Ухвала

від 13.12.2018 по справі 824/1246/18-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 грудня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/1246/18-а

          Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Григораш В.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області до Селянсько-фермерського господарства "Панська долина" про стягнення заборгованості,-

встановив:

11.12.2018 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (позивач) до Селянсько-фермерського господарства "Панська долина" (відповідач) з такими позовними вимогами:

стягнути з Селянсько-фермерського господарства "Панська долина" заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат, пов'язаних з виплатою та доставкою пільгових пенсій (Список №2) за період з квітня 2018 року по листопад 2018 року в сумі 2392,82 грн на користь позивача - Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

З матеріалів справи, судом встановлено, що у відповідача працювали наймані працівники, які мають необхідні підстави для призначення їм пільгової пенсії відповідно до п.п "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Проте, на підтвердження зазначеного, позивач не надав жодних письмових доказів.

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" установлено з 01 січня 2018 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, для працездатних осіб у розмірі - 1762,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень ставка судового збору встановлюються у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем подано до суду адміністративний позов, який містить одну вимогу майнового характеру за яку необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1762,00 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Позивачем судовий збір не сплачено, натомість подано клопотання про звільнення від сплати судового збору. Заявлене клопотання, позивач обґрунтовує тим, що у нього немає можливості сплатити судовий збір за подання позовної заяви у зв'язку з частковим фінансуванням видатків на здійснення судових витрат, в порядку ч. 2 ст. 8 Закону України №3674-VI.

Перевіривши вказане клопотання, суд вважає, що у його задоволенні необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Дана стаття встановлює можливість полегшення судом тягаря судових витрат для фізичних осіб з низьким рівнем достатку. Положення статті спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Із системного аналізу наведених положень випливає, що процесуальний закон зобов'язує суд з'ясувати майновий стан особи з метою зменшення тягаря несення судових витрат.

Водночас, суд вважає, що часткове фінансування видатків на здійснення судових витрат суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору. При цьому, жодних письмових доказів, які підтверджують неможливість сплати позивачем судового збору, ним не надано.

Враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, у зв'язку з чим відмовляє у його задоволенні.

Вказані недоліки позовної заяви унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження у справі, оскільки позивачем не дотримано вимог ст. 161 КАС України. З огляду на викладене, є достатні підстави для залишення позовної заяви без руху та надання строку для усунення її недоліків, у встановлений судом строк.

У зв'язку з цим, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно подати до суду

- письмові докази, які дають право найманих працівників відповідача, для призначення їм пільгової пенсії відповідно до п.п "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (копії протоколів, трудових книжок, актів зустрічних перевірок про підтвердження права працівника на пільгове пенсійне забезпечення);

- документ про сплату судового збору у розмірі 1762,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даної позовної заяви без руху.

На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору відмовити.

2. Позовну заяву залишити без руху.

3. Встановити п`ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.

4. Копію ухвали невідкладно направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя                                                                                           В.О. Григораш