Рішення

від 06.12.2018 по справі 908/1429/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/97/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2018 Справа № 908/1429/18

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом Головного управління статистики у Запорізькій області (69600, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 75)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Дана» (69002, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 75)

про стягнення 316343, 94 грн. заборгованості з орендної плати та 24858, 01 грн. заборгованості з комунальних послуг

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 19-27/10 від 27.08.2018 ;

від відповідача - ОСОБА_3, довіреність № б/н від 03.08.2016;

23.07.2018 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Головного управління статистики у Запорізькій області, м. Запоріжжя до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Дана» , м. Запоріжжя про стягнення 316343, 94 грн. заборгованості з орендної плати та 24858, 01 грн. та заборгованості з комунальних послуг за Договором оренди нежитлового приміщення №20 від 01.01.1999.

23.07.2018 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу 908/1429/18 розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою суду від 27.07.2018 позовну заяву Головного управління статистики у Запорізькій області, м. Запоріжжя залишено без руху.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.08.2018 після усунення недоліків, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.09.2018. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.09.2018 відкладено підготовче засідання на 04.10.2018.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.10.2018 продовжено строк підготовчого провадження у справі до 07.11.2018, підготовче засідання відкладено на 05.11.2018.

У зв'язку з перебуванням судді Зінченко Н.Г. з 29.10.2018 на лікарняному, судове засідання, призначене на 05.11.2018 не відбулося. На адресу сторін направлено повідомлення про неможливість проведення судового засідання з розгляду справи та перенесення судового засідання на 22.11.2018.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.11.2018 закрито підготовче провадження у справі № 908/1429/18, призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 22.11.2018. В судовому засіданні 22.11.2018 оголошено перерву до 06.12.2018.

У судовому засіданні 06.12.2018 справу розглянуто, прийнято та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві. Зазначив, що 01.01.1999 між Обласним управлінням статистики та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Дана» укладений договір оренди №20. Орендоване майно перебуває на балансі Головного управління статистики у Запорізькій області. Умовами договору передбачено сплату орендної плати. Відповідачем постійно порушувались умови договору в частині своєчасної та повної оплати рахунків за оренду державного нерухомого майна та витрат пов'язаних з комунальним обслуговуванням зазначеного майна. На підставі договору оренди нежитлового приміщення №20 01.01.2099, ст., ст. 15, 16, 526, 527, 530, 612, 628, 629, 631, 762 ЦК України та ст. 193 ГК України, Закону України «Про оренду державного та комунального майна» , позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача 316343, 94 грн. заборгованості з орендної плати та 24858, 01 грн. заборгованості з комунальних послуг.

Відповідач проти позову заперечив, у відзиві на позовну заяву зазначив, що відповідно до Договору №20 від 01.01.1999 та акту приймання-передачі до нього ТОВ Дана передано приміщення, яке розташовано за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 75, площею 144 кв.м. та прилягаючу територію площею 272, 50 кв.м. Згідно пункту 1.4 договору оціночна вартість приміщення площі 144 кв.м. складає 35 712 грн. 96 коп. Як зазначено в акті приймання-передачі орендованого майна загальна вартість переданого майна складала 135 363 грн. 68 коп., з яких 29650, 72 грн. вартість прилягаючої території. Наголошує, що ніякої нової оцінки вартості прилягаючої території сторонами не здійснювалось,всі суми, які зазначені в додаткових угодах, є вартістю не прилягаючої території, яка була передана ТОВ Дана за актом-приймання передачі, а вартістю побудованої ТОВ Дана нової будівлі на цій прилягаючій території. Зазначає, що вказане приміщення не передане в оренду ТОВ Дана (відсутній між сторонами підписаний акт приймання-передачі в оренду приміщення площею 272, 5 кв.м., а саме нової будівлі - торгівельного об'єкту з продажу автомобілів - 272, 5 кв.м.). Зазначає, що в оренду можливо передати лише майно, яке належить орендодавцю. Приміщення магазину площею 272,5 кв.м. не належить Головному управлінню статистики у Запорізькій області та на нього не може бути нарахована орендна плата. Крім того, заявив про необхідність застосування строку позовної давності. На підставі викладеного, просить в задоволені позову відмовити повністю.

06.12.2018 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зокрема Головне управління статистики у Запорізькій області зазначило, що з додаткової угоди №6 від 09.02.2007 вбачається, що розмір майна, що перебуває в оренді відповідача (272.5 кв.м) не змінився порівняно із розміром майна, яке передано відповідачу відповідно до додаткової угоди №1 ще 01.03.2000, змінилося виключно цільове призначення цієї площі, з прилягаючої території на торгівельний об'єкт з продажу автомобілів, при цьому сама по собі зміна цільового призначення площі не може бути підставою для складання нового акту прийому-передачі приміщення. Також, зазначив, що на підтвердження виконання договору, п. 4 додаткової угоди №6 від 09.02.2007, визначено, що вона набуває чинності з 01.01.2007 року та є невід'ємною частиною договору №20 від 01.01.1999 року - тобто такою, що підлягає виконанню самостійно, без необхідності окремого укладення акту прийому-передачі нежитлового приміщення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.01.1999 між Запорізьким обласним управлінням статистики (на теперішній час - Головне управління статистики у Запорізькій області) (орендодавець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Дана» (орендар) укладений договір оренди державного нерухомого майна № 20. (далі - Договір).

Згідно п. 1.1, 1.2 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення, яке знаходиться на балансі Запорізького управління статистики у Запорізькій області. Приміщення розташоване за адресою: м.Запоріжжя, пр. Леніна, 75, загальною площею 144, 0 кв.м.

На підставі акту приймання-передавання відповідач прийняв нежитлове приміщення у орендодавця, а саме офісне приміщення - 144,0 кв. м. У подальшому складено акт прийому-передачі, який підписано сторонами без зауважень, відповідно до якого Запорізьке обласне управлінням статистики передає, а ТОВ «Дана» приймає нежитлове приміщення площею 144 кв.м. та прилягаюча територія - 272,5 кв.м. Загальною вартістю 150866,38 грн. за експертною оцінкою станом на 01.01.2000 р.

Додатковою угодою №1 від 01.03.2000, п. 1.2 договору оренди від 01.01.1999 року №20 викладено в новій редакції та визначено, що орендодавець надає орендарю частину території площею 272,5 кв.м, для розміщення об'єкта торгівлі та нежитлове приміщення площею 144 кв.м, за адресою м. Запоріжжя пр. Леніна 75. Пункт 1.2.1 цієї ж угоди визначено, що усі зміни, перепланування, включаючи оснащення комунікаціями і додаткова будівля на площі 272,5 кв.м, необхідні для якісного функціонування об'єкта торгівлі, проізведені орендарем на переданих йому площах є власністю орендаря.

У цей же день, на підставі акту прийому - передачі, позивач передав відповідачу нерухоме майно у вигляді приміщення площею 144 кв.м та прилягаючу територію розміром 272.5 кв.м., які розташовані за вищевказаною адресою.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 5 від 18.10.2005 р. преамбулу договору оренди №20 від 01.01.1999р. викладено у наступній редакції: «Головне управління статистики у Запорізькій області (балансоутримувач) в особі начальника Головного управління ОСОБА_4, що діє на підставі Положення про Головне управління статистики, зареєстрованого Державним комітетом статистики від 13.04.2004р. за № 208, з одного боку, та ТОВ «Дана» (орендар) в особі директора ОСОБА_5, що діє на підставі статуту, зареєстрованого Жовтневою райадміністрацією від 03.02.1995р. за № 50р, з іншого боку уклали цю угоду про нижче зазначене» . В іншій частині договір оренди №20 від 01.01.1999 вважати чинним і незмінним.

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3 Договору (в редакції Додаткової угоди №2 від 15.01.2001 орендодавець надає орендарю частину території площею 272, 5 кв.м для розміщення об'єкта торгівлі та нежитлове приміщення площею 144, 0 кв.м. за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 75. Приміщення, розташоване, за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 75, загальною площею 144, 0 кв.м. + 272, 5 кв.м (прилягаюча територія) = 416.5 кв.м.

Додатковою угодою до договору оренди № 6 від 09.02.2007 сторони виклали п. 1.2 договору оренди в наступній редакції: майно передається в оренду з метою використання за цільовим призначенням, а саме розміщення:

- офісного приміщення - 144,0 кв.м.;

- торговельних об'єктів з продажу автомобілів - 272,5 кв.м.

Відповідно до п. 3.1 Договору (в редакції договору про зміни №7 від 30.12.2011) орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995р. № 786, зі змінами та доповненнями. Розмір орендної плати за перший після перегляду місяць оренди-вересень 2011р. становить без ПДВ - 9 203 грн. 98 коп. та діє з 20.09.2011.

Орендар зобов'язаний протягом 14 днів з дати підписання договору про зміни № 7 сплатити різницю від збільшення орендної плати, перерахувавши її за період з 20.09.2011р. до дати підписання цього договору про зміни № 7.

Додатковою угодою № 4 від 27.02.2003 сторонами доповнено пункти 3.5, 3.6 та викладено в наступній редакції: Орендна плата спрямовується: 50 % від розміру орендної плати на кожний місяць - до Державного бюджету: 50 % орендної плати + 100 % ПДВ - орендодавцю. Податок на додану вартість нараховується орендодавцем на всю суму орендної плати, перераховується орендарем повністю на розрахунковий рахунок орендодавця. Орендодавець відповідає за правильність та своєчасність перерахування ПДВ до бюджету. Орендар зобов'язаний щомісячно надавати орендодавцю в строк до 10 числа місяця, наступного за звітним, копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку про перерахування орендної плати до бюджету .

Відповідно до пунктів 4.2, 4.3 Договору орендар зобов'язався своєчасно і у повному обсязі вносити орендодавцю орендну плату. Оплату за комунальні послуги та експлуатаційні витрати перераховувати згідно фактично виставленим рахункам.

Предметом розгляду по даній справі є стягнення 316343, 94 грн. заборгованості з орендної плати та 24858, 01 грн. заборгованості з комунальних послуг, за період з 07.02.2013 по 09.03.2016, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором оренди нежитлового приміщення №20 від 01.01.1999.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно норм статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном може вноситься за вибором сторін у грошовій або натуральній формі, щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, згідно ч. 1 ст. 286 ГК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. За таких обставин, оскільки однією із кваліфікуючих ознак договору найму є його оплатний характер, за користування найманим майном з наймача обов'язково стягується орендна плата.

Частиною 1 статті 286 ГК України передбачено, що орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У даному випадку, правовідносини сторін за договором врегульовано договором оренди.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, зобов'язання відповідача внести орендну плату за спірний період не припинено.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької діяльності є орендою.

Відповідно ч. ч. 1, 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Головне управління статистики у Запорізькій області є бюджетною установою і утримується за рахунок бюджетних коштів. Кошти отриманні від оренди державного нерухомого майна в першу чергу спрямовуються на господарські потреби управління статистики, а саме на розрахунки з організаціями - постачальниками за отриману електроенергію, опалення, водопостачання та інші.

Матеріалами справи підтверджується, що в порушення взятих на себе за умовами Договору зобов'язань відповідач орендну плату вносив з порушенням термінів її сплати та не у повному обсязі. Внаслідок порушення взятих на себе зобов'язань, у відповідача виникла заборгованості з орендної плати за період за період з 07.02.2013 по 09.03.2016 у розмірі 316343, 94 грн. та заборгованості з комунальних послуг за період з 07.02.2013 по 09.03.2016 у розмірі 24858, 01 грн.

Отже, відповідач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору оренди нежитлового приміщення №20 від 01.01.1999 належним чином та в повному обсязі не виконав.

Щодо строків звернення позивача до суду з позовною заявою суд зазначає наступне.

Відповідно до норм ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 261 ЦК України, яка є загальною нормою, встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 257 ЦК України визначено загальну позовну давність тривалістю у три роки, однак, в силу приписів ст. 258 цього ж Кодексу для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність, зокрема, скорочена порівняно із загальною позовною давністю.

Відповідно до п. 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 10 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів , якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України).

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідач заявив про сплив позовної давності у поданому відзиві на позовну заяву.

Позивач нараховує орендну плату та плату за комунальні послуги за період з 07.02.2013 по 09.03.2016, позов подано до господарського суду - 23.07.2018 (згідно з вхідним штампом господарського суду Запорізької області).

Додатковою угодою № 4 від 27.02.2003 сторонами визначено, що орендар зобов'язаний щомісячно надавати орендодавцю в строк до 10 числа місяця, наступного за звітним, копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку про перерахування орендної плати до бюджету

Отже, в частині позовних вимог з 07.02.2013 по 07.07.2015 позивач пропустив строк позовної давності, що є підставою для відмови в позові.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 91 500, 42 грн. заборгованості з орендної плати за період з 06.08.2015 по 09.03.2016, та 3 871, 59 грн. заборгованості з комунальних послуг, за період з 06.08.2015 по 09.03.2016 за Договором оренди нежитлового приміщення №20 від 01.01.1999. В іншій частині позовних вимог судом відмовляється в задоволенні позову.

Доводи відповідача стосовно того, що в результаті зміни об'єкта оренди в 2007 році, площею 272,5 кв.м з прилеглої території на торговельні об'єкти з продажу автомобілів та відсутності підписаного акту приймання-передачі нового об'єкту нерухомого майна в оренду, вищевказаний об'єкт нерухомості позивачу не належить, та як наслідок, на нього не може бути нарахована орендна плата, суд відхиляє з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Суд зазначає, що акт прийому-передачі нежитлового приміщення дійсно є документом, з якого починається обчислення строку договору найму, при цьому цей документ складається лише один раз - при передачі предмету нерухомості в оренду.

Як вже встановлено судом, 01 03.2000 позивач передав за актом приймання передачі нежитлове приміщення площею 144 кв.м. та прилягаючю територію - 272,5 кв.м.

Додатковою угодою №6 від 09.02.2007 р. сторони виклали п. 1.2 договору оренди в наступній редакції: майно передається в оренду з метою використання за цільовим призначенням, а саме розміщення: офісного приміщення - 144,0 кв.м.; торговельних об'єктів з продажу автомобілів - 272,5 кв.м. Крім того, сторони узгодили викласти п. 3.1. в наступній редакції: оренда плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 27.12.2006 р. №1846 і на момент розрахунку складає: 23269,62 грн. за рік та 4210,82 грн. за перший місяць оренди без ПДВ. Збільшений на індекс інфляції за січень 2007.

З додаткової угоди №6 від 09.02.2007 вбачається, що розмір майна, що перебуває в оренді відповідача (272.5 кв.м) не змінився порівняно із розміром майна, яке передано відповідачу відповідно до додаткової угоди №1 ще 01.03.2000, змінилося виключно цільове призначення цієї площі, з прилягаючої території на торгівельний об'єкт з продажу автомобілів, при цьому сама по собі зміна цільового призначення площі не може бути підставою для складання нового акту прийому-передачі приміщення.

Пунктом 4 додаткової угоди №6 від 09.02.2007 визначено, що вона набуває чинності з 01.01.2007 року та є невід'ємною частиною договору №20 від 01.01.1999, тобто такою, що підлягає виконанню самостійно, без необхідності окремого укладення акту прийому-передачі нежитлового приміщення.

Отже, враховуючи, що розмір орендованої площі не змінився, відповідач не довів наявності підстав для складання нового акту приймання - передачі.

Заперечення відповідача, що розрахунки розміру орендної плати позивачем здійснені без врахування вимог Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна", яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 р. N 1846, суд вважає безпідставними. По - перше всі зміни до Договору в частині розміру орендної плати внесені додатковими угодами, та розрахунками розміру орендної плати до них, які підписані та скріплені печаткою відповідача, а отже є погодженими. По - друге, належних та допустимих доказів невідповідності погодженого розміру орендної плати вимогам нормативно-правових актів з цього питання відповідачем суду не надано.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування заявлених позовних вимог.

Доводи відповідача суд визнав хибними.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають частковому задоволенню, в частині стягнення з відповідача на користь позивача 91 500, 42 грн. заборгованості з орендної плати та 3 871, 59 грн. заборгованості з комунальних послуг. В іншій частині позовних вимог судом відмовляється.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління статистики у Запорізькій області, м. Запоріжжя до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Дана» , м. Запоріжжя задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Дана» , м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 75, код ЄДРПОУ 22146939) на користь Головного управління статистики у Запорізькій області (69600, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 75, код ЄДРПОУ 02360576) 91 500 (дев'яносто одну тисячу п'ятсот) грн. 42 коп. заборгованість з орендної плати, 3 871 (три тисячі вісімсот сімдесят одну) грн. 59 коп. заборгованість з комунальних послуг та 1 430 (одну тисячу чотириста тридцять) грн. 58 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України « 14» грудня 2018 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.