Постанова

від 10.12.2018 по справі 810/4091/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/4091/17 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Епель О.В.,

Степанюка А.Г.,

при секретарі: Мідянці А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року по справі за адміністративним позовом Приватно-орендного підприємства Вперед до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне-орендне підприємство Вперед , звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 12.09.2017 №0034561207 в частині нарахування штрафу у розмірі 4 906 280,39 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2015 року Приватно-орендного підприємства Вперед , якою встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних №№441/2, 443/2, 438/2, 454/2, 453/2, 442/2, 444/2, 456/2, 432/2, 455/2. За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення, яким позивачу нарахований штраф за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів у розмірі 10% від суми ПДВ на загальну суму 1 003 443,73 коп. та затримку від 16 до 30 календарних днів у розмірі 20% на загальну суму 3 907 536,66 грн. Дане податкове повідомлення-рішення позивач вважає протиправним та таким, що прийняте з порушенням норм законодавства.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушенням норм матеріального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідачем зазначено, що посилання суду першої інстанції на лист Тетіївської ДПІ ГУ ДФС у Київській області від 22.02.2016 є помилковим, оскільки, до дисциплінарної відповідальності було притягнуто посадову особу по підприємству ПОПП Еліта , а не по позивачу.

Крім того зазначає, що суд безпідставно та помилково посилається на ст. 651 ЦК України з приводу зміни та розірвання договорів виходячи за межі розгляду справи, надаючи оцінку обставинам, що підсудні господарському суду, договір про визнання електронних документів до суду позивачем не оскаржувався, і не визнавався як розірваний в односторонньому порядку. Також надаючи оцінку квитанціям по прийняттю/неприйняттю ПН судом зроблено помилковий висновок, так як сама дія/бездіяльність у суді позивачем не доведена та в судовому порядку не оскаржена.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено, що судом першої інстанції було прийнято законне та обґрунтоване рішення, в той час, коли відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності своїх дій ти прийнятого рішення.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи сторони до суду не прибули, тому, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Приватне-орендне підприємство Вперед (код ЄДРПОУ 037554165) зареєстроване як юридична особа з 28.02.2000 за адресою: 09320, Київська область, Володарський район, с. Березна, вул. Леніна, буд. 1 та перебуває на податковому обліку з 14.03.2000.

19 лютого 2013 року між позивачем та Тетіївською міжрайонною ДПІ Київської області був укладений Договір про визнання електронних документів №190220131 (зареєстрований відповідно до квитанції №1 за номером: 9007978328), яким передбачено можливість ПОП Вперед подавати до органів ДПС податкові документи в електронному вигляді, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до п. 6.3 Договору, цей Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

Пунктом 6.5 Договору передбачено, що у разі припинення дії Договору, надісланий платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.

За наслідками господарських операцій з ТОВ Торговий дім ГАЛС АГРО та ТОВ Сільськогосподарське підприємство Володар позивачем 30.12.2015 та 31.12.2015 виписано наступні податкові накладні: №№441/2, 443/2, 438/2, 454/2, 453/2, 442/2, 444/2, 456/2, 432/2, 455/2, які 13.01.2016 та 15.01.2016 надіслані позивачем до податкового органу.

Однак, згідно квитанцій, наявних у матеріалах справи, податковий орган відмовив у прийняті даних документів з виявленої помилки: Блок даних. Невірний підпис - сертифікат відсутній в базі сертифікатів .

У зв'язку з наведеним позивач звернувся до Тетіївської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області за місцем свого обліку з письмовою вимогою пояснити дійсні підстави відмови в реєстрації податкових накладних.

Так, листом від 21.01.2016 Тетіївська ОДПІ повідомила позивача, що реєстрація податкових накладних в ЄПРН ПОП Вперед стала неможливою внаслідок виникнення технічних проблем в системі Електронний сервіс (реєстрація договорів про визнання електронних документів) по деяких суб'єктах господарювання, в т.ч. і по ПОП Вперед . Зазначила, що станом на 21.01.2016 всі зазначені технічні проблеми усунено.

Крім того, в матеріалах справи міститься лист Тетіївської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 22.02.2016 №196/10/150, адресований Раді бізнес-омбудсмена, в якому зазначені ті ж самі підстави щодо нереєстрації податкових накладних та із зазначенням, що начальника відділу ІТ Тетіївської ОДПІ притягнено до відповідальності за порушення нормативних актів при розірванні та укладенні договорів про визнання електронних документів.

Водночас, у серпні 2017 року посадовими особами Головного управління ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2015 року ПОП Вперед , за результатами якої складений Акт від 16.08.2017 №3060/12-02/033754165 Щодо своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН ПОП Вперед (код за ЄДРПОУ 03754165) за грудень 2015 року (далі - Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) в частині порушення терміну реєстрації податкових накладних в ЄРПН на загальну суму ПДВ 29 572 120,60 грн.

На підставі акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.09.2017 № 0034561207, яким позивачу нараховані штрафні санкції за затримку реєстрації податкових накладних у розмірі 4 910 980,39 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення є предметом цього позову, оскільки позивач вважає його протиправним.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, з чим погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

В силу вимог п.120-1.1 ст.120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

У відповідності до п.11 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній / розрахунку коригування.

Пунктом 8 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29 грудня 2010 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

У відповідності до п.9 вищенаведеного Порядку причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: наявність помилок під час заповнення податкової накладної; відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 ПК України. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня платникові податку засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Згідно п.п.7.3-7.6 розділу ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10 квітня 2008 року №233 Про подання електронної податкової звітності , після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту). Перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним. Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Таким чином, якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин.

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Як було встановлено, надіслані позивачем 13.01.2016 та 15.01.2016 в електронному вигляді для реєстрації у ЄРПН податкові накладні: №№441/2, 443/2, 438/2, 454/2, 453/2, 442/2, 444/2, 456/2, 432/2, 455/2 не прийняті для реєстрації з посиланням на виявлення помилки - Блок даних. Невірний підпис - сертифікат відсутній в базі сертифікатів (ЄДРПОУ: 03754165, №074ЕС268, виданий ОСОБА_3.) .

Відповідачем зазначається, що у зв'язку із розірванням 16.01.2016 Договору про визнання електронних документів від 19.02.2013, на підставі недійсності сертифікату директора, у податкового органу були відсутні правові підстави для реєстрації податкових накладних.

Разом з тим, позивачем у травні 2015 року було перераховано ТОВ Центр сертифікації ключів кошти у розмірі 288,00 грн. за обробку даних для видачі сертифікатів ЕЦП та постачання КП Надійний захист ЕЦП .

Так, із роздруківки з сайту Акредитованого центру сертифікації ключів Україна вбачається, що сертифікат, виданий директору ОСОБА_3, мав такі строки чинності: 16.05.2014-15.05.2015, 18.05.2015-13.05.2016, 17.05.2016-16.05.2017, при цьому, зазначений центр входить до переліку акредитованих центрів сертифікації ключів, електронний цифровий підпис яких можна накладати на електронну звітність, що подається до органів державної статистики.

Крім того, з витягу з бухгалтерської програми М.е.d.о.с вбачається, що у позивача встановлені сертифікати електронних ключів, видані ОСОБА_3 з терміном дії - 18.05.2016.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на момент відправлення електронної звітності сертифікат ключів посадової особи підприємства був чинний, відповідач протиправно відмовив в реєстрації податкових накладних та безпідставно розірвав договір в односторонньому порядку без правових на те підстав.

В той же час в матеріалах справи наявний лист, у якому суб'єкт владних повноважень - податковий орган, самостійно визнає, що причиною нереєстрації податкових накладних стали технічні помилки в системі, за що було притягнено до відповідальності за порушення нормативних актів при розірванні та укладенні договорів про визнання електронних документів начальника відділу ІТ Тетіївської ОДПІ.

Крім того, податкова накладна від 30.12.2015 №434/2 була прийнята податковим органом без будь-яких зауважень, що підтверджується квитанцією №1 від 08.01.2016, що свідчить про дійсність у січні 2016 року посилених сертифікатів ЕЦП.

Разом з тим, відповідачем не надано суду доказів наявності підстав, визначених п. 9 Порядку №1246, які є причиною для відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що порушення позивачем строку реєстрації податкових накладних у ЄРПН сталося не з вини платника податків, а через дії контролюючого органу, який за відсутності законодавчо визначених підстав відмовив у прийнятті для реєстрації вказаних податкових накладних, що обумовило затримку реєстрації таких податкових накладних.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 243 , 250 , 315 , 316 , 321 , 322 , 325 , 329 КАС України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Постанова в повному обсязі складена 12.12.2018.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді О.В.Епель

А.Г.Степанюк