Рішення

від 11.12.2018 по справі 914/1769/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2018 Справа №914/1769/18

За позовом: Приватного акціонерного товариства Львівобленерго , м. Львів,

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства Рава-Руський хлібзавод ,

м. Рава-Руська Львівської області,

про: стягнення 92 954,40 грн. недорахованої електричної енергії.

Суддя Козак І.Б.

при секретарі Гелеш Г.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник (довіреність №119-4349/2 від 27.12.2017р.),

Від відповідача: не з'явився.

На розгляд господарського суду Львівської області Приватним акціонерним товариством Львівобленерго подано позов до Відкритого акціонерного товариства Рава-Руський хлібзавод про стягнення 92 954,40 грн. недорахованої електричної енергії.

Ухвалою суду від 01.10.2018р.відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та розгляд справи у підготовчому судовому засіданні призначено на 23.10.2018р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду. Ухвалою від 29.11.2018р. закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 11.12.2018р.

Позиція позивача.

У судовому засіданні 11.12.2018 р. представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, за результатами проведеної 11.12.2017 р. перевірки засобів обліку електричної енергії на об'єкті Відкритого акціонерного товариства Рава-Руський хлібзавод було виявлено порушення відповідачем ОСОБА_2 користування електричною енергією, а саме: встановлення на прилад обліку енергії пристрою зовнішнього впливу - постійного магніту; при підключеному навантаженні показники приладу обліку не змінюються, що є порушенням п.3.3, 3.34, 6.40, 10.2 ПКЕЕ. 19.12.2017р. комісією ПАТ Львівобленерго складено протокол №029745-а, у якому затверджено нарахування 92 954,40 грн. недорахованої, але спожитої відповідачем електричної енергії.

Позиція відповідача.

У судове засідання 11.12.2018р. представник відповідача не з'явився, причини неявки не повідомив. Вимог ухвал суду не виконав, проти позову в установленому порядку не заперечив. Тому суд розглянув справу без участі представника відповідача та його відзиву на позов, в порядку статті 178 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

Обставини справи.

03.07.2009 р. між Приватним акціонерним товариством Львівобленерго та Відкритим акціонерним товариством Рава-Руський хлібзавод укладено Договір про постачання електричної енергії №08160, відповідно до умов якого постачальник (позивач у справі) продає електричну енергію споживачу (відповідачу у справі) для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною в додатку №9 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії , а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору. Точка продажу електричної енергії зазначається в додатку №6 Однолінійна схема .

Відповідно до п. 3.1.4 Договору, постачальник має право вимагати відшкодування збитків, завданих йому внаслідок порушення споживачем умов Договору.

Згідно з п. 4.2.3 Договору, споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, що розраховується, виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у сземи обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втркчання в їх роботу, зняття пломб із засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

11.12.2017 р. представниками Приватного акціонерного товариства Львівобленерго проведено перевірку засобів обліку електричної енергії на об'єкті Відкритого акціонерного товариства Рава-Руський хлібзавод , у ході якої встановлено порушення споживачем ОСОБА_2 користування електричною енергією, а саме: встановлення на прилад обліку енергії пристрою зовнішнього впливу - постійного магніту; при підключеному навантаженні показники приладу обліку не змінюються, що є порушенням п.3.3, 3.34, 6.40, 10.2 ПКЕЕ, складено акт про порушення №029745 від 11.12.2017 р. Представники споживача підписали Акт про порушення, зазначивши, що магніт був встановлений в суботу та вихідні, більше такого не буде.

19.12.2017 р. відбулося засідання комісії постачальника електроенергії з розгляду складеного Акта про порушення за участю представника споживача.

За результатами розгляду проведено нарахування вартості недорахованої електроенергії за період з 11.07.2017 по 11.12.2017р. р., виходячи з дозволеної потужності та режиму роботи електричного обладнання згідно з Договором на суму 92 954,40 грн.

Протокол засідання комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕ №029745-а від 19.11.2017 р. та рахунок на оплату споживач отримав, про що свідчить його підпис під протоколом та на рахунку №32-029745-а від 19.12.2017р.

Станом на 11.12.2018 р. доказів сплати відповідачем вартості недорахованої електроенергії на суму 92 954,40 грн. суду не надано.

Позиція суду.

Приписами ст. 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу.

Положеннями ст. 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Згідно ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України вказано, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У відповідності до положень ч. 1, 2 ст. 235 Господарського кодексу України, За порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною 2 ст. 56 Закону України Про ринок електричної енергії встановлено, договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п. 1, 3 ч. 3 ст. 58 Закону України Про ринок електричної енергії споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів та дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.

Частиною 1 ст. 77 Закону України Про ринок електричної енергії передбачено, Учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом, в тому числі, згідно з п. 6 ч. 2 цієї ж статті, пошкодження приладів обліку, використання приладів обліку електричної енергії, неповірених або неатестованих в установленому порядку.

Пунктом 10 ОСОБА_2 користування електричною енергією для населення встановлено, що засіб обліку повинен мати пломбу з відбитком повірочного клейма територіального органу Держспоживстандарту та пломбу з відбитком клейма або логотипу енергопостачальника.

За змістом п. 42 ОСОБА_2 користування електричною енергією для населення, побутовий споживач електричної енергії зобов'язаний дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору, забезпечувати збереження засобів обліку і пломб на них у разі розміщення засобу обліку в квартирі або на іншому об'єкті побутового споживача.

Приписами п. 48 ОСОБА_2 користування електричною енергією для населення встановлено, що побутовий споживач несе відповідальність згідно із законодавством, в тому числі, за порушення правил користування електричною енергією та пошкодження засобу обліку.

Нормами чинного Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема, статтею 103-1, передбачено, що самовільне використання з корисливою метою електричної, теплової енергії, гарячої чи питної води без приладів обліку, результати вимірювання яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків (якщо використання приладів обліку обов'язкове), або внаслідок умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб, а так само інші порушення правил користування електричною, тепловою енергією, гарячою чи питною водою, а також самовільне використання з корисливою метою газу, порушення правил користування газом у побуті, що не завдало значної шкоди, -тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб від тридцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як підтверджується матеріалами справи, позивачем правомірно нараховано відповідачу 92 954,40 грн. за спожиту поза приладом обліку електричну енергію з порушенням п.3.3, 3.34, 6.40, 10.2 ПКЕЕ. Акту про порушення від 11.12.2017р., як і Протоколу засідання комісії ПАТ Львівобленерго від 19.12.2017р. відповідач не оскаржував. Враховуючи наведене, заявлені позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно положень ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі п.1 ч.4 ст. 129 ГПК України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 219, 220, 221, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Рава-Руськийхлібзавод (адреса: 80316, Львівська обл., Жовківський р-н, м.Рава-Руська, вул..Героїв Дніпра, буд.28, ідентифікаційний код 20824750) на користь приватного акціонерного товариства Львівобленерго (адреса: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3, ідентифікаційний код 00131587) 92 954,40 грн. вартості недорахованої електричної енергії та 1' 762,00 грн. судового збору.

3. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

5. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 13.12.2018 р.

Суддя Козак І.Б.