Рішення

від 13.12.2018 по справі 703/3893/18

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/3893/18

2/703/2155/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Борєйко О.М.

за участю секретаря судового засідання Кочеткової І.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великояблунівської сільської ради Смілянського району Черкаської області про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

26 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до Великояблунівської сільської ради Смілянського району Черкаської області, в якому просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,8314 га, кадастровий номер НОМЕР_3, розташовану на території Великояблунівської сільської ради Смілянського району Черкаської області, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_4 виданого 26 листопада 2002 року, що належала ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_8 померла його мати - ОСОБА_2, яка на день смерті постійно проживала і була зареєстрована в с. Велика Ябулнівка Смілянського району Черкаської області. Після її смерті залишилась спадщина, а саме: земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,8314 га, яка розташована на території Великояблунівської сільської ради Смілянського району Черкаської області, що належала померлій на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_5 від 26 листопада 2002 року, кадастровий номер НОМЕР_3.

11 серпня 2016 року ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений секретарем виконкому Великояблунівської сільської ради за реєстровим №20, відповідно до якого, все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла позивачу.

Спадщину після смерті матері позивач прийняв шляхом подачі у встановлений законом строк до Смілянської державної нотаріальної контори відповідної заяви. ОСОБА_3, який доводиться померлій чоловіком, від прийняття спадщини відмовився, подавши заяву відповідного змісту.

Проте, оформити спадщину після смерті матері в позасудовому порядку він не може, оскільки втрачений оригінал вищевказаного акту, який посвідчує право власності померлої на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,8314 га.

Постановою державного нотаріуса Смілянської державної нотаріальної контори позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,8314 га, розташовану на території Великояблунівської сільської ради Смілянського району Черкаської області.

Позивач не надав оригінал державного акту на вказану земельну ділянку, оскільки втратив його.

Оскільки позивач не має можливості оформити свої спадкові права в нотаріальному порядку за відсутності правовстановлюючого документу на земельну ділянку, він звернувся до суду з позовом.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 29 жовтня 2018 року відкрито загальне позовне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Великояблунівської сільської ради Смілянського району Черкаської області про визнання права власності в порядку спадкування та призначено підготовче судове засідання.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 в підготовче судове засідання не з'явились, останній надав до суду заяву, в якій просить справу розглядати без його та позивача участі, на задоволенні позовних вимог наполягає.

Представник відповідача - Великояблунівської сільської ради Смілянського району Черкаської області в підготовче судове засідання не з'явився, надіслав на адресу суду заяву, в якій просить справу розглядати без його участі, проти задоволення позову не заперечує.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.

Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість ухвалення рішення за результатами підготовчого провадження.

Суд, вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши всі обставини справи, вважає що позовна заява ОСОБА_1 підлягає до задоволення, виходячи із наступного:

Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6, виданого виконавчим комітетом Великояблунівської сільської ради Смілянського району Черкаської області 04 липня 2017 року, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_8 в с. Велика Яблунівка Смілянського району Черкаської області, про що 04 липня 2017 року складено відповідний актовий запис №25 (а.с.4).

Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_4 виданого головою Великояблунівської сільської ради 26 листопада 2002 року, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право на приватної власності на землю за №64, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 2,83 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Великояблунівської сільської ради Смілянського району Черкаської області (а.с.11).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НОМЕР_7 виданого міськрайонним управлінням у Смілянському районі та м. Смілі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області 01 жовтня 2018 року, ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 2,8314 га, кадастровий номер НОМЕР_3, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Великояблунівської сільської ради Смілянського району Черкаської області (а.с.6-8).

Таким чином, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_2 відкрилась спадщина на вищевказану земельну ділянку.

Відповідно до свідоцтва про одруження НОМЕР_8, виданого Великояблунівською сільською радою Смілянського району Черкаської області 28 квітня 1966 року, ОСОБА_3, 1931 рок народження, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрували 28 квітня 1966 року шлюб, про що в цей же день зроблено відповідний актовий запис за №14. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_2 змінила своє прізвище на ОСОБА_2 (а.с.10).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_9 виданого Великояблунівською сільською радою Смілянського району Черкаської області 19 листопада 1966 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 являються батьками ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.9).

Відповідно до довідки №02-30/1669, виданої Великояблунівською сільською радою Смілянського району Черкаської області 09 жовтня 2018 року, ОСОБА_2 до дня смерті постійно проживала і була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1. На день смерті ОСОБА_2 у вищевказаному будинку разом з нею зареєстровані та проживають ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, та син ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.5).

Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особа, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ст.1261 ЦК України в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Враховуючи, що ОСОБА_1 являється сином ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8, а ОСОБА_3 - її чоловіком, суд приходить до висновку, що вони є спадкоємцями останньої першої черги.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Як вбачається з копії спадкової справи №538/2017, наданої Смілянською державною нотаріальною конторою, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_2 до Смілянської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини звернувся позивач ОСОБА_1 - син померлої, з заявою про відмову від прийняття спадщини звернувся ОСОБА_3 - чоловік померлої. Інші особи, які мають намір прийняти спадщину після смерті ОСОБА_2, з відповідними заявами до Смілянської державної нотаріальної контори не зверталися (а.с.30).

Виходячи з викладеного, ОСОБА_1 являється єдиним спадкоємцем, який бажає прийняти спадщину після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8, та враховуючи, що він у визначений законом строк звернувся до державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, тому вважається таким, що прийняв спадщину після смерті останньої.

Відповідно до ст.1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно ч.1 ст.1234 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.1236 ЦК України, заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати в майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

Як вбачається з копії спадкової справи №538/2017, наданої Смілянською державною нотаріальною конторою на запит Смілянського міськрайонного суду Черкаській області, в ній наявний заповіт ОСОБА_2 від 11 серпня 2016 року, посвідчений секретарем виконкому Великояблунівської сільської ради Смілянського району Черкаської області Тищенко Іриною Іванівною, який зареєстрований в реєстрі за №20 (а.с.34).

Згідно вищевказаного заповіту, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, яка народилася в с. Велика Яблунівка Смілянського району Черкаської області та проживає в АДРЕСА_2, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), розуміючи значення своїх дій, добровільно, без будь-якого насильства, примусу, як фізичного, так і морального, на випадок її смерті робить таке розпорядження: все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що їй буде належати на день її смерті, і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.34).

Як вбачається з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №49251602 від 27 вересня 2017 року, заповіт складений ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1, посвідчений 11 серпня 2016 року та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №20, номер у спадковому реєстрі 60079926, перебуває в стані - чинний (а.с.44 - зворот - 45).

Крім того, відповідно до вищевказаної Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, склала заповіт, який посвідчений 10 квітня 2002 року та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №21, номер у Спадковому реєстрі 45619965 (а.с.43-43-зворот).

Таким чином, за життя ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8, було складено два заповіти.

Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.1254 ЦК України, заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

Враховуючи вищевказану норму ЦК України, суд вважає, що ОСОБА_2, склавши за життя 11 серпня 2016 року заповіт, посвідчений секретарем виконкому Великояблунівської сільської ради Смілянського району Черкаської області Тищенко Іриною Іванівною, який зареєстрований в реєстрі за №20, скасувала дію заповіту, який посвідчений 10 квітня 2002 року та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №21.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 - позивач по справі, являється єдиним спадкоємцем ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8, першої черги, який має намір прийняти спадщину, яка залишилася після останньої, та єдиним спадкоємцем, якому вона заповіла за життя все своє майно, до якого входить, зокрема, вищевказана спірна земельна ділянка.

Відповідно до ч.1 ст.68 Закону України Про нотаріат від 02 вересня 1993 року №3425-XII, нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна.

На підставі п. 4.14 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів.

Відповідно до ч.3 ст.46 Закону України Про нотаріат від 02 вересня 1993 року №3425-XII, неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріуса Другої Черкаської державної нотаріальної контори в порядку заміщення Смілянської державної нотаріальної контори Демиденко О.А. від 25 жовтня 2018 року, ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,8314 га, розташовану на території Великояблунівської сільської ради Смілянського району Черкаської області, кадастровий номер НОМЕР_3, що залишилась після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.14).

Як вбачається з вказаної постанови, підставою для відмови ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину, а саме: на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,8314 га, розташовану на території Великояблунівської сільської ради Смілянського району Черкаської області, кадастровий номер НОМЕР_3, що залишилася після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8, являється ненадання спадкоємцем оригіналу державного акту на земельну ділянку, що належала померлій, в зв'язку з його втратою (а.с.14).

Відповідно до Закону України Про державний земельний кадастр та Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , з 01 січня 2013 року державні акти на право власності на земельну ділянку не видаються.

Згідно листа Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно п.10 постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування , згідно ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до пункту "г" ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року №7, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 15, 16, 181, 182, 334, 392, 1216, 1217, 1218, 1225, 1233, 1234, 1236, 1254, 1261, 1268, 1269 ЦК України, згідно ст.81, 125 ЗК України, Закону України Про нотаріат від 02 вересня 1993 року №3425-XII, Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року №1952-ІV, Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, згідно постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року №7 та керуючись ст.ст. 1, 2, 76, 81, 82, 89, 200, 247, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Великояблунівської сільської ради Смілянського району Черкаської області про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_2, право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,8314 га, кадастровий номер НОМЕР_3, розташовану на території Великояблунівської сільської ради Смілянського району Черкаської області, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_4 виданого 22 листопада 2002 року, що належала ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8

Рішення може бути оскаржене сторонами в 30-денний строк з дня його проголошення до Апеляційного суду Черкаської області шляхом подання апеляційної скарги через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження, після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасовано.

Сторони у справі:

Позивач - ОСОБА_1, адреса: 20745, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2.

Відповідач - Великояблунівська сільська рада Смілянського району Черкаської області, адреса: 20745, Черкаська область, Смілянський район, с. Велика Яблунівка, вул. Івана Нечуя - Левицького, буд.108/4, код ЄДРПОУ 26358153.

Головуючий О.М. Борєйко