Ухвала

від 12.12.2018 по справі 908/2682/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.12.2018           Справа № 908/2682/18

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову у справі № 908/2654/18

за позовом: Фермерського господарства «Ліфера Олександра Володимировича» (вул. Соборна, буд. 296а, смт. Чернігівка, Чернігівський район, Запорізька область, 71202, ідентифікаційний код 22127155)

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (вул. Українська, буд. 50, м. Запоріжжя, 69095, ідентифікаційний код 39920689)

про поновлення договору оренди земельної ділянки

Без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «Ліфера Олександра Володимировича» звернулося до Господарського суду Запорізької області із позовною заявою від 07.12.2018, до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про:

- поновлення терміну дії договору оренди землі від 29.10.2008, зареєстрований Токмацьким МРВ ЗРФ ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 07.11.2008 р. за № 040828100174, на десять років;

- визнання поновленим договору оренди землі від 29.10.2008 зареєстрований Токмацьким МРВ ЗРФ ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 07.11.2008 р. за № 040828100174, на десять років шляхом укладення додаткової угоди в редакції що викладена у позові.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2018 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.12.2018 позовну заяву Фермерсько господарства «Ліфера Олександра Володимировича» залишено без руху в порядку п. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

10.12.2018 Фермерським господарством «Ліфера Олександра Володимировича» до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Запорізькій області до моменту прийняття остаточного рішення у даній справі, вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення (рілля) площею 125,8615 га кадастровий номер 2325585700:03:023:0003, а саме:

- включати земельну ділянку сільськогосподарського призначення (рілля) площею 125,8615 га кадастровий номер 2325585700:03:023:0003 до переліку земельних ділянок для продажу права оренди на неї на конкурентних засадах (земельних торгах) та організовувати щодо неї земельні торги;

- вносити до Державного земельного кадастру будь-яку інформацію щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення (рілля) площею 125,8615 га кадастровий номер 2325585700:03:023:0003 ;

- видавати будь-які накази організаційно-розпорядчого характеру щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення (рілля) площею 125,8615 га кадастровий номер 2325585700:03:023:0003.

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову Фермерське господарство «Ліфера Олександра Володимировича» зазначає про намір Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області включити спірну земельну ділянку до переліку земельних ділянок для продажу права оренди на неї на конкурсних засадах (земельних торгах), чи надати її частинами (внаслідок її поділу та присвоєння інших кадастрових номерів) у власність іншим особам, в межах норм та порядку безоплатної приватизації. Також, вказує, що відповідач, будучі адміністратором інформаційної бази Державного земельного кадастру, переховуючи свої дійсні наміри та з метою унеможливлення виконання рішення суду та створення штучних перешкод, може здійснити зміну кадастрового номеру земельної ділянки шляхом доступу та внесення до Державного земельного кадастру певної зміненої інформації про земельну ділянку.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 140 ГПК України). За змістом ч. 1 ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За змістом норм чинного законодавства у вирішенні питання про забезпечення позову особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, а господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем не надано ніяких доказів на підтвердження того, що існують обставини, які дійсно можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення. Самі лише посилання позивача на те, що відповідачем може бути здійснено зміну кадастрового номера земельної ділянки шляхом внесення до Державного земельного кадастру певної зміненої інформації про земельну ділянку, а також припущення, що відповідач може включити земельну ділянку, яка є предметом договору, до переліку земельних ділянок для продажу права оренди та провести організацію конкурсних торгів, не є достатньою підставою для забезпечення позову.

          Також, при прийнятті ухвали про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.

          Вимоги, викладені у пунктах 2 та 3 заяви про забезпечення позову мають загальний характер. Вжиття заходів у вигляді заборони відповідачу вносити до Державного земельного кадастру будь-яку інформацію та видавати будь-які накази організаційно-розпорядчого характеру щодо спірної земельної є втрученням в діяльність Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області пов'язану зі здійсненням ним владним повноважень.

З урахуванням викладеного суд, у відповідності до статті 140 ГПК України, дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Фермерського господарства «Ліфера Олександра Володимировича» про забезпечення позову.

Враховуючи положення статті 129 ГПК України та Закону України «Про судовий збір», оскільки заяву про вжиття заходів забезпечення позову судом розглянуто, витрати по сплаті судового збору в розмірі 881,00 грн., відшкодуванню та поверненню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 136, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Фермерському господарству «Ліфера Олександра Володимировича» у забезпеченні позову.

           2. Відповідно до ст.ст. 140, 255-257 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її підписання в порядку встановленому ст. 257 цього Кодексу, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

           3. Ухвала підписана 12.12.2018.

Суддя Т.А. Азізбекян