансової допомоги № 26/04/18 від 26.04.2018.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою № 02/05/38-1 від 02.05.2018 повернути помилково перераховані грошові кошти в сумі 28 500,00 грн.

Станом на день звернення з позовом до суду (08.06.2018) відповідач не повернув позивачеві 28 500,00 грн.

04.07.2018 відповідач платіжним дорученням № 80 перерахував позивачеві 28 500,00 грн., визначивши таке призначення платежу: Повернення зворотної безвідсоткової фінансової допомоги зг дог 26/04/18 від 26.04.18 та листа № 12/07-18 від 04.07.2018, без ПДВ .

Отримання коштів у розмірі 28 500 грн. за платіжним дорученням № 80 визнається позивачем, а тому ці обставини не підлягають доказуванню (ч. 1 ст. 75 ГПК України)

Вирішуючи питання підстав отримання відповідачем коштів суд виходить з такого.

За п. 7 ст. 176 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Пункт 1 частини 1 статті 208 Цивільного кодексу України містить правило, згідно з яким правочини між юридичними особами належить вчиняти письмовій формі. Вимоги до письмової форми наведені у ст. 207 Цивільного кодексу України. Відповідно до вказаної норми правочин у письмовій формі вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Обов'язковим реквізитом договору, який засвідчує факт вчинення правочину у письмові формі, є підписи уповноважених на це представників сторін.

Отже, виходячи з визначених ст. 77 ГПК України правил щодо допустимості доказів, оскільки умови, на яких досягнуті домовленості щодо відносин сторін, повинні носити матеріальну фіксацію шляхом викладення у одному або декількох документах, які, в силу ст. 73 та ст. 91 ГПК України, є доказами у справі, виключно останні можуть бути покладені в основу рішення щодо змісту правочину.

Враховуючи заперечення позивачем факту підписання тексту договору про надання поворотної фінансової допомоги № 26/04/18 від 26.04.2018, з'ясування та перевірка цієї обставини можлива виключно шляхом дослідження оригіналу тексту договору. Доведення цієї обставини закон покладає на відповідача як на особу, яка посилається на цю обставину (ст. 74 ГПК України).

Відповідач не подав суду оригінали тексту договору про надання поворотної фінансової допомоги № 26/04/18 від 26.04.2018 та листа товариства з обмеженою відповідальністю Укрфарба від 04.07.2018 № 012/07-18.

З огляду на це, суд вважає не доведеним відповідачем укладення між сторонами договору про надання поворотної фінансової допомоги № 26/04/18 від 26.04.2018, що, відповідно, свідчить про відсутність достатніх правових підстав для отримання відповідачем коштів, тобто безпідставне їх набуття.

Згідно з приписами ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Дані положення застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Відповідно до п. 2.35 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004, № 22, кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

Оскільки після звернення з цим позовом до суду, відповідач повернув позивачеві 28 500,00 грн., суд закриває провадження у справі в цій частині у зв'язку з відсутністю спору.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Норми статті 625 ЦК України встановлюють відповідальність за порушення будь-якого грошового зобов'язання, що виникло з підстав, передбачених ст. 11 ЦК України, в тому числі і такого, що не засновано на договорі.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 161,63 грн. 3% річних, 1 179,9 грн. інфляційних за період з 27.04.2018 до 04.07.2018.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню повністю.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані з залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивач надав належні докази понесення 4 275,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу (договір про правовий захист та юридичну допомогу від 06.02.2017, квитанція до прибуткового касового ордера № 128 від 12.07.2018).

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позов товариства з обмеженою відповідальністю Укрфарба до товариства з обмеженою відповідальністю ВІК сервіс .

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ВІК сервіс (проспект Червонозоряний, 57, кв. 54, м. Київ, 03110, код 37267441) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Укрфарба (вул. Генерала Наумова, 23-Б, м. Київ, 03164, код 32384904) 161,63 грн. 3% річних, 1 179,9 грн. інфляційних, 1 762,00 грн. судового збору, 4 275,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Закрити провадження у справі в частині 28 500,00 грн. боргу.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст рішення складено 12.12.2018.

Суддя С. А. Ковтун