Постанова

від 05.12.2018 по справі 904/2972/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2018 Справа № 904/2972/18

м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65 зал №511

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),

суддів: Орєшкіна Е.В., Широбокова Л.П.

секретар судового засідання Мацекос І.М.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №40 від 26.04.2018, посвідчення №1320 від 16.04.2018, адвокат

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Кривбасводоканал" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2018 у справі №904/2972/18 (суддя Новікова Р.Г.; рішення ухвалене о 12:09 год. у місті Дніпро, повний текст рішення складений 11.09.2018)

за позовом Комунального підприємства "Кривбасводоканал", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Садівничого товариства "Вагонник - 89", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 198732 грн. 38 коп.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Садівничого товариства "Вагонник - 89" про стягнення грошових коштів в сумі 198732 грн. 38 коп.

Позивач обґрунтував свої позовні вимоги встановленням факту витоків води на мережі споживача (відповідача) та вказував на невиконання відповідачем своїх зобов'язань по своєчасному та повному внесенню платежів за спожиті послуги, що й спричинило утворення заборгованості, яка станом на 29.06.2018 складає 209004,38 грн.

Заявою від 21.08.2018 позивач зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача на свою користь 198732,38 грн. з посланням на те, що відповідач 13.06.2018 сплатив суму 10272,00 грн. Ця заява була прийнята судом до розгляду.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2018 у справі №904/2972/18 (суддя Новікова Р.Г.) позов задоволено частково. Стягнуто з Садівничого товариства "Вагонник - 89" на користь Комунального підприємства "Кривбасводоканал" суму в розмірі 2249,79 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 33,75 грн. В задоволенні решти позовних вимог про стягнення 196482,66 грн. відмовлено.

Означене рішення місцевого господарського суду вмотивоване тим, що перевіривши розрахунок позивача обсягів витрат води за одну добу, суд встановив про відповідність розрахунку вимогам Правил користування. Показники швидкості руху води в трубі вводу та кількість годин на добу при розрахунку є незмінними та визначені у Правилах користування. Діаметр труби вводу (100 мм) також відповідає фактичним обставинам. Наявність витоку не спростована відповідачем та підтверджена матеріалами справи. Проте з огляду на наявний в матеріалах справи відкоригований розрахунковий період нарахування витрат води, суд визнав такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення заборгованості за період з 26.05.2018 08 год. 00 хв. по 26.05.2018 17 год. 45 хв. в розмірі 2249 грн. 72 коп., та відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення 196482 грн. 66 коп.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, КП "Кривбасводоканал" (позивач) звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2018 у справі №904/2972/18 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Комунального підприємства "Кривбасводоканал" до Садівничого товариства "Вагонник - 89" у повному обсязі, судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування апеляційної скарги КП "Кривбасводоканал" вказує на те, що в матеріалах справи не мітиться жодного належного та достовірного доказу на підтвердження юридично значущого факту витоків води на межі споживача 26 травня 2018 року, тривалістю саме: з 08 год. 00 хв. до 17 год. 45 хв.

В судовому засіданні 05.12.2018 представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити з наведених в ній підстав.

Відповідач (СТ "Вагонник - 89") відзив на апеляційну скаргу по суті заявлених вимог не надав.

За результатами перегляду справи в судовому засіданні 05.12.2018 судом апеляційної інстанції оголошено вступну та резолютивну частину постанови суду.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до положень статей 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлено наступні обставини.

Між Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" (далі за текстом - позивач, КП "Кривбасводоканал") та Садівничим товариством "Вагонник - 89" (далі за текстом - відповідач, СТ "Вагонник - 89") укладений Договір №537 від 01.01.2018 про надання послуг з централізованого водопостачання (далі за текстом - Договір).

Відповідно до підпункту 1.2.1. Договору об'єкт користування водопостачання - діаметр 100 мм від водогону 2 нитка основного водогону.

Пунктом 9.6. Договору встановлено, що засоби обліку повинні розташовуватись безпосередньо на межі балансової належності мереж виробника та споживача, що визначається згідно з актами розмежування балансової належності мереж.

Згідно пункту 6.1. Договору точки розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виробника до споживача є межа балансової належності, що визначається актами/схемою розмежування балансової та експлуатаційної належності та є невід'ємною частиною договору.

При укладенні Договору, визначаючи точки розподілу, в яких здійснюється передача послуг, сторони керувались Актом розмежування балансової належності водогінних мереж і експлуатаційної відповідальності та Схемою підключення мереж садівничого товариства "Вагонник-89", які затверджені Державним промисловим підприємством "Кривбаспромводопостачання" (далі за текстом - ДПП "КПВП"), що є допустимим доказом мереж експлуатаційної відповідальності відповідача, оскільки балансоутримувачем водогонів, до яких приєднаний об'єкт відповідача, є ДПП "КПВП", а позивач є надавачем послуг централізованого водопостачання відповідачу, використовуючи на платній основі зазначені мережі для постачання води.

26.05.2018 року повноважними представниками позивача в присутності ОСОБА_2, яка є відповідальною особою за постачання води та водовідведення об'єкту відповідача, визначеною пунктом 9.7. Договору, було здійснено огляд систем водопостачання та водовідведення об'єкту відповідача за адресою м. Кривий Ріг, вул. Електрозаводська, 36 С.

В ході зазначеного обстеження було встановлено факт порушення законодавства, а саме: витоки води з засувки Ду 100 мм на мережі Споживача (відповідача) перед приладом обліку. Даний факт зафіксовано Актом №608 від 26.05.2018 (з фото- та відеофіксацією) в присутності представника відповідача та засвідчено підписами в двосторонньому порядку.

Наведене слугувало підставою для висновку позивача про порушення відповідачем умов Договору та Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 за №936/15627 (надалі - Правил №190), щодо раціонального використання питної води, забезпечення охорони і цілісності систем централізованого питного водопостачання та водовідведення, які перебувають у нього на балансі та утримання мереж в належному технічному стані, здійснювання їх технічного обслуговування, ремонту, забезпечення належного стану запірної арматури (пункт 4.2. Договору, пункти 10.1., 15.2. Правил №190, статті 22 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення").

Відповідно до положень частини другої статті 22 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" споживачі питної води зобов'язані, зокрема:

своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення;

раціонально використовувати питну воду, не допускати її витоків із внутрішньобудинкових мереж та обладнання;

вчасно повідомляти підприємства питного водопостачання про виявлені пошкодження на об'єктах централізованого питного водопостачання і водовідведення, які їм належать або якими вони користуються;

утримувати в належному технічному і санітарному стані водопровідні мережі та обладнання.

Згідно пункту 5.22. Правил №190 у разі зняття показів засобів обліку представник виробника зобов'язаний перевіряти цілісність пломб на засобах обліку, гідрантах, запірній арматурі та інших водопровідних пристроях, що перебувають у віданні споживача, а також пересвідчитись у відсутності витоку води у мережі споживача.

Пунктом 10.4.1. Правил технічної експлуатації передбачено, що до втрат води належать:

- необліковані витрати води до водолічильників - у разі аварій на трубопроводах, витоків з мереж і споруд на них, витоків з водорозбірних колонок, витрат води на протипожежні заходи, а також у разі крадіжок води (не погоджені з виробником приєднання, користування водою без укладання договору з виробником тощо);

- витоки з внутрішньої водопровідної мережі споживача (після водолічильника або після місця, де він повинен бути встановлений) - усі види постійного витікання води через водорозбірну, змішувальну та наповнювальну арматуру з причини її несправності або неправильного регулювання, а також витоки з внутрішніх трубопроводів у зв'язку з їх негерметичністю.

Пунктом 5.6. Договору передбачено, що у разі виявлення витоку води в межах експлуатаційної належності споживача через зіпсування санітарно-технічних приладів та арматури, пошкодження внутрішньої (у тому числі внутрішньобудинкової) мережі водопостачання, споживач сплачує витрати згідно пункту 3.3., 3.4. Правил №190.

Пунктом 10.1. Правил №190 також встановлено, що у разі виявлення витоку води через зіпсування санітарно-технічних приладів та арматури, пошкодження внутрішньої (у тому числі внутрішньобудинкової) мережі водопостачання, нераціонального використання води, у випадку, коли засіб обліку на вводі відсутній або не працює з вини споживача, останній здійснює розрахунок за воду з виробником згідно з пункту 3.3. цих Правил.

Розрахунок з виробником за нераціональне використання води внаслідок витоків здійснює споживач, у якого на балансі, в експлуатації, обслуговуванні перебуває внутрішньобудинкова система водопостачання.

Виробник має право разом із споживачем здійснювати відповідно до умов договору вибіркову перевірку технічного стану внутрішньобудинкової системи водопостачання споживача, про що складається акт.

Пункт 3.3. Правил №190 встановлює, що у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.

Відповідно до пункту 3.4. Правил №190 розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

На підставі пунктів 3.3., 3.4., 10.1. Правил №190 позивач розрахував витрати води за встановленою вказаними Правилами формулою за розрахунковий період в один місяць (30 днів) та визначив обсяг води в розмірі 40694 куб. м на суму 209004,38 грн. При цьому, обсяг витрат води за одну добу (24 години) становить 1356,480 куб. м.

Первісно на адресу відповідача був виставлений рахунок №21015/02/15041д від 31.05.2018 за спожиту послугу водопостачання за період з 01.05.2018 по 31.05.2018 на підставі приладів обліку.

13.06.2018 відповідачем було сплачено 10272,00 грн.

В подальшому, позивачем було відкориговане нарахування та листом №5192 від 18.06.2018 на адресу відповідача направлений рахунок №384/15041/п33 від 11.06.2018 на суму 209004,38 грн. за період 26.04.2018 - 26.05.2018 без урахування показників обліку.

Оскільки відповідачем було перераховано 10272,00 грн., позивач зменшив заявлену до стягнення суму до 198732,38 грн.

Суд першої інстанції, перевіривши розрахунок позивача обсягів витрат води за одну добу, правильно встановив відповідність розрахунку вимогам Правил №190, оскільки показники швидкості руху води в трубі вводу та кількість годин на добу при розрахунку є незмінними та визначені у Правилах користування, а діаметр труби вводу (100 мм) також відповідає фактичним обставинам.

Проте, задовольняючи позовні вимоги частково в розмірі 2249,72 грн., суд першої інстанції виходив із того, що має бути відкоригований розрахунковий період нарахування витрат води, тому підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення заборгованості за період з 26.05.2018 о 08 год. 00 хв. по 26.05.2018 о 17 год. 45 хв. в розмірі 2249,72 грн.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки наявність витоку не спростована відповідачем, а тривалість таких витоків підтверджена матеріалами справи.

Так складений представниками позивача ОСОБА_3 №608 від 26.05.2018 містить застереження представника відповідача ОСОБА_2 про не згоду із цим актом, оскільки коли 26.05.2018 ця представниця прийшла до вузла обліку для зняття показників витоків з засувки о 8:00 год. ще не було, та що такий виток буде усунутий через годину після його виявлення (акт складений о 15:45 год.).

У своєму зверненні до заступника голови Криворізької міської ради в листі від 25.06.2018 відповідач зазначав, що 26.05.2018 співробітники КП "Кривбасводоканал" приїхали о водопровідної мережі (вузла обліку) з метою виміряти тиск води після численних скарг членів товариства. Всупереч вимогам закону, працівники КП "Кривбасводоканал" самовільно, без присутності представника споживача проникли у колодязь до вузла обліку, тому представник СТ "Вагонник-89"ОСОБА_2 не могла бачити, що вони там роблять, як виконують замір тиску тощо. Даний факт підтверджує пояснення слюсаря-ремонтника. Після обстеження працівник КП "Кривбасводоканал" повідомив представника споживача, що в них відбувається витік води через зіпсування запірної арматури. Було складено акт, в якому представниця відповідача письмово вказала на усі порушення з боку працівників КП "Кривбасводоканал". ОСОБА_3 складений о 16:00, вже о 17:45 представниця споживача надіслала повідомлення з фото фіксацією усунення витоку та відновлення цілісності запірної арматури. У цьому листі також зазначено, що 25.05.2018 слюсарем-ремонтником за присутності представниці споживача було проведено планове обстеження мережі, під час якого жодних ушкоджень виявлено не було. 26.05.2018 о 8-ій ранку нею знімались показники лічильнику і знову ж таки жодного витоку не було, що наводить на думку про те, що саме працівник КП "Кривбасводоканал" зірвав арматуру, оскільки ніким його дії не контролювалися (а.с. 50).

Щодо доводів апеляційної скарги позивача, про те, що зазначені пояснення не можуть бути належними доказами фіксації часу витоку води на межі експлуатаційної відповідальності відповідача, оскільки такі акт та пояснення слюсаря відповідача складені без участі представників позивача, з огляду на що є односторонніми, відхиляються судом апеляційної інстанції з наступних мотивів.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" та умовами договору передбачено право підприємства питного водопостачання та централізованого відведення (позивача) здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків та споруд, вимагати термінового усунення витоків з водопровідних мереж та обладнання тощо.

За наведеними вище нормами законодавства та умов договору позивач дійсно має право та зобов'язаний складати акти, якими фіксуються порушення споживача при споживання питної води. Разом із цим в питанні, коли саме розпочалося порушення, споживач не обмежений в наданні будь-яких доказів, які з достовірністю можуть підтвердити такі обставини.

Розглянувши заперечення, висловлені відповідачем під час складання означеного вище Акту № 608 від 26.05.2018, та пояснення у листі на ім'я заступника голови міської ради, колегія суддів погоджується з тим, що означені документи можуть бути прийняті судом у якості належних доказів для підтвердження періоду часу, коли з найбільшою достовірністю міг відбутися виток води.

Відтак судом першої інстанції правильно обраний період для обрахування обсягів води, яку було безлобіково витрачено внаслідок означеного витоку.

Приймає до уваги колегія суддів і незначну потужність такого витоку, що підтверджено додатком до акту №608 від 26.05.2018 з фотофіксацією на об'єкті споживача (а.с. 73).

Тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належною для стягнення є сума 2249,79 грн., а в задоволенні решти позовних вимог про стягнення 196482,66 грн. слід відмовити.

Доводи апеляційної скарги не спростовують означених висновків суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно й об'єктивно розглянув всі обставини справи в їх сукупності і керуючись законом, який регулює спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення немає.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені позивачем в сумі 4704,00 грн. на оплату судового збору у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі, тому відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Кривбасводоканал" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2018 у справі №904/2972/18 - залишити без змін.

Судові витрати у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Комунальне підприємство "Кривбасводоканал".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена 14.12.2018.

Головуючий суддя І.М. Подобєд

Суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя Л.П. Широбокова