Постанова

від 23.11.2018 по справі 756/6228/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 33/824/276 /2018 Суддя у першій інстанції: Диба О.В.

Категорія: ч. 1 ст. 163-1 КУпАП Головуючий у апеляційній інстанції: Фрич Т.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Фрич Т.В., за участю адвоката Балицького І.В., який діє в інтересах ОСОБА_4, розглянувши апеляційну скаргу адвоката БалицькогоІ.В., інтересах ОСОБА_4 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 22 червня 2018 року щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, -

за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, -

в с т а н о в и л а:

Постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 22 червня 2018 року ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 гривень.

Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір, що на день винесення постанови становить 352 грн. 40 коп.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням адвокат Балицький І.В. в інтересах ОСОБА_4 подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Оболонського районного суду м. Києва від 22 червня 2018 року та закрити провадження у справі.

Мотивуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому не зазначено час вчинення правопорушення, не конкретно викладена суть адміністративного правопорушення, та протокол не містить підпису особи, щодо якої він складений, або відмітки про відмову від підписання даного протоколу.

Крім того апелянт зазначає, що на час розгляду суддею місцевого суду протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_4тривала процедура оскарження у адміністративному порядку висновків податкової перевірки, та прийнятих на їх підставі податкових повідомлень-рішень, а тому, на думку апелянта, суддя місцевого суду не мав підстав для прийняття рішення у справі до вирішення скарги ПП МІРЕЛЬ ТОРГ на акт перевірки №256/26/15-14-02-01-14/38557073 та податкові повідомлення.

На обґрунтування клопотання щодо пропущеного строку на апеляційне оскарження, апелянт зазначає, що ОСОБА_4, не була повідомлення про розгляд щодо неї справи про адміністративне правопорушення, не була присутня при судовому розгляді, копію оскаржуваної постанови не отримувала. Про оскаржувану постанову випадково дізнався її захисник Балицький І.В., з Єдиного реєстру судових рішень. Після чого він звернувся до суду першої інстанції, та ознайомившись з матеріалами справи побачив, що в повістках адресованих ОСОБА_4, не повно зазначено адресу її проживання, оскільки відповідно до паспорту ОСОБА_4, вона проживає за адресою: АДРЕСА_1, а повістки судом направлялися за адресою: АДРЕСА_2. Тому ОСОБА_4, про винесене рішення судом першої інстанції дізналася лише 06.07.2018 року від свого захисника, після ознайомлення ним з матеріалами справи.

У судове засідання ОСОБА_4не з'явилася, про день, час та місце розгляду апеляційної скарги була повідомлена належним чином, а тому у відповідності до ч. 6 ст. 294 КУпАП, це не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання Балицького І.В. про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду м. Києва від 22 червня 2018 року необхідно задовольнити у зв&q?ок;язку з тим, що він пропущений з поважних причин, оскільки як вбачається з матеріалів дійсно повістка, яка направлялась ОСОБА_4, повернулась до суду без вручення, через неповну зазначену на ній адресу проживання останньої /а.с.24/.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника Балицького І.В.,який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи на обґрунтування апеляційної скарги, вважаю, що вона підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП , серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

У відповідності до ст. 256 КУпАП , у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно до ст. 280 КУпАП , орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ст. 278 КУпАП під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що державним ревізором-інспектором Головного управління ДФС у м. Києві при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та суддею місцевого суду при розгляді справи про адміністративне правопорушення вказаних вимог не дотримано.

Відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, тягне за собою відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Як убачається з оскаржуваної постанови та протоколу про адміністративне правопорушення № 51 від 24 квітня 2018 року, складеному відносно директора ПП МІРЕЛЬ ТОРГ ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, під час проведення документальної планової виїзної перевірки ПП МІРЕЛЬ ТОРГ , встановлено, що директор ПП МІРЕЛЬ ТОРГ ОСОБА_4 вчинила порушення ведення податкового обліку з порушенням податкового законодавства, а саме: порушення вимог пункту 25, пункту 27 П(С)БО 8 Нематеріальні активи , затвердженого Наказом міністерства фінансів України від 18 жовтня 1999 року N 242 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999р. за № 750/4043, пункту 6, пункту 7, пункту 8, пункту 20 П(С)БО 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. N 318 та зареєстрованого в міністерстві Юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, пункту 44.1, пункту 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями, що відображено в акті перевірки від 24.04.2018 №256/26-15-14-02-01-14/38557073 за період з 01.01.2015 по 31.12.2017.

Разом з тим, при викладі у протоколі суті вчиненого адміністративного правопорушення, у ньому зазначено лише перелік норм податкового законодавства, та не вказано, які саме дії або бездіяльність у розумінні диспозиції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП були допущені ОСОБА_4, що призвели до порушення порядку ведення податкового обліку. Також у протоколі не встановлено та не зазначено посадові обов'язки ОСОБА_4 як директора ПП МІРЕЛЬ ТОРГ невиконання яких тягне за собою відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 163-1 КУпАП .

Суд розглядає справу про адміністративне правопорушення у межах, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення фактичних обставин. Суд не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення.

Крім того, як убачається з вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення, підставою для його складення став акт перевірки від 24.04.2018 №256/26-15-14-02-01-14/38557073 про результати документальної планової виїзної перевірки ПП МІРЕЛЬ ТОРГ /а.с.1-10/.

Вказаний акт був досліджений та проаналізований суддею місцевого суду при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, у ній містяться лише частина даного акту на 9 аркушах вказаного акту, що свідчить про відсутність у матеріалах справи повного змісту документу, на підставі якого уповноважений орган дійшов висновку про ведення податкового обліку з порушенням податкового законодавства. Даний акт, жодним чином не завірений, посадовими особами Головного управління ДФС у м. Києві , а долучена лише його ксерокопія.

Відсутність повного тексту зазначеного акту та незавірена його ксерокопія унеможливлює його оцінку як доказу в даній справі, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП , оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції не дотримані, що є безспірною підставою вважати, що судом першої інстанції не надано йому оцінку як доказу в даній справі. Тому доводи апеляційної скарги в цій частині є слушними.

Також є слушними та обґрунтованими доводи апеляційної скарги, що на час розгляду суддею місцевого суду протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_4тривала процедура оскарження у адміністративному порядку висновків податкової перевірки та прийнятих на їх підставі податкових повідомлень-рішень, а тому, на думку апелянта, суддя місцевого суду не мав підстав для прийняття рішення у справі до вирішення скарги ПП МІРЕЛЬ ТОРГ на акт перевірки №256/26/15-14-02-01-14/38557073 та податкові повідомлення.

Відповідно до положень ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку; подана скарга зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження і протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Крім того, положеннями п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, надано право платнику податків на звернення до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, при цьому грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, висновки судді місцевого суду про вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП , не ґрунтуються на доказах по справі, оскільки процедура адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень триває, тобто акт перевірки контролюючого органу від 24 квітня 2018 року №256/26-15-14-02-01-14/38557073 в розумінні положень ст. 56 Податкового кодексу України є не узгодженим, а тому стверджувати про його законність та обґрунтованість не має підстав, отже він не може бути визнаний доказом вини, в той же час інші докази, які б доводили вчинення цього правопорушення, в справі відсутні.

Викладене свідчить про обґрунтованість доводів апелянта про те, що при розгляді вказаної справи про адміністративне правопорушення суддя не виконав вимоги ст.ст. 245, 247, 278, 280, ст. 283 КУпАП, що і призвело до постановлення незаконного рішення, а тому постанова судді Оболонського районного суду м. Києва від 22 червня 2018року підлягає скасуванню ззакриттям провадження в справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП , тобто за відсутністю в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП України, суддя,-

п о с т а н о в и л а:

Клопотання адвоката Балицького І.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду м. Києва від 22 червня2018 року, - задовольнити.

Апеляційну скаргу адвоката Балицького І.В., в інтересах ОСОБА_4, - задовольнити.

Постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 22 червня 2018 року, якою ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП , у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Київського апеляційного суду Т.В.Фрич