Постанова

від 06.12.2018 по справі 552/4635/18

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/4635/18 Номер провадження 22-ц/814/562/18Головуючий у 1-й інстанції Яковенко Н.Л. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2018 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів Лобова О.А., Одринської Т.В.,

при секретарі Коротун І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 17 вересня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства Полтавське міське бюро технічної інвентаризації Полтавської міської ради про розірвання договорів, стягнення грошових коштів, відшкодування моральної шкоди ,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Комунального підприємства Полтавське міське бюро технічної інвентаризації Полтавської міської ради (далі - КП Полтавське МБТІ ) про розірвання договорів, стягнення грошових коштів, відшкодування моральної шкоди.

Позов обґрунтовував тим, що в листопаді 2017 року замовив у КП Полтавське МБТІ технічний паспорт на гараж, що розташований в с. Щербані Полтавського району, при цьому, було укладено договір № 1373 від 22 листопада 2017 року на проведення технічної інвентаризації. 30 листопада 2017 року отримав технічний паспорт на гараж, а в лютому 2018 року звернувся до КП Полтавське МБТІ з заявою про внесення до нього відмітки про готовність об'єкта до експлуатації, у зв'язку з чим було укладено договір № 105 від 16 лютого 2018 року про надання послуг технічної інвентаризації, а 28 лютого 2018 року були внесені зміни до технічного паспорту.

Також позивач вказував, що державним реєстратором було відмовлено в реєстрації права власності на гараж у зв'язку з недоліками технічного паспорта.

Вважає, що договір № 1373 від 22 листопада 2017 року та договір № 105 від 16 лютого 2018 року відповідачем не був виконаний належним чином, а відмова КП Полтавське МБТІ усунути недоліки у виконанні робіт шляхом проведення повторної інвентаризації є незаконною та порушує його права.

Просив суд розірвати договори про проведення технічної інвентаризації № 1373 від 22 листопада 2017 року і № 105 від 16 лютого 2018 року, що укладені між ним та відповідачем КП Полтавське МБТІ . Стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в розмірі 900 грн. та 270 грн. сплачених за проведення технічної документації згідно договорів та 22000 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 17 вересня 2018 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до КП Полтавське МБТІ Полтавської міської ради про розірвання договорів,стягнення грошових коштів, відшкодування моральної шкоди відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням його в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_2 Посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

У відзиві на апеляційну скаргу КП Полтавське МБТІ зазначило, що вважає рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим та ухваленим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права. Просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, позивача та його представника, пояснення представників відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 22 листопада 2017 року між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем КП Полтавське МБТІ укладено договір № 1373 про надання послуг з технічної інвентаризації.

Предметом даного договору згідно з п. 1.1.-1.3. є взяті відповідачем на себе зобов'язання за завданням позивача своїми засобами за рахунок позивача надати певні послуги, а саме: проведення технічної інвентаризації та виготовлення технічного паспорта на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, гараж. Позивач в свою чергу взяв на себе зобов'язання прийняти результат таких послуг та сплатити вартість наданих послуг.

На виконання умов договору № 1373 від 22 листопада 2017 року відповідач КП Полтавське МБТІ провело первинну технічну інвентаризацію та виготовило технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, гараж, а позивач в свою чергу прийняв результат таких послуг та сплатив виконавцю (відповідачу по справі) вартість наданих послуг, що підтверджується актом прийому-передачі наданих послуг від 05 грудня 2017 року, який відповідно до п. 4.2. договору є підтвердженням відсутності претензій до відповідача за умовами договору.

16 лютого 2018 року між сторонами по справі укладено договір № 105 про надання послуг з технічної інвентаризації, за умовами якого відповідач взяв на себе зобов'язання за завданням замовника своїми засобами за рахунок позивача надати послуги, а саме: проведення поточної інвентаризації на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, гараж.

Окрім того, як встановлено судом, на виконання умов договору № 105 від 16 лютого 2018 року відповідач КП Полтавське МБТІ провело поточну технічну інвентаризацію на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, гараж, а позивач в свою чергу прийняв результат таких послуг та сплатив виконавцю (відповідачу по справі) вартість наданих послуг, що підтверджується актом прийому-передачі наданих послуг від 05 березня 2018 року, який відповідно до п. 4.2. договору є підтвердженням відсутності претензій до відповідача за умовами договору.

Відповідно до положень ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність, які повинні бути дотриманні сторонами при укладенні договору.

Згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який полягає у визначенні за суб'єктом цивільного права можливості укладати договір або утримуватися від його укладення, а також визначати його зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.

Як вбачається з ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Як на підставу розірвання договору позивач посилався на те, що в технічному паспорті на гараж використано додаток № 2.4. до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, а не додаток № 5.2., що унеможливило державну реєстрацію гаража.

Відповідно до вимог ст.ст. ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проте, як вбачається з матеріалів справи жодних доказів на підтвердження зазначеної обставини позивачем не надано, тобто не доведено, що застосування при складанні технічного паспорта додатка 2.4 замість 5.2 є неналежним виконанням умов договору та порушило його права, в тому числі, на реєстрацію гаража.

Тоді як, відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, що затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за № 582/5773, додаток 2.4 застосовується для зазначення характеристики будинку, господарських будівель та споруд, що за своєю суттю є більш широким поняттям, аніж гараж, та включає його.

При цьому, як вбачається з зазначених додатків 2.4 та 5.2 характеристика будинку, господарських будівель та споруд та характеристика гаража, є ідентичними по своєму змісту.

Тобто, ОСОБА_2 не надано жодних доказів на підтвердження того факту, що відповідачем порушено умови договору, що, в свою чергу відобразилося на якості наданих послуг та порушило права позивача.

Також необхідно звернути увагу, що інших підстав для розірвання договору позивачем не зазначено.

Зважаючи на зазначене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_2 не надано до суду жодних доказів на підтвердження тієї обставини, що відповідачем КП Полтавське МБТІ не було виконано або виконано з порушенням умов договору взяті на себе зобов'язання, натомість, дослідженими в справі доказами встановлено прийняття позивачем отриманих від відповідача послуг за відсутності будь-яких претензій, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Необґрунтованими є доводи апеляційної скарги, що відмова КП Полтавське МБТІ в задоволенні його вимог про усунення недоліків виконаної роботи грубо порушує його права як споживача, оскільки, як вже зазначалося, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження зазначених доводів.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який повно встановивши фактичні обставини справи, із дотриманням норм процесуального права, вірно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та ухвалив рішення, яке відповідає закону.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2- залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 17 вересня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текс постанови виготовлено 11 грудня 2018 року

Головуючий В.П. Пікуль

Судді О.А. Лобов

Т.В. Одринська