Рішення

від 04.12.2018 по справі 196/1468/18

ЦАРИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Справа № 196/1468/18

№ провадження 2/196/575/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2018 року смт. Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Зубій А.В.

за участю:

секретаря Дорошенко В.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача - адвоката ОСОБА_2

представника третьої особи - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Китайгородської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, третя особа ОСОБА_4, про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в Царичанський районний суд Дніпропетровської області з позовом до Виконавчого комітету Китайгородської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, третя особа ОСОБА_4, в якому просить: -встановити факт того, що він є рідним братом ОСОБА_5, яка померла 10 квітня 2016 року в селі Китайгород Царичанського району Дніпропетровської області; -визнати за ним в порядку спадкування за законом після померлої 10.04.2016 року сестри ОСОБА_5 право власності на: земельну ділянку площею 1,8740 га, кадастровий номер 1225682000:01:002:0496 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Китайгородської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, про що Царичанською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 12 жовтня 2004 року було видано Державний акт про право власності на земельну ділянку серії ДП №099534; земельну ділянку площею 1,8740 га, кадастровий номер 1225682000:01:002:0495 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Китайгородської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, про що Царичанською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 12 жовтня 2004 року було видано Державний акт про право власності на земельну ділянку серії ДП №099533.

На обґрунтування своїх вимог у позовній заяві ОСОБА_1 вказав, що 10 квітня 2016 року померла його рідна сестра ОСОБА_5. Раніше, 09.01.2001 року, помер її чоловік ОСОБА_6.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на належні їй: земельну ділянку площею 1,8740 га, кадастровий номер 1225682000:01:002:0496 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Китайгородської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, про що Царичанською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 12 жовтня 2004 року було видано Державний акт про право власності на земельну ділянку серії ДП №099534; земельну ділянку площею 1,8740 га, кадастровий номер 1225682000:01:002:0495 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Китайгородської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, про що Царичанською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 12 жовтня 2004 року було видано Державний акт про право власності на земельну ділянку серії ДП №099533.

09 квітня 2002 року ОСОБА_5 склала заповіт, згідно якого все своє майно вона заповіла своєму синові, а його племіннику - ОСОБА_7. Заповіт посвідчено секретарем виконавчого комітету Китайгородської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області та зареєстровано у реєстрі за №09. Також ОСОБА_7 був і єдиним спадкоємцем після смерті матері і за законом.

ОСОБА_7 прийняв спадщину сумісним проживанням із спадкодавцем, але не встиг юридично оформити свої спадкові права, бо 19 травня 2017 року помер. Заповіт ОСОБА_7 не складав.

Посилається на те, що він являється рідним дядьком ОСОБА_7. Інших родичів у нього не має, крім однієї особи - його сина ОСОБА_8. Але син ОСОБА_8 припинив свої стосунки з батьком, змінив своє прізвище та по батькові, виїхав із с.Могилів у невідомому напрямку. Він повідомляв матері ОСОБА_8 про смерть його батька, про наявність спадкового майна, проте, з її слів, ОСОБА_2 в категоричній формі відмовився як від участі у похованні батька, так і від прийняття будь-якої спадщини після смерті батька. Протягом всього цього часу він неодноразово намагався зв'язатись з ОСОБА_2 та його матір'ю, але вони уникають зустрічі з ним. Адреси їх проживання у нього не має. З матір'ю ОСОБА_2 він спілкувався по телефону.

В установлений законом строк він звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, проте отримав відмову через невстановлення факту родинних відносин із ОСОБА_7. Крім того, згідно постанови нотаріуса, є ще один спадкоємець, який подав заяву про прийняття спадщини. Вказаною особою є ОСОБА_4, померлий батько якої був рідним братом ОСОБА_6 - батька ОСОБА_7 і чоловіка ОСОБА_5. Проте жодного родинного зв'язку між померлим батьком ОСОБА_4 та сім'єю спадкодавця не має. У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 права на спадщину не має, але заявила на неї свої права, зазначена особа залучена ним до участі у справі в якості третьої особи.

У зв'язку з відмовою нотаріуса в оформленні права на спадщину, він вимушений звернутися до суду з даним позовом.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Від сільського голови Китайгородської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області ОСОБА_9 до суду надійшла заява про розгляд даної справи без участі представника сільської ради, позовні вимоги визнають повністю.

Представник третьої особи ОСОБА_4 - ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти задоволення заявлених вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 81 ЦПК України).

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч.1 ст. 82 ЦПК України).

У відповідності до ч.1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 206 ч.1 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (ст. 206 ч.4 ЦПК України).

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом, ст. 1218 ЦК України - до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини першої та другої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

В судовому засіданні, на думку суду, встановлено, що позивач ОСОБА_1 дійсно є рідним братом померлої 10 квітня 2016 року ОСОБА_5.

Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив, що він є сином позивача в даній справі. Його батько і ОСОБА_5 є рідними братом і сестрою. Вони завжди спілкувались між собою, товаришували сім'ями. ОСОБА_7 мав сина ОСОБА_8, який не підтримував жодних відносин, відмовився ховати батька ОСОБА_11 і нікому невідомо, де він знаходиться.

Крім того, допитана в якості свідка ОСОБА_12 пояснила, що позивач в даній справі її чоловік. ОСОБА_5 дійсно є рідною сестрою позивача. Вона проживала в с.Китайгород, вони завжди дружили, коли вона померла, вони допомагали її синові з організацією похорон. Син ОСОБА_8 не приїхав на похорон ОСОБА_5, а потім і на похорон батька також не приїхав. ОСОБА_8 і ОСОБА_2 змінили прізвище. Вони розірвали шлюб, ще коли ОСОБА_2 був маленьким.

За результатами досліджених письмових доказів у суду не виникає сумнівів в існуванні факту, про встановлення якого просить позивач.

Суд, перевіривши справу, з`ясувавши правові позиції сторін, заслухавши свідків ОСОБА_12, ОСОБА_10, перевіривши відповідність визнання позову відповідачем вимогам закону за відсутності загрози порушенню прав, свобод чи інтересів інших осіб, вважає можливим та необхідним прийняти визнання відповідачем позову, оскільки це не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, так як позивач є спадкоємцем за законом після померлої 10 квітня 2016 року рідної сестри - ОСОБА_5; інший спадкоємець - син померлої ОСОБА_7 19.05.2017 року помер, не оформивши спадкових прав; третя особа в справі ОСОБА_4 06.10.2017 року зверталася до приватного нотаріуса Царичанського районного нотаріального округу ОСОБА_13 із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті її двоюрідного брата ОСОБА_7, проте із зібраних матеріалів справи не являється спадкоємцем ні за заповітом, ні за законом жодної черги, інші особи на це майно з дня смерті спадкодавця своїх претензій не заявляли.

Обставини, викладені в позовній заяві, визнані відповідачем та знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.

Із встановлених обставин випливає, що між сторонами існують правові відносини щодо набуття права власності на майно в порядку спадкування за законом, до яких повинні бути застосовані ст. ст. 328, 1216, 1218 Цивільного кодексу України.

За викладених обставин, суд приходить до висновку про те, що маються законні підстави для винесення судового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Понесені позивачем судові витрати згідно приписів ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Однак позивач не наполягає на присудженні з відповідача такого відшкодування, у зв'язку з чим відшкодування понесених позивачем судових витрат не присуджується.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 81, 206, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Прийняти визнання відповідачем позову.

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Встановити той факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживає ІНФОРМАЦІЯ_3, дійсно є рідним братом померлої 10 квітня 2016 року ОСОБА_5, свідоцтво про смерть серії І-КИ №694879, видане Відділом ДРАЦС Царичанського районного управління юстиції у Дніпропетровській області 12.04.2016 року.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживає ІНФОРМАЦІЯ_3, як спадкоємцем за законом після померлої 10.04.2016 року сестри ОСОБА_5, право власності на:

-земельну ділянку площею 1,8740 га, кадастровий номер 1225682000:01:002:0496 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Китайгородської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, про що Царичанською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 12 жовтня 2004 року було видано Державний акт про право власності на земельну ділянку серії ДП №099534;

-земельну ділянку площею 1,8740 га, кадастровий номер 1225682000:01:002:0495 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Китайгородської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, про що Царичанською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 12 жовтня 2004 року було видано Державний акт про право власності на земельну ділянку серії ДП №099533.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 30-ти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Царичанський районний суд Дніпропетровської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 13 грудня 2018р.

Суддя А.В. ЗУБІЙ