Рішення

від 13.12.2018 по справі 910/11706/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.12.2018Справа № 910/11706/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Бугаєнко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Таврія-Транссервіс, ЛТД (73003, м. Херсон, пр. Ушакова,48)

до Акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК (01001, м. Київ, вул. Грушевського буд.1Д),

Товариства з обмеженою відповідальністю Українське бюро кредитних історій (01001, м. Київ, вул. Грушевського буд.1Д)

про захист ділової репутації

за участю представників

від позивача: Яровий В.Ф.

від відповідача-1: Каракоця О.Р.

від відповідач-2: не з'явився

В судовому засіданні 13.12.2018, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Таврія-Транссервіс, ЛТД (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (надалі - відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю Українське бюро кредитних історій (надалі - відповідач-2) про захист ділової репутації шляхом визнання недостовірною та такою, що не відповідає дійсності та принижує ділову репутацію позивача інформацію про наявність у останнього заборгованості перед Акціонерним товариством Комерційний банк Приватбанк , яка розміщена у кредитній історії ТОВ Таврія-Транссервіс, ЛТД , сформованій ТОВ Українське бюро кредитних історій . Крім того, позивач просить суд зобов'язати банк спростувати недостовірну інформацію, яка була надана відповідачем-2 при формуванні кредитної історії позивача, шляхом подачі протягом п'яти робочих днів з моменту набрання законної сили судовим рішенням у цій справі відомостей до відповідача-2 про відсутність заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/11706/18 та вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання було призначено на 03.12.2018.

11.10.2018 відповідач-2 подав через загальний відділ діловодства суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що 04.01.2018 року між АТ КБ Приватбанк та ТОВ Українське бюро кредитних історій було укладено договір № 01-2008 про надання інформаційних з послуг, відповідно до умов якого Бюро на підставі запитів зобов'язалось надавати партнеру інформаційні послуги, а саме інформацію, яка є кредитною історією суб'єктів кредитних історій, у вигляді кредитних звітів. А тому, в силу ст. 10 Закону України Про організацію формування та обігу кредитних історій та враховуючи, що надану банком, станом на момент подачі позову інформацію не спростовано, не визнано договір недійсним, не встановлено факту відсутності письмової згоди позивача на використання та розповсюдження інформації щодо нього, у ТОВ Українське бюро кредитних історій немає правових підстав для спростування та вилучення такої інформації.

Розгляд справи неодноразово відкладався за клопотанням відповідача-1 у зв'язку з можливим врегулюванням спору.

У судовому засіданні 28.11.2018 представник позивача повідомив, що сторони не дійшли згоди щодо врегулювання спору в позасудовому порядку. У судовому засіданні було оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті на 13.12.2018.

У судовому засіданні, 13.12.2018 судом заслухано пояснення представника позивача, який підтримав позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві та представника відповідач-1, який усно заперечував проти позовних вимог.

Відповідач-2 у судове засідання не з'явився про причин неявки суд не повідомив про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Дослідивши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив .

За доводами позивача, ТОВ Українське бюро кредитних історій сформовано кредитну історію ТОВ Таврія-Транссервіс, ЛТД , відповідно до якої за позивачем числиться заборгованість як позичальника перед Акціонерним товариством Комерційний банк ПРИВАТБАНК у розмірі 484 306,07 грн. За твердженням позивача, вказана інформація не відповідає дійсності, що підтверджується рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 04.12.2015 у справі № 766/2396/17 та в силу ст. 75 ГПК України не підлягаю повторному доказуванню.

А тому, позивач зазначає, що інформація про наявність у останнього грошових зобов'язань перед відповідачем-1, яка міститься у кредитній історії позивач, сформованій відповідачем-2 є недостовірною та дискредитує ТОВ Таврія-Транссервіс, ЛТД .

У червні 2018 року позивач звернувся до бюро кредитних історій з заявою про незгоду з інформацією, що складає кредитну історію, в порядку ст. 13 Законом України Про організацію формування та обігу кредит них історій та просив внести зміни до своєї кредитної історії, виключивши з історії інформації про наявність у ТОВ Таврія-Транссервіс, ЛТД про строченої заборгованості та заборгованості взагалі перед банком.

Відповідачем-2 було надано відповідь на заяву про не згоду, у якій зазначено, що коригування за догово ром проведене не було, згідно запиту до ПАТ КБ Приватбанк , інформація передана за даним договором коректна, і виправленню не підлягає.

Відтак, позивач вважає, що оскільки, передбачені законом заходи припинення дискримінації позивач через розповсюдження недостовірної інформації в позасудовому порядку вичерпані і ді лова репутація ТОВ Таврія-Транссервіс, ЛТД підлягає судовому захисту на підставі положень ст. 32 Конституції України, ст.ст. 91, 94. 227 ЦК України, ст. 5 Закону України Про інформацію .

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст. 5 Закону України Про організацію формування та обігу кредитних історій джерелами формування кредитних історій є відомості, що надаються Користувачем до Бюро за письмовою згодою суб'єкта кредитної історії відповідно до цього Закону .

За змістом ст.7 цього Закону кредитна історія містить таку інформацію:

відомості, що ідентифікують особу (для фізичних осіб - прізвище, ім'я та по батькові, дата народження, паспортні дані, місце проживання, ідентифікаційний номер, відомості про поточну трудову діяльність, сімейний стан особи та кількість осіб, які перебувають на її утриманні) (п.1 ч. 1 ст. 7 Закону);

відомості про грошове зобов'язання суб'єкта кредитної історії: відомості про кредитний правочин та зміни до нього (номер і дата укладання правочину, сторони, вид правочину); сума зобов'язання за укладеним кредитним правочином; вид валюти зобов'язання; строк і порядок виконання кредитного правочину; відомості про розмір погашеної суми та остаточну суму зобов'язання за кредитним правочином; дата виникнення прострочення зобов'язання за кредитним правочином, його розмір і стадія погашення; відомості про припинення кредитного правочину та спосіб його припинення, у тому числі за згодою сторін, у судовому порядку, гарантом тощо; відомості про визнання кредитного правочину недійсним і підстави такого визнання (п.2 ч. 1 ст. 7 Закону).

З роздруківки кредитної історії позивача, що сформована ТОВ Українське бюро кредитних історій вбачається, що в кредитній історії ТОВ Таврія-Транссервіс, ЛТД міститься інформація, відповідно до якої 17.07.2014 року позивачем було отримано кредит строком дії до 17.07.2016 року, донор інформації - ПриватБанк. Станом на дату оновлення інформації - 18.06.2018 року кредит не закрито, сума прострочення складає 483 306,07 грн.

За доводами позивача вказана інформація не відповідає дійсності та спростовується фактами встановленими рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 04.12.2015 у справі № 766/2396/17.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 04.12.2015 у справі № 766/2396/17 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю Таврія-Транссервіс ЛТД , про стягнення заборгованості, відмовлено у задоволені позовних вимог.

У мотивувальній частині даного рішення встановлено, що …між ПАТ КБ ПриватБанк та третьою особою 16.07.2014 року було підписано заяву про відкриття поточного рахунку. Згідно Заяви Третя особа приєднався до Умов та правил надання банківських послуг (надалі - Умови), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua. які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування № Б/Н від 16.07.2014 р. та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору. Відповідно до Договору Третій особі було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок НОМЕР_1, в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-бник, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення, або інших), що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг… 23.10.2014 року між ОСОБА_3 та ПАТ КБ Приватбанк було укладено договір поруки № РОЯ 1414056958449, відповідно до умов якого ОСОБА_3 виступає поручителем за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Таврія-Транссервіс ЛТД своїх зобов'язань перед ПАТ КБ Приватбанк .

13.07.2016 року за вих. №40717HEHZS08F ПАТ КБ "Приватбанк" на адресу ТОВ "Таврія Транссервіс, ЛТД" та ОСОБА_3 направив претензію про погашення боргу, який станом на 13.07.2016 року складає 175 313,48 грн.

Згідно виписки зробленої ПАТ КБ "Приватбанк" за період з 13.11.2015 року по 19.01.2017 року по рахунку Таврія-Транссервіс, ЛТД ТОВ вбачається, що вхідний залишок (актив) складає 176313,48 грн., окрім того в даній виписці міститься інформація про те, ПАТ КБ "Приватбанк" 13.11.2015 року повернув кошти на рахунок третьої особи у зв'язку з шахрайською транзакцією, яка мала місце 24.10.2015 року.

На підставі Протоколу №112 Загальних зборів учасників ТОВ Таврія-Транссевіс, ЛТД від 20 березня 2013року ОСОБА_3 є директором третьої особи.

В матеріалах справи міститься копії скріншотів у системі Приват 24 для бізнесу комп'ютері третьої особи з яких вбачається, що були здійсненні наступні списання з рахунку третьої особи на загальну суму 150200 за рахунок кредитного ліміту:

Зазначені списання коштів були здійсненні за рахунок кредитного ліміту, окрім того було списано з рахунку третьої особи на користь позивача комісію за перерахування коштів у загальній сумі 4 230 грн. та комісію за поповнення карток для виплат та нецільові платежі у загальній сумі 250 грн.

Даний факт підтверджується копією виписки наданою позивачем по рахунку НОМЕР_2 Таврія-Транссервіс, ЛТД ТОВ за період з 17.07.2014 року по 04.07.2017 року, що міститься в матеріалах справи.

В матеріалах справи міститься довідка видана Херсонським відділом поліції ГУ Національної поліції в Херсонській області з якої вбачається, що представником ТОВ "Таврія Транссервіс, ЛТД " було подано заяву про кримінальне правопорушення про те, що в період часу з 24.10.2015 року по 25.10.2015 року невстановлена особа дистанційно з розрахункового рахунку вищевказаного підприємства викрала грошові кошти на загальну суму 160000 гривень. 27.10.2015 року дана заява прийнята та зареєстрована у Єдиному реєстрі досудових розслідувань, реєстраційний №12016230040006164 розпочато досудове розслідування.

Згідно копії листа ПАТ КБ "Приватбанк" від 17.11.2015 року, адресованого ТОВ "Таврія-Транссервіс, ЛТД" стосовно звернення останнього з вимогою проведення перевірки, щодо несанкціонованого списання грошових коштів, повідомлено, що банком було ініційовано проведення службового розслідування, в ході якого здійснювався детальний аналіз всієї викладеної інформації в результаті проведення службового розслідування встановлено, що факт несанкціонованого зняття коштів з рахунку знайшов своє підтвердження. Однак аналіз обставин, які сприяли використанню коштів третім особам, показав, що ТОВ "Таврія-Транссервіс, ЛТД" були порушені умови і правила надання банківських послуг, а саме: використання системи дистанційного банківського обслуговування Приват24 та правил дистанційного управління рахунком…

…суд приходить до висновку, що представником позивача не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження позову, спростування доводів відповідача та встановлених судом обставин, зокрема відсутності у третьої особи одноразового паролю ОТР для входу в Систему Приват24 у дні списання грошових коштів; відсутність будь-яких осіб у приміщенні, де знаходиться єдиний комп'ютер, з якого можливе накладання цифрового підпису на дистанційному розпорядженні третьої особи в Системі Приват24; відсутність у третьої особи динамічного паролю ОТР на підтвердження дистанційного розпорядження третьої особи в Системі Приват24 у дні списання грошових коштів; визнання позивачем факту безпідставного списання коштів з її рахунку; повернення позивачем третій особі частини безпідставно стягнутих коштів .

Вказане рішення залишено без змін постановою Апеляційного суд Херсонської області від 10.04.2018. У мотивувальній частині даної постанови колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що: …Враховуючи, що суд не встановив фактів за яких ТОВ Таврія-Транссервіс, ЛТД вчинив будь-які дії, які б сприяли втраті чи незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, слід визнати правомірним висновок суду першої інстанції про те, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій 24 та 25 жовтня 2015р. по списанню з його кредитного рахунку суми 150 200 грн, а тому підстави для стягнення зазначених сум та коштів, нарахованих Банком у вигляді комісії за перерахування коштів 4230 грн і 250 грн комісії за поповнення рахунку не можна вважати заборгованістю за кредитним зобов'язанням позичальника, що також виключає покладання обов'язку на поручителя ОСОБА_4 по поверненню зазначеної позивачем суми боргу.

Не спростовують цей висновок суду доводи апеляційної скарги про те, що держатель платіжної картки своєчасно не повідомив Банк про її незаконне використання та визнання боргу шляхом повернення частини боргу, оскільки факт повідомлення встановлено на підставі письмових доказів, яким суд надав належну оцінку та визнано позивачем, що вбачається із змісту повідомлення Банку про результати перевірки факту несанкціонованого зняття коштів за зверненням користувача послуг від 17.11.2015р., а також письмових пояснень представника від 26.06.2017р., та проведеним службовим розслідуванням (т.1 а.с. 63-65,84-87).

Також відсутні належні докази щодо визнання позивачем спірної частини кредитних зобов'язань та часткове їх погашення. Судом встановлено, що сума 1000 грн була повернута отримувачем на вимогу саме Банку після повідомлення представником ТОВ Таврія-Транссервіс, ЛТД про несанкціоноване списання коштів із кредитного рахунку товариства .

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовної якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 2.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2013 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).

Преюдиціальність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір. Наведеної позиції також дотримується Вищий господарський суд України у постановах від 06.03.2014 по справі № 910/11595/13 та від 23.02.2016 по справі № 910/16120/14.

Відповідно до ч. 11 ст. 13 Закону України Про організацію формування та обігу кредитних історій суб'єкт кредитної історії має право звернутися до Бюро з письмовою заявою у разі незгоди з інформацією, що складає його кредитну історію, за винятком інформації про кредитний бал. Заява має включати коментар обсягом не більше ніж 100 слів щодо інформації, що заперечується. Суб'єкт кредитної історії має право оскаржити в судовому порядку дії Бюро або Користувача, які порушують його права.

Матеріалами справи підтверджується факт звернення позивача до відповідача-2 із заявою про незгоду з інформацією, в якій просив та просив внести зміни до своєї кредитної історії, виключивши з історії інформації про наявність у ТОВ Таврія-Транссервіс, ЛТД про строченої заборгованості та заборгованості взагалі перед банком.

Згідно з відповіді ТОВ Українське бюро кредитних історій від 02.08.2018 № 1344 відповідачем-2 не було проведено коригування інформації, про яке просив їх позивач, оскільки банк надав їм відповідь, що інформація коректна та виправленню не підлягає.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 10 вказаного Закону Бюро вилучає з кредитної історії інформацію, яка передбачена п.2 ч.1 ст.7, у разі відсутності кредитного правочину, Договору або визнання їх недійсними.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Цивільного кодексу України інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про інформацію", під інформацією закон розуміє будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Статтею 4 Закону України "Про інформацію" встановлено, що суб'єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об'єднання громадян; суб'єкти владних повноважень, а об'єктом інформаційних відносин є інформація.

Як зазначено у статті 5 Закону України "Про інформацію", кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про інформацію" визначено, що право на інформацію охороняється законом.

Згідно з частиною 2 наведеної статті визначено, що ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Відповідно до ст. 34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Разом з тим відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Статтею 32 Конституції України встановлено, зокрема, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.

Як зазначено в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" (далі - постанова Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1), беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Відповідно до приписів статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Таким чином, юридична особа так само як і фізична особа має право на спростування недостовірної інформації відповідно до ст. 277 ЦК України та право на недоторканість ділової репутації відповідно до ст. 299 ЦК України.

Згідно ч. 2 ст. 34 Господарського кодексу України (далі - ГК України) дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних із особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.

Підстави та порядок спростування недостовірної інформації регламентує стаття 277 ЦК України.

Відповідно до частини першої наведеної статті ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідно до частини 4 статті 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.

Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена (частина 7 статті 277 ЦК України).

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки позивачем, доведено факт відсутності заборгованості за Договором банківського обслуговування № Б/Н від 16.07.2014 р., відповідно до якого було встановлено кредитний ліміт, на поточному рахунку НОМЕР_1, підтверджується, рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 04.12.2015 у справі № 766/2396/17, а відповідачами не спростовано вказані обставини, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача повністю, з покладенням судового збору на відповідачів в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати недостовірною, такою що не відповідає дійсності та принижує діло ву репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю Таврія-Транссервіс, ЛТД (73003, м. Херсон, пр. Ушакова, буд. 48; ідентифікаційний код: 24963499) інформацію про наяв ність у Товариства з обмеженою відповідальністю Таврія-Транссервіс, ЛТД заборгованості, простроченої за боргованості, поточної заборгованості, поточної простроченої заборгованості перед Акціонерним товариством Комерційний банк ПРИВАТБАНК (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-д; ідентифікаційний код: 14360570), яка розміщена у кредитній історії Товариства з обмеженою від повідальністю Таврія-Транссервіс, ЛТД , сформованій Товариством з обмеженою відповідальністю Українське бюро кредитних історій" (01001, м. Київ, вул. Грушев ського, буд. 1-д; ідентифікаційний код 33546706).

3. Зобов'язати Акціонерне товариство Комерційний банк ПРИВАТБАНК (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-д, ідентифікаційний код: 14360570) спростувати недостовірну інформацію, надану Товариству з обмеженою відповідальністю Українське бюро кредитних історій (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-д; ідентифікаційний код: 33546706) для формування кре дитної історії Товариства з обмеженою відповідальністю Таврія-Транссервіс, ЛТД (73003, м. Херсон, пр. Ушакова, буд. 48; ідентифікаційний код: 24963499), щодо наявності у Това риства з обмеженою відповідальністю Таврія-Транссервіс, ЛТД заборгованості, простроченої заборгованості, поточної заборгованості, поточної простроченої забор гованості перед Акціонерним товариством Комерційний банк "ПРИВАТБАНК шляхом подачі протягом п'яти робочих днів з моменту набрання законної сили судо вим рішенням у даній справі відомостей до Товариства з обмеженою відповідальністю Українське бюро кредитних історій (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-д; ідентифікаційний код: 33546706) про відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю Таврія-Транссервіс, ЛТД (73003, м. Херсон, пр. Ушакова, буд. 48; ідентифікаційний код: 24963499) заборгованості, простроченої заборгованості, поточної заборгованості, по точної простроченої заборгованості перед Акціонерним товариством Комерційний банк ПРИВАТБАНК (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-д; ідентифікаційний код: 14360570).

4. Встановити порядок виконання судового рішення, зазначивши, що дане рішення є підставою для Товариства з обмеженою відповідальністю Українське бюро кредитних історій (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-д; ідентифікаційний код: 33546706) внести зміни до кредитної історії Товариства з обмеженою відповідальністю Таврія-Транссервіс, ЛТД (73003, м. Херсон, пр. Ушакова, буд. 48; ідентифікаційний код: 24963499), вилучивши з неї інформацію про наявність заборгованості, простроченої заборгованості, поточної заборгованості, поточної простроченої заборгованості перед Акціонерним товариством Комерційний банк ПРИВАТБАНК (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-д; ідентифікаційний код 14360570).

5. Стягнути з Акціонерне товариство Комерційний банк ПРИВАТБАНК 1001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-д; ідентифікаційний код 14360570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Таврія-Транссервіс, ЛТД (73003, м. Херсон, пр. Ушакова, буд. 48; ідентифікаційний код 24963499) судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 коп.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Українське бюро кредитних історій (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-д; ідентифікаційний код: 33546706) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Таврія-Транссервіс, ЛТД (73003, м. Херсон, пр. Ушакова, буд. 48; ідентифікаційний код: 24963499) судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 коп.

7 . Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 14.12.2018

Суддя Пукшин Л.Г.