Рішення

від 04.12.2018 по справі 922/2687/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/2687/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Семенова О.Є.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕД-ІНВЕСТ" (08132, Київська область, Києво - Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 1А, ідентифікаційний код 37756973) до Державної установи "ІНСТИТУТ ЗАГАЛЬНОЇ ОСОБА_1 ХІРУРГІЇ ІМЕНІ ОСОБА_2 ОСОБА_3 МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ" (61103, м. Харків, в'їзд Балакірєва, буд. 1, ідентифікаційний код 02012154) про стягнення 2156784,78 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_4 за довіреністю від 01.11.2018;

відповідача - ОСОБА_5 за довіреністю від 29.10.2018

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мед-Інвест" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Державної установи "Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева ОСОБА_3 академії медичних наук України" заборгованості в сумі 2156784,78 грн., з яких: 3% річних у розмірі 368690,77 грн., які нараховані на суму основного боргу за період з 06.02.2016 до повного виконання рішення господарського суду Харківської області від 30.06.2016 у справі № 922/1631/16 (26.09.2017) та 1788094,01 грн. інфляційних втрат, які нараховані на суму основного боргу за період з січня 2016 по вересень 2017 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 жовтня 2018 року залишено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-Інвест" без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до господарського суду Харківської області відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

19.10.2018 до суду від позивача надійшла заява (вх. №30138), в якій останній надає відомості щодо наявності у позивача оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 жовтня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2687/18. Зазначено, що справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14 листопада 2018 р. о 10:00 год.

05.11.2018 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №31348), який приєднано судом до матеріалів справи.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти позову, зокрема посилаючись на те, що кошторисом на 2017 рік за КПКВ 6561060 "Діагностика і лікування захворювань із впровадженням експериментальних та нових медичних технологій, спеціалізована консультативно-поліклінічна допомога, що надається науково - дослідними установами ОСОБА_3 академії медичних наук України" Інституту були затверджені видатки за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" у сумі 15558000,00 грн., які спрямовано на погашення заборгованості згідно рішення господарського суду Харківської області від 30 червня 2016 року.

30 травня 2017 року згідно меморіального ордеру № 131 (#89328034) та 26 вересня 2017 року згідно меморіального ордеру № 228 (#103012307) на рахунковий рахунок ТОВ "МЕД-ІНВЕСТ" було перераховано 206700,00 грн. та 13973974, 36 грн.

Отже, рішення господарського суду Харківської області від 30 червня 2016 року по справі № 922/1631/16 виконано у повному обсязі.

Також, відповідач зазначає, що оскільки спірні правовідносини виникли у зв'язку з виконанням судового рішення, то до них не можуть застосовуватися норми ст.625 Цивільного кодексу України, що передбачають цивільну - правову відповідальність за невиконання грошового зобов'язання, а також відповідач не може відповідати за невиконання своїх обов'язків Державною казначейською службою України щодо виконання рішення суду та бездіяльність позивача.

У судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 14 листопада 2018 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 04.12.2018 року об 14:30 год.

Представник позивача в судовому засіданні 04.12.2018 підтримав позов та просив його задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Харківської області від 30 червня 2016 року у справі №922/1631/16 (суддя Шарко Л.В.) позовні вимоги задоволено повністю, вирішено стягнути з Державної установи "Інститут загальної та невідкладної хірургії імені ОСОБА_2 ОСОБА_3 академії медичних наук України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕД-ІНВЕСТ" основний борг в розмірі 7500000,00 грн.; 3% річних в сумі 483228,72 грн.; 5990745,64 грн. - інфляційних втрат; витрати по сплаті судового збору в розмірі 206700,00 грн.

Вказане рішення набрало законної сили 18 липня 2016 року та відповідно до ч. 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, встановлені у ньому факти, не потребують повторного доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, та, що підтверджується копією позовної заяви від 19.05.2016 з додатком № 1 до неї (розрахунок заборгованості) предметом позову у справі №922/1631/16 було стягнення основного боргу за договором № 27-мо від 11.06.2013 в розмірі 7500000,00 грн.; 3% річних в сумі 483228,72 грн., які розраховані станом на 05.02.2016 та 5990745,64 грн. - інфляційних втрат, які нараховані за період з 13.12.2013 до 01.01.2016.

Рішення господарського суду Харківської області від 30 червня 2016 року по справі №922/1631/16 про стягнення основного боргу в розмірі 7500000,00 грн., 3% річних в сумі 483228,72 грн. та 5990745,64 грн. - інфляційних втрат, виконано відповідачем 26.09.2017, що підтверджується випискою АТ "УКРЕКСІМБАНК" по рахунку №26000010085283.980 від 26.09.2017 (арк.29) та визнається відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Предметом позову у даній справі є стягнення 3% річних у розмірі 368690,77 грн., які нараховані на суму основного боргу за період з 06.02.2016 до повного виконання рішення господарського суду Харківської області від 30.06.2016 у справі № 922/1631/16 (26.09.2017) та 1788094,01 грн. інфляційних втрат, які нараховані на суму основного боргу за період з січня 2016 по вересень 2017 року.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, згідно з ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У п.7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" господарським судам України роз'яснено, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Також, суд звертає увагу, що згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на суд, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін." (Справа "Горнсбі проти Греції" (Case of Hornsby v. Greece, Рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 р.)

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".).

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Ці підстави зазначені у статтях 599, 600, 604 - 609 ЦК, відповідно до яких зобов'язання припиняється:

1) виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК). Належним є виконання зобов'язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання;

2) за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо). Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами (ст. 600 ЦК);

3) зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги (ст.601 ЦК);

4) за домовленістю сторін (ст. 604 ЦК);

5) внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора (ст. 605 ЦК);

6) поєднанням боржника і кредитора в одній особі (ст. 606 ЦК);

7) неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає (ст. 607 ЦК);

8) смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою (ч. 1 ст. 608 ЦК);

9) смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язаним з особою кредитора (ч. 2 ст. 608 ЦК);

10) ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю (ст. 609 ЦК).

Зважаючи на відсутність у зазначених правових нормах такої підстави припинення зобов'язання, як ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, слід дійти висновку, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК.

Аналогічна правова позиція викладена у Постановах Верховного суду України від 20 грудня 2010 р. у справі N 3-57гс10, від 4 липня 2011 р. у справі N 3-65гс11, від 12 вересня 2011 р. у справі N 3-73гс11, від 24 жовтня 2011 р. у справі N 3-89гс11, від 14 листопада 2011 р. у справі N 3-116гс11, від 23 січня 2012 р. у справі N 3-142гс11.

Отже, доводи відповідача стосовно того, що до спірних правовідносин не застосовуються положення статті 625 Цивільного кодексу України є безпідставними та необґрунтованими.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем заявлено до стягнення 1788094,01 грн. інфляційних втрат, які нараховані на суму основного боргу за період з січня 2016 по вересень 2017 року та 3% річних у розмірі 368690,77 грн., які нараховані за період з 06.02.2016 по 26.09.2017.

Судом перевірено розрахунок інфляційних втрат за допомогою системи "Ліга Закон" та встановлено, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 1788094,01 грн. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Судом також перевірено розрахунок 3% річних, та встановлено, що за період з 06.02.2016 по 25.09.2017 їх розмір становить 368074,33 грн., а тому позовні вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають задоволенню в сумі 368074,33 грн.

Щодо решти частини позовних вимог в сумі 616,44 грн. суд зазначає, що нарахування 3% річних по день фактичної сплати суми заборгованості є безпідставним, оскільки день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення нарахувань передбачених ст. 625 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у п. 1.9. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 р. за № 14.

Суд відхиляє доводи відповідача стосовно наявності підстав для звільнення його від відповідальності за неможливість виконання ним рішення суду, у зв'язку з невиконанням своїх обов'язків Державною казначейською службою України, оскільки у частині 1 статті 625 Цивільного кодексу України, визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року Суд зазначив, що відсутність бюджетних коштів, затримка бюджетного фінансування не виправдовує бездіяльність відповідача і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у разі часткового задоволення позову покладається - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку з чим, витрати зі сплати судового збору в сумі 32342,53 грн. покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 11, 13, 267,598-600, 604-609, 625 Цивільного кодексу України, статтями 173, 174, Господарського кодексу України, статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково в сумі 2156168,34 грн.

Стягнути з Державної установи "ІНСТИТУТ ЗАГАЛЬНОЇ ОСОБА_1 ХІРУРГІЇ ІМЕНІ ОСОБА_2 ОСОБА_3 МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ" (61103, м. Харків, в'їзд Балакірєва, буд. 1, ідентифікаційний код 02012154) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕД-ІНВЕСТ" (08132, Київська область, Києво - Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 1А, ідентифікаційний код 37756973) 3% річних у розмірі 368074,33 грн., інфляційні втрати в сумі 1788094,01 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 32342,53 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Врешті частині позову в сумі 616,44 грн. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено 14.12.2018 р.

Суддя ОСОБА_6