Рішення

від 12.12.2018 по справі 826/13258/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 12 грудня 2018 року                                                                                      № 826/13258/18 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, адміністративну справу за позовом     Товариства з обмеженою відповідальністю «А.С.Е.» до                     Головного управління Державної фіскальної у м. Києві про                  визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від                         02 серпня 2018 року №0489721206, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «А.С.Е.» (далі по тексту - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02 серпня 2018 року №0489721206. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки, викладені в акті перевірки від 10 липня 2018 року №11408/26-15-12-06-16/40085949 щодо порушень законодавства позивачем є необґрунтованими, оскільки зазначені порушення в акті перевірки сталися не з вини позивача, факт відсутності вини ТОВ «А.С.Е.» підтверджується постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2016 року №826/4714, якою визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління державної фіскальної служби у місті Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 20 січня 2016 року №200120161. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, зобов'язано позивача подати до суду протягом 15 календарних днів з дня отримання даної ухвали суду належним чином засвідчені копії доказів щодо направлення до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві визначених в акті перевірки від 10 липня 2018 року №11408/26-15-12-06-16/40085949 податкових документів для реєстрації у паперовому вигляді. Зобов'язано відповідача подати до суду протягом 15 календарних днів з дня отримання даної ухвали суду: відзив відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України; належним чином засвідчені копії акта перевірки від 10 липня 2018 року №11408/26-15-12-06-16/40085949 та податкового повідомлення-рішення від ____2018 р. №____1206; надати пояснення суду щодо реквізитів оскаржуваного рішення. Попереджено відповідача, що копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. Роз'яснено відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. У разі подання до суду відзиву на позов, запропоновано позивачу надати відповідь на відзив у десятиденний строк з моменту отримання відзиву відповідно до статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України. У разі подання до суду відповіді на відзив, запропоновано відповідачу надати до суду заперечення проти відповіді на відзив протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. 10 вересня 2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами, оскільки за результатами перевірки у зв'язку з встановленими порушеннями вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме порушення термінів реєстрації податкових накладних до 120-1.1 ст. 120-1 до позивача прийнято спірне податкове повідомлення - рішення, яким позивачу нарахована штрафні (фінансові) санкції. Зазначено, що винесене спірне податкове повідомлення-рішення винесене виключно в межах норм діючого законодавства, тому відсутні підстави для його скасування. Відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначено, що на підставі акту перевірки від 10 липня 2018 року №11408/26-15-12-06-16/40085949 винесено податкове повідомлення-рішення від 02 серпня 2018 року №0489721206. 11 вересня 2018 року від позивача надійшли документи на виконання ухвали суду від 21 серпня 2018 року, а саме: докази щодо направлення до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві визначених в акті перевірки від 10 липня 2018 року №11408/26-15-12-06-16/40085949 податкових документів для реєстрації у паперовому вигляді. Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне. Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами ГУ ДФС у м. Києві на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 та п.75.1 ст. 75, в порядку п.76.3 ст. 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та /або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «А.С.Е.» за 2015-2018 роки, за результатами якої складено акт від 10 липня 2018 року №11408/26-15-06-16/40085949. Актом перевірки зафіксовано порушення п.201.10 ст.210 Податкового кодексу України, позивачем порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, а саме: ПН/РК №2 від 06 січня 2016 року зареєстрована 22 січня 2016 року (порушення граничного терміну реєстрації на 1 день), ПН/РК №1 від 09 березня 2016 року зареєстрована 29 серпня 2016 року (порушення граничного терміну реєстрації на 158 днів), ПН/РК №2 від 14 березня 2018 року зареєстрована 29 серпня 2016 року (порушення граничного терміну реєстрації на 153 дні), ПН/РК №3 від 15 березня 2016 року зареєстрована 29 серпня 2016 року (порушення граничного терміну реєстрації на 152 дні), ПН/РК №4 від 23 березня 2016 року зареєстрована 29 серпня 2016 року (порушення граничного терміну реєстрації на 144 дні), ПН/РК №1 від 28 квітня 2016 року зареєстрована 29 серпня 2016 року (порушення граничного терміну реєстрації на 108 днів), ПН/РК №2 від 17 червня 2016 року зареєстрована 30 серпня 2016 року (порушення граничного терміну реєстрації на 59 днів), ПН/РК №1 від 02 серпня 2016 року зареєстрована 29 серпня 2016 року (порушення граничного терміну реєстрації на 12 днів). На підставі акту перевірки від 10 липня 2018 року №11408/26-15-06-16/40085949, ГУ ДФС у місті Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 02 серпня 2018 року №0489721206, яким позивачу визначено суму штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 18333,34 грн., застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 1833,34 грн.; за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 14124,83 грн. застосовано штраф у розмірі 4237,45 грн., за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 до 365 календарних днів на суму 42348,27 грн. застосовано штраф у розмірі 16939,31 грн., загальна сума штрафу становить 23010,10 грн. Вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а свої права та законні інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду. Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне. Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. За нормами п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Згідно зі ст.76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Відповідно до п.п.14.1.60 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. Згідно з п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Відповідно до приписів п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Відповідно до п.120-1.1 ст.120 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів. Пунктом 1 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246) визначено, що цей Порядок визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр), звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі. Згідно з п.7 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація. Для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС (п. 8 Порядку №1246). Пунктом 10 Порядку №1246 визначено, що датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі ДФС є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття. Відповідно до п.11 Порядку №1246 квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня платникові податку. Якщо протягом операційного дня платникові податку не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими. При цьому, пунктом 2 Порядку №1246 визначено, що внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години. Як вбачається з вищезазначеного акту камеральної перевірки, податковим органом визначено, що позивачем фактично реєстрацію податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам ПДВ, здійснено несвоєчасно з порушенням граничного строку, а саме: ПН/РК №2 від 06 січня 2016 року зареєстрована 22 січня 2016 року (порушення граничного терміну реєстрації на 1 день), ПН/РК №1 від 09 березня 2016 року зареєстрована 29 серпня 2016 року (порушення граничного терміну реєстрації на 158 днів), ПН/РК №2 від 14 березня 2018 року зареєстрована 29 серпня 2016 року (порушення граничного терміну реєстрації на 153 дні), ПН/РК №3 від 15 березня 2016 року зареєстрована 29 серпня 2016 року (порушення граничного терміну реєстрації на 152 дні), ПН/РК №4 від 23 березня 2016 року зареєстрована 29 серпня 2016 року (порушення граничного терміну реєстрації на 144 дні), ПН/РК №1 від 28 квітня 2016 року зареєстрована 29 серпня 2016 року (порушення граничного терміну реєстрації на 108 днів), ПН/РК №2 від 17 червня 2016 року зареєстрована 30 серпня 2016 року (порушення граничного терміну реєстрації на 59 днів), ПН/РК №1 від 02 серпня 2016 року зареєстрована 29 серпня 2016 року (порушення граничного терміну реєстрації на 12 днів). В свою чергу, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження своєчасного направлення для реєстрації податкових документів в межах граничного строку. Судом не приймаються у якості доказів надані супровідним листом від 11 вересня 2018 року копії податкових декларацій з ПДВ за липень 2016 року, червень 2016 року, травень 2016 року, січень 2016 року, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2016 року щодо уточнення звітного документа за березень 2016 року з доказами їх направлення та вручення ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві засобами поштового зв'язку, оскільки відповідачем в межах проведеної камеральної перевірки встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, а не поданих позивачем податкових декларацій з ПДВ та уточнюючих розрахунків. При цьому, суд зазначає, що в межах адміністративної справи №826/4714/16 за позовом ТОВ «А.С.Е.» до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання дій відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 20 січня 2016 року №200120161; зобов'язання відповідача виконувати вказаний договір; зобов'язання відповідача відновити можливість подання засобами електронного зв'язку в електронній формі податкової звітності ТОВ «А.С.Е» на підставі договору про визнання електронних документів від 20 січня 2016 року №200120161; зобов'язання відповідача визнати «Реєстр виданих та отриманих податкових накладних за січень, лютий 2016 року» поданого ТОВ «А.С.Е» в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до відповідача 22 лютого 2016 року таким, що поданим належним чином судом задоволено позовні вимоги в частині визнання дій відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 20 січня 2016 року №200120161, зобов'язання відповідача виконувати договір про визнання електронних документів від 20 січня 2016 року №200120161, зобов'язання відповідача відновити можливість подання засобами електронного зв'язку в електронній формі податкової звітності ТОВ «А.С.Е» на підставі договору про визнання електронних документів від 20 січня 2016 року №200120161. Щодо позовної вимоги відносно визнання «Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за січень, лютий 2016 року» поданого ТОВ «А.С.Е» в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до ДПІ 22 лютого 2016 року таким, що поданим належним чином, то суд прийшов висновку    про її не обґрунтованість, з огляду на наступне. Судом в межах адміністративної справи №826/4714/16 встановлено, що відповідачем безпідставно розірвано договір про визнання електронних документів, в результаті чого позивач був позбавлений можливості надсилати податкову звітність. Однак, позивач не надав доказів виконання своїх обов'язків передбачених податковим законодавством з направлення до контролюючого органу «Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за січень, лютий 2016 року» та отримання від відповідача, відповідної, квитанції про відмову у прийнятті такого реєстру. Тобто, станом на дату винесення рішення у даній справі в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження своєчасного направлення податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних №2 від 06 січня 2016 року на суму 6666,67 грн., №1 від 09 березня 2016 року на суму 1225,00 грн., №2 від 14 березня 2016 року на суму 400,00 грн., №3 від 15 березня 2016 року на суму 200,00 грн., №4 від 23 березня 2016 року на суму 15523,27 грн., №1 від 28 квітня 2016 року на суму 25000,00 грн., №2 від 17 червня 2016 року на суму 14124,83 грн., №1 від 02 серпня 2016 року на суму 11666,67 грн., які стали підставою для нарахування позивачу штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації ПН/РК як і відсутні докази на підтвердження того, що позивач вчинив усі необхідні дії щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у термін до 15 днів в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте не з його вини ДФС своєчасно її не зареєстрував. Таким чином, оскільки затримка реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних виникла не з вини позивача, висновок контролюючого органу про застосування штрафних санкцій є неправомірним. Отже, з урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «А.С.Е.». Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог, з урахуванням обставин зазначених вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Керуючись статтями 77, 78, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - В И Р І Ш И В: У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «А.С.Е.» відмовити. Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15  розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Суддя                                                                                                                  В.В. Аверкова