Рішення

від 05.12.2018 по справі 915/753/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2018 року Справа № 915/753/18

м. Миколаїв

За позовом: Комунального закладу «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Южноукраїнська»

до відповідача: Приватного підприємства «Южноукраїнський комбінат харчування»

про: визнання договору недійсним в частині та стягнення 26527,55 грн.

Суддя: Смородінова О.Г.

Секретар судового засідання: Ржепецька К.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю № 676/0201-11 від 27.09.2018,

від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю № 07/350 від 21.06.2018.

Суть спору:

18 липня 2018 року Комунальний заклад «Териоріальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Южноукраїнська» звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 521/0201-11 від 17.07.2018 до відповідача - Приватного підприємства «Южноукраїнський комбінат харчування» , в якій просить суд: визнати недійсним договір про надання послуг їдалень з постачання готової їжі з доставкою для харчування підопічних відділення оздоровчо-реабілітаційних послуг № 1/2017-Б/157 від 20 грудня 2017 року в частині сплати податку на додану вартість, передбаченого п. 3.1 договору; зобов'язати відповідача повернути позивачу кошти, неправомірно утриманої суми податку на додану вартість, у розмірі 26527,55 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: умов договору про надання послуг їдалень з постачання готової їжі з доставкою № 1/2017-Б/157 від 20.12.2017; актів здачі-приймання наданих послуг (№ 1/2018-Б від 31.01.2018, № 2/2018-Б від 28.02.2018, № 3/2018-Б від 03.04.2018, № 4/2018-Б від 11.05.2018, № 5/2018-Б від 04.06.2018, № 6/2018-Б від 02.07.2018); платіжних доручень (№ 35 від 07.02.2018, № 80 від 06.03.2018, № 154 від 13.04.2018, № 246 від 23.05.2018, № 282 від 08.06.2018, № 352 від 11.07.2018); листа позивача № 286/0201-11 від 03.04.2018 до Головного управління ДФС у Миколаївській області; відповіді від 26.04.2018; листа позивача № 345/0201-11 від 27.04.2018 до відповідача з метою повернення сплаченого ПДВ; відповіді № 07/266 від 16.05.2018 про відмову в повернені ПДВ; претензії № 398/0201-11 від 25.05.2018 та відповіді від 01.06.2018; норм статті 197 (пп. д п. 197.1.7 ч. 197.1) Податкового кодексу України, статей 15, 16, 203, 215, 216, 217, 228 Цивільного кодексу України, статей 207, 208 Господарського кодексу України, та мотивовані таким: оскільки кошти податку на додану вартість ПП Южноукраїнський комбінат харчування було отримано всупереч норм Податкового кодексу України, і в добровільному порядку відмовляються повернути, то належним способом захисту прав є відновлення стану, який існував до порушення прав, шляхом повернення коштів сплачених сум ПДВ у розмірі 26527,55 грн.

Відповідач у відзиві № 07/421 від 27.08.2018 просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, мотивуючи наступним:

Приватним підприємством «Южноукраїнський комбінат харчування» у відповідності до умов Документації конкурсних торгів на закупівлю послуг їдалень за ДК 21:2015 - 55510000-8, що затверджені рішенням тендерного комітету КЗ Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) № 15 від 06.11.2017, а саме: додатку № 1 Документації конкурсних торгів загальна сума договору зазначається з урахуванням ПДВ; додатку № 4 (проект договору) Документації конкурсних торгів , ціна договору зазначається з у рахуванням ПДВ., було подано пропозицію, яка була сформована з розрахунком вартості послуг включно з ПДВ., яка за результати аукціону визнана переможцем торгів.

Так, за результатами відкритих торгів у відповідності до умов документації конкурсних торгів на закупівлю послуг їдалень між ПП Южноукраїнський комбінат харчування та КЗ Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Южноукраїнськ укладено договір про надання послуг їдалень № 1/2017-Б/157 від 20.12.2017.

При цьому, у вимогах тендерної документації не зазначалося про застосування ст. 197 Податкового кодексу України в розрахунках вартості послуг.

Договір між позивачем та відповідачем укладався за вимогами Закону України Про здійснення публічних закупівель .

Виконуючи взяті на себе зобов'язання відповідач надавав послуги в повному об'ємі та належної якості та у відповідності до умов договору і умов тендерної документації позивача відповідачем правомірно нарахована сума послуг з урахуванням ПДВ.

Умови договору в частині сплати податку на додану вартість за надані послуги передбачені п. 3.1. договору жодним чином не суперечать умовам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Стосовно ж посилання позивача на роз'яснення ГУ ДФС України у Миколаївській області від 26.04.2018 щодо операції з постачання товарів послуг відповідно до пп. 197.1.7 Податкового кодексу України, відповідач зазначає, що ці роз'яснення у відповідності до норм чинного законодавства України не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.

Також відповідач звертає увагу суду на те, що ПП Южноукраїнський комбінат харчування у відповідності до вимог Податкового кодексу України не користується податковими пільгами, а нараховує і сплачує до бюджету України податок на додану вартість в повному об'ємі.

29.11.2018 в судовому засіданні судом було оголошено перерву до 05 грудня 2018 року о 10 год. 00 хв.

05.12.2018 за наслідками розгляду справи суд на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

20 грудня 2017 року , за результатами проведення тендерної закупівлі (документація конкурсних торгів, додаток № 1 та проект договору - а. с. 102-120), між сторонами укладено договір № 1/2017-Б/157 про надання послуг їдалень, згідно з предметом якого відповідач, як виконавець, зобов'язався у 2018 році надати позивачу, як замовнику, послуги їдалень (послуги з постачання готової їжі з доставкою) (далі - послуги) для харчування підопічних відділення оздоровчо-реабілітаційних послуг в порядку та на умовах, передбачених договором, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити такі послуги (п. 1.1).

Найменування послуг, які виконавець надає замовникові згідно з цим договором: ДК 021:2015: 55510000-8 Послуги їдалень (п. 1.2).

Кількість послуг: триразове харчування (сніданок, обід, вечеря) 25 осіб (п. 1.2.1).

Доставка готових страв здійснюється виконавцем згідно з графіком: сніданок о 08.45 год., обід об 11.45 год., вечеря о 15.45 год. (п. 1.3).

За умовами договору:

3.1. Ціна цього договору становить 320600,00 грн. (триста двадцять тисяч шістсот грн. 00 коп.) з ПДВ - послуги з постачання готової їжі з доставкою.

3.2. Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

4.1. Розрахунки проводяться шляхом безготівкового перерахування коштів замовником на банківський рахунок виконавця за фактично надані послуги на підставі забірних листів про надані послуги з постачання готової їжі та рахунку.

4.2. Замовник сплачує виконавцю кошти за надані послуги на підставі забірних листів про надані послуги з постачання готової їжі та рахунку в повному обсязі протягом 14-ти (чотирнадцяти) банківських днів після отримання рахунку замовником.

Права та обов'язки сторін визначені розділом 6 договору.

Замовник, зокрема, зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за надані послуги на підставі забірних листів про надані послуги з постачання готової їжі та рахунку (п. 6.1.1.).

Виконавець, у свою чергу, має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги (п. 6.4.1.).

Відповідно до п. 7.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.

За умовами п. 10.1 договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2018, але в будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Також договором передбачено інші умови, а саме:

11.1. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості послуг);

6) зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини 5 статті 36 Закону України Про публічні закупівлі від 25.12.2015 № 922-VIII із змінами (дія цього договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку).

11.2. У відповідності до п. 1 статті 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язаннями та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення на 2018 рік.

11.3. Інші умови, не передбачені цим договором, регулюються між сторонами чинним законодавством України, відповідно до норм та положень Цивільного та Господарського кодексів України, а також з урахуванням особливостей, визначених Законом України Про публічні закупівлі від 25.12.2015 № 922-VIII із змінами.

11.8. Сторони домовились про те, що врегулювали всі істотні умови даного договору та не мають претензій до його змісту.

Згідно з п. 12.1 договору у разі виникнення необхідності конкретизації, доповнень та/або зміни умов цього договору, сторони мають право викласти їх письмово у додатках/додаткових угодах, які є невід'ємною частиною цього договору.

Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.

Вищевказаний договір має такі додатки, які є його невід'ємними частинами:

№ 1 - Специфікація № 1, в якій вказано: найменування послуг (послуги їдалень з постачання готової їжі з доставкою для харчування підопічних відділення оздоровчо-реабілітаційних послуг); одиниця виміру (3-разове харчування однієї особи); кількість осіб (25); ціна за 3-разове харчування однієї особи на добу, грн. з ПДВ (59,37037); сума, грн. з ПДВ (320600,00). Загальна вартість складає триста двадцять тисяч шістсот грн. 00 коп. з ПДВ.

№ 2 - Графік надання послуг їдалень (з постачання готової їжі з доставкою), відповідно до якого послуги надаються з січня по грудень у визначені дні (у кожному місяці по 18 робочих днів).

Предметом даного позову виступають дві вимоги позивача:

- немайнова - щодо визнання недійсним договору про надання послуг їдалень, укладеного між позивачем та відповідачем, в частині сплати податку на додану вартість;

- майнова - щодо стягнення з відповідача неправомірно утриманої суми податку на додану вартість.

Підставою - умови договору № 1/2017-Б/157 про надання послуг їдалень від 20.12.2017 з додатками до нього; акти здачі приймання наданих послуг (№ 1/2018-Б від 31.01.2018, № 2/2018-Б від 28.02.2018, № 3/2018-Б від 03.04.2018, № 4/2018-Б від 11.05.2018, № 5/2018-Б від 04.06.2018, № 6/2018-Б від 02.07.2018); платіжні доручення (№ 35 від 07.02.2018, № 80 від 06.03.2018, № 154 від 13.04.2018, № 246 від 23.05.2018, № 282 від 08.06.2018, № 352 від 11.07.2018); лист позивача № 286/0201-11 від 03.04.2018 до Головного управління ДФС у Миколаївській області та відповідь на нього від 26.04.2018; лист позивача № 345/0201-11 від 27.04.2018 до відповідача з метою повернення сплаченого ПДВ та відповідь № 07/266 від 16.05.2018 про відмову в повернені ПДВ; претензія № 398/0201-11 від 25.05.2018 та відповідь на неї від 01.06.2018; застосування норм пп. «д» п. 197.1.7 ч. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України, статей 15, 16, 203, 215, 216, 217, 228 Цивільного кодексу України, статей 207, 208 Господарського кодексу України.

Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання договору № 1/2017-Б/157 про надання послуг їдалень від 20.12.2017, сторонами складено, підписано (без зауважень та заперечень) та скріплено печатками акти здачі-приймання наданих послуг за січень-червень 201 року на загальну суму 159165,21 грн. :

№ 1/2018-Б від 31.01.2018 - за період 02.01.2018 по 26.01.2018 вартість наданих послуг складає 26716,77 грн. з ПДВ;

№ 2/2018-Б від 28.02.2018 - у лютому 2018 року вартість наданих послуг складає 26438,32 грн. з ПДВ;

№ 3/2018-Б від 03.04.2018 - у березні 2018 року вартість наданих послуг складає 26439,19 грн. з ПДВ;

№ 4/2018-Б від 11.05.2018 - у квітні 2018 року вартість наданих послуг складає 26137,66 грн. з ПДВ;

№ 5/2018-Б від 04.06.2018 - у травні 2018 року вартість наданих послуг складає 26716,77 грн. з ПДВ;

№ 6/2018-Б від 02.07.2018 - у червні 2018 року вартість наданих послуг складає 26716,50 грн. з ПДВ.

Платіжними дорученнями № 35 від 07.02.2018 (26716,77 грн.), № 80 від 06.03.2018 (26438,32 грн.), № 154 від 13.04.2018 (26439,19 грн.), № 246 від 23.05.2018 (26137,66 грн.), № 282 від 08.06.2018 (26716,77 грн.), № 352 від 11.07.2018 (26716,50 грн.) позивач оплатив відповідачу вищевказані акти на загальну суму 159165,21 грн.

При цьому, позивачем самостійно визначено суму ПДВ в кожному платіжному дорученні: № 35 від 07.02.2018 (4452,80 грн.), № 80 від 06.03.2018 (4406,39 грн.), № 154 від 13.04.2018 (4406,53 грн.), № 246 від 23.05.2018 (4356,28 грн.), № 282 від 08.06.2018 (4452,80 грн.), № 352 від 11.07.2018 (4452,75 грн.), що склало суму 26527,55 грн.

У подальшому позивач звернувся до Головного управління ДФС у Миколаївській області з листом № 286/0201-11 від 03.04.2018, в якому просив надати роз'яснення, чи є правом, чи є обов'язком приватного підприємства надавати розрахункові документи про надані послуги з урахування ПДВ; та запитував, у яких випадках застосовується адміністративна чи кримінальна відповідальність за не користуванням податкової пільги на ПДВ щодо Комунального закладу Територіальний центр соціального обслуговування і надання соціальних послуг) та приватного підприємства.

Головне управління ДФС у Миколаївській області на вищевказаний лист надало позивачу відповідь № 6085/10/14-29-12-01-07 від 24.04.2018, в якій роз'яснило зміст статей Податкового кодексу України (пп. «д» пп. 197.1.7 п. 197.1 ст. 197, п. 30.1 ст. 30, п. 30.2 ст. 30, п. 30.09. ст. 30, п. 30.4. ст. 30, п. 110.1 ст. 110, п. 111.1 ст. 111).

З посиланням на вищевказані листи позивач надіслав відповідачу лист № 345/0201-11 від 27.04.2018, в якому просив зробити перерахунок за січень - березень 2018 року не включаючи ПДВ, та в подальшому не включати ПДВ в рахунки.

У відповідь на лист позивача, відповідач надіслав лист № 07/266 від 16.05.2018, в якому повідомив про неможливість здійснення перерахунку вартості послуг за січень - березень 2018 року по укладеним договорам.

Надалі з метою досудового врегулювання спору позивач надіслав відповідачу претензію № 398/0201-11 від 25.05.2018, в якій вимагав сплатити невірно нараховану суму ПДВ в сумі 22993,25 грн. та попередив, що у разі невиплати невірно нарахованого ПДВ в сумі 22993,25 грн. Комунальний заклад «Териоріальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Южноукраїнська» буде змушений розірвати, зокрема, договір про надання послуг їдалень № 1/2017-Б/157 від 20.12.2017 та звернутися до господарського суду з метою повернення ПДВ.

На претензію позивача відповідач надав відповідь № 07/297 від 01.06.2018, в якій повідомив, що вважає претензійні вимоги необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.

Зазначені обставини і стали причиною виникнення спору в даній справі.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши обставини справи відносно норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов наступних висновків:

За приписами пп. «д» п. 197.1.7 ч. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України (в редакції від 19.04.2018, чинній на момент виникнення спірних відносин між сторонами) від оподаткування звільняються операції з постачання послуг з харчування, забезпечення майном, комунально-побутовими та іншими соціальними послугами за рахунок державних коштів, що надаються особам, які утримуються в реабілітаційних установах, територіальних центрах соціального обслуговування (надання соціальних послуг), установах, підприємствах, організаціях всеукраїнських громадських організацій інвалідів та їх спілок, які займаються реабілітацією, оздоровленням та фізкультурно-спортивною діяльністю, центрах обліку та закладах соціального захисту для бездомних осіб, центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, санаторіях для ветеранів та інвалідів, будинках-інтернатах для громадян похилого віку, інвалідів та дітей-інвалідів, психоневрологічних та спеціалізованих будинках-інтернатах, пансіонатах для ветеранів війни і праці, геріатричних пансіонатах.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 3 статті 228 ЦК України передбачено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті цього Кодексу.

За змістом ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

У відповідності до ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що: виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків; допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов; вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця.

Згідно з ч. 2 ст. 208 ГК України у разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.

Як свідчать матеріали справи, між сторонами в даній справі за результатами проведення тендерної закупівлі укладено договір про надання послуг їдалень № 1/2017-Б/157 від 20.12.2017.

Отже, при вирішенні даного спору обов'язково підлягають застосуванню також норми Закону України Про публічні закупівлі (далі - Закон).

Зокрема, відповідно ч. ч. 1, 4 ст. 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 4) продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі; 5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); 6) зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини п'ятої цієї статті.

Підстави недійсності правочину встановлені статтею 37 Закону, згідно зі змістом якої договір про закупівлю є нікчемним у разі: його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону; його укладення в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; його укладення з порушенням строків, передбачених частиною другою статті 32 та абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв'язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 ГПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

По-перше, суд враховує, що між сторонами укладено договір про надання послуг їдалень з постачання готової їжі з доставкою № 1/2017-Б/157 від 20.12.2017 саме за результатами проведення тендерної закупівлі.

Крім того, умовами договору про надання послуг їдалень з постачання готової їжі з доставкою № 1/2017-Б/157 від 20.12.2017 не визначено ані конкретного розміру, ані ставки ПДВ, а доказів внесення до договору конкретизації, доповнень та/або зміни його умов у порядку п. 12.1 договору сторонами суду не надано.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання недійсним договору про надання послуг їдалень в частині сплати податку на додану вартість не підлягають задоволенню з огляду на недоведеність факту порушення з боку відповідача вимог законодавства при укладенні договору про надання послуг їдалень з постачання готової їжі з доставкою № 1/2017-Б/157 від 20.12.2017, оскільки відповідач лише запропонував позивачу свою пропозицію, яка відповідала заявленим позивачем вимогам.

По-друге, суд не може не звернути увагу на той факт, що позивачем без належного обґрунтування самостійно в кожному платіжному дорученні визначалась сума ПДВ.

При цьому, за підрахунком суду, самостійно визначений позивачем в платіжних дорученнях розмір ПДВ становить дещо більше 16,66% (або ж 1/6 частина суми послуг).

Водночас, відповідно до приписів Податкового кодексу України, розміри ставок податку на додану вартість встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: 20%, 7%, 0%.

Отже, з огляду на вищевказане, вимога позивача про повернення саме такої суми ПДВ не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

При цьому, суд вважає слушними посилання відповідача на ту обставину, що у разі б визначення позивачем в умовах тендерної документації суми очікуваної вартості закупівлі без урахування ПДВ, відповідач би не приймав участь у тендері, оскільки являється платником ПДВ та не користується пільгами, встановленими Податковим кодексом України.

Крім того, наявні в матеріалах справи докази свідчать, що позивач, вважаючи з квітня 2018 року безпідставним включення ПДВ в суму вартості отриманих послуг продовжував і надалі включати ПДВ в платіжні доручення (№ 154 від 13.04.2018, № 246 від 23.05.2018, № 282 від 08.06.2018, № 352 від 11.07.2018).

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача суми добровільно сплаченого позивачем податку на додану вартість у розмірі 26527,55 грн.

Враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про відмову в задоволені позову в повному обсязі.

Судовий збір відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи :

позивач: Комунальний заклад «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Южноукраїнська» (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, бул. Цвіточний, 4; ідентифікаційний код 36714068);

відповідач: Приватне підприємство «Южноукраїнський комбінат харчування» (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Миру, 11; ідентифікаційний код 36230520).

Повне рішення складено та підписано 14 грудня 2018 року.

Суддя О.Г. Смородінова