Рішення

від 13.12.2018 по справі 540/2147/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 р.м. ХерсонСправа № 540/2147/18 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Херсонській області про скасування наказу та постанов про накладення штрафів,

встановив:

17 жовтня 2018 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1В.) до Головного управління Держпраці у Херсонській області (далі - відповідач, ГУ Держпраці у Херсонській області) про скасування наказу та постанов про накладення штрафів, а саме:

- визнати протиправним та скасувати Наказ Головного Управління Держпраці у Херсонській області від 23.05.2018 р. № 471 на підставі якого було проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 на предмет дотримання законодавства про працю;

- визнати протиправним та скасувати направлення від 24.05.2018 року №657 на проведення заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1;

- визнати протиправною та скасувати постанову першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Херсонській області від 14 червня 2018 року № ХС1806/507/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу у розмірі 148 920 грн. (сто сорок вісім тисяч дев'ятсот двадцять гривень);

- визнати протиправною та скасувати постанову першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Херсонській області від 14 червня 2018 року № ХС1806/507/АВ/П/МГ-ФС про накладення штрафу у розмірі 335 070 грн.

Ухвалою від 22 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 06.11.18 о 10:30 год.

Ухвалою суду від 23 листопада 2018 року закрито підготовче провадження, розпочато розгляд справи, а також призначено розгляд справи по суті на 07.12.2018 року о 13:30 год.

Обґрунтовуючи свою правову позицію позивач зазначив, що 24 травня 2018 року посадовими особами відповідача на підставі наказу №471 від 23 травня 2018 року та направлення на проведення інспекційного відвідування №657 від 24 травня 2018 року було проведене інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 з питань додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин за місцем здійснення останнім господарської діяльності за адресою: Херсонська область, смт. Новотроїцьке, вул. Безродного,30 (фактичне місце здійснення господарської діяльності). За результатами інспекційного відвідування складено акт №ХС 1806/507/АВ від 24 травня 2018 року, висновком якого є порушення позивачем законодавства про працю, шляхом допущення до роботи без укладання трудового договору трьох працівників, а також порушення вимог Закону України Про оплату праці , шляхом не проведення індексації ОСОБА_2 за період з липня 2017 року по грудень 2017 року, оплата праці за роботу в надурочний час не здійснюється. Висновки акту інспекційного відвідування стали підставою для винесення першим заступником постанов №ХС 1806/507/АВ/П/ТД-ФС від 14 червня 2018 року, якою до позивача застосовано штраф у розмірі 335070 грн. та №ХС 1806/507/АВ/П/МГ-ФС від 14 червня 2018 року про застосування штрафу в розмірі 148920 грн. Окремо позивач вказує на винесення припису про усунення виявлених порушень №ХС 1806/507/АВ/П від 28 травня 2018 року, який позивачем виконано в частині сплати індексації ОСОБА_2 в розмірі 551,84 грн. Позивач вважає, що при підготовці до проведенні інспекційного відвідування посадові особи відповідача припустились численних порушень норм спеціального законодавства, що, в сукупності, не дає підстав для висновку про правомірність наказу про призначення інспекційного відвідування, направлення на перевірку та спірних постанов. З посиланням на норми Закону України Про звернення громадян , Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності обґрунтовує правомірність своїх вимог. З наведеного позивач робить висновок про наявність правових підстав для постановлення судового рішення про скасування наказу та постанов про накладення штрафів.

Представник позивача 07 грудня 2018 року подав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач 26 листопада 2018 року подав до суду відзив на позовну заяву, згідно з яким проти позову заперечує з таких підстав. Питання проведення перевірки суб'єктів господарювання щодо дотримання законодавства про працю врегульовано Конвенцією Міжнародної організації праці №81 від 11 липня 1947 року, Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та постановою КМУ Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні №295 від 26 квітня 2017 року. При проведенні перевірки позивача та оформленні результатів перевірки, зокрема, при винесенні спірних постанов відповідач діяв у спосіб та в порядок передбачений спеціальним законодавством. Все це, на думку відповідача, є підставами для відмови в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача 07 грудня 2018 року подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч.9 ст.205 КАС України).

Розглянувши надані документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.

Згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В01№220591, позивач зареєстрований в якості суб'єкта господарської діяльності 12 жовтня 2006 року, про що вчинено запис №24940000000001087. Позивач здійснює такі види діяльності: за КВЕД - 45.20 технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 47.11 - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

На підставі пп.3 п.5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (затверджений постановою КМУ №295 від 26 квітня 2017 року), звернення ОСОБА_3, ГУ Держпраці у Херсонській області винесено наказ Про проведення інспекційного відвідування №471 від 23 травня 2018 року.

Зазначеним наказом головним державним інспекторам відділу експертизи умов праці управління з питань праці ОСОБА_4 (посвідчення інспектора праці №498), ОСОБА_5 (посвідчення інспектора праці №497) та головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління з питань праці ОСОБА_6 (посвідчення інспектора праці №507) доручено проведення інспекційного відвідування з питань додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин; оплати праці у ФОП ОСОБА_1 за адресами: Херсонська область, смт. Новотроїцьке, вул. Першотравнева, буд.53 та смт. Новотроїцьке, вул. Безроднього, 30.

24 травня 2018 року на посадових осіб, визначених в наказі №471 від 23 травня 2018 року, виписано направлення на проведення інспекційного відвідування №657 з терміном дії один день - 24 травня 2018 року.

В період з 09 год.50 хв. по 15 год. 35 хв. 24 травня 2018 року посадовими особами відповідача - ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (без участі ОСОБА_5О.) проведено інспекційне відвідування позивача за адресою Херсонська область, смт. Ноотроїцьке, вул. Безроднього,30.

Висновком інспекційного відвідування є порушення позивачем приписів:

- ч.6 ст.95 КЗпПУ та ст.33 Закону України Про оплату праці - індексація заробітної плати працівникам не проводиться: працівнику ОСОБА_7 не проведено в період з червня по грудень 2017 року; працівнику ОСОБА_2 не проведена індексація в період з липня по грудень 2017 року;

- ст.106 КЗпПУ - оплата праці за роботу в надурочний час не здійснюється, так відповідно до табелю обліку робочого часу за жовтень 2017 року тривалість робочого часу для ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9 складала 168 годин на місяць при встановленій законодавством нормі робочого часу 167 годин; оплата праці за надурочний час в подвійному розмірі не проводилась;

- ч.3 ст.24 КЗпПУ та постанови КМУ Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу №413 від 17 червня 2015 року, шляхом допущення до роботи трьох працівників без укладання трудового договору. Працівники відмовились надати письмові пояснення відносно себе, а виконання працівниками робіт зафіксовано засобами фото та відеотехніки.

Висновки акту інспекційного відвідування стали підставою для складання припису про усунення виявлених порушень №ХС1806/507/А/П від 28 травня 2018 року (складений в м. Скадовськ), в якому викладено три пункти порушень та надано термін для усунення порушень до 02 липня 2018 року. В приписі зазначено, що інспекційне відвідування відбувалось за адресою: Херсонська область, смт. Новотроїцьке, вул. Першотравнева, 53 (а.с. 27).

На підставі акту інспекційного відвідування винесено постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХС 1806/507/АВ/П/ТД-ФС від 14 червня 2018 року про накладення на позивача штрафу в розмірі 335070 грн. та №ХС 1806/507/АВ/П/МГ-ФС від 14 червня 2018 року про накладення на позивача штрафу в розмірі 148920 грн.

Позивач частково усунув порушення викладені в приписі в частині проведення індексації ОСОБА_7 та ОСОБА_2

Стосовно використання найманої праці без укладення трудових договорів, позивач надавав інспекторам трудові угоди з працівниками автомайстерні від 07 липня 2017 року (ОСОБА_9І.), від 02 січня 2017 року (ОСОБА_7І.), від 01 лютого 2017 року (ОСОБА_2В.).

Стосовно правової позиції відповідача щодо оплати праці працівників за понадурочний час за жовтень місяць (згідно з табелем обліку робочого часу за жовтень 2017 працівники відпрацювали 168 годин) представник позивача своїх мотивованих заперечень не навів.

Не погодившись з правовими підставами для призначення інспекційного відвідування, наказом та направленням на проведення перевірки, спірними постановами, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний спір суд виходить із наступного.

Стаття 68 ОСОБА_10 України передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися ОСОБА_10 України, законів України.

Статтею 8 ОСОБА_10 України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_10 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_10 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_10 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_10 України гарантується.

Відповідно до ст. 19 ОСОБА_10 України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_10 та законами України.

В статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення N 96), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року N 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно пункту 2 Положення N 96 Держпраці у своїй діяльності керується ОСОБА_10 та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до ОСОБА_10 та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення N 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Підпунктом 6 пункту 4 Положення N 96 встановлено, що Держпраці, здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Державна служба України з питань праці (Держпраця) відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю. (пп. 6 п. 6 Положення N 96).

Пунктом 7 Положення N 96 передбачено, що Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

У відповідності до зазначених норм Головного управління Держпраці в Херсонській області делеговано повноваження щодо здійснення на території області державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Процедуру проведення Управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю, визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 N 877-V (далі - Закон N 877-V) та Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України N 295 від 26.04.2017 (далі - Порядок N 295).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" N 877-V від 05.04.2007 (далі за текстом Закон N 877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно ч. 4 ст. 2 Закону N 877-V заходи контролю здійснюються, в т. ч., органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Дана норма встановлює імперативні вимоги до здійснення заходів Управліннями Держпраці, а саме, вони під час здійснення заходів контролю зобов'язані забезпечити дотримання абсолютно конкретних норм Закону №877-V, натомість інші статті цього закону на відповідача не розповсюджуються.

Верховний Суд встановив обов'язок Управління Держпраці дотриматись цих приписів Закону №877-V при проведенні інспекційного відвідування, виклавши дану позицію в постанові від 22 березня 2018 року в справі №697/2073/17 провадження К/9901/2769/18, яка в силу ч.5 ст.242 КАС України підлягає врахуванню при застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами:… об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб'єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв (абз.6 ст.3 Закону №877-V); здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом (абз.7 ст.3 Закону №877-V).

В той же час, відповідно до пп.3 п.5 Порядку №295 Інспекційні відвідування проводяться, зокрема за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту.

Суд дійшов висновку, що при наявності колізії між нормами Закону Украйни "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", які забороняють використання анонімних звернень та дотримання яких зобов'язаний забезпечити відповідач при проведенні інспекційного відвідування, та приписами Порядку № 295 слід звернутись до ч.3 ст.7 КАС України та до Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в Постанові від 01.11.1996 р. № 9 "Про застосування ОСОБА_10 України при здійсненні правосуддя".

У разі невідповідності правового акта ОСОБА_10 України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України (ч.3 ст.7 КАС України).

У роз'ясненні Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в Постанові від 01.11.1996 р. № 9 "Про застосування ОСОБА_10 України при здійсненні правосуддя" (пункт 5) зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу, зокрема постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, накази та інструкції міністерств і відомств, підлягають оцінці на відповідність як ОСОБА_10, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Співставлення цих двох норм (Закону та Порядку) дає суду підстави для висновку, що при аналізі інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, керівник Управління Держпраці зобов'язаний дотриматись приписів абз.6 ст.3 Закону№877-V. Такий обов'язок вимагає від керівника відфільтровувати анонімні та явно безпідставні заяви про порушення законодавства про працю, що, в свою чергу, є правовим засобом захисту суб'єктів господарювання на етапі прийняття керівником рішення від свавілля державних органів щодо проведення перевірок на підставі наклепів або анонімних заяв конкурентів, фактично це є нічим іншим, як конвенційним принципом згідно із законом .

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі Кривіцька та Кривіцький проти України (Заява N 30856/03§43) суд наголошує, що вислів "згідно із законом" не просто вимагає, щоб оскаржуваний захід мав підставу в національному законодавстві, але також звертається до якості такого закону. Зокрема, положення закону мають бути достатньо чіткими у своїх термінах, а також закон має передбачати засоби юридичного захисту проти свавільного застосування ... Функція роз'яснення та тлумачення положень національного закону належить насамперед національним судам .

Додатково до такої позиції суду, слід навести ч.7 ст. 4 Закону №877-V, яку зобов'язаний дотриматись відповідач при здійсненні контрольного заходу, та відповідно до якої у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов'язків суб'єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб'єкта господарювання.

Підставою для призначення інспекційного відвідування стала скарга громадянки ОСОБА_3 від 21 травня 2018 року, яка не підписана скаржником.

До того ж адреса проживання скаржника не відповідає фактичній адресі, оскільки по вулиці Карла Маркса в смт. Новотроїцьке відсутній будинок 159, в якому нібито проживає скаржниця, (що підтверджується листом Новотроїцької селищної ради №02/16-1422 від 05 грудня 2018 року).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається (ч.7 ст.5 Закону України Про звернення громадян ).

Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає (ч.1 ст.8 Закону України Про звернення громадян ).

Звернення громадян мають бути оформлені відповідно до вимог статті 5 Закону. У зверненні зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина та викладається суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення має бути надруковано або написано від руки розбірливо і чітко, підписано особою (групою осіб) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або інформацію про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Письмові звернення без зазначення місця проживання, не підписані автором (авторами), а також такі, зі змісту яких неможливо встановити авторство, визнаються анонімними (п.5 розділу ІІ Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній службі України з питань праці та її територіальних органах №1139 від 16.11.2016 року).

Анонімні звернення розгляду не підлягають (крім анонімних повідомлень про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції"). Анонімні звернення після реєстрації доводяться до відома керівників структурних підрозділів відповідно до їх функціональних повноважень. Оригінал або копія анонімного звернення разом із другим примірником роз'яснення підшиваються до справи (п.16 розділу ІІ Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній службі України з питань праці та її територіальних органах №1139 від 16.11.2016 року).

В даному випадку, підставою для винесення наказу Про проведення інспекційного відвідування №471 від 23 травня 2018 року є анонімне звернення (не підписана скарга), що є прямим порушенням приписів абз.6 ст.3 Закону№877-V керівником відповідача.

Окремо суд звертає увагу, що анонімне звернення містить інформацію про 10 суб'єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність на території Новотроїцького району та вкінці містить загальну фразу про здійснення ними підприємницької діяльності з порушенням законодавства про працю шляхом не оформлення найманих працівників.

Не зважаючи на ту обставину, що позивач допустив інспекторів праці до перевірки, такий допуск не є автоматичним підтвердженням правомірності дій відповідача та не скасовує правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та/або проведенні інспекційного відвідування.

Втім, в питаннях дотримання законодавства про працю в цій справі (використання праці не оформлених працівників, відсутність оплати праці за понадурочний час, відсутність сплати індексації працівникам), суд вважає за доцільне більш детально зупинитись на процесі перевірки, дослідженні наданих позивачем доказів, опитуванню працівників позивача та, врешті, дослідити виявлені порушення на предмет їх відповідності фактичним обставинам справи.

Якщо порушення законодавства про працю дійсно мали місце, то їх виправдання одним лише процедурним порушенням при винесенні наказу на проведення інспекційного відвідування спричинить порушення принципу пропорційності між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів інших осіб (працівників) і цілями, на досягнення яких спрямований адміністративний позов.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою (ч.2 ст.7 Закону №877-V).

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення) (ч.2 ст.7 Закону №877-V).

Відповідно до п. 2 Порядку N 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема: Держпраці та її територіальних органів.

Згідно п. п. 8, 9 Порядку N 295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Стаття 12 Конвенція Міжнародної організації праці N 81 1947 року "Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі" (ратифікована Законом України N 1985-IV від 08 вересня 2004 року) передбачає, що інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема: i) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; ii) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги; iii) зобов'язувати вивішувати об'яви, які вимагаються згідно з правовими нормами; iv) вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою.

У разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов'язків.

Суд зазначає, що в інспекційному відвідуванні не брала участь ОСОБА_11, на яку разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 виписано направлення №657 від 23 травня 2018 року.

В акті інспекційного відвідування дана посадова особа не зазначена та її підпис в акті відсутній, а сам акт написано однією посадовою особою ОСОБА_6

Висновком акту інспекційного відвідування є порушення, з частиною яких позивач погодився, про що свідчить його власноручний запис в акті з актом перевірки згоден частково, з пунктом 3.9, 3.10 не згоден .

Пункти 3.9 та п.3.10 вказують на порушення приписів ч.3 ст.24 КЗпПУ та постанови КМУ Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу №413 від 17 червня 2015 року.

Позивач за результатом інспектування погодився з порушенням ч.6 ст.95 КЗпПУ та ст.33 Закону України Про оплату праці та з порушенням ч.1 ст.106 КЗпПУ.

Така позиція підтверджується розрахунковою відомістю за травень місяць 2018 року за підписом позивача. Відповідно даної відомості ОСОБА_7 нарахована та виплачена індексація в розмірі 715,24 грн., ОСОБА_8 нарахована та виплачена індексація в розмірі 267,61 грн., ОСОБА_2 нарахована та виплачена індексація в розмірі 551,84 грн., ОСОБА_9 нарахована та виплачена індексація в розмірі 54,67 грн. Всього сплачено індексацію на суму 1589,32 грн. датою сплати є 31 травня 2018 року.

В матеріалах справи знаходиться табель обліку робочого часу за жовтень 2017 року тривалість робочого часу для ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9 складала 168 годин на місяць при встановленій законодавством нормі робочого часу 167 годин; оплата праці за надурочний час в подвійному розмірі не проводилась.

Позивач усунув порушення викладені в акті інспекційного відвідування в частині нарахування та сплати індексації працівникам та оплати праці за роботу в надурочний час.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього. Суд зазначає, що згідно із частиною 1 статті 21 Кодексу законів про працю України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін. Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.

14 червня 2018 року постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ХС1806/507/АВ/П/ТД-ФС за порушення приписів ч.3 ст.24 КЗпПУ та постанови КМУ Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу №413 від 17 червня 2015 року на підставі абз.2 ч.2 ст.265 КЗпПУ до позивача застосовано штраф в розмірі 335070 грн.

Стосовно перебування на місці проведення інспектування не оформлених працівників, то суд вважає таку позицію відповідача помилковою, оскільки в матеріалах справи знаходяться трудові угоди з працівниками авто майстерні від 07 липня 2017 року (ОСОБА_9І.), від 02 січня 2017 року (ОСОБА_7І.), від 01 лютого 2017 року (ОСОБА_2В.).

Представники відповідача вказуючи на необхідність проведення індексації працівникам та на необхідність оплати праці за понадурочний час, вказують конкретні періоди індексації для працівників, тобто посадові особи були обізнані з періодами початку трудових відносин останніх з позивачем.

Стосовно жінки-бармену та її знаходження на об'єкті за адресою: смт. Новотроїцьке, вул. Безроднього,30, суд зазначає наступне.

15 травня 2018 року між позивачем та ОСОБА_12 укладено договір оренди будинку, споруди (іншого об'єкта нерухомості) предметом якого є оренда об'єкта по вул. Безроднього, 30 в смт. Новотроїцьке. Мета оренди - здійснення підприємницької діяльності, роздрібна торгівля.

Зі слів позивача, жінка-бармен у нього не працює, натомість вона працює у громадянина ОСОБА_12 Посадові особи відповідача у вказаної громадянки пояснень не відбирали, твердження про існування між позивачем та барменом трудових відносин є припущенням перевіряючого, доказів протилежного сторони суду не надали.

Враховуючи викладене, позиція відповідача про використання праці неоформлених працівників не знайшла свого документального підтвердження.

14 червня 2018 року постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ХС1806/507/АВ/П/МГ-ФС за порушення приписів ч.6 ст.95 КЗпПУ, ст.106 КЗпПУ та ст.33 Закону України Про оплату праці на підставі абз.4 ч.2 ст.265 КЗпПУ до позивача застосовано штраф в розмірі 148920 грн.

Позивач вважає, що в ГУ Держпраці у Херсонській області були відсутні підстави для винесення даної постанови, оскільки згідно ч. 11 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються (а.с. 10).

Висновком акту інспекційного відвідування є порушення, з частиною яких позивач погодився, про що свідчить його власноручний запис в акті з актом перевірки згоден частково, з пунктом 3.9, 3.10 не згоден .

Пункти 3.9 та п.3.10 вказують на порушення приписів ч.3 ст.24 КЗпПУ та постанови КМУ Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу №413 від 17 червня 2015 року.

Позивач за результатом інспектування погодився з порушенням ч.6 ст.95 КЗпПУ та ст.33 Закону України Про оплату праці та з порушенням ч.1 ст.106 КЗпПУ.

Така позиція підтверджується розрахунковою відомістю за травень місяць 2018 року за підписом позивача. Відповідно даної відомості ОСОБА_7 нарахована та виплачена індексація в розмірі 715,24 грн, ОСОБА_8 нарахована та виплачена індексація в розмірі 267,61 грн, ОСОБА_2 нарахована та виплачена індексація в розмірі 551,84 грн, ОСОБА_9 нарахована та виплачена індексація в розмірі 54,67 грн. Всього сплачено індексацію на суму 1589,32 грн датою сплати є 31 травня 2018 року.

В матеріалах справи знаходиться табель обліку робочого часу за жовтень 2017 року тривалість робочого часу для ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9 складала 168 годин на місяць при встановленій законодавством нормі робочого часу 167 годин; оплата праці за надурочний час в подвійному розмірі не проводилась.

На усунення даних порушень позивач надав платіжні доручення №65 від 31 травня 2018 року на суму 50,00 грн, №66 від 31 травня 2018 року на суму 400,00 грн, №64 від 31 травня 2018 року на суму 500,00 грн про оплату праці відповідних працівників в надурочний час.

Позивач усунув порушення викладені в акті інспекційного відвідування в частині нарахування та сплати індексації працівникам та в частині оплати праці за надурочний час, які викладено в приписі про усунення виявлених порушень від 28 травня 2018 року №ХС1806/507/АВ/П.

В подальшому позивач направив на ім'я першого заступник начальника ГУ Держпраці у Херсонській області заяву про виконання припису від 28 травня 2018 року №ХС1806/507/АВ/П.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Відповідно до частини 3 статті 24 КЗпП України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку (ч.6 ст.95 КЗпПУ).

В період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством (ст.33 Закону України Про оплату праці ).

Позивач 31 травня 2018 року здійснив нарахування та виплату індексації працівникам за відповідний період.

За погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки (ч.1 ст.106 КЗпПУ).

Абзацом 2 частини 2 статті 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України передбачена відповідальність для фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, у вигляді штрафу, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці.

Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 року №509, визначений механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю, передбачених частиною 2 ст. 265 КЗпП України.

Згідно з пунктом 2 Порядку №509, однією з підстав для накладення штрафів є акт про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Однак, в будь-якому разі, слід встановити склад порушення в діях роботодавця норм законодавства про охорону праці, підстава для проведення інспекційного відвідування не повинна прямо суперечити спеціальному законодавству, а повноваження посадових осіб направлених на таке інспектування повинні бути закріплені в наказі на інспекційне відвідування.

В справі, що розглядається всі ці пункти в частині винесення постанови про накладення штрафу у повноваженими посадовими особами №ХС1806/507/АВ/П/ТД-ФС від 14 червня 2018 року порушено суб'єктом владних повноважень.

В матеріалах справи знаходиться договір оренди частини нежитлового приміщення від 15 травня 2018 року. Згідно даного договору частина нежитлового приміщення за адресою смт. Новотроїцьке, вул. Безроднього,30 орендована громадянином ОСОБА_12 для здійснення роздрібної торгівлі. Відповідач вніс до акту інспекційного відвідування припущення про наявність між невідомою жінкою-барменом та позивачем трудових відносин, але така позиція спростовується наявними в справі доказами.

Працівники позивача належним чином оформлені, що додатково підтверджується листом Новотроїцького відділення Генічеського відділу ГУНП в Херсонській області №6399/08/38/2-2018 від 08 липня 2018 року про належним чином оформлені трудові відносини визначених в акті осіб (а.с. 38).

Склад порушення законодавства про працю не доведено, оскільки таке порушення спростовується численними доказами.

Суд зауважує, що з урахуванням вимог Положення про Державну службу України з питань праці, Порядку № 295 та Порядку № 509, факт допуску особи до роботи без оформлення трудового договору повинен бути встановлений інспектором праці під час інспекційного відвідування та від таких осіб повинно бути відібрано пояснення. Опитані особи підтвердили факт своїх трудових відносин з позивачем, а також підтвердили роботу за трудовими угодами з дотриманням приписів трудового законодавства.

Таким чином, під час інспекційного відвідування ФОП не встановлено та належними доказами не підтверджено факт використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин, що призвело до порушення приписів ч.3 ст. 24 КЗпПУ.

З урахуванням викладеного суд визнає протиправною та скасовує постанову про накладення штрафу у повноваженими посадовими особами №ХС1806/507/АВ/П/ТД-ФС від 14 червня 2018 року.

Стосовно іншої постанови №ХС1806/507/АВ/П/МГ-ФС від 14 червня 2018 року суд зазначає наступне.

Аргументи позивача про те, що ним виконано у встановлений строк вимоги припису, а тому відповідачем протиправно накладено на нього штраф постановою від 14.06.2018 року №ХС1806/507/АВ/П/МГ-ФС з огляду на норми ч. 11 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", суд вважає безпідставними.

Так, згідно постанови від 14.06.2018 року №ХС1806/507/АВ/П/МГ-ФС на позивача накладено штраф у розмірі 148920,00 грн., на підставі абзацу 4 частини 2 статті 265 КЗпП України (недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці).

Відповідно до пункту 29 Порядку N 295 заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Крім того, норми ч. 11 ст. 7 Закону N 877-V відсутні у переліку норм наведеному у частині 5 статті 2 Закону N 877-V, дотримання яких для відповідача є обов'язковим.

Отже, до даного випадку норми ч. 11 ст. 7 Закону N 877-V не застосовуються.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 22 березня 2018 року в справі №697/2073/17 провадження К/9901/2769/18, яка в силу ч.5 ст.242 КАС України підлягає врахуванню при застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Позивач прагнув уникнути відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 148920 грн та самостійно з власної ініціативи виконав частину припису від 28 травня 2018 року, але норми ч. 11 ст. 7 Закону N 877-V до даних правовідносин не застосовуються, а тому порушення є доведеним, визнаним та обґрунтованим.

З урахуванням викладеного постанова від 14.06.2018 року №ХС1806/507/АВ/П/МГ-ФС є правомірною та скасуванню не підлягає.

Наказ про проведення інспекційного відвідування №471 від 23 травня 2018 року було фактично реалізовано шляхом допуску перевіряючих до інспекційного відвідування, шляхом визнання частини порушень, шляхом підписання акту, шляхом співпраці з представниками відповідача під час інспектування.

Враховуючи позицію позивача при проведенні інспекційного відвідування, останній вважав таке інспектування правомірним, а представників відповідача вважав повноважними проводити інспектування.

Після винесення за висновками акту інспекційного відвідування актів індивідуальної дії оскарженню підлягають вже ці акти.

Направлення на проведення інспекційного відвідування №657 від 23 травня 2018 року не є актом індивідуальної дії, не впливає на права та інтереси позивача та не підлягає скасуванню, оскільки термін його дії обмежено лише одним днем 24 травня 2018 року, а тому в цей день воно вичерпало свою дію. Таким чином визнання протиправним та скасування направлення на проведення інспекційного відвідування є необґрунтованим та безпідставним.

Посилання представника позивача на правову доктрину плоди отруєного дерева за якою, в разі неправомірності джерела походження правовідносин всі подальші етапи розвитку таких правовідносин є неправомірними, суд не може застосувати в даній справі. Відповідна правова доктрина застосовується з урахуванням абсолютно конкретних обставин кожної справи. В даній справі позивача не провокували на вчинення певних дій, які б слугували початком для інспекційного відвідування, в даній справі відповідач не використовував неправомірно здобуті викривальні докази, в даній справі позивача не вводили в оману з метою отримати від нього докази для притягнення його ж до відповідальності. При цьому, відвідування виявило певні порушення з якими в певній частині погодився позивач. Так, позивач за власної ініціативи без примусу з боку третіх осіб або з боку державного органу виконав вимоги припису, що було дією свідомою та передбачуваною, а тому суд вважає посилання на дану правову доктрину в даній справі помилковим.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України» , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» .

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України)

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Позивач належними доказами підтвердив правомірність частини своїх вимог, натомість наявні в справі докази не дають підстав для висновку про повну протиправність дій відповідача.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 139 КАС України..

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Херсонській області про скасування наказу та постанов про накладення штрафів - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Державної служби України з питань праці у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39792699) від 14 червня 2018 року №ХС1806/507/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами у розмірі 335070 грн на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1, 75300, Херсонська область, смт. Новотроїцьке, вул. Першотравнева,53).

Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1, 75300, Херсонська область, смт. Новотроїцьке, вул. Першотравнева,53) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з питань праці у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39792699) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3350,70 грн, шляхом безспірного списання коштів органами казначейської служби України.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ковбій О.В.

кат. 10.4.1