Постанова

від 06.12.2018 по справі 905/768/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2018 р. Справа № 905/768/18

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Склярук О.І. , суддя Гетьман Р.А.

за участю секретаря судового засідання Мальченко О.О.

за участю представників сторін:

позивача - адвокат ОСОБА_1

1-го відповідача - не з'явився

2-го відповідача - не з'явився

третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 обласної державної адміністрації ОСОБА_2 обласної військово-цивільної адміністрації (вх. № 386Д) на рішення господарського суду Донецької області від 22.08.2018 у справі № 905/768/18 (повний текст якого складено в приміщенні зазначеного суду 29.08.2018 суддею Зекуновим Е.В.)

за позовом приватного акціонерного товариства "Краснополянський піщаний кар'єр", с. Красна Поляна, Великоновосілківський район, Донецька область

до 1. Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області, смт. Велика Новосілка, Донецька область

2. ОСОБА_2 обласної військово-цивільної адміністрації, м. Краматорськ, Донецька область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Донецькій області, м. Костянтинівка, Донецька область

про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки та визнання укладеною додаткової угоди оренди землі

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство Краснополянський піщаний кар'єр звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача 1- Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області, до відповідача 2-Донецької обласної військово - цивільної адміністрації, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки та визнання укладеною додаткової угоди оренди землі.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 18.08.2005 між ПрАТ Краснополянський піщаний кар'єр та Великоновоселківською районною державною адміністрацією було укладено договір №1 про оренду землі, який зареєстрований 01.09.2005 у Великоновоселківському районному відділі ОСОБА_2 регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах за №0405-149-700002. Вказаний договір укладено на 10 років. Термін дії договору закінчився 01.09.2015.

У зв'язку з перебуванням ПрАТ Краснополянський піщаний кар'єр на території проведення антитерористичної операції, що встановлена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р, деякі землевпорядні документи, необхідні для укладення договору оренди на новий строк були фактично втрачені, у зв'язку з чим позивач своєчасно не звертався до відповідача за своїм правом щодо продовження строку для користування орендованою земельною ділянкою.

Крім того, позивач зазначив, що після закінчення строку дії договору підприємство продовжувало користуватися земельною ділянкою без порушень умов договору, своєчасно та в повному обсязі сплачував орендну плату за орендовану земельну ділянку.

Рішенням господарського суду Донецької області від 22.08.2018 у справі №905/768/18 позов приватного акціонерного товариства «Краснополянський піщаний кар'єр» до ОСОБА_2 обласної військово-цивільної адміністрації, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки та визнання укладеною додаткової угоди оренди землі - задоволено повністю; визнано поновленим Договір оренди земельної ділянки від 18.08.2005 №1, укладений між Великоновосілківською районною державною адміністрацією Донецької області та приватним акціонерним товариством «Краснополянський піщаний кар'єр» та зареєстрований у Великоновосілківському районному відділі ОСОБА_2 регіональної філії державного підприємства «Центр регіонального державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.09.2005 за № 04-05-149-700002; визнано укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі до Договору оренди земельної ділянки від 18.08.2005 №1, укладеного між Великоновосілківською районною державною адміністрацією Донецької області та приватним акціонерним товариством «Краснополянський піщаний кар'єр» (85571, Донецька область, Великоновосілківський район, с. Красна Поляна, код ЄДРПОУ 00184106) та зареєстрованого у Великоновосілківському районному відділі ОСОБА_2 регіональної філії державного підприємства «Центр регіонального державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.09.2005 за № 04-05-149-700002.

Не погодившись з рішенням господарського суду першої інстанції, до ОСОБА_2 апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулася Донецька обласна державна адміністрація, Донецька обласна військово-цивільна адміністрація, яка просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду, скасувати рішення господарського суду Донецької області від 22.08.2018 у справі №905/768/18 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається, на те, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення невірно застосовані норми матеріального права. Так, апелянт зазначає, що у вересні 2015 року позивач звертався з клопотаннями до облдержадміністрації стосовно подовження терміну дії договору оренди землі № 1 від 18.08.2005, укладеного між Великоновосілківською райдержадміністрацією та позивачем. Пунктом 7 договору оренди землі № 1 від 18.08.2005 встановлено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Тобто, у разі, якщо термін дії договору оренди землі спливав 01.09.2015, орендар повинен був звернутись до орендодавця з клопотанням про поновлення його дії до 01.09.2015.

Отже, законодавець чітко визначив термін для вжиття заходів щодо поновлення договору та зазначив, що орендар повинен звернутися саме до орендодавця.

Разом з тим, облдержадміністрація вважає, що вона не є стороною за договору оренди землі № 1 від 18.08.2005. Крім того, у встановлений законодавством термін ( до 01.09.2015) позивач до облдержадміністрації з відповідним клопотанням не звертався, а у листі, з яким позивач звернувся до облдержадміністрації 07.09.2015, зазначено, що договір оренди земельної ділянки від 18.08.2005 закінчився. Отже, на думку відповідача, закінчилися і будь-які зобов'язання, строк дії яких можливо було б-продовжити.

Крім того, Донецька ОДА зазначила, що згідно з частиною другою статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Такими випадками, зокрема, є наявність спеціального дозволу на користування надрами та поновлення договорів оренди землі. Позивачем надано копію спеціального дозволу на користування надрами від 12.10.2001 М 2555, згідно з яким площа родовища складає 74,4000 га. Проте, згідно з проектом додаткової угоди, яку позивач надав облдержадміністрації, в оренду передаються земельні ділянки площею 185,1298 га, у тому числі під відкритими розробками та кар'єрами - 185,1298 га. Апелянт вважає, що враховуючи в сукупності положення Земельного кодексу України та Кодексу України про надра, площа земельних ділянок, які передаються у користування для розробки родовищ корисних копалин, має співпадати (або бути меншою) з площею родовищ, визначеною у спеціальних дозволах на користування надрами. Разом з цим, позивачем у проекті додаткової угоди взагалі не відображено питання перегляду орендної плати, що передбачено положеннями ч. 4 ст. 33 ЗУ Про оренду землі .

Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.

Так, статтею 30 Господарського процесуального кодексу України встановлено виключну підсудність справ, згідно з частиною п'ятою якої спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

Положення статті 30 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII) кореспондуються із статтею 16 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 06 листопада 1991 року № 1798-12) щодо виключної підсудності справ.

Відповідно до підпункту 20.7 пункту 20 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року № 11 Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам якщо відповідачем у справі є орган, зазначений у частині п'ятій статті 16 ГПК (1798-12), то така справа у будь-якому разі підлягає розгляду у господарському суді міста Києва. Це стосується й тих випадків, коли відповідний орган взяв участь у справі в процесі її розгляду, тобто був залучений як інший відповідач чи в порядку заміни неналежного відповідача, або як відповідач за зустрічним позовом у цій же справі; у таких випадках правило частини третьої статті 17 названого Кодексу не застосовується, тобто справа підлягає передачі за підсудністю до господарського суду міста Києва.

Ухвалою ОСОБА_2 апеляційного господарського суду від 26.09.2018 поновлено апелянту пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Донецької області від 22.08.2018 у справі №905/768/18. Відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою. Встановлено сторонам строк для подання відзивів.

16.10.2018 позивач на виконання вимог ухвали суду, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти апеляційної скарги 2-го відповідача заперечує, просить її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені усі фактичні обставини справи, яким надана належна правова оцінка.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2018 прийнято дану справу до провадження Східного апеляційного господарського суду та призначено до розгляду на 21.11.2018.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 оголошено про перерву у розгляді справи до 06.12.2018.

В судове засідання, призначене на 06.12.2018 представники відповідачів та третьої особи не з'явились, хоча у відповідності до вимог чинного законодавства про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Натомість, 2-й відповідач, апелянт, звернувся з клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Крім того, представник позивача звернувся з клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що він буде перебуватиме у судовому засіданні Верховного Суду.

Розглянувши заявлене позивачем клопотання, колегія суддів вирішила у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи відмовити, оскільки воно є необґрунтованим. При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, чинне законодавство не обмежує сторін певним колом осіб, які можуть представляти його в суді, а тому позивач, у разі його бажання бути присутнім у судовому засіданні, повинен був направити іншого представника чи вирішити питання про направлення у судове засідання іншого суду іншого представника.

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про час та місце засідання суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу 2-го відповідача за відсутності зазначених представників, за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 269 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 18 серпня 2005 року між ПрАТ Краснополянський піщаний кар'єр та Великоновосільківською райдержадміністрацією було укладено договір оренди землі № 1. (том 1, а.с.14-16)

Відповідно до п. 1 договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для експлуатації кар'єру, під'їзної автодороги та залізниці, опор ЛЕМ 35кВ, яка знаходиться на території Краснополянської сільської ради Великоновосільківського району Донецької області.

За цим договором в оренду передається земельна ділянка загальною площею 185,1298 га, у тому числі під відкритими розробками та кар'єрами 185,1298 га.(п.2 договору).

Договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 7 договору).

Оренда вноситься орендарем в грошовому вигляді у розмірі 5% від грошової оцінки земельної ділянки, що складає 27758,78 грн. за всю площу за рік. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. (п.п.8, 9 Договору).

Пунктом 11 договору встановлено, що розмір орендної плати переглядається кожні три роки, починаючи з дати державної реєстрації договору у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках передбачених законом.

Земельна ділянка передається в оренду для експлуатації відкритих розробок кар'єру (п.13 договору).

Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір підписаний повноважними представниками сторін та зареєстрований у Великоновосілківському районному відділі ОСОБА_2 регіональної філії державного підприємства Центр регіонального державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.09.2005 за № 04-05-149-700002.

Із встановлених судом першої інстанції обставин справи вбачається, що за умовами укладеного між сторонами договору оренди землі від 18.08.2005 відповідач 1 передав позивачу у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка відноситься до земель промисловості, знаходиться за межами населених пунктів на території Краснополянської сільської ради Великоновоселківського району Донецької області.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до положень статей 18, 20 Закону України "Про оренду землі", у редакції чинній на момент укладення зазначеного Договору, договір оренди землі підлягає державній реєстрації і набирає чинності після його державної реєстрації.

Враховуючи положення частини 1 статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. З огляду на особливості, передбачені статтею 18 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на момент укладення Договору) строк з якого сторони змогли здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки розпочав свій перебіг саме з моменту державної реєстрації вказаного Договору та передачі земельної ділянки на виконання цього Договору позивачу, 01.09.2005. Отже, користуватися зазначеною в Договорі земельною ділянкою позивач має право впродовж десятирічного строку, тобто до 01.09.2015.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 13.06.2016 у справі № 6-643цс16.

Частиною 5 ст. 122 Земельного Кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Спірна земельна ділянка находиться за межами населених пунктів, тому, як вбачається з норм законодавства та підтверджується у письмових поясненнях представниками ОСОБА_2 обласної державної адміністрації та Великоновоселківської районної державної адміністрації, розпорядження даною категорією земель віднесено до повноважень ОСОБА_2 обласної державної адміністрації.

07.09.2015 позивач звернувся до ОСОБА_2 обласної державної адміністрації з клопотанням про продовження строку дії договору оренди, надавши проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі до Договору оренди земельної ділянки від 18.08.2005 №1, укладеного між Великоновосілківською районною державною адміністрацією Донецької області та Приватним акціонерним товариством Краснополянський піщаний карєр (том 2, а.с.210-212).

Листом від 22.09.2015 Донецька ОДА повідомила ПрАТ Краснополянський піщаний кар'єр , що у зв'язку з порушенням строку звернення, договір поновленню не підлягає, а відповідно до ст. 31 Закону України Про оренду землі ПрАТ Краснополянський піщаний кар'єр у разі закінчення строку на який було укладено договір, його дія припиняється. Тому позивач може укласти договір оренди лише на загальних підставах (том 2, а.с.10).

12.10.2015 ПрАТ Краснополянський піщаний кар'єр знову звернувся до ОСОБА_2 ОДА з листом, в якому зазначив, що у відповіді (лист від 22.09.2015) про відсутність правових підстав для поновлення договору оренди, ОДА посилається на пропущення позивачем строку подання повідомлення про намір укласти договір на новий строк. Невизначеність відносин між орендарем та орендодавцем полягає в наступному:

1.Орендодавець не витребував земельну ділянку від орендаря з дня закінчення строку передбаченого договором, з 01.09.2015.

2.Не визначена особа уповноважена від ОСОБА_2 ОДА на прийняття земельної ділянки.

3.Земельна ділянка не внесена до державного реєстру майнових прав.

У листі позивач просив Донецьку ОДА визначитися з питанням передачі земельної ділянки до земель запасу промисловості та реєстрації права власності.

Листом від 17.10.2015 Донецька ОДА повідомила ПрАТ Краснополянський піщаний кар'єр , що розглянувши лист позивача від 12.10.2015 (який надійшов до обладміністрації 22.10.2015) ОДА прийшла до висновку, що згідно зі ст. 34 Закону України Про оренду землі у разі припинення договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Для вирішення питань передачі земельної ділянки до земель запасу та здійснення реєстрації права держави цієї земельної ділянки ПрАТ Краснополянський піщаний кар'єр (том 1, а.с.96).

24.11.2015 ПрАТ Краснополянський піщаний кар'єр звернувся до ОСОБА_2 ОДА (отриманий 08.12.2015) в якому повідомив, що позивач мав звернутися із заявою про продовження строку оренди до 01.08.2015. У зв'язку з тим, що на території Великоновоселківського району відсутні землевпорядні організації, підприємство користувалось послугами землевпорядної організації ДП Центр Державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах . Після захоплення офісу цієї організації у 2015 році невідомими особами, землевпорядні документи ПрАТ Краснополянський піщаний кар'єр були втрачені. Відновивши необхідні втрачені документи, позивач 07.09.2015 звернувся до ОДА із заявою про продовження строку оренди, проте отримав відмову листом від 22.09.2015. Враховуючи особливі причини пропущення строку подання заяви, та належне виконання ПрАТ Краснополянський піщаний кар'єр зобов'язань з орендної плати, позивач просив ОДА розглянути питання щодо можливості продовження строку дії договору оренди від 01.09.2015 року.

Листом від 24.12.2015 № вх01-09839-17з105 Донецька ОДА повідомила ПрАТ Краснополянський піщаний кар'єр , що розглянувши лист від 08.12.2015, ОДА відмовляє в поновленні дії договору оренди землі, оскільки законодавством не передбачено поновлення дії договору, термін якого закінчився.

16.02.2016 ПрАТ Краснополянський піщаний кар'єр звернувся до ОСОБА_2 ОДА із заявою (отримана 03.03.2016) в якій повідомив, що ОСОБА_2 ОДА відмовлено в продовженні договору оренди земельної ділянки та проінформовано позивача про можливість укладення договору оренди лише на загальних підставах. Оскільки відповідно до абзацу 3 частини 1 ст.123 Земельного кодексу України у даному випадку надання у користування земельної ділянки здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу наданого, зокрема, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування. Позивач просив ОДА надати дозвіл ПрАТ Краснополянський піщаний кар'єр на складання технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки площею 825742га для експлуатації кар'єру, під'їзної автодороги та залізниці, опор ЛЕМ 35кВ з земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення державної власності за цільовим призначенням згідно КВЦПЗ для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд.

У відповідь на заяву позивача від 16.02.2016, Донецька ОДА листом від 31.03.2016 № 06977-189/02 запропонувала ПрАТ Краснополянський піщаний кар'єр надати містобудівну документацію на якій зазначений розмір ділянки.

Вказану містобудівну документацію, а саме детальний план території під виробничими будівлями і спорудами піщаного кар'єру площею 76,1169 га на замовлення Великоновосільківської райдержадміністрації та ПрАТ Краснополянський піщаний кар'єр розроблено Волноваським районним госпрозрахунковим проектно виробничим архітектурно планувальним бюро та затверджено у встановленому законом порядку.

Після отримання графічної та містобудівної документації, позивач звернувся до відповідача із заявою від 07.04.2017 (отримана ОДА 23.05.2017) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 76,1169 в оренду строком на 10 років для експлуатації кар'єру, під'їзної автодороги та залізниці з земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення державної власності за цільовим призначенням згідно КВЦПЗ для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд.

До вказаного клопотання були додані графічні матеріали щодо місця розташування земельної ділянки та балансову належність об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці, копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно, копія гірничого відводу, спеціальний дозвіл на користування надрами, копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копія листа ОСОБА_2 ОДА від 31.03.2016 № 06977-89/02, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та довідка з ЄДРПОУ.

Листом від 21.06.2017 Донецька ОДА зазначила підстави неможливості надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки:

- площа витребуваної земельної ділянки складає 76,1169 га, що не відповідає доданому до клопотання графічному матеріалу, наявність якого передбачена вимогами статті 123 Земельного кодексу України,

- цільове призначення земельної ділянки у детальному плані території, який затверджено розпорядженням голови Великоновосільківської райдержадміністрації від 21.03.2017 № 61, не відповідає клопотанню ПрАТ Краснополянський піщаний кар'єр ;

- на плані гірничих робіт не зазначена площа земельної ділянки, яка передбачена для відведення, а план гірничих робіт має бути погоджений відповідними особами (генеральним директором, маркшейдером та геологом);

- поданий пакет документів не містить інформації щодо власника/балансоутримувача автодороги та залізничної колії.

Тому позивачу запропоновано врахувати зазначені недоліки та знову звернутись з відповідним клопотанням та додатками до нього у встановленому законом порядку.

Вважаючи лист ОСОБА_2 ОДА від 21.06.2017 фактичною відмовою відповідача в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, 26 жовтня 2017 року приватне акціонерне товариство Краснополянський піщаний кар'єр звернулось до ОСОБА_2 окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 обласної державної адміністрації, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою ОСОБА_2 окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у справі №805/3796/17-а, залишеною без змін постановою ОСОБА_2 апеляційного адміністративного суду від 06.02.2018 адміністративний позов приватного акціонерного товариства Краснополянський піщаний кар'єр до ОСОБА_2 обласної державної адміністрації - задоволено повністю.

Визнано незаконною відмову ОСОБА_2 обласної державної адміністрації, викладену у листі від 21.06.2017 № вх. 01-03839-19з/05 у наданні ПрАТ Краснополянський піщаний кар'єр дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 76,1169 га. в оренду строком на 10 років для експлуатації кар'єру, під'їзної автодороги та залізниці, з земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення державної власності за цільовим призначенням згідно КВЦПЗ 11.01 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд.

Зобов'язано Донецьку обласну державну адміністрацію повторно розглянути клопотання ПрАТ Краснополянський піщаний кар'єр від 07.04.2017 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 76,1169 га. в оренду строком на 10 років для експлуатації кар'єру, під'їзної автодороги та залізниці, з земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення державної власності за цільовим призначенням згідно КВЦПЗ 11.01 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд по суті з дотриманням вимог діючого законодавства.

Крім того, вважаючи порушеними свої права ПрАТ Краснополянський піщаний кар'єр у квітні 2018 року звернувся до господарського суду Донецької області до відповідача 1- Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області, до відповідача 2-Донецької обласної державної адміністрації з позовом про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки та визнання укладеною додаткової угоди оренди землі.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається, зокрема, на частину 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", на виконання вимог якої він звернувся до відповідача-2 із заявою про поновлення дії договору із прикладенням додаткової угоди вищенаведеного змісту, проте Донецька ОДА безпідставно відмовила у задоволенні цієї заяви, у зв'язку з чим позивач стверджує, що він набув право на поновлення договору оренди на той же строк та на тих самих умовах, про що зазначено у додатковій угоді та просив:

1.Визнати поновленим договір оренди земельної ділянки від 18.08.2005 №1, укладений між Великоновосілківською районною державною адміністрацією Донецької області та приватним акціонерним товариством Краснополянський піщаний кар'єр (85571, Донецька область, Великоновосілківський район, с. Красна Поляна, код ЄДРПОУ 00184106) та зареєстрований у Великоновосілківському районному відділі ОСОБА_2 регіональної філії державного підприємства Центр регіонального державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.09.2005 за № 04-05-149-700002.

2. Визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі до договору оренди земельної ділянки від 18.08.2005 №1, укладеного між Великоновосілківською районною державною адміністрацією Донецької області та приватним акціонерним товариством Краснополянський піщаний кар'єр (85571, Донецька область, Великоновосілківський район, с. Красна Поляна, код ЄДРПОУ00184106) та зареєстрованого у Великоновосілківському районному відділі ОСОБА_2 регіональної філії державного підприємства Центр регіонального державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.09.2005 за № 04-05-149-700002, на умовах викладених в додатковій угоді.

Після чого, позивач звернувся до суду з заявою про зміну предмета позову та просив суд:

Визнати поновленим договір оренди земельної ділянки від 18.08.2005 №1, укладений між Великоновосілківською районною державною адміністрацією Донецької області та приватним акціонерним товариством Краснополянський піщаний кар'єр (85571, Донецька область, Великоновосілківський район, с. Красна Поляна, код ЄДРПОУ 00184106) та зареєстрований у Великоновосілківському районному відділі ОСОБА_2 регіональної філії державного підприємства Центр регіонального державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.09.2005 за № 04-05-149-700002;

Визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі до договору оренди земельної ділянки від 18.08.2005 №1, укладеного між Великоновосілківською районною державною адміністрацією Донецької області та приватним акціонерним товариством Краснополянський піщаний кар'єр (85571, Донецька область, Великоновосілківський район, с. Красна Поляна, код ЄДРПОУ 00184106) та зареєстрованого у Великоновосілківському районному відділі ОСОБА_2 регіональної філії державного підприємства Центр регіонального державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.09.2005 за № 04-05-149-700002, на наступних умовах:

Донецька обласна державна адміністрація в особі голови облдержадміністрації ОСОБА_4, який діє на підставі Закону України Про місцеві державні адміністрації , іменована в подальшому Орендодавець, з одного боку, та приватне акціонерне товариство Краснополянський піщаний кар'єр , в особі генерального директора ОСОБА_5, який діє на підставі Статуту, іменоване в подальшому Орендар, з другого боку, уклали цю додаткову угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 18.08.2005р. №1 за реєстровим номером 04-05-149-700002 від 01.09.2005, загальною площею 185,1298 га, про наступне:

1. На підставі частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі пункт 7 договору доповнити реченням наступного змісту:

Договір оренди землі поновлюється з 02 вересня 2015 року строком на 10 років .

2. Всі інші умови договору оренди земельної ділянки від 18.08.2005 №1 за реєстровим номером 04-05-149-700002 від 01.09.2005 залишити незмінними.

3. Ця додаткова угода складена в трьох ідентичних примірниках та є невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки від 18.08.2005 №1 за реєстровим номером 04-05-149-700002 від 01.09.2005.

Реквізити Сторін:

Орендодавець - ДОНЕЦЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ; Код ЄДРПОУ: 00022473; Місцезнаходження: 84306, Донецька обл., місто Краматорськ, ВУЛИЦЯ ОЛЕКСИ ТИХОГО, будинок 6.

Орендар приватне акціонерне товариство Краснополянський піщаний кар'єр ; ЄДРПОУ 00184106; Місцезнаходження: 85571, Донецька обл., Великоновосілківський район, с. Красна Поляна; р/р 26006001370092 в АТ "ОТП банк", МФО 300528 ;

Додаткову угоду про поновлення договору оренди землі до договору оренди земельної ділянки від 18.08.2005 №1, укладеного між Великоновосілківською районною державною адміністрацією Донецької області та приватним акціонерним товариством Краснополянський піщаний кар'єр (85571, Донецька область, Великоновосілківський район, с. Красна Поляна, код ЄДРПОУ 00184106) та зареєстрованого у Великоновосілківському районному відділі ОСОБА_2 регіональної філії державного підприємства Центр регіонального державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.09.2005 за № 04-05-149-700002 вважати укладеною з моменту набрання судовим рішенням законної сили.

Щодо зміни предмета позову позивач зазначив, що розпорядження даною категорією земель віднесено до повноважень ОСОБА_2 обласної державної адміністрації, а тому додаткова угода повинна укладатись з ОСОБА_2 обласною державною адміністрацією.

При розгляді даного спору колегією суддів враховуються наступні положення чинного законодавства.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтями 13, 30 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни істотних умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Порядок поновлення договору оренди землі визначено статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

Вирішуючи даний спір, колегія суддів застосовує редакцію вказаної статті, яка була чинною на дату, з якої виникло переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки.

За змістом ч.6 - 9 статті 33 Закону України Про оренду землі (у редакції Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 №3038-VI, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку (частина 7). Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржена в суді (частина 8). У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (частина 9).

Із наведеної норми вбачається, що законодавчо відокремлено право на укладення договору оренди на новий строк шляхом укладення додаткової угоди, яке має бути реалізовано до спливу строку договору оренди землі, що закріплено у частинах 1-5 цієї норми, від права вважати продовженим договір оренди землі у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди землі за відсутності протягом одного місяця після спливу терміну дії договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні цього договору оренди, визначене у інших частинах цієї статті.

Відповідні положення у вказаних частинах зазначеної статті дозволяють продовжувати орендні правовідносини, але у першому випадку це право повинно бути реалізовано до спливу договору оренди, а у другому - воно може настати за відсутності заперечення іншої сторони протягом визначеного терміну після закінчення строку дії договору оренди землі.

Як встановлено судом першої інстанції, земельна ділянка, передана в оренду за договором від 18.08.2005 відноситься до державної форми власності, категорія землі промисловості, знаходиться за межами населених пунктів.

Таким чином на час закінчення строку дії договору органом, на який було покладено право розпоряджатись земельними ділянками цієї категорії, згідно частини 5 ст. 122 Земельного Кодексу України є Донецька обласна державна адміністрація.

Враховуючи фактичні обставини справи та підстави позову, спір між сторонами виник у зв'язку із реалізацією позивачем права на поновлення договору оренди на той же строк та на тих самих умовах, відповідно до частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Для поновлення договору оренди землі на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою, орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди.

Так, згідно з доданих до матеріалів справи податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 19.02.2015, 22.02.2016, 16.02.2017, 19.02.2018 та платіжних доручень від 29.04.2015, 22.05.2015, 30.06.2015, 23.07.2015, 25.03.2015, 26.02.2015, 30.08.2015, 21.09.2015, 27.10.2015, 25.07.2015, 29.12.2015, 19.01.2016, 26.02.2016, 25.03.2016, 26.04.2016, 27.05.2016, 22.06.2016, 25.07.2016, 26.08.2016, 26.09.2016, 29.11.2016, 27.12.2016, 26.01.2017, 24.02.2017, 28.03.2017, 25.04.2017, 23.05.2017, 25.06.2017, 27.07.2017, 28.08.2017, 27.09.2017, 24.10.2017, 21.12.2017, 25.01.2018, 25.02.2018, 28.03.2018 вбачається, що позивач продовжує користуватися земельною ділянкою, що є об'єктом договору, після спливу строку дії договору та належно виконує свої обов'язки за договором, зокрема, сплачує орендну плату, використовує земельну ділянку за цільовим призначенням (т.1 а.с. 29-82).

Крім того, в матеріалах справи наявна довідка від 06.04.2018 про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів, згідно з якої вбачається, що станом на 06.04.2018 (місяць, в якому позивач звернувся до суду з даним позовом) позивач не має заборгованості із сплати податків, зборів, платежів.

Донецька обласна державна адміністрація протягом місяця після спливу строку дії договору не заперечувала у поновленні договору оренди землі. Колегія суддів зазначає, що лист відповідача-2 від 24.12.2015 № вх01-09839-17з105 (том 3 а.с.108), направлений до ПрАТ Краснополянський піщаний кар'єр після закінчення строку дії договору, є відповіддю на клопотання позивача, що випливає зі змісту самого листа, і не може бути кваліфікований як заперечення у поновленні договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах в розумінні частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки зі змісту листа вбачається, що ним відповідач-2 розглянув клопотання позивача, подане в порядку ч. 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Таким чином, матеріали справи містять докази того, що позивач здійснив дії спрямовані на укладення додаткової угоди, направивши відповідачу таку додаткову угоду, яка була додана до листа-повідомлення від 07.09.2015.

Відповідач 2 не заперечує отримання від позивача цього листа з додатками, проте доказів укладення такої додаткової угоди із позивачем ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не надав.

Так відповідно до частини 9 статті 33 Закону України "Про оренду землі" відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Дослідивши умови додаткової угоди, яку позивач просить визнати укладеною колегія суддів дійшла висновку, що відповідно її змісту договір поновлюється на тих же умовах та на той же строк.

Цивільне законодавство передбачає загальний принцип свободи договору (пункт 3 статті 3 Цивільного кодексу України) і не встановлює такого способу захисту цивільного права чи інтересу як зобов'язання примусового укладення договору.

В той же час можливість вимагати укладення договорів у судовому порядку законодавчо закріплюється лише в зобов'язаннях по укладенню господарських договорів. Так, згідно частини 3 статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком суб'єкта господарювання, у випадках передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Відповідно ж до частини 1 статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладенні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядається судом.

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) містить пряму вказівку щодо обов'язковості укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі та продовження договору оренди землі з мовчазної згоди орендодавця.

Отже, враховуючи, що нормами законодавства України, які були чинними під час виникнення спірних правовідносин, прямо встановлена обов'язковість оформлення додаткової угоди до договору оренду землі для оформлення факту його поновлення і виникнення за орендарем права оренди (стаття 640 Цивільного кодексу України, стаття 125 Земельного кодексу України), колегія суддів вважає, що позивачем правильно обрано спосіб захисту свого цивільного права чи інтересу, який відповідає вимогам статті 16 Цивільного кодексу України.

Колегією суддів встановлено вище обов'язкові умови, за наявності яких позивач має право на поновлення договору оренди на той же строк та на тих же умовах: орендар продовжує користуватися земельною ділянкою, орендар належно виконує обов'язки за договором та відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди, орендар вчинив необхідні дії для укладення додаткової угоди на виконання частини 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Посилання відповідача 2, викладені в апеляційній скарзі, на відсутність підстав для поновлення договору оренди землі через пропуск позивачем строку для повідомлення орендодавця про намір реалізувати переважне право на укладання договору оренди визнаються необґрунтованими, оскільки поновлення договору оренди за приписами частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (яка є підставою позову) відбувається на тих самих умовах і на той самий строк, які були передбачені договором, автоматично з наступної дати після дати його припинення; при цьому відсутність реалізації позивачем переважного права оренди земельної ділянки може свідчити виключно про відсутність підстав для укладення відповідної додаткової угоди на підставі приписів частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", втім не спростовує обставин поновлення правовідносин сторін за приписами частини 6 статті 33 цього Закону.

Такий висновок повністю узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображена у рішенні по справі "Стреч проти Сполученого Королівства" (Stretch v. The United Kingdom) від 24 червня 2003 року. Як вбачається з цього рішення заявнику у справі аналогічним чином не було продовжено договір оренди земельної ділянки після закінчення строку його дії, не дивлячись на те, що договір таке право передбачав, порушень зобов'язань з боку заявника допущено не було. Національні суди не захистили право заявника. У рішенні наголошується, що "наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила". Виходячи зі змісту п. 32-35 цього рішення, майном у значенні ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади. Оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, в такому випадку мало місце непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції".

За обставинами справи "Стретч проти Сполученого Королівства" вирішуючи питання про те, чи був дотриманий сторонами справедливий баланс між інтересами суспільства та правами заявника Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 24.06.2003 року відзначив, що місцева влада отримала узгоджену з заявником орендну плату і не стояло питання про те, що дії органу влади були спрямовані проти інтересів суспільства чи що порушувалися інтереси якоїсь третьої сторони, або що продовження терміну оренди могло бути всупереч з якою-небудь передбаченою законом функцією органу влади. Оскільки сама місцева влада при укладенні договору вважала, що вона має право продовжити термін його дії, то заявник міг на розумних підставах сподіватися на виконання цих умов. Він не тільки мав право законного очікування отримання майбутніх доходів від зроблених ним капіталовкладень, але можливість продовження терміну дії договору оренди була важливим елементом його підприємницької діяльності з огляду на зобов'язання, взяті ним на себе у зв'язку з експлуатацією побудованих будівель, і взагалі періоду часу, що скоротився, за який він міг розраховувати на відшкодування своїх витрат.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" в якій він постановив, що ст. 1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. З наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об'єктом правового захисту згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

Оскільки відповідач 2 зволікає в укладенні Додаткової угоди, яка має бути укладена в обов'язковому порядку у місячний строк, то позовна вимога ПрАТ Краснополянський піщаний кар'єр щодо визнання такої додаткової угоди укладеною є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того позивач просить визнати поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договір. Під час розгляду такої вимоги колегія суддів враховує такі положення чинного законодавства.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 Цивільного кодексу України.

Між тим, законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

За положеннями частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" поновлення договору оренди землі за наведених в даній нормі умов презюмується.

Таким чином, звернення особи до господарського суду з позовом про визнання договору оренди землі поновленим на підставі частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" не є необхідним, проте такі вимоги можуть розглядатися судом у разі наявності відповідного спору.

На підставі викладеного, враховуючи, що між сторонами існує спір щодо поновлення договору, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову і визнання поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договору.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду від 20.03.2018 по справі № 912/645/17.

Доводи ОСОБА_2 обласної державної адміністрації щодо відсутності підстав для укладення додаткової угоди до договору оренди землі про його поновлення, якими вона обґрунтовувала вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає такими, що не грунтуються на закону.

Зокрема, Донецька ОДА вказує, що позивачем у проекті додаткової угоди взагалі не відображено питання перегляду орендної плати. Досліджуючи це питання, колегія суддів зазначає на наступне.

Частиною 1 статті 632 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки, тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України (далі - ПК) (ч.ч. 1, 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі").

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 15 цього ж Закону істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з пунктом 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Таким чином, з урахуванням положень статті 632 ЦК, статті 288 ПК і статей 15, 21 Закону України "Про оренду землі" нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Відповідна правова позиція висвітлювалась Верховним Судом України у постановах № 3-34гс13 (5009/3430/12) від 03.12.2013, № 3-481гс15(922/3871/14) від 07.10.2015, № 3-476гс15 (922/583/14) від 02.03.2016, № 6-325цс16 від 18.05.2016.

Згідно з ч.1 ст.30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін (зокрема додатковими угодами), а отже сторони, які уклали договір оренди землі та дотримались всіх істотних умов даних правовідносин, до моменту настання вищевказаних змін повинні керуватися умовами укладених на той момент договорів, оскільки вони укладені згідно вимог діючого на той момент законодавства. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

У своїх поясненнях представник позивача, щодо посилання відповідачів на відсутність у проекті додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки питання перегляду орендної плати, зазначає, що такі посилання не відносяться до предмету спору, адже жоден нормативний акт не передбачає обов'язковості включення такого положення додаткової угоди про поновлення договору ані в загальному порядку, ані тим більше, в спеціальному, на підставі п.6 ст.33 Закону України Про оренду землі .

Крім того, виходячи зі змісту зазначеного Закону, саме на орендодавця (орган державної влади) покладений обов'язок узгодити з орендарем істотні умови договору, зокрема і розмір орендної плати, у тому числі у випадку невідповідності його мінімального розміру законодавчо встановленому.

Відповідачі у жодних своїх листах не вказали, який саме мінімальний розмір орендної плати має бути визначений за договором оренди земельної ділянки, питання про поновлення дії якого є предметом спору у зазначеній справі.

На виконання своїх обов'язків щодо сплати орендної плати ПрАТ Краснопольський піщаний кар'єр до матеріалів справи додав довідку органу державної фіскальної служби про відсутність заборгованості по сплаті за землю.

З урахуванням зазначеного колегія суддів вважає, що у разі виникнення підстав, орендодавець на шляхом укладення додаткових угод може здійснити перегляд розміру орендної плати, навіть у разі, коли такий порядок не передбачений умовами договору.

Проте, в пунктах 1,2 додаткової угоди до договору №1 від 18.08.2005 викладене наступне: 1. На підставі частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі пункт 7 договору доповнити реченням наступного змісту: Договір оренди землі поновлюється з 02 вересня 2015 року строком на 10 років .

2. Всі інші умови договору оренди земельної ділянки від 18.08.2005р. №1 за реєстровим номером 04-05-149-700002 від 01.09.2005 залишити незмінними.

У пунктах 8, 9 договору №1 від 18.08.2005 встановлено, що оренда вноситься орендарем в грошовому вигляді у розмірі 5% від грошової оцінки земельної ділянки, що складає 27758,78 грн. за всю площу за рік. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

В той же час, пунктом 11 договору №1 від 18.08.2005 встановлено, що розмір орендної плати переглядається кожні три роки, починаючи з дати державної реєстрації договору, зокрема у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;

Отже, умови додаткової угоди до договору №1 від 18.08.2005, а також норми Цивільного та Податкового кодексів Украйни, Закону України Про оренду землі надають орендодавцю (ОСОБА_2 ОДА) право шляхом укладення додаткових угод переглядати розмір орендної плати.

Питання перегляду суми орендної плати жодним чином не впливають на поновлення договору оренди земельної ділянки. Аналогічної думки дійшов також і Верховний суд, зазначивши у своїй постанові від 01.02.2018 у справі №924/503/17 зокрема: твердження відповідача про необхідність внесення змін до договору у частині встановлення орендної плати не впливають на поновлення дії договору та можуть бути предметом окремого позову у разі відповідного звернення до суду .

Також, в апеляційній скарзі, обґрунтовуючи відмову в поновленні договору оренди №1 від 18.08.2005 та укладені додаткової угоди до нього, Донецька ОДА зазначала, що позивачем надано копію спеціального дозволу на користування надрами від 12.10.2001 М 2555, згідно з яким площа родовища складає 74,4000 га. Проте, згідно з проектом додаткової угоди, яку позивач надав облдержадміністрації, в оренду передаються земельні ділянки площею 185,1298 га, у тому числі під відкритими розробками та кар'єрами - 185,1298 га. Відповідач-2 вважає, що площа земельних ділянок, які передаються у користування для розробки родовищ корисних копалин, має співпадати (або бути меншою) з площею родовищ, визначеною у спеціальних дозволах на користування надрами.

Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Матеріали справи свідчать, що питання невідповідності площі земельної ділянки в дозволі на користування надрами від 12.10.2001 М 2555 (74,4000 га) та в проекті додаткової угоди до договору оренди №1 від 18.08.2005 (185,1298 га) вже досліджувалось ОСОБА_2 окружним адміністративним судом у справі №805/3796/17-а за позовом ПрАТ Краснополянський піщаний кар'єр до ОСОБА_2 обласної державної адміністрації

Постановою ОСОБА_2 окружного адміністративного суду від 1212.2017 року у справі №805/3796/17-а, залишеною без змін Постановою ОСОБА_2 апеляційного адміністративного суду від 06.02.2018 адміністративний позов приватного акціонерного товариства Краснополянський піщаний кар'єр до ОСОБА_2 обласної державної адміністрації - задоволено повністю.

Постановою ОСОБА_2 окружного адміністративного суду від 12.12.2017 визнано незаконною відмову ОСОБА_2 ОДА, викладену у листі від 21.06.2017 року № вх. 01-03839-19з/05 у наданні ПрАТ Краснополянський піщаний кар'єр дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 76,1169 га. в оренду строком на 10 років для експлуатації кар'єру, під'їзної автодороги та залізниці, з земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення державної власності за цільовим призначенням згідно КВЦПЗ 11.01 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд.

Крім того, в цій частині колегія суддів зазначає, що в силу презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України), умови договору, який продовжений на новий термін, визнаються легальними. Якщо умови договору забезпечували його виконання під час дії до витікання строку договору, то ті ж самі умови договору можуть забезпечувати його виконання під час продовження дії договору в порядку ч.6 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Тому аргументи відповідача-2, які стосуються недоліків землевпорядної документації позивача, які за своєю суттю спрямовані на ревізію судом умов договору оренди, не відповідають ані приписам ч.6 ст. 33 Закону України Про оренду землі та ст. 204 ЦК України, ані принципу правової визначеності.

Щодо позовної вимоги про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі до договору оренди земельної ділянки від 18.08.2005 №1 з моменту набрання судовим рішенням законної сили колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.5 ст.11 ЦК у випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. Як передбачено у ч.3 ст.653 ЦК, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання відповідним рішенням суду законної сили.

Більше того, як уже зазначалося, згідно із ч.9 ст.33 закону відмова, а також зволікання з укладенням додаткової угоди до договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді. В такому випадку, очевидно, слід дійти висновку, що договір буде вважатися поновленим з моменту набрання чинності рішенням суду.

Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Приймаючи до уваги, що вимоги позивача визнати поновленим договір оренди земельної ділянки №1 від 18.08.2005 та визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі до договору від 18.08.2005 №1 підлягають задоволенню, колегія суддів дійшла висновку, що вимога вважати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі до Договору оренди земельної ділянки від 18.08.2005 №1 з моменту набрання судовим рішенням законної сили є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Що стосується належності відповідача-1 (Великоновоселківської районної державної адміністрації Донецької області), колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до частини 5 ст. 122 Земельного кодексу України, розпорядження даною категорією земель віднесено до повноважень ОСОБА_2 обласної державної адміністрації.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, відповідач-1 не є розпорядником спільної земельної ділянки, а позивач конкретизував позовні вимоги саме до Обласної державної адміністрації Донецької області тому колегія суддів вважає, що Великоновоселківська районна державна адміністрація Донецької області не є зобов'язаною особою щодо позовних вимог позивача, а тому і позов до Великоновоселківської районної державної адміністрації Донецької області не підлягає задоволенню.

Окремо колегія суддів вважає за необхідним зазначити, що згідно із Законом України Про військово-цивільні адміністрації , військово-цивільні адміністрації району, області - це тимчасові державні органи, що здійснюють на відповідній території повноваження районних, обласних рад, державних адміністрацій та інші повноваження, визначені цим Законом. Районні та обласні державні адміністрації, що набули статусу військово-цивільних адміністрацій, не потребують внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. В офіційній назві цих органів може застосовуватися поряд з назвою відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань додаткова назва "військово-цивільна адміністрація", що вказує на їхній тимчасовий статус із додатковими повноваженнями.

Щодо твердження апелянта про те, що посилання підприємства позивача на відсутність на території Великоновосілківського району землевпорядних організацій не відповідає дійсності і надання витягу з реєстру інженерів - землевпорядників станом на 19.08.18, колегія суддів зазначає, що то зазначений витяг жодним чином не доводить того, що ці землевпорядники працювали на території району у 2015 році, під час окупації значної частини Донецької області. Крім того, зазначений витяг апелянтом до суду першої інстанції у якості доказу не надавався, а відтак, відповідно до положень ч. З ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, взагалі не може бути взято до уваги.

Щодо твердження апелянта про те, що підприємство відповідача не знаходилось на території проведення антитерористичної операції, то таке твердження не відповідає дійсності, оскільки Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.15 № 1275-р визначено, що с. Красна Поляна Великоновосілківського району Донецької області, на території якого розташоване підприємство позивача, входить до складу територій, на яких здійснювалась антитерористична операція.

Крім того, ч. 6 ст. 33 Закону Про оренду землі жодним чином не визначає залежність підстав для поновлення договору оренди від поважності чи не поважності причин закінчення строку договору оренди земельної ділянки.

Щодо порушення норм процесуального права стосовно визначення підсудності даної справи, колегія суддів зазначає, що твердження апелянта не можуть бути прийняті до уваги з огляду на те, що відповідно до ч. 2 ст. 279 ГПК України, яка встановлює підстави для направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю, визначено, що справа не підлягає направленню на новий розгляд у зв'язку з порушеннями правил територіальної юрисдикції (підсудності), якщо учасник справи, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи. В матеріалах справи не міститься заяв про непідсудність даної справи господарському суду Донецької області.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки місцевого господарського суду, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 обласної державної адміністрації ОСОБА_2 обласної військово-цивільної адміністрації на рішення господарського суду Донецької області від 22.08.2018 у справі № 905/768/18 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 22.08.2018 у справі № 905/768/18 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний тест постанови апеляційного суду складено 11.12.2018.

Постанова суду може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя М.М. Слободін

Суддя О.І. Склярук

Суддя Р.А. Гетьман