Рішення

від 03.12.2018 по справі 910/12079/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2018Справа № 910/12079/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Лук'янчук Д.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Форест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Ада"

про стягнення 132 762,97 грн.

від позивача: Ткаченко Т.О. - довіреність № 97 від 18.07.2018 р.

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Форест" (далі - ТОВ "Юнайтед Форест", позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Ада" (далі - ТОВ Фірма "Ада", відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 161 700, 85 грн.

Позов обгрунтований тим, що відповідач порушив умови договору поставки № ОФ-14/09 від 02.01.2018 р. в частині своєчасної сплати вартості поставленого товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість. У позові ТОВ "Юнайтед Форест" просить суд стягнути з ТОВ Фірма "Ада" заборгованість в сумі 137 943,57 грн., пеню у сумі 9 172,58 грн., штраф у сумі 13 794,36 грн., 3 % річних у сумі 790,34 грн., а всього - 161 700, 85 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.09.2018 р. за вказаним позовом відкрито провадження, розгляд справи в суді вирішено здійснювати у спрощеному позовному провадженні із викликом (повідомленням) сторін відповідно до правил, визначених ст.ст. 12, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Цією ж ухвалою сторонам надано строк, передбачений законом, для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов'язків.

До початку розгляду справи по суті від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, у зв'язку із частковою сплатою відповідачем основного боргу, яку суд розцінив як заяву про зменшення розміру позовних вимог, та прийняв до розгляду, як таку, що відповідає вимогам ст. 46 ГПК України. Відповідно до цієї заяви позивач просить стягнути основну заборгованість у сумі 102 943,57 грн., пеню у сумі 15 234,70 грн., штраф у сумі 13 794,36 грн., 3 % річних у сумі 790,34 грн., що разом складає - 132 762,97 грн.

Під час розгляду справи по суті, представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, заяв чи клопотань про відкладення розгляду або про розгляд справи у його відсутність суду не подав.

У строк, встановлений законом, відповідач відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома.

Відповідно до ст.ст. 165, 202 ГПК України суд вважає за можливе розглянути спір без участі представника відповідача та без його відзиву за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши заяви учасників справи по суті спору, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що 02.01.2018 р. між ТОВ "Юнайтед Форест" (постачальник) та ТОВ Фірма "Ада" (покупець) був укладений договір поставки № ОФ-14/09 (далі - договір). Відповідно до умов цього договору постачальник зобов'язується поставити товар покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, передбачених цим договором. Загальна кількість товару, що є предметом поставки за цим договором, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) зазначається у рахунку-фактурі та видатковій накладній (п.п. 2.1, 2.2).

Товар поставляється постачальником на підставі заявок покупця, підтвердженням заявок служать виписані постачальником рахунки-фактури, які є додатками до даного договору і є його невід'ємною частиною. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками відповідних накладних (п.п. 3.1, 3.2 договору).

Пунктом 4.1 договору встановлені умови оплати у 100 % розмірі вартості кожної поставки товару протягом 14 календарних днів, з дати поставки. Зобов'язання покупця по оплаті товару вважається виконаним з моменту фактичного зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. При надходженні оплати від покупця, у першу чергу відбувається погашення заборгованості за попередню поставку товару, незалежно від того, яке призначення платежу вказано покупцем, а тому кожна наступна оплата зараховується в погашення самого раннього боргу (п. 4.3).

Приймання товару за кількістю здійснюється безпосередньо в момент передачі товару постачальником покупцеві, відповідно до кількості, зазначеної у видатковій накладній (п. 6.1 договору).

Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2018 р., але в кожному випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 10.1).

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті).

Так, згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що на виконання своїх зобов'язань позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 188 588,01 грн., що підтверджується видатковими накладними № КИ00032576 від 08.06.2018 р., № КИ00034130 від 15.06.2018 р., № КИ00034131 від 1506.2018 р., № КИ00035223 від 21.06.2018 р., № КИ00035592 від 22.06.2018 р., № КИ00037010 від 02.07.2018 р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Проте, відповідач, зі свого боку, взяті на себе зобов'язання виконав неналежним чином, вартість поставленого товару сплатив частково - у сумі 85 644,44 грн., про що свідчать наявні у матеріалах справи банківські виписки. Отже, у відповідача виникла заборгованість у сумі 102 943,57 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки доказів належної сплати вартості товару суду не надано, позовні вимоги про стягнення з ТОВ Фірма "Ада" заборгованості у сумі 102 943,57 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач нарахував відповідачу пеню у сумі 15 234,70 грн. та штраф у сумі 13 794,36 грн., які просив стягнути у судовому порядку.

Статтею ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У пунктах 7.2, 7.3 договору сторони погодили, що за порушення покупцем строків оплати, покупець зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. У випадку, якщо покупець порушив строки оплати більш, ніж на 2 банківські дні, він додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості, що виникла на момент оплати товару.

Відповідно до ч. 2 п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" та правової позиції Верховного Суду України вiд 06.06.2012 р. у справi № 6-49цс12, вiд 30.10.2013 р. у справi № 6-59цс13 застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі, при тому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. У останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Таким чином, зважаючи на допущене відповідачем порушення зобов'язання, на підставі наведених правових норм та в силу пунктів 7.2, 7.3 договору, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про сплату неустойки (пені та штрафу) є правомірними.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, перевіривши розрахунок заявленої позивачем суми відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України, вимог ст. 232 ГК України та умов договору, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача пеню у сумі 15 234,70 грн. та штаф у сумі 13 794,36 грн., тобто у сумах, заявлених позивачем.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 790,34 грн., нараховані за порушення зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на встановлене судом порушення відповідачем грошового зобов'язання, вимоги про стягнення 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Здійснивши перерахунок заявлених позивачем до стягнення матеріальних втрат, суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню 3 % річних у сумі 790,34 грн., тобто у сумі, заявленій позивачем.

Отже, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Форест" до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Ада" про стягнення заборгованості у сумі 161 700, 85 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Ада" (03680, місто Київ, провул. Радищева, буд. 4, ідентифікаційний код 21569796) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Форест" (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 72-А, ідентифікаційний код 22902499) основний борг у сумі 102 943 (сто дві тисячі дев'ятсот сорок три) грн. 57 коп., пеню у сумі 15 234 (п'ятнадцять тисяч двісті тридцять чотири) грн. 70 коп., штраф у сумі 13 794 (тринадцять тисяч сімсот дев'яносто чотири) грн. 36 коп., 3 % річних у сумі 790 (сімсот дев'яносто) грн. 34 коп., судовий збір у сумі 1 991 (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто одна) грн. 44 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 3 грудня 2018 року.

Повний текст рішення складений 10 грудня 2018 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.