Рішення

від 13.12.2018 по справі 529/1078/18

ДИКАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 529/1078/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Гвоздика А. Є.

при секретарі Скрипник Р. А.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Диканька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Диканського району Полтавської області , третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог Диканська державна нотаріальна контора, про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Після смерті матері ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4, позивач прийняла спадщину у виді по 1/3 частини житлового будинку, після кожного з них, який розташований по вул. Новоселівська, 8, в с. Байрак Диканського району Полтавської області, та відноситься до типу колгоспного двору.

Однак, через відсутність правовстановлюючих документів виданих на ім'я померлих на це майно, а також відсутність підтвердження родинних зв'язків між нею та померлою ОСОБА_3, як дочкою та матір'ю, позивач позбавлена можливості нотаріально оформити свої спадкові права на 2/3 частини цього будинку. Окрім цього, позивач зазначає, що частка такого колгоспного двору збереглась за нею після припинення його існування вона і вона намір у встановленому законом порядку оформити своє право власності на неї, тому позивач звернувся до суду з позовом про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно, а також визнання за нею права власності на 1/3 частину даного будинковолодіння.

В судове засідання позивач не з'явилась, однак на адресу суду подала заяву про підтримання свої збільшених позовних вимог поданих нею під час підготовчого судового засідання та просила суд, розгляд справи по суті провести у її відсутність.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Диканського району Полтавської області /далі - ОСОБА_2 сільська рада/ в судове засідання не з'явився, а вказаним органом надіслано на адресу суду відзив на позов, згідно якого відповідач визнав позов в повному обсязі та просить розглянути справу без участі його представника.

Представник третьої особи Диканської державної нотаріальної контори до суду подав своє письмове пояснення, згідно яких вбачається, що заперечення щодо задоволення позовних вимог відсутні, при цьому просила розгляд справи проводити у відсутність її представника.

За вказаних обставин судовий розгляд справи було проведено у відсутність позивача, представників відповідача та третьої особи.

Дослідивши документи справи та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що збільшенні позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно п. 2, п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 р. "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення вбачається, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем. Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Як встановлено в судовому засіданні, в с. Байрак Диканського району Полтавської області 14 липня 1994 року, померла ОСОБА_3.

Позивач ОСОБА_1 до дня смерті ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала разом з останньою по вул. Новоселівській, 8, в с. Байрак Диканського району Полтавської області, вказаний факт підтверджується довідкою, наданою Диканською селищною радою.

Як вбачається з належно завіреної копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану сформованого 27.01.2018 року, що за результатами перевірки по первинних актових записах з 15.09.1933 року по 15.09.1939 рік, актовий запис про народження ОСОБА_1 не виявлено.

Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в своїх письмових поясненнях вказали, що вони є односельчанами заявника та проживають поблизу останньої, а тому достеменно знають, що нині померла ОСОБА_3 та позивач по справі, являлись матір'ю та дочкою, проживали разом, остання здійснювала догляд до дня її смерті, а також несла витрати на її поховання.

Отже, з вказаного вище вбачається, що нині померла ОСОБА_3 та позивач ОСОБА_1 хоча і свідоцтво про народження останньої не збереглося являються матір"ю та дочкою.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про наявність підстав для встановлення факту родинних відносин між позивачем та померлою ОСОБА_3, як між дочкою та матір'ю. Вказаний факт встановлюється для оформлення права власності на спадкове майно за позивачем як за спадкоємцем першої черги.

Окрім цього, як вбачається з свідоцтва про смерть серії І-КЕ № 336207, виданого 27.02.2017 року Виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Диканського району Полтавської області, 22 лютого 2017 року в с. Байрак Диканського району Полтавської області помер ОСОБА_4.

Як вбачається з довідки відповідача по справі, виданої 02.11.2017 року, що домоволодіння, розташоване по вул. Новоселівська, 8, в с. Байрак Диканського району Полтавської області, відноситься до типу колгоспного двору, членами якого є ОСОБА_4, ОСОБА_1- позивач по справі, а також ОСОБА_3 - голова двору.

Згідно технічного паспорта, виданого 26.10.2018 року приватним підприємством Полтавське Бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор", житловий будинок, розташований по вул. Новоселівській, 8, в с. Байрак Диканського району Полтавської області, складається з житлового будинку літ. А-1, колодязя питного №1.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.п а п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності , право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба). Окрім цього, розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Померла 14.07.1994 року ОСОБА_3, та померлий ОСОБА_4 після припинення існування колгоспного двору не втратили частку в його майні, оскільки постійно проживали в ньому та брали участь в його управлінні своєю працею, що в свою чергу підтверджується відповідними довідками виданими ОСОБА_2 сільською радою.

Згідно до ст. 86 та ст. 100 ЦК Української РСР в редакції 1963 року, який діяв на момент виникнення вправа власності у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та позивача по справі, на вказане майно, право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Право власності в Україні охороняється законом. Держава забезпечує стабільність правовідносин власності. В особистій власності громадян можуть бути предмети вжитку, особистого споживання, комфорту і підсобного домашнього господарства, жилий будинок і трудові заощадження.

Таким чином, суд приходить до висновку, що нині померлі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у встановленому законом порядку набули право власності по 1/3 частині, кожен, на вказане нерухоме майно, хоча після змін законодавства і не зареєстрували у встановленому законом порядку своє право власності на свої частки, а тому є спадковим майном.

Окрім цього, позивач, як член вказаного колгоспного двору, після припинення існування такого постійно проживала в ньому, що підтверджено відповідними довідками, брала участь в його утриманні, а тому не втратила свою частку в його майні і на даний час її частка у ньому відповідно до рівності таких, становить 1/3.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вказана 1/3 частина спірного житлового будинку, який відноситься до типу колгоспного двору, належить позивачу на праві приватної власності, як колишньому члену колгоспного двору, який не втратив свою частку в його майні.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 та ст. 328 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Після смерті ОСОБА_3, а в подальшому і після ОСОБА_4 шляхом постійного проживання з останніми спадщину прийняла позивач по справі.

Відповідно до ст. 527, 534, 548, 549 ЦК УРСР в редакції 1963 року,який діяв на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3, спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, а також якщо він протягом шести місяців з дня відкриття спадщини подав до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про її прийняття.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Як вбачається з свідоцтва про народження серії IV-УР № 2021856, виданого ОСОБА_2 сільською радою Диканського району Полтавської області, що нині померлий ОСОБА_4 являється сином ОСОБА_1 - позивача по справі, а тому відповідно до ст. 1261 ЦК України остання є спадкоємцем першої черги після його смерті.

З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії вбачається, що після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_3, що позивачеві відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на вказане вище нерухоме майно через відсутність правовстановлюючих документів про право власності на ім'я померлих, а також через відсутність документів про родинні зв'язки між нею та померлою ОСОБА_3.

Враховуючи, що померлим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 належали по 1/3 частині спірного домоволодіння на законних підставах, позивач у встановленому законом порядку прийняла спадщину після матері та сина, а інша 1/3 частина належить їй, як члену колгоспного двору, частка якої збереглась за нею після припинення його існування, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення збільшених позовних вимог та визнання за позивачем права власності на 2/3 частини домоволодіння, як за спадкоємцем останніх, а 1/3 частину цього будинку, як за колишнім членом колгоспного двору, частку на який вона зберегла після припинення існування такого.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 316, 373, 392, 1216-1218, 1220, 1221, 1223, 1225, 1258, 1261, 1268, 1270 ЦК України, ст. 79-1 ч.ч. 9, 10 ЗК України, ст. 86 та ст. 100, ст. 527, ст. 534, ст. 548, ст. 549 ЦК Української РСР в редакції 1963 року ст. ст. 10, 12, 17, 81, 89, 200 ч. 3, 206 ч. 4, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Збільшені позовні вимоги ОСОБА_1, жительки вул. Новоселівська, 8, с. Байрак Диканського району Полтавської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, до ОСОБА_2 сільської ради Диканського району Полтавської області, яка знаходиться по вул. Калініна, 3, с. Байрак Диканського району Полтавської області, Код ЄДРПОУ 21049039, третя особа Диканська державна районна нотаріальна контора, розташованої вул. Пушкіна, 6, смт. Диканька Полтавської області, Код ЄДРПОУ 02899973, про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності та визнання права власності на спадкове майно.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та померлою 14 липня 1994 року ОСОБА_3, як між дочкою та матір'ю.

Факт родинних відносин встановлюється для подальшого оформлення спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за законом, право власності на 1/3 частину садибного житлового будинку, розташованого по вул. Новоселівській, 8, в с. Байрак Диканського району Полтавської області, який в цілому складається з складається з житлового будинку літ. А-1, колодязя питного №1, та належала померлій 14 липня 1994 року ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за законом, право власності на 1/3 частину садибного житлового будинку, розташованого по вул. Новоселівській, 8, в с. Байрак Диканського району Полтавської області, який в цілому складається з складається з житлового будинку літ. А-1, колодязя питного №1, та належала померлому 22 лютого 2017 року ОСОБА_4.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 1/3 частину садибного житлового будинку, розташованого по вул. Новоселівській, 8, в с. Байрак Диканського району Полтавської області, який в цілому складається з житлового будинку літ. А-1, колодязя питного №1, як за колишнім членом колгоспного двору, частку на який вона зберегла після припинення його існування.

Рішення набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Головуючий: