Рішення

від 13.12.2018 по справі 623/3612/18

ІЗЮМСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 623/3612/18

Номер провадження 2/623/1186/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

13 грудня 2018 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області в складі:

головуючого: судді Герцова О.М.

при секретарі Рзаєвої І.С.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та місту ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Харківській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору кредитна спілка "Ізюм" про зняття арешту, -

встановив:

Зміст позовних вимог, пояснення сторін.

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом щодо зняття арешту. В позові зазначає, що заочним рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 13.05.2009 р. по справі №2-206/2010 за позовом Кредитної спілки Ізюм до неї ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнуто грошові кошти у сумі 6651,76 грн. - за кредитним договором, а також 51,00 грн. судовий збір та 30,00 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Дане рішення було передане на виконання до Ізюмського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Харківській області. Виконавче провадження №19825453 по виконанню виконавчого листа №2-206 виданого 28.05.2010р. Станом на сьогоднішній дане виконавче провадження завершене. На прикінці 2017р. ОСОБА_1 вирішила зробити деякі розпорядження відносно свого майна. Під час спілкування з нотаріусом дізналась, що на все її майно накладений арешт, який станом на сьогоднішній день не знятий.

Просила зняти арешт з майна, що належить ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, що накладений постановою про відкриття виконавчого провадження №19825453 від 17.06.2010р. 21 листопада 2018 року ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги де просила зняти арешт з майна, що належить їй а саме з: Земельної ділянки, площею 3,5403га, що розташована на території Засульської сільської ради Любенського району, Полтавської області, кадастровий номер 5322883900:07:005:0388, право власності підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07.12.2017р., індексний номер витягу: 106522618; Земельної ділянки, площею 3,75га, що розташована на території Засульської сільської ради Любенського району, Полтавської області, кадастровий номер 5322883900:05:007:0240, право власності підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.12.2017р., індексний номер витягу: 106439563.

Представник позивача ОСОБА_3 надала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача та третя особа КС Ізюм до суду не з`явилися, клопотань не надали.

Відповідно до ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом з таких підстав неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи строки розгляду справи суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, оскільки він належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи та без поважних причин повторно не з'явився в судове засідання, заперечень проти позову не надав, заяви про розгляд справи у його відсутності не надав.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Фактичні обставини справи встановлені судом.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що заявлений позов підлягає до задоволення виходячи з наступних міркувань.

Судом встановлено, що заочним рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 13.05.2009р. по справі N92-206/2010 за позовом Кредитної спілки Ізюм до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором стягнуто грошові кошти у сумі 6651,76грн. - за кредитним договором, а також 51,00грн. судовий збір та 30,00 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.(а.с.9).

Начальником міжрайонного ВДВС по Барвінківському. Борівському Ізюмському районах та місту ОСОБА_2 ГТУЮ у Харківській області, листом від 08.10.2018р. №27052 ОСОБА_1 повідомлено, що виконавче провадження №19825453 завершене та на виконанні непребуває.(а.с.7)

У відзиві на позовну заяву про зняття арешту представник відповідача повідомила, що при виконанні даного виконавчого листа 24.05.2011 державним виконавцем,

керуючись ст. 56 Закону України Про виконавче провадження винесено

постанову про арешт майна боржника. Останній раз виконавчий документ пред'являвся 06.02.2015р. Згідно довідки ПФ України боржниця працює у ТОВ ОСОБА_4 енд ОСОБА_4 Україна , що знаходиться за адресою : м. Київ, пр-т. ОСОБА_5, 43. 01.04.2015 державним виконавцем на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та направлено виконавчий лист разом з копіями виконавчого провадження за територіальністю до ВДВС Дарницького РУЮ у м.

Києві. Просила відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1

про зняття арешту з майна.

Представник третьої особи КС Ізюм ОСОБА_6 надала до суду заяву де просила не знімати арешт з майна ОСОБА_1, оскільки остання не погасила борг на їх користь.

Дарницьким районним відділом державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві повідомлено про наступне:

Перевіркою бази даних автоматизованої системи виконавчих проваджень (АСВП) встановлено, що станом на 22.11.2018, виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-206/10 від 28.05.2010 виданого Ізюмським міськрайонним судом Харківської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Кредитної Спілки Ізюм заборгованості в сумі 5334,82 грн., на виконанні у відділі не перебуває. Згідно бази даних автоматизованої систем виконавчих проваджень (АСВП спецрозділ), на виконанні у відділі перебував виконавчий лист № 2-206/10 від 28.05.2010 виданий Ізюмським міськрайонним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Кредитної Спілки Ізюм заборгованості в сумі 5334,82 грн.

29.06.2015 керуючись п.2 ч.І ст.47 Закону України Про виконавче провадження (стара редакція), державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувану.

Норми права, що регулюють правовідносини під час розгляду справи.

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до ст.ст. 316 , 317 , 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Вимоги позивача, що ґрунтуються на його праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України №6-26цс13 від 15 травня 2013 року, яка відповідно до ст. 360-7ЦПК України є обов'язковою для суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3ст. 59 ЗУ Про виконавче провадження особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

На сьогодні позивач має намір розпорядитися належним йому майном, проте через наявність арештів позбавлений можливості це зробити. Таким чином, арешт накладений на майно порушує право власності позивача.

Згідно із ч.2ст.50 ЗУ Про виконавче провадження ,у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Відповідно до ч.ч. 1,2,3ст.60 ЗУ Про виконавче провадження ,особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Начальником відділу ДВС відмовлено заявнику у знятті арешту .

Виходячи з вищевикладеного, на час звернення з заявою до суду за наявності арешту (обтяжень) накладеного на майно, порушується право власності позивача, внаслідок чого він позбавлений змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом зняття арешту з майна.

Керуючись ст.ст. 4 , 12 , 81 , 237 , 263-265 , 280-282 , 268 ЦПК України, Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ,Конституції України ,Закону України Про виконавче провадження , суд -

в и р і ш и в:

Позовну заяву задоволити.

Зняти арешт з майна, що належить ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, що накладений постановою про відкриття виконавчого провадження №19825453 від 17.06.2010р., а саме з:

- Земельної ділянки, площею 3,5403га, що розташована на території Засульської сільської ради Любенського району, Полтавської області, кадастровий номер 5322883900:07:005:0388, право власності підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07.12.2017р., індексний номер витягу: 106522618:

- Земельної ділянки, площею 3,75 га, що розташована на території Засульської сільської ради Любенського району, Полтавської області, кадастровий номер 5322883900:05:007:0240, право власності підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.12.2017р., індексний номер витягу: 106439563.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд або безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: О.М.Герцов