Рішення

від 13.11.2018 по справі 1840/3181/18

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2018 р. Справа № 1840/3181/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.

за участю секретаря судового засідання - Бондаренко Л.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінанта" до Управління Держпраці у Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, який його представник підтримав у судовому засіданні, мотивуючи вимоги тим, що 22.06.2018 р. відповідачем проведено інспекційне відвідування ТОВ "Домінанта", за наслідками якого встановлено порушення, а саме допущено до виконання робіт працівника без укладення трудового договору. На підставі акту перевірки відповідачем винесено постанову № СМ 692/189/АВ/ТД-ФС від 17.07.2018 р., якою на ТОВ "Домінанта" накладено штраф у розмірі 111690 грн. Вважає постанову про накладення штрафу протиправною та зазначає, що позивачем залучено до виконання робіт ОСОБА_3 на підставі укладеної цивільно-правової угоди від 05.03.2018 р., за умовами якої ОСОБА_3 зобов'язується на власний розсуд та власними силами виконати роботу - розпилити 5 куб. м деревини на дошку товщиною 30 мм. Працюючи на пилорамі МАГР, 06.03.2018 р. ОСОБА_3 отримав травму. Відповідач вказує, що роботи на пилорамі МАГР мають ознаки роботи з підвищеною небезпекою, тому до неї повинні бути допущені лише працівники, які працюють за трудовими контрактами, й у зв'язку з цим прирівнює правову угоду між ТОВ "Домінанта" та ОСОБА_3 до трудового контракту. При цьому пилорама МАГР не є власністю позивача, тому директор підприємства не повинен був надавати дозвіл ОСОБА_3 на допуск до роботи на даному устаткуванні. Просив позов задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, зазначив, що інспекційне відвідування позивача проводилося з метою перевірки дотримання вимог трудового законодавства щодо належного оформлення трудових відносин з найманими працівниками. У ході інспекційного відвідування встановлено, що між Товариством в особі директора ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено цивільно-правовий договір від 05.03.2018 р., строк дії якого - з 05.03.2018 р. по 07.03.2018 р., предмет договору - розпилювання 5 куб. м лісоматеріалів на дошку товщиною 30 мм. За умовами договору виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію внутрішнього розпорядку, не має права на одержання допомоги із соціального страхування. Товариство забезпечує ОСОБА_3 усім необхідним для виконання роботи, передбаченої договором. Під час виконання робіт 06.03.2018 р. ОСОБА_3 отримано тілесні ушкодження. Роботи виконувалися на пилорамі МАГР Чернігівського виробництва.

Відповідно п. 115 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 р. N 15, обслуговування верстатів по обробці деревини і металів належить до робіт з підвищеною небезпекою. Отже, працівником ОСОБА_3 виконувалися саме роботи підвищеної небезпеки.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про охорону праці" роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Оскільки дозвіл отримує саме роботодавець, то роботи підвищеної небезпеки можуть виконуватися виключно працівниками даного роботодавця, а отже особи за цивільно-правовими договорами не можуть залучатися до виконання робіт підвищеної небезпеки. Враховуючи, що з відома посадових осіб ТОВ "Домінанта" до виконання робіт підвищеної небезпеки допущено працівника без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, постанова про накладення на позивача штрафу за порушення трудового законодавства є обгрунтованою та відповідає нормам чинного законодавства. Просив у задоволенні позву відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 22.06.2018 р. позивачем проведене інспекційне відвідування юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінанта", яка використовує найману працю, у ході якого встановлено порушення вимог ч.ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України, а саме допущено до виконання робіт працівника без укладення трудового договору. За наслідками проведеного інспекційного відвідування складено ОСОБА_3 № СМ692/189/АВ від 22.06.2018 р. (а.с.9-15).

На підставі акту перевірки відповідачем винесено постанову про накладення штрафу № СМ 692/189/АВ/ТД-ФС від 17.07.2018 р., якою на ТОВ "Домінанта" накладено штраф у розмірі 111690 грн (а.с.6-8).

Суд вважає, що дана постанова про накладення штрафу є необґрунтованою, не відповідає нормам чинного законодавства та підлягає скасувнню з огляду на таке.

Відповідальність за порушення законодавства про працю передбачена статтею 265 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

За змістом ч. 2 с. 265 КЗпП України фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) є підставою для притягнення юридичних та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, до відповідальності у вигляді штрафу.

Тобто, для притягнення позивача до відповідальності необхідно встановити дві обставини, а саме, існування між сторонами трудових відносин та відсутність передбаченого законом оформлення цих відносин.

Правове регулювання інституту трудового договору як підстави трудових правовідносин, гарантії при його укладенні, зміні та припиненні, строки та порядок укладення трудового договору наведено у розділі III Кодексу законів про працю України.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.

Загальні положення про договір визначені в Цивільному кодексі України (далі - ЦК України).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 837, ч. 1 ст. 839 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Тобто, з наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не будь-яку індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

У ході розгляду справи судом встановлено, що 05.03.2018 р. між ТОВ "Домінанта" та гр. ОСОБА_3 укладено цивільно-правовий договір про виконання робіт, предметом якого є виконання певної роботи (розпилювання 5 куб. м деревини на дошку товщиною 30 мм) у визначеному обсязі у встановлений строк. При цьому договором передбачено, що виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підпадає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, не має права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням (а.с.45).

Таким чином, суд вважає, що між позивачем та фізичною особою ОСОБА_3 існували саме цивільно-правові відносини, оформлені цивільно-правовим договором про виконання робіт, а не трудові відносини як стверджує відповідач, а тому підстави для притягнення позивача до відповідальності за порушення трудового законодавства відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Матеріалами інспекційного відвідування, а також у ході судового розгляду справи, позивач не довів існування трудових відносин між позивачем та ОСОБА_3

Крім того, судом встановлено та не заперечується позивачем, що працюючи на пилорамі МАГР, 06.03.2018 р. ОСОБА_3 отримав травму. Відповідач вказує, що роботи на пилорамі МАГР мають ознаки роботи з підвищеною небезпекою, тому до неї повинні бути допущені лише працівники, які працюють за трудовими контрактами, й у зв'язку з цим прирівнює правову угоду між ТОВ "Домінанта" та ОСОБА_3 до трудового контракту. Однак з огляду на положення ч. 2 ст. 77 КАС України відповідач не надав суду належних та допустимих доказів належності позивачу пилорами МАГР як устаткування, на якому травмувався ОСОБА_3, тому суд визнає таке твердження відповідача безпідставним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, перевіривши оскаржувану постанову Управління Держпраці у Сумській області на відповідність вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, суд вважає дане рішення необгрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Сумській області 1762,00 грн в рахунок відшкодування судового збору (а.с.21,22).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінанта" (код ЄДРПОУ 31499183, вул. Воєводіна, 4, м. Суми, 40007) до Управління Держпраці у Сумській області (код ЄДРПОУ 39857622, вул. Горького, 28 Б, м. Суми, 40004) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною і скасувати постанову Управління Держпраці у Сумській області № 692/189/АВ/ТД-ФС від 17 липня 2018 року про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Домінанта" штрафу у розмірі 111690,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Сумській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінанта" 1762,00 грн. в рахунок відшкодування судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Опімах

Повне рішення складене 23 листопада 2018 року.