Рішення

від 05.12.2018 по справі 910/11686/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2018Справа № 910/11686/18 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства Карлсберг Україна (69076, Запорізька обл., місто Запоріжжя, ВУЛИЦЯ ВАСИЛЯ СТУСА, будинок 6) до про Приватного підприємства Румб плюс (02002, м.Київ, ВУЛИЦЯ МАРИНИ РАСКОВОЇ, БУДИНОК 19) відшкодування збитків у розмірі 301 640 грн. 54 коп. Представники:

від Позивача: Бондаренко Р.С. (представник за довіреністю);

від Відповідача: Лужевський С.Б. (керівник);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Приватне акціонерне товариство Карлсберг Україна (надалі також - Позивач ) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства Румб плюс (надалі також - Відповідач ) про відшкодування збитків у розмірі 301 640 грн. 54 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов'язань за Договором про надання послуг з організації перевезень та послуг перевезень №0511/18.Tr.Kv від 01.03.2018 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2018 року відкрито провадження у справі № 910/11686/18, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.09.2018 року.

25.09.2018 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 26.09.2018 року з'явився представник Позивача. Представник Відповідача не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи, відкладено підготовче судове засідання на 24.10.2018 року.

22.10.2018 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

В судове засідання 24.10.2018 року з'явились представники Сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, надано Позивачу строк до 5 днів з 24.10.2018 року для надання відповіді на відзив, надано Відповідачу строк до 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для надання заперечень, вирішено зробити запит до Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області щодо стану розгляду кримінального провадження 12018110030002992.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 21.11.2018 року.

31.10.2018 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла відповідь на відзив.

В судове засідання 21.11.2018 року з'явились представники Сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, надано Відповідачу строк до 3 днів з 21.11.2018 року для надання заперечень на відповідь на відзив, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.12.2018 року.

22.11.2018 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області надійшла інформація про стан розгляду кримінального провадження 12018110030002992.

В судовому засіданні 05 грудня 2018 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представник Відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 05 грудня 2018 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

01.03.2018 року між Приватним акціонерним товариством Карлсберг Україна (Замовник) та Приватним підприємством Румб плюс (Виконавець) було укладено Договір про надання послуг з організації перевезень та послуг перевезень №0511/18.Tr.Kv, відповідно до умов якого Замовник доручає Виконавцю, а Виконавець надає Замовникові наступні послуги:

11.1.1. з організації перевезення вантажів тарним та безтарним способом по території України відповідно до заявок Замовника на перевезення, в порядку та на умовах, передбачених даним Договором та Додатками до нього, а Замовник забезпечує приймання і відпуск вантажів згідно зі своїм графіком роботи, та сплачує ці послуги після надання Виконавцем послуг в повному обсязі.

1.1.2. по перевезенню вантажів тарним та безтарним способом по території України відповідно до заявок Замовника на перевезення, в порядку та на умовах, передбачених даним Договором та Додатками до нього, а Замовник забезпечує приймання і відпуск вантажів згідно зі своїм графіком роботи, та сплачує ці послуги після надання Виконавцем послуг в повному обсязі. (а.с.11-20)

Відповідно до п.2.1.3 Договору Виконавець зобов'язаний забезпечити подання до всіх пунктів завантаження чи розвантаження Автомобілів, що відповідають санітарним вимогам, у технічно справному стані, придатному для перевезення даного виду вантажу. Автомобілі повинні мати належний зовнішній вигляд, підлога кузовів повинна бути рівною без дірок та пошкоджень, та витримувати завантаження вантажу автонавантажувачем.

Виконавець зобов'язаний обов'язково бути присутнім при завантаженні та розвантаженні, контролювати та керувати розташуванням вантажу згідно навантаження на вісь, перевіряти кріплення вантажу для збереження його в дорозі. У разі виявлення неякісного завантаження продукції/тари, водій вправі призупинити завантажувальні/розвантажувальні роботи, повідомивши про це Замовника, для своєчасного реагування та усунення недоліків. (п.2.1.5 Договору)

Виконавець зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення у точно встановлені Замовником строки і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), як передбачено маршрутним листом та товарно-транспортною накладною (надалі - ТТН) разом з накладними/рахунками - накладними. (п.2.1.7 Договору)

У п.2.2.1 Договору зазначено, що Замовник зобов'язаний надати Виконавцю заявку на транспортування вантажу із зазначенням найменування та ваги вантажу, пункти відправлення та призначення вантажу, часу прибуття Автомобіля на завантаження та/або розвантаження, відстані маршруту та вартості за 1 км. пробігу та/або суми фрахту за маршрут, що пропонується.

Відповідно до п.5.2 Договору Замовник має право передавати заявку на перевезення вантажу Виконавцю у будь - якому вигляді (довільна форма) по телефону, факсу, або за допомогою електронного зв'язку з фіксацією цієї заявки у програмному забезпеченні Замовника. Вид та найменування вантажу, пункти відправлення та призначення вантажу вказуються у окремих заявках на перевезення. У випадку необхідності змінити погоджений маршрут перевезення, вид транспорту або інші вказівки Замовника, Сторони погоджують такі зміни по телефону, факсу або за допомогою електронного зв'язку.

Покладання Виконавцем виконання своїх, передбачених даним Договором, зобов'язань, на перевізників і (або) інших третіх осіб не звільняє Виконавця від відповідальності перед Замовником за неналежне виконання даного Договору, включаючи, але не обмежуючись цим, відповідальність за втрату, недостачу, ушкодження (псування) вантажу. (п.5.3 Договору)

Згідно з п.6.1 Договору Виконавець несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажів з моменту прийняття їх (момент від'їзду від рампи після завантаження) до моменту видачі Вантажоодержувачу (момент розвантаження всього вантажу, його перерахування, та оформлення усіх необхідних документів на вантаж), враховуючи вимоги до транспортування готової продукції, зазначених у п.5.1 цього Договору:

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що у випадку псування і (або) втрати вантажу і (або) тари, в тому числі бій продукції і (або) тари, і (або) інших товарно-матеріальних цінностей 3амовника під час перевезення вантажу, а також в інших випадках порушення умов даного Договору (включаючи визнання нікчемними/недійсними договорів перевезення, укладених Виконавцем з третіми особами), Виконавець відшкодовує Замовникові збитки в повному обсязі, включаючи, зокрема, але не виключно 100% вартості сплачених сум штрафів, інших санкцій з боку державних органів; 100% вартості втраченого, відсутнього або ушкодженого вантажу і (або) тари і (або) інших товарно-матеріальних цінностей Замовника (вартість відновлення у випадку псування - при умові можливості такого відновлення до рівня нормального стану, що відповідає вимогам відповідних стандартів), зазначеної в товарно-транспортній накладній і/або інших супровідних і/або бухгалтерських документах (у тому числі ПДВ).

Термін дії цього Договору встановлюється: початок: 01.03.2018 р., закінчення: 28.02.2019 р. включно, але в будь - якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов'язків за цим Договором. (п.10.1 Договору)

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору про надання послуг з організації перевезень та послуг перевезень №0511/18.Tr.Kv від 01.03.2018 року 05.07.2018 року товар був завантажений Перевізнику - Приватному підприємству Румб плюс в м. Києві в автомобіль марки Freightliner-23T , державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з причепом марки Titan , державний реєстраційний номер НОМЕР_2, водій - ОСОБА_3, що підтверджується товарно-транспортною накладною на переміщення алкогольних напоїв від 05.07.2018 року, накладною №02771218 від 05.07.2018 року, маршрутним листом №421821/18 від 05.07.2018 року, маршрутом по території №3391521 від 05.07.2018 року, навантажувальним листом №421821/18 від 05.07.2018 року. (а.с. 21, 24-28)

Згідно з товарно-транспортною накладною на переміщення алкогольних напоїв від 05.07.2018 року було завантажено євро піддон 05х04 27 шт вартістю 3240 грн. 00 коп., пиво Львівське 1715 (К) 9072 ПЕТ 2,4 л вартістю 298940 грн. 54 коп., а загалом вартість вантажу з ПДВ складає 301 640 грн. 54 коп., брутто - 23177 тн, одержувач - СОХ Епіко (Біла Церква), пункт розвантаження: СОХ Київська область, м. Біла Церква, вул. Томилівська, 43Г. (а.с.27-28)

Відповідно до маршрутного листа №421821/18 від 05.07.2018 року завантаження: м. Київ, вивантаження: м. Біла Церква 06.07.2018 року 12:00 год. (а.с.21)

09.07.2018 року Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію №12/06-992 з вимогою перерахувати на рахунок кошти у розмірі 301 640 грн. 54 коп. за втрату вантажу. (а.с.29) У відповідь на яку Відповідач листом №398 від 31.07.2018 року повідомив, що на завантаження водій ОСОБА_3 не прибув, а також у провадженні Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області перебуває кримінальне провадження 12018110030002992, тому претензія передчасна. (а.с.22)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що всупереч умовам Договору товар до місця призначення доставлений не був. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Приватним акціонерним товариством Карлсберг Україна становить 301 640 грн. 54 коп.

В обґрунтування заперечень на позовну заяву Відповідач зазначав, що на завантаження водій з номером телефону НОМЕР_3 не прибув, працівники Позивача на це не звернули увагу. Крім того, Відповідач не повідомляв Позивача про номер водійського посвідчення, марку напівпричепа, по-батькові водія.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Карлсберг Україна підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору про надання послуг з організації перевезень та послуг перевезень №0511/18.Tr.Kv від 01.03.2018 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 909 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно зі ст. 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній флот, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту.

Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як встановлено Судом, на виконання умов Договору про надання послуг з організації перевезень та послуг перевезень №0511/18.Tr.Kv від 01.03.2018 року 05.07.2018 року товар був завантажений Перевізнику - Приватному підприємству Румб плюс в м. Києві в автомобіль марки Freightliner-23T , державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з причепом марки Titan , державний реєстраційний номер НОМЕР_2, водій - ОСОБА_3, що підтверджується товарно-транспортною накладною на переміщення алкогольних напоїв від 05.07.2018 року, накладною №02771218 від 05.07.2018 року, маршрутним листом №421821/18 від 05.07.2018 року, маршрутом по території №3391521 від 05.07.2018 року, навантажувальним листом №421821/18 від 05.07.2018 року. (а.с. 21, 24-28)

Згідно з товарно-транспортною накладною на переміщення алкогольних напоїв від 05.07.2018 року було завантажено євро піддон 05х04 27 шт вартістю 3240 грн. 00 коп., пиво Львівське 1715 (К) 9072 ПЕТ 2,4 л вартістю 298940 грн. 54 коп., а загалом вартість вантажу з ПДВ складає 301 640 грн. 54 коп., брутто - 23177 тн, одержувач - СОХ Епіко (Біла Церква), пункт розвантаження: СОХ Київська область, м. Біла Церква, вул. Томилівська, 43Г. (а.с.27-28)

Відповідно до маршрутного листа №421821/18 від 05.07.2018 року завантаження: м. Київ, вивантаження: м. Біла Церква 06.07.2018 року 12:00 год. (а.с.21)

Судом розглянуті та відхилені заперечення Відповідача щодо неприбуття до місця завантаження водія з номером телефону НОМЕР_3, оскільки номер телефону не є ідентифікуючою ознакою особою з урахуванням того, що Відповідачем не заперечується факт здійснення завантаження саме на автомобіль марки Freightliner-23T , державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з причепом марки Titan , державний реєстраційний номер НОМЕР_2, водію ОСОБА_3.

Крім того, Суд зазначає, що саме водій ОСОБА_3 здійснював перевезення 20 т пива, що також підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 07.07.2018 року за №12018110030002992, проте здійснив вивантаження товару в м. Біла Церква по вул. Гайок. Також, як вбачається з претензії Приватного підприємства Румб плюс №394 від 09.07.2018 року на адресу ФОП ОСОБА_3, 05.07.2018 року на підставі заявки ПП Румб плюс на території заводу Приватного акціонерного товариства Карлсберг Україна у м. Києві ФОП ОСОБА_3 прийнято для доставки товар за накладною №02771218 від 05.07.2018 року та ТТН від 05.07.2018 року на суму 301 640 грн. 54 коп., проте вантаж не було доставлено до місця призначення, а тому Відповідач просив ФОП ОСОБА_3 сплатити суму 301 640 грн. 54 коп. на рахунок Відповідача. (а.с.62-63)

Відповідно до п.2.1.12 Договору Виконавець зобов'язаний негайно повідомляти диспетчерську службу Замовника про всі відхилення від умов, що передбачені маршрутним листом, чи наданим завданням, у разі дорожньо-транспортної пригоди (надалі ДТП), виникнення надзвичайної ситуації, у разі виникнення форс-мажорних обставин, а також при наднормативному простої автомобілів у місцях розвантаження завантаження. У випадку наднормативного простою автомобілів у місцях розвантаження завантаження вживати заходів до складення листа простою транспортного засобу із зазначенням причини простою (додаток №2 до Договору). Виконавець зобов'язаний повідомляти диспетчерську службу Замовника, використовуючи факсимільний чи електронний зв'язок, про усі випадки заміни транспортних засобів, заміни водія/водіїв транспортних засобів при доставці тари зворотнім рейсом згідно з n.2.1.8 цього Договору.

Проте, матеріали справи не містять, а Відповідачем в свою чергу не подано суду жодних доказів на підтвердження повідомлення Замовника про відхилення від умов, що передбачені маршрутним листом, чи наданим завданням, а тому Суд не приймає до уваги заперечення Відповідача.

Виконавець зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення у точно встановлені Замовником строки і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), як передбачено маршрутним листом та товарно-транспортною накладною (надалі - ТТН) разом з накладними/рахунками - накладними. (п.2.1.7 Договору)

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що Приватне підприємство Румб плюс повинно було здійснити доставку вантажу до пункту розвантаження - СОХ Київська область, м. Біла Церква, вул. Томилівська, 43Г - 06.07.2018 року о 12:00 год.

Однак, матеріали справи не містять, а Відповідачем в свою чергу не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження доставки вантажу до місця розвантаження у передбачені Договором про надання послуг з організації перевезень та послуг перевезень №0511/18.Tr.Kv від 01.03.2018 року строки. Крім того, в порушення умов Договору Відповідачем не було надано інформації щодо вимушеної затримки перевезення вантажу чи будь-які інші форс-мажорні обставини, а тому в силу положень Цивільного кодексу України даний вантаж вважається втраченим.

Покладання Виконавцем виконання своїх, передбачених даним Договором, зобов'язань, на перевізників і (або) інших третіх осіб не звільняє Виконавця від відповідальності перед Замовником за неналежне виконання даного Договору, включаючи, але не обмежуючись цим, відповідальність за втрату, недостачу, ушкодження (псування) вантажу. (п.5.3 Договору)

За таких підстав, відповідальним за втрату вантажу за Договором про надання послуг з організації перевезень та послуг перевезень №0511/18.Tr.Kv від 01.03.2018 року є саме Приватне підприємство Румб плюс .

Правовідносини, що виникають з перевезення вантажу регулюються главою 64 Цивільного кодексу України.

Статтею 920 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до статті 924 цього Кодексу перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Зазначена норма передбачає принцип винності в разі відповідальності перевізника за втрату, нестачу, псування й ушкодження вантажу, який є загальним для всіх видів транспорту. Перевізник несе відповідальність за нестачу, втрату, псування й ушкодження вантажу лише у випадках, коли він винен у несхоронності вантажу. При цьому обов'язок доведення своєї невинуватості лежить на ньому.

Отже, відповідальність перевізника побудована за принципом вини і діє, як правило, презумпція вини зобов'язаної сторони.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 08 квітня 2015 року у справі № 907/939/14, від 03 серпня 2016 року у справі № 918/1094/15.

Перевізник несе відповідальність, якщо не доведе, що втрата, псування й ушкодження вантажу відбулися внаслідок обставин, яким він не міг запобігти чи усунення яких від нього не залежало, зокрема внаслідок вини перевізника чи відправника вантажу; особливих природних властивостей перевезеного вантажу; недоліків тари й пакування, яких не можна було встановити шляхом зовнішнього огляду при прийманні вантажу до перевезення й інших обставин, передбачених законом.

Із зазначеного вбачається, що перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу у випадках, коли причиною його незбереження була непереборна сила. Втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу внаслідок випадку, що не підлягає під визначення непереборної сили, відповідно до частини першої ст. 924 ЦК України не звільняють перевізника від відповідальності за незбереження вантажу.

Таким чином, Суд зазначає, що законодавець покладає на перевізника обов'язок доводити наявність обставин, що звільняють його від відповідальності за незбереження вантажу.

Згідно з ст. 932 ЦК України експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб, експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Частиною третьої статті 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" також передбачено, що експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, які притягнені ним до виконання договору транспортного експедирування, в тому ж порядку, як і за власні дії.

Перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини (ч.1 статті 314 ГК України).

Згідно ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України, у разі втрати вантажу перевізник відповідає перед замовником в розмірі вартості втраченого вантажу.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що у випадку псування і (або) втрати вантажу і (або) тари, в тому числі бій продукції і (або) тари, і (або) інших товарно-матеріальних цінностей 3амовника під час перевезення вантажу, а також в інших випадках порушення умов даного Договору (включаючи визнання нікчемними/недійсними договорів перевезення, укладених Виконавцем з третіми особами), Виконавець відшкодовує Замовникові збитки в повному обсязі, включаючи, зокрема, але не виключно 100% вартості сплачених сум штрафів, інших санкцій з боку державних органів; 100% вартості втраченого, відсутнього або ушкодженого вантажу і (або) тари і (або) інших товарно-матеріальних цінностей Замовника (вартість відновлення у випадку псування - при умові можливості такого відновлення до рівня нормального стану, що відповідає вимогам відповідних стандартів), зазначеної в товарно-транспортній накладній і/або інших супровідних і/або бухгалтерських документах (у тому числі ПДВ).

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що Відповідач прийняв вантаж до перевезення без зауважень та заперечень, а тому з моменту прийняття без будь-яких зауважень вантажу до перевезення, відповідальність за його схоронність до моменту передання вантажоодержувачу несе саме Перевізник, в даному випадку Приватне підприємство Румб плюс .

Згідно з ст. 934 ЦК України за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Пунктом 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, який включає наступні фактори:

- наявність реальних збитків;

- вина заподіювача збитків;

- причинний зв'язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками.

Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Проте, Позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками.

При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.

Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов'язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв'язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

Суд зазначає, що Відповідачем в свою чергу не надано жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження відсутності вини Перевізника у втраті вантажу при здійсненні перевезення на підставі Договору про надання послуг з організації перевезень та послуг перевезень №0511/18.Tr.Kv від 01.03.2018 року 05.07.2018 року, товарно-транспортної накладної на переміщення алкогольних напоїв від 05.07.2018 року, маршрутного листа №421821/18 від 05.07.2018 року, оскільки обов'язок доведення невинуватості перевізника покладається безпосередньо на нього вимогами чинного законодавства України, що регулює правовідносини, що виникли між сторонами.

Враховуючи викладене, Суд приходить до висновку, що Приватне підприємство Румб плюс неналежним чином виконало свої зобов'язання за Договором про надання послуг з організації перевезень та послуг перевезень №0511/18.Tr.Kv від 01.03.2018 року 05.07.2018 року в частині забезпечення збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до видачі вантажоодержувачу.

09.07.2018 року Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію №12/06-992 з вимогою перерахувати на рахунок кошти у розмірі 301 640 грн. 54 коп. за втрату вантажу. (а.с.29) У відповідь на яку Відповідач листом №398 від 31.07.2018 року повідомив, що на завантаження водій ОСОБА_3 не прибув, а також у провадженні Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області перебуває кримінальне провадження 12018110030002992, тому претензія передчасна. (а.с.22)

При визначенні вартості втраченого вантажу та розрахунку розміру збитків внаслідок втрати вантажу Суд виходить з вартості товару за накладною №02771218 від 05.07.2018 року та товарно-транспортною накладною на переміщення алкогольних напоїв від 05.07.2018 року у загальному розмірі 301 640 грн. 54 коп.,

Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Приватному акціонерному товариству Карлсберг Україна в розмірі 301 640 грн. 54 коп.

З огляду на викладене, Суд дійшов висновку про наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме протиправної поведінки відповідача, що виявилась у втраті вантажу, що перевозився Відповідачем, завданої шкоди - втрати товару на суму 301 640 грн. 54 коп. та причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою. При цьому Відповідачем в свою чергу не доведено суду належними та допустимими доказами, що втрата вантажу сталась не з вини Відповідача відповідно до вимог чинного законодавства України.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату вартості втраченого вантажу в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення вартості втраченого вантажу у розмірі 301 640 грн. 54 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Карлсберг Україна до Приватного підприємства Румб плюс про відшкодування збитків у розмірі 301 640 грн. 54 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Карлсберг Україна - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства Румб плюс (02002, м.Київ, ВУЛИЦЯ МАРИНИ РАСКОВОЇ, БУДИНОК 19, Ідентифікаційний код юридичної особи 35728001) на користь Приватного акціонерного товариства Карлсберг Україна (69076, Запорізька обл., місто Запоріжжя, ВУЛИЦЯ ВАСИЛЯ СТУСА, будинок 6, Ідентифікаційний код юридичної особи 00377511) збитки у розмірі 301 640 (триста одна тисяча шістсот сорок) грн. 54 (п'ятдесят чотири) коп. та судовий збір у розмірі 4 524 (чотири тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 61 (шістдесят одна) коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 12 грудня 2018 року.

Суддя О.В. Чинчин