Ухвала

від 04.12.2018 по справі 640/20191/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04 грудня 2018 року м. Київ № 640/20191/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва - Аблов Є.В., розглянувши матеріали позовної заяви з додатками Головного управління ДФС у м.Києві до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "РОМСАТ" про стягнення податкового боргу -

ВСТАНОВИВ:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Головне управління ДФС у м.Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, Київ, вул.Шолуденка, 33/19) (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "РОМСАТ" (код ЄДРПОУ 3207615147, адреса: 02140, Київ, вул.Ревуцького, 46) про стягнення податкового боргу у сумі 174 888,00 грн, шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У порушення наведених норм, позивачем не додано документа про сплату судового збору.

Водночас позивачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтоване тим, що позивач є бюджетною організацією,у якої відсутні бюджетне фінансування на сплату судового збору.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується судовий збір: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який визначається законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду (частина перша статті 4).

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік передбачено, що з 01.01.2018 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 1762 гривні.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1964,85 грн. (130 990,05 грн. х 1,5%) за позовні вимоги майнового характеру.

Судовий збір підлягає сплаті на наступні реквізити:

Отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н

Код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897

Рахунок отримувача - 34310206084021

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача - 899998

Код класифікації доходів бюджету - 22030101

Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).

При заповненні платіжного документа у графі Код платника платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

При цьому, суд відхиляє клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Положеннями статті 8 Закону України Про судовий збір передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Суд звертає увагу на те, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів для сплати судового збору. Відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Крім цього, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати

Також, відповідно до положень статті 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З вищевикладеного вбачається, що позивач не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 10 січня 2018 року у справі №К/9901/12/18, від 12 січня 2018 року №К/9901/2132/18, №К/9901/2135/18, №К/9901/2131/18, та №К/9901/2134/18.

При цьому, згідно з вимогами частини першої статті 8 Кодексу адміністративного України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом, а тому суд не може надавати привілеї тим чи іншим особам зі сплати судового збору. Надання такого привілею порушить принцип рівності сторін.

Крім того, як зазначено у Довідці про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами Закону України Про судовий збір від 23.01.2015, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати. Таку ж позицію підтримав Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 25.09.2015 (51554263).

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку що доводи заявника наведені у клопотанні не є підставою для відстрочення сплати судового збору, а відтак суд вважає, що у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вказані судом недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду документу про сплату судового збору у розмірі у розмірі 2623,32 грн. з відповідним клопотанням з посиланням на реквізити даної ухвали.

Керуючись положеннями статей 169, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Головного управління ДФС у м.Києві у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору в адміністративній справі №640/20191/18.

2. Залишити позовну заяву Головного управління ДФС у м.Києві без руху.

3. Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

4. Попередити позивача, що у разі, якщо недоліки, зазначені в ухвалі, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду на підставі частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху згідно з частиною 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили з моменту її підписання.

Згідно зі статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Суддя Є.В. Аблов