Рішення

від 20.11.2018 по справі 911/2159/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2018 р. м. Київ Справа № 911/2159/17

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест Фінанс

до Товариства з обмеженою відповідальністю Граніттранссервіс

про стягнення 110000,00 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

При секретарі судового засідання: Фроль В.В.

позивача: ОСОБА_1

відповідача: не з'явився

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест Фінанс (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Граніттранссервіс (надалі - відповідач) про стягнення 110000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.07.2017 року відкрито провадження у справі № 911/2159/17 та призначено розгляд справи на 22.08.2017 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.08.2017 року зупинено провадження у справі № 911/2159/17 до остаточного вирішення спору у справі Господарського суду м. Києва № 910/13678/17.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.07.2018 року поновлено провадження у справі № 911/2159/17, підготовче засідання призначено на 17.07.2018 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.07.2018 року підготовче засідання відкладено на 14.08.2018 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.08.2018 року замінено позивача у справі № 911/2159/17 - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест-Кредо на його процесуального правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест Фінанс ; відкладено підготовче засідання на 04.09.2018 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.09.2018 року підготовче засідання відкладено на 02.10.2018 року.

У підготовчому засіданні 02.10.2018 року представник позивача підтримав позовні вимоги. Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, у підготовче засідання 02.10.2018 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що судом під час підготовчого судового засідання 02.10.2018 року вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд за результатами підготовчого засідання постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 20.11.2018 року.

В судовому засіданні 20.11.2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання 20.11.2018 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв'язку з чим, в судовому засіданні 20.11.2018 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, 12.07.2010 року між Акціонерним Банком Київська Русь , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Банк Київська Русь (надалі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю Граніттранссервіс (надалі - Позичальник) був укладений Кредитний договір № 19574-20/10-1 (надалі - Кредитний договір) згідно з яким Банк надав відповідачу грошові кошти (далі - Кредит), на наступних умовах: сума Кредиту - 2 770 000,00 грн. з процентною ставкою - 22 % річних та кінцевою датою повернення до 12.08.2011 року.

30.07.2010 року між Банком та Позичальником укладено зміни до Кредитного договору; 14.12.2010 року між Банком та Позичальником укладено Договір № 2 про внесення змін до Кредитного договору, відповідно до якого сума кредиту склала 5 368 800,00 грн.; 15.12.2010 року між Банком та Позичальником укладено Договір № 3 про внесення змін до Кредитного договору, відповідно до якого сума кредиту склала 5 468 800,00 грн.

У відповідності до умов укладеного між сторонами Кредитного договору Банк перерахував з позичкового рахунку № НОМЕР_1 у ПАТ Банк Київська Русь на поточний рахунок Позичальника обумовлену договором суму, а саме 15.12.2010 року у відповідності до меморіального ордеру № 8871 - 2 700 000,00 грн., 21.07.2010 року у відповідності до меморіального ордеру № СК006001 - 2 768 800,00 грн., загалом 5 568 800,00 грн., належним чином виконавши передбачені договором зобов'язання.

10.07.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО (надалі - Новий кредитор або позивач) та Публічним акціонерним товариством Банк Київська Русь (Первісний кредитор) було укладено Договір № UA-ЕА-2017-06-20-000072-а/42 про відступлення права вимоги за Кредитним договором, з усіма договорами про внесення змін та доповнень, додатковими угодами і додатками до нього, що є його невід'ємною частиною.

Внаслідок відступлення Новий кредитор є єдиним власником всіх прав вимоги за Кредитним договором (у тому числі прав на отримання всіх платежів, передбачених Кредитним договором) з 10.07.2017 року.

Однак, відповідач (Позичальник) своєчасно та в повному обсязі зобов'язання за Кредитним договором не виконує, у зв'язку з чим, за ним утворилась прострочена заборгованість по кредиту та процентам.

Згідно з рішенням Господарського суду Київської області від 30.09.2014 року у справі № 911/2977/14 з Товариства з обмеженою відповідальністю Граніттранссервіс на користь Публічного акціонерного товариства Банк Київська Русь стягнуто 468 800,00 грн. кредитної заборгованості за Кредитним договором № 19574-20/10-1 від 12.07.2010 року та 9376,00 грн. витрат по сплаті судового збору. Також зазначеним рішенням встановлені преюдиційні факти, що Банк надав відповідачу грошові кошти в сумі 5 568 800,00 грн. з процентною ставкою - 30 % річних з кінцевою датою повернення до 12.08.2011 року.

Оскільки, відповідач (Позичальник) своєчасно та в повному обсязі зобов'язання за Кредитним договором не виконує, після прийняття рішення Господарського суду Київської області від 30.09.2014 року у справі № 911/2977/14, за відповідачем утворилась прострочена заборгованість по кредиту та процентам. Згідно з наданим Банком розрахунком заборгованість ТОВ Граніттранссервіс станом на10.07.2017 року становить:

- прострочена сума заборгованості за основним боргом: 4 671 724,29 грн;

- нараховані відсотки: 3 352 500,32 грн.;

- пеня за несвоєчасне погашення кредиту: 634 970,52 грн.;

- пеня за несвоєчасну сплату процентів: 159 346,07 грн.

У зв'язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача частину заборгованості за Кредитним договором № 19574-20/10-1 від 12.07.2010 року в загальній сумі 110 000,00 грн., яка складається з частини загальної заборгованості за Кредитним договором в сумі 2 408,60 грн., частини процентів за користування кредитом нарахованих за період з 16.07.2015 року по 03.08.2015 року в сумі 80 093,49 грн., а також пеню за несвоєчасну сплату процентів з 01.03.2017 року в сумі 27 497,91 грн.

В ході розгляду спору відповідач проти позову заперечував, посилаючись на нечинність Договору про відступлення права вимоги від 10.07.2017 року № UА-ЕА-2017-06-20-00072-а/42, на підставі якого позивачем подано позов у справі № 911/2159/17.

У зв'язку з наведеними запереченнями відповідачем заявлялось клопотання про зупинення провадження у справі № 911/2159/17 до вирішення спору у справі Господарського суду міста Києва №910/13678/17, в якій розглядається питання про визнання недійсним з моменту укладення Договору про відступлення права вимоги від 10.07.2017 року № UА-ЕА-2017-06-20-00072-а/42, на підставі якого заявлено позов у справі № 911/2159/17.

Як вбачається з обставин спору у справі № 911/2159/17, Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест-Кредо подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю Граніттранссервіс про часткове стягнення заборгованості, що виникла на підставі кредитного договору від 12.07.2010 року №19574-20/10-1, укладеного між АБ Київська Русь та ТОВ Граніттранссервіс , в сумі 110000,00 грн.

В той же час, право ТОВ Фінансова компанія Інвест-Кредо на звернення з відповідним позовом до відповідача про стягнення заявленої у справі № 911/2159/17 заборгованості (набуття статусу кредитора за кредитним договором від 12.07.2010 року №19574-20/10-1) ґрунтувалось на Договорі відступлення права вимоги № UА-ЕА-2017-06-20-00072-а/42, що укладений 10.07.2017 року між Публічним акціонерним товариством Банк Київська Русь від імені якого діяла Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест-Кредо .

Питання дійсності Договору відступлення права вимоги № UА-ЕА-2017-06-20-00072-а/42 розглядалось у справі Господарського суду міста Києва № 910/13678/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Граніттранссервіс до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест-Кредо та ПАТ Банк Київська Русь про визнання недійсним з моменту укладення Договору про відступлення права вимоги від 10.07.2017 року № UА-ЕА-2017-06-20-00072-а/42.

У зв'язку з чим, оскільки підстави набуття Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест-Кредо статусу кредитора за Кредитним договором оскаржувались в матеріалах справи № 910/13678/17 і правомірність заявлення позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову у справі № 911/2159/17 залежить від результатів вирішення спору у справі Господарського суду м. Києва № 910/13678/17, провадження у справі №911/2159/17 зупинялось до остаточного вирішення спору у справі Господарського суду м. Києва № 910/13678/17.

За наслідками вирішення спору у справі Господарського суду м. Києва № 910/13678/17 встановлено правомірність Договору про відступлення права вимоги від 10.07.2017 року № UА-ЕА-2017-06-20-00072-а/42.

Після поновлення провадження у справі №911/2159/17 відповідачем не надано пояснень чи заперечень по суті позовних вимог з врахуванням результатів вирішення спору у справі Господарського суду м. Києва № 910/13678/17.

В ході розгляду спору ухвалою Господарського суду Київської області від 14.08.2018 року замінено позивача у справі № 911/2159/17 - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест-Кредо на його процесуального правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест Фінанс у зв'язку з укладенням Договору відступлення прав вимоги за Кредитним договором № 19574-20/10-1 з усіма додатками, змінами та доповненнями.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Таким чином, прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами Договір за правовою природою є кредитим договором, за яким, згідно з ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Позика глави 71 Позика. Кредит. Банківський вклад ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно з п. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Пунктом 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України визначено якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт надання відповідачу кредиту, відповідачем не надано доказів повернення кредитних коштів своєчасно та в повному обсязі та сплати процентів, позовна вимога про стягненя заборгованості по кредиту та процентам підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В ході розгляду справи судом встановлено, що по суті не заперечено та не спростовано відповідачем, прострочена сума заборгованості за основним боргом: 4 671 724,29 грн., нараховані відсотки: 3 352 500,32 грн.; пеня за несвоєчасне погашення кредиту: 634 970,52 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів: 159 346,07 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача частину заборгованості за Кредитним договором № 19574-20/10-1 від 12.07.2010 року в загальній сумі 110 000,00 грн., яка складається з частини загальної заборгованості за Кредитним договором в сумі 2 408,60 грн., частини процентів за користування кредитом нарахованих за період з 16.07.2015 року по 03.08.2015 року в сумі 80 093,49 грн., а також пеню за несвоєчасну сплату процентів з 01.03.2017 року в сумі 27 497,91 грн.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, пеня нарахована за фактичні періоди прострочення по кожній простроченій сумі в межах строків, визначених законодавством, за період, не охоплений рішенням Господарського суду Київської області від 30.09.2014 року у справі № 911/2977/14. Розрахунок позову є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.

Таким чином, вимоги про стягнення загальної заборгованості за Кредитним договором в сумі 2 408,60 грн., частини процентів за користування кредитом нарахованих за період з 16.07.2015 року по 03.08.2015 року в сумі 80 093,49 грн., а також пені за несвоєчасну сплату процентів з 01.03.2017 року в сумі 27 497,91 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі в сплаченій позивачем сумі 1650,00 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест Фінанс до Товариства з обмеженою відповідальністю Граніттранссервіс про стягнення 110000,00 грн. задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Граніттранссервіс (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Київська, буд.10, код ЄДРПОУ 31392762) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест Фінанс (04050, м. Київ, вул.Глибочицька, 16, оф. 1, код 40284315) 2 408,60 грн. заборгованості за Кредитним договором, 80 093,49 грн. частини процентів за користування кредитом, 27 497,91 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів та 1 650,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу XI Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик