Рішення

від 03.12.2018 по справі 903/700/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 грудня 2018 р. Справа № 903/700/18

Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г., за участю секретаря судового засідання Хвищук Н.В.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепло Волинь»

до відповідача: Волинської обласної спілки споживчих товариств

про встановлення факту нікчемності попереднього договору щодо купівлі-продажу та застосування наслідків недійсності правочину шляхом стягнення 300 000 грн.

встановив: позивач - ТОВ «Тепло Волинь» звернувся до суду з позовом, в якому просить встановити факт нікчемності попереднього договору щодо купівлі-продажу будівлі Адміністративного корпусу із спортивно-оздоровчим центром та Адмінприміщення, що розташовані по вулиці Вахтангова, 12 в м. Луцьку, укладеного між ТОВ «Тепло Волинь» та Волинською обласною ССТ 26.06.2016р.; застосувати наслідки його недійсності шляхом стягнення з відповідача - Волинської обласної ССТ 300 000 грн. Також просить стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Ухвалою суду від 01.10.2018р. відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

30.10.2018р. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову та зазначає, що листами №135/2 від 01.06.2017р. та №166/1 від 03.07.2018р. Волинська ОССТ повідомляла ТОВ Тепло Волинь про проведення реконструкції на будівлі цеху металоконструкції та підсобного приміщення під Адміністративний корпус із спортивно-оздоровчим центром та оформлення на нього права власності. Проте позивачем не було вчинено жодних дій щодо викупу даного приміщення, а тому, згідно п. 12 попереднього договору, сума завдатку у розмірі 300 000грн. позивачу не повертається. В зв'язку з цим, відповідач просить в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 22.11.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 22.11.2018р. за згодою представників сторін було оголошено перерву до 03.12.2018р.

В судовому засіданні 03.12.2018р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задоволити позов; представник відповідача проти позову заперечив, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

23.06.2016р. між Волинською обласною спілкою споживчих товариств (сторона-1) та ТОВ Тепло Волинь (сторона-2) було укладено попередній договір (а.с.20).

Відповідно до п. 1 попереднього договору сторона-1 зобов'язується продати та передати стороні-2, а сторона-2 зобов'язується купити та прийняти від сторони-1 будівлі Адміністративного корпусу із спортивно-оздоровчим центром та Адмінприміщення, розташовані по вул. Вахтангова, 12 в м.Луцьку Волинської області до 01 липня 2017р. та укласти договір купівлі-продажу протягом цього ж строку на умовах, передбачених даним договором. Умовою виконання пункту 1 даного попереднього договору є завершення реконструкції будівель цеху металоконструкцій та підсобного приміщення під Адміністративний корпус із спортивно-оздоровчим центром та оформлення стороною-1 права власності в строк до 01.07.2017р.

Пунктом 5 попереднього договору передбачено, що продаж будівель буде здійснено за ціною 3 550 000 грн. з ПДВ, яка визначена на підставі ринкової вартості об'єктів нерухомого майна станом на 01.06.2016р. З моменту укладення цього попереднього договору сторона-1 зобов'язується не змінювати умов продажу, в тому числі ціни продажу.

Згідно п.9 попереднього договору на підтвердження зобов'язання щодо укладання основного договору купівлі-продажу будівель і на забезпечення виконання цього зобов'язання стороною-2, вноситься завдаток в сумі 300 000грн. до 01.07.2016р., який підлягає зарахуванню в рахунок оплати за будівлі.

На виконання умов попереднього договору позивачем було перераховано грошові кошти в розмірі 300 000 грн. на рахунок відповідача, що підтверджується платіжним дорученням №89 від 30.06.2016р. (а.с.22).

В судовому засіданні 03.12.2018р. та у відзиві на позовну заяву від 30.10.2018р. представник відповідача зазначає, що листами №135/2 від 01.06.2017р. (а.с.34) та №166/1 від 03.07.2018р. (а.с.23) Волинська ОССТ повідомляла ТОВ Тепло Волинь про проведення реконструкції на будівлі цеху металоконструкції та підсобного приміщення під Адміністративний корпус із спортивно-оздоровчим центром та оформлення на нього права власності. Проте позивачем не було вчинено жодних дій щодо викупу даного приміщення, а тому, згідно п. 12 попереднього договору, сума завдатку у розмірі 300 000грн. позивачу не повертається. В зв'язку з чим, відповідач просить в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача також посилається на лист від 06.10.2017р. за №1-10/6, адресований Голові правління Волинської обласної спілки споживчих товариств, в якому позивач просить відповідача продати об'єкти нерухомого майна, а саме: адміністративний корпус та адмінприміщення, що знаходяться за адресою м. Луцьк, вул. Вахтангова, 12 за ціною 3 000 000 грн. (а.с.24).

Посилання сторін на вищезазначені листи не заслуговують уваги, оскільки направлення та отримання цих листів не підтверджено належними доказами.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 182 ГК України за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором. Попередній договір повинен містити умови, що дозволяють визначити предмет, а також інші істотні умови основного договору. До укладення попередніх договорів не застосовується загальний порядок укладення господарських договорів. У разі якщо сторона, яка уклала попередній договір, одержавши проект договору від іншої сторони, ухиляється від укладення основного договору, друга сторона має право вимагати укладення такого договору в судовому порядку. Зобов'язання укласти основний договір, передбачене попереднім договором, припиняється, якщо до закінчення строку, в який сторони мають укласти основний договір, одна із сторін не надішле проект такого договору другій стороні. Відносини щодо укладення попередніх договорів регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 635 ЦК України передбачено, що попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Згідно ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Як встановлено судом, попередній договір, укладений між сторонами в письмовій формі, нотаріально посвідченим не був.

Частиною 1 ст. 220 ЦК України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009р. Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними зазначено, що вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому.

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що попередній договір щодо купівлі-продажу від 23.06.2016 року суперечить вимогам законодавства, а тому є нікчемним в силу ст. 220 ЦК України, оскільки не був нотаріально посвідченим.

Статтею 216 ЦК України передбачені правові наслідки недійсності нікчемного правочину.

Згідно ч.4 ст. 216 ЦК України правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Частиною 1 ст.216 ЦК України передбачено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Правовим наслідком недійсності нікчемного правочину є стягнення з Волинської обласної спілки споживчих товариств та користь ТОВ Тепло Волинь отриманої за нікчемним попереднім договором суми в розмірі 300 000грн.

Таким чином, позовна вимога в частині стягнення з відповідача - Волинської обласної ССТ 300 000 грн. є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

З врахуванням ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Встановити нікчемність попереднього договору щодо купівлі-продажу будівлі Адміністративного корпусу із спортивно-оздоровчим центром та Адмінприміщення, що розташовані по вул. Вахтангова, 12 в м. Луцьку, укладеного між Волинською обласною спілкою споживчих товариств та Товариством з обмеженою відповідальністю Тепло Волинь 23.06.2016р.

3. Застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину шляхом стягнення з Волинської обласної спілки споживчих товариств (код ЄДРПОУ 01743401) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Тепло Волинь (код ЄДРПОУ 38953013) 300 000грн.

4. Стягнути з Волинської обласної спілки споживчих товариств (код ЄДРПОУ 01743401) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Тепло Волинь (код ЄДРПОУ 38953013) 6 262грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 13.12.2018р.

Суддя О. Г. Слободян