Рішення

від 12.12.2018 по справі 520/8733/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2018 р. № 520/8733/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1,61000) до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., 6 пов.,м. Харків,61022) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова , в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України міста Харкова щодо невиплат ОСОБА_1 пенсії за період з 01.12.2017р. по 30.06.2018р.;

- зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України міста Харкова виплати пенсію за період з 01.12.3017р. по 30.06.2018р. у повному обсязі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію за віком. Позивач є внутрішньо переміщеною особою, перебуває на обліку Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова. Позивачем зазначено, що відповідачем протиправно не виплачено пенсію за період з 01.12.2017 по 30.06.2018 року, вважає такі дії незаконними, оскільки вони порушують його право на пенсійне забезпечення.

На виконання ухвали представником відповідача через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, в якому він адміністративний позов не визнав, зазначив, що виплата пенсії за період з 01.12.2017 року по 30.06.2018 року буде здійснена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року № 335 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2015 року № 365", у зв`язку з чим у задоволенні позвних вимог просив відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач є пенсіонером, який здобув право на отримання пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

У зв'язку з проведенням бойових дій та антитерористичної операції у Луганській області, був вимушений покинути своє постійне місце проживання та переїхати дохарківської області, де став на облік, як внутрішньо переміщена особа, про що видано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 22.01.2018 року № 0000460966.

Як встановлено судом, позивач перебував на пенсійному обліку в Зміївському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Харкова та отримував пенсію за віком відповідно до умов Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

22.01.2018 року позивач звернувся до управління з заявою про запит пенсійної справи з Зміївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (Балаклійський відділ) у зв`язку з тимчасовим переїздом до Шевченківського району м.Харкова за фактичним місцем проживання в м. Харкові, як особа, переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.

З 01.07.2018 року пенсійну справу позивача взято на облік та розпочато виплату пенсії.

В період 01.12.2017 року по 30.06.2018 року виплата пенсії проведена не була з невідомих причин.

У відповідь на заяву позивача від 09.08.2018 року про виплату заборгованості листом Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова повідомлено, що виплата пенсії за період з 01.12.2017 року по 30.06.2018 року буде здійснена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року № 335 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2015 року № 365".

Вважаючи протиправними бездіяльність відповідача щодо невиплати заборгованості зі сплати пенсії, позивач звернувся до суду для захисту своїх порушених прав та інтересів.

Дана справа відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи № 805/402/18 (Пз/9901/20/18).

Статті 19, 22,46 Конституції України передбачають, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі по тексту - Закон № 1058-IV).

Відповідно до положень ч.3 ст.4 Закону № 1058-IV визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 Закону № 1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Питання виплати пенсій врегульовані положеннями ст.47 Закону №1058-IV, якою визначено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 49 Закону № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом. Вищезазначений перелік підстав для припинення виплати пенсії розширеному тлумаченню не підлягає.

Суд зазначає, що виплата пенсії позивачу призупинялася у період з 01.12.2017 року по 30.06.2018 року без винесення відповідного рішення управління.

Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. (ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що припинення виплати пенсії позивачу здійснено не у спосіб, передбачений Законом № 1058-IV, а з точки зору положень ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мало місце втручання у право власності, і таке втручання не було законним, а тому, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Аналогічну правову позицію було висловлено Верховним Судом у рішенні за результатами розгляду зразкової справи №805/402/18 від 03.05.2018 р. (провадження № Пз/9901/20/18).

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню, з підстав викладених вище.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України міста Харкова щодо невиплат ОСОБА_1 пенсії за період з 01.12.2017р. по 30.06.2018р.

Зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України міста Харкова виплати ОСОБА_1 пенсію за період з 01.12.3017р. по 30.06.2018р. у повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рубан В.В.