Рішення

від 12.12.2018 по справі 914/1974/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2018 Справа №914/1974/18

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. розглянув справу за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Кафіталія , м.Львів

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Бариляка Андрія Романовича, м.Львів

про стягнення 18765,26грн.

Представники сторін не викликалися.

Розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кафіталія , м.Львів звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Бариляка Андрія Романовича, м.Львів про стягнення 18765,26грн., з яких: 15687,50грн. основного боргу, 2738,65грн. пені, 244,98грн. 3% річних та 94,13грн. інфляційних.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.10.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання у справі не проводилось та сторони в судове засідання не викликались, оскільки ч.5 ст.252 ГПК України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) до суду не надходило.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач посилається на те, що відповідач не здійснив повністю оплати за поставлений по видаткових накладних № Н1802140001 від 14.02.2018р. та № Н1802150002 від 15.02.2018р. товар. А тому, неоплаченим по цих накладних залишився товар на загальну суму 15687,50грн. Позивачем на підставі ст.ст.525, 526, 629, 625, 692 ЦК України, ст.ст.193, 216, 218, 230, 265 ГК України, норм п. 8.1. Договору від 01.01.2017р. заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу, пені за період прострочення виконання грошового зобов язання з оплати отриманого товару з 19.03.2018 р. по 19.09.2018 р., 3% річних за період прострочення з 19.03.2018р. по 24.09.2018р. та інфляційних за період прострочення з квітня 2018р. по червень 2018р.

Відповідач у строк, встановлений судом, витребуваних ухвалою суду від 29.10.2018р. відзиву та доказів, які спростовують позовні вимоги або свідчать про добровільну сплату визначених у позовних вимогах сум, доказів надіслання відзиву з додатками позивачу не подав. Ухвала Господарського суду Львівської області від 29.10.2018р. скеровувалась Фізичній особі - підприємцю Бариляку Андрію Романовичу, м.Львів 31.10.2018р. Вказане підтверджується списком № 1096 від 31.10.2018р. згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих суду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

Згідно із статтею 526, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 та частиною 2 ст.692 ЦК України передбачено, що покупець зобов язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товарозпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

01.01.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кафіталія та Фізичною особою-підприємцем Бариляк Андрієм Романовичем укладено договір.

Згідно п.п.2.1., 2.2., 3.3., 3.6., 5.2., 5.3., 8.1. договору позивач передає, а відповідач зобов язується прийняти та оплатити на умовах даного Договору партію товару у кількості, асортименті та за цінами, що визначені у накладних на товар, які є невід ємною частиною даного Договору. Право власності на товар партію товару, що постачається за цим Договором, переходить від позивача до відповідача у момент передання партії товару, що підтверджується підписом відповідача у товарній накладній. При отриманні товару представник відповідача повинен надати представнику позивача належно оформлену довіреність на отрмання товарно-матеріальних цінностей. У випадку не надання представнику позивача належно оформленої довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, наявність на товарно-транспортній і видатковій накладних печатки відповідача, яка збігається з печаткою на Договорі, є підтвердженням факту одержання товару і зобов язання відповідача здійснити оплату продукції. Позивач не перевіряє справжність підписів на товарно-транспортній накладній. Підпис вважається поставленим належною особою, якщо вона завірена печаткою (штампом) відповідача. Моментом поставки товару є дата, вказана в видатковій накладній. Умови оплати: відстрочення платежу - 30 календарних днів з моменту поставки. Датою оплати є дата зарахування грошових коштів на рахунок позивача. У випадку прострочення оплати продукції, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу.

На виконання Договору від 01.01.2017р. позивач передав, а відповідач отримав товар у кількості, асортименті та за цінами визначеними у накладних на товар, які є невід ємною частиною даного договору на загальну суму 435533,2грн., а саме: по видатковій накладній № Н1708070001 від 08.08.2017р. на загальну суму разом з ПДВ 13125,00грн., видатковій накладній № Н1708220006 від 23.08.2017р. на загальну суму разом з ПДВ 26250,00грн., видатковій накладній № Н1709140003 від 15.09.2017р. на загальну суму разом з ПДВ 26250,00грн., видатковій накладній № Н1710190001 від 20.10.2017р. на загальну суму разом з ПДВ 26250,00грн., видатковій накладній № Н1711030001 від 03.11.2017р. на загальну суму разом з ПДВ 7104,30грн., видатковй накладній № Н1711080001 від 08.11.2017р. на загальну суму разом з ПДВ 26250,00грн., видатковій накладній № Н1711130003 від 13.11.2017р. на загальну суму разом з ПДВ 6020,70грн., видатковій накладній № Н1711160004 від 16.11.2017р. на загальну суму разом з ПДВ 13125,00грн., видатковій накладній № Н1711170001 від 17.11.2017р. на загальну суму разом з ПДВ 52500,00грн., видатковій накладній №Н1711230004 від 24.11.2017р. на загальну суму разом з ПДВ 26250,00грн., видатковій накладній № Н1711290002 від 29.11.2017р. на загальну суму разом з ПДВ 6020,70грн., видатковій накладній №Н1712040002 від 04.12.2017р. на загальну суму разом з ПДВ 21850,00грн., видатковій накладній № Н1712110001 від 11.12.2017р. на загальну суму разом з ПДВ 32300,00грн., видатковій накладній № Н1712140001 від 14.12.2017р. на загальну суму разом з ПДВ 9500,00грн., видатковій накладній №Н1712180001 від 18.12.2017р. на загальну суму разом з ПДВ 28500,00грн., видатковій накладній №Н1712190001 від 19.12.2017р. на загальну суму разом з ПДВ 15200,00грн., видатковій накладній № Н1801040001 від 04.01.2018р. на загальну суму разом з ПДВ 32300,00грн., видатковій накладній № Н1801100004 від 10.01.2018р. на загальну суму разом з ПДВ 23750,00грн., видатковій накладній № Н1801170001 від 17.01.2018р. на загальну суму разом з ПДВ 23750,00грн., видатковій накладній № Н1802140001 від 14.02.2018р. на загальну суму разом з ПДВ 19000,00грн., видатковій накладній №Н1802150002 від 15.02.2018р. на загальну суму разом з ПДВ 237,50грн.

Прийнявши поставлену продукцію, відповідач згідно п.5.2 Договору повинен був провести її оплату на умовах відстрочення платежу - 30 календарних днів з моменту поставки.

Відповідно до наявних у матеріалах справи довідки АТ АЛЬТБАНК № 12-5/386 від 17.09.2018р. та додатку № 1 до неї, відповідач в період з 09.08.2017р. по 11.05.2018р. перерахував позивачу в рахунок оплати поставленої продукції 419845,7грн.

В той же час, відповідач не повністю виконав умови договору в частині оплати вартості поставленої продукції за видатковими накладними № Н1802140001 від 14.02.2018р. та №Н1802150002 від 15.02.2016р. у встановлений договірними зобов язаннями строк, внаслідок чого у нього виник борг перед позивачем в загальній сумі 15687,50грн.

Відтак, позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення з відповідача 15687,5грн. основного боргу.

Скерована позивачем відповідачу претензія № 2606/18-1 від 26.06.2018р. про оплату поставлених товарів залишена останнім без відповіді та задоволення.

Заявлені позивачем до стягнення з відповідача 2738,65грн. пені, на підставі п.8.1. Договору, за період прострочення оплати товару з 19.03.2018р. по 19.09.2018р. підлягають задоволенню частково в сумі 2692,47грн., оскільки такі нараховані з порушенням вимог ч.6 ст.232 ГК України. У п.8.1. Договору передбачено, що у випадку прострочення оплати продукції відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу. Вказане відповідає визначенню пені, наданому у ч.3 ст.549 ЦК України (пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання). Враховуючи, що п.8.1. Договору не передбачено нарахування пені за весь період прострочення, чи до моменту повного виконання зобов язання, у суду відсутні підстави для висновку, що договором передбачено нарахування пені понад 6 місяців, встановлених ч.6 ст.232 ГК України. Умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції (п.2.5. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов"язань").

Відповідно до ч.6 ст.232 ГПК нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Обгрунтованими, та такими, що підлягають до задоволення є позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 244,98грн. 3% річних за період з 19.03.2018р. по 24.09.2018р. та 94,13грн. інфляційних за період з квітня 2018р. по червень 2018р. Враховуючи те, що позивачем подано суду достатньо доказів на обгрунтування позовних вимог, а відповідач на вимогу ухвали суду від 29.10.2018р. відзиву та доказів, які спростовують позовні вимоги або свідчать про добровільне погашення заборгованості не подав, у суду відсутні правові підстави для відмови у задоволенні цих позовних вимог.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 3, 13,74,76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 238, 241, 242, 247-252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бариляка Андрія Романовича (79017, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кафіталія (79026, м.Львів, вул.Чмоли, буд.2, ідентифікаційний код 38764278) 15687,50грн. основного боргу, 2692,47грн. пені, 244,98грн. 3% річних, 94,13грн. інфляційних та 1757,66грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

2.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3.Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

4.Апеляційна скарга подається безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені § 1 Глави 1 Розділу IV ГПК України.

Рішення прийнято 12.12.2018р. в нарадчій кімнаті.

Суддя Бортник О.Ю.