Рішення

від 21.11.2018 по справі 910/10827/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.11.2018Справа № 910/10827/18

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Універсальна українська транспортна компанія до Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство екологічних досліджень простягнення 15717,67 грн

Суддя Смирнова Ю.М.

Секретар судового засідання Багнюк І.І.

Представники учасників процесу:

від позивачаЦимбал Н.В. від відповідачаСтанкевич О.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Універсальна українська транспортна компанія звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Океан про стягнення 15717,67 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконання відповідачем обов'язку щодо відшкодування збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2018 порушено провадження у справі № 910/10827/18, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 20.09.2018.

20.09.2018 від відповідача надійшли пояснення по справі.

У судовому засіданні 20.09.2018 було оголошено перерву до 04.10.2017.

03.10.2018 від позивача надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача, а також уточнена позовна заява, в якій позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство екологічних досліджень матеріальний збиток у сумі 15717,67 грн.

Також від позивача надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство екологічних досліджень на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Універсальна українська транспортна компанія матеріальний збиток в сумі 18717,67 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2018 замінено первісного відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Океан належним відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Агентство екологічних досліджень та відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 25.10.2018.

Судове засідання, призначене на 25.10.2018, не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Смирнової Ю.М. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2018 судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 12.11.2018.

У судовому засіданні 12.11.2018 оголошувалась перерва до 21.11.2018.

Представник позивача у судове засідання з'явився, позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, проти заявлених позовних вимог не заперечував.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

20.12.2017 об 11 год. 45 хв. по вул. В.Гетьмана у місті Києві сталася ДТП, а саме: ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом марки New Holland, державний номер НОМЕР_1, під час руху заднім ходом, не переконався в безпечності маневру, а також для забезпечення безпеки дорожнього руху, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, в результаті його здійснив зіткнення з автомобілем марки Toyota, державний номер НОМЕР_2, який належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Універсальна українська транспортна компанія .

Внаслідок ДТП обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 п. 10.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, що підтверджується постановою Солом'янського районного суду м.Києва від 02.02.2018 у справі №760/355/18, відповідно до якої ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що пошкоджений внаслідок ДТП транспортний засіб - автомобіль Toyota, державний номер НОМЕР_2, належить позивачу на праві власності.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу Toyota, державний номер НОМЕР_2, йому завдано збитків у загальному розмірі 23643,57 грн, з яких 7925,90 грн було відшкодовано ПАТ Українська страхова група в порядку Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів . Оскільки, на момент вчинення ДТП транспортний засіб New Holland, державний номер НОМЕР_1, перебував в оренді у Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство екологічних досліджень , позивач вказує, що обов'язок відшкодування решти суми збитків - у розмірі 15717,67 грн покладається на відповідача.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Отже для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі факти: а) неправомірність поведінки особи. б) наявність шкоди; в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

У відповідності до рахунку №ВДиС-0023007 від 24.05.2018, виставленого виконавцем ремонтних робіт - Товариством з обмеженою відповідальністю Віді Автострада , а також акту виконаних робіт №ВДиС-015928 від 25.06.2018, вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota, державний номер НОМЕР_2, внаслідок пошкодження транспортного засобу в результаті ДТП становить 23643,57 грн.

31.05.2018 позивачем було перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Віді Автострада суму коштів за ремонт автомобіля у розмірі 23643,57 грн, що підтверджується платіжним дорученням №401 від 31.05.2018.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що у зв'язку з пошкодженням в результаті ДТП транспортного засобу Toyota, державний номер НОМЕР_2, позивачем понесено витрати у розмірі 23643,57 грн.

Частинами 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала транспортним засобом марки New Holland, державний номер НОМЕР_1, встановлена у судовому порядку.

При цьому, як слідує із положень ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Як свідчать обставини справи та визнається відповідачем, на момент ДТП транспортний засіб марки New Holland, державний номер НОМЕР_1, перебував в користуванні на правах оренди у Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство екологічних досліджень .

Так, в матеріалах справи наявний договір оренди міні-навантажувача №L218 від 15.12.2017, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Океан та Товариством з обмеженою відповідальністю Агентство екологічних досліджень (надалі - Договір оренди).

Відповідно до п. 1.1 Договору оренди орендодавець передає у строкове платне користування орендарю наступний транспортний засіб: Міні-навантажувач, марка: New Holland №L218, рік випуску: 2012, заводський номер: NCM447745, номер двигуна: 100252, свідоцтво про реєстрацію: серія ЕА №067140, видане Держсільгоспінспекцією в м.Києві 12.11.2013, реєстраційний номер: 60172АА.

Транспортний засіб передається орендарю для його використання у власній господарській діяльності (п. 1.2 Договору оренди).

За змістом наявного у справі Акту приймання-передачі міні-навантажувача від 15.12.2017, Товариство з обмеженою відповідальністю Океан передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю Агентство екологічних досліджень прийняло обумовлений Договором оренди транспортний засіб у користування.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 Договору оренди цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками сторін (за їх наявності). Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 5.1 цього Договору, і спливає 15.12.2018.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що станом на момент ДТП транспортний засіб New Holland, державний номер НОМЕР_1, перебував в оренді у Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство екологічних досліджень .

За таких обставин, в силу ст. 1187 Цивільного кодексу України, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Агентство екологічних досліджень є особою, відповідальною за шкоду, заподіяну в результаті ДТП, що сталася 20.12.2017.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу New Holland, державний номер НОМЕР_1, на момент ДТП була застрахована ПАТ Українська страхова група на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/7736021.

Відповідно до п. 22.1 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

З матеріалів справи слідує, що Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Українська страхова група в порядку Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за наслідками ДТП відшкодувало позивачу шкоду у розмірі 7925,90 грн.

Відповідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Як встановлено судом, у зв'язку із пошкодженням належного позивача транспортного засобу Toyota, державний номер НОМЕР_2, Товариству з обмеженою відповідальністю Універсальна українська транспортна компанія було завдано матеріальний збиток у загальному розмірі 23643,57 грн.

Таким чином, різниця між фактичним розміром шкоди, завданої внаслідок пошкодження транспортних засобів позивача, і сумою страхового відшкодування, яке виплачено страховиком за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, становить 15716,67 грн.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Товариством з обмеженою відповідальністю Агентство екологічних досліджень заперечень проти позову не наведено.

За таких обставин, з огляду на положення ч. 2 ст. 1187, ст. 1194 Цивільного кодексу України, враховуючи розмір завданої внаслідок пошкодження транспортного засобу позивача шкоди та розмір страхового відшкодування, виплаченого за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 15716,67 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Також у позовній заяві позивач просить суд, окрім судового збору, стягнути з відповідача інші витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: 6500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, та 2800,00 грн, що становить вартість експертних послуг.

У судовому засіданні представник відповідача проти стягнення вартості експертних послуг заперечив та просив зменшити суму витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ч.ч. 3 - 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В обґрунтування розміру заявленої суми витрат на правничу допомогу, позивач зазначає, що 22.12.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Універсальна українська транспортна компанія та Адвокатським об'єднанням Коновал та партнери було укладено Договір надання правової (правничої) допомоги №22-12, за умовами якого клієнт доручає виконавцю, а виконавець зобов'язується відповідно до доручення клієнта надавати йому за плату правничу допомогу щодо представництва та захисту інтересів клієнта з питань стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Океан матеріального збитку, завданого, внаслідок ДТП, що сталося 20.12.2017.

Відповідно до п. 4.1 Договору надання правової (правничої) допомоги №22-12 від 22.12.2017 вартість послуг виконавця за договором становить 6500,00 грн.

Для долучення до матеріалів справи позивачем надано копію Договору надання правової (правничої) допомоги №22-12 від 22.12.2017, ордер серії КВ№296590 від 14.08.2018, акт наданих послуг від 28.08.2018, платіжне доручення №442 від 03.08.2018 на суму 6500,00 грн про сплату вартості наданих послуг.

Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі East/West Alliance Limited проти України , заява N 19336/04, п. 269).

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України також роз'яснено, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Однак, із наданих позивачем документів не вбачається, що витрати у розмірі 6500,00 грн (враховуючи предмет та підстави позовних вимог у справі №910/10827/18, обставини даної справи та її складність) не мають характер необхідних, а їх розмір є розумним та виправданим (як обов'язкової умови для відшкодування таких витрат іншою стороною).

Так, з акту наданих послуг від 03.08.2018 слідує, що загальна вартість наданих послуг була розрахована, виходячи з того, що адвокатом в межах надання правової допомоги були здійснені наступні дії:

консультація (кількість годин 1), ознайомлення та аналіз документів, обрання правової позиції (кількість годин 2), підготовка та подача адвокатського запиту (кількість годин 1), отримання копії постанови Солом'янського районного суду м.Києва від 02.02.2018 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 (кількість годин 1), підготовка та направлення претензії ТОВ Океан (кількість годин 2), підготовка та направлення до суду позовної заяви (кількість годин 2).

Проте, враховуючи обставини даної справи, її складність, предмет та підстави позовних вимог, витрачений адвокатом час, суд дійшов висновку, що визначений позивачем розмір витрат на послуги адвоката є завищеним, не відповідає критеріям розумності та співрозмірності і становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу витрат.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, та наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Щодо вартості експертних послуг, яку позивач просить стягнути з відповідача, суд відзначає таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 127 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Для долучення до матеріалів справи позивачем надано копію платіжного доручення №387 від 08.05.2018, згідно якого позивачем перераховано на рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 2800,00 грн в якості оплати за автотоварознавче дослідження, а також копію висновку №173/18 експертного автотоварознавчого дослідження з визначенням розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 11.05.2018.

Проте, суд відзначає, що розрахунок заявленої до стягнення суми збитків було здійснено позивачем, виходячи із вартості відновлювального ремонту автомобіля, яка визначена виконавцем ремонтних робіт - Товариством з обмеженою відповідальністю Віді Автострада та вказана у рахунку №ВДиС-0023007 від 24.05.2018 та відповідному акті виконаних робіт.

Відтак, витрати позивача на підготовку висновку №173/18, складеного 11.05.2018 судовим експертом ОСОБА_4, не є витратами, пов'язаними з розглядом даної справи в розумінні ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, а відтак дані витрати розподілу між сторонами не підлягають. За таких обставин, підстави для стягнення з відповідача 2800,00 грн, що становить вартість оплачених позивачем експертних послуг, відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство екологічних досліджень (03057, м.Київ, вулиця Гетьмана Вадима № 6 (літери А, А'), ідентифікаційний код 31612148) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Універсальна українська транспортна компанія (08141, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Петрівське, вулиця Амосова, будинок 86, квартира 1, ідентифікаційний код 35922364) суму збитків у розмірі 15717 (п'ятнадцять тисяч сімсот сімнадцять) грн 67 коп., судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п.17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено: 12.12.2018.

Суддя Ю.М. Смирнова