Ухвала

від 14.12.2018 по справі 382/1595/18

ЯГОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 382/1595/18

Провадження № 2/382/745/18

УХВАЛА

Іменем України

14.12.2018 року Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Литвин Л. І.

при секретарі Чемерис С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 районної державної адміністрації в Київській області, ОСОБА_3 юстиції України, ОСОБА_4 сільської ради Яготинського району Київської області, третя особа: Головне Управління Держгеокадастру у Київській області про визнання незаконним рішень,

В с т а н о в и в:

В провадженні Яготинського районного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 районної державної адміністрації в Київській області, ОСОБА_3 юстиції України, ОСОБА_4 сільської ради Яготинського району Київської області, третя особа: Головне Управління Держгеокадастру у Київській області про визнання незаконним рішень.

Представник відповідача ОСОБА_3 юстиції України ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження у справі, обгрунтовуючи це тим, що у даній справі відсутній спір про право, а дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії державного реєстратора, який у межах спірних правовідносин діє як суб"єкт владних повноважень, у зв"язку з чим спір є публічно-правовим та підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

В підготовче засідання позивач та його представник не з"явилися, про день та час підготовчого засідання повідомлені належним чином, представник позивача звернувся до суду з заявою, в котрій просив провести підготовче засідання у їх відсутності.

Інші учасники справи в підготовче засідання не з"явилися, будучи належним чином повідомленими про день та час підготовчого засідання. Представник відповідача ОСОБА_2 РДА, представник відповідача ОСОБА_4 сільської ради та представник третьої особи звернулися до суду з заявами, в котрих просили розглянути справу у їх відсутності, представник відповідача ОСОБА_4 сільської ради позов визнав.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що клопотання про закриття провадження у справі до задоволення не підлягає з таких підстав.

Частиною першою статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що публічно-правовий спір це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у звязку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобовязує надавати такі послуги виключно суб"єкта владних повноважень, і спір виник у звязку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є субєктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у звязку із порушенням її прав у такому процесі з боку субєкта владних повноважень або іншої особи.

Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Тобто, з'ясуванню підлягає підстава та обставини, за яких виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Так, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів. Дана правова позиція висловлена Верховним судом України від 18 липня 2018 року по справі № 815/2082/17 (адміністративне провадження №К/9901/4235/18).

Як вбачається із змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів справи, предметом позову є рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що є власником земельних ділянок з кадастровими номерами 3225581200:01:002:0049 та 3225581200:01:002:0050, що підтверджується відповідними державними актами на право приватної власності на землю.

Проте, звернувшись до ОСОБА_2 районної державної адміністрації Київської області з листом про надання інформації про статус земельних ділянок з'ясував, що власником даних земельних ділянок є ОСОБА_2 районна державна адміністрація Київської області, що підтверджується інформаційними довідками відділу державної реєстрації ОСОБА_2 міської ради Київської області від 09.08.2017 № 94107624 та № 94105184.

Позивач вважає, що реєстраційна служба, ОСОБА_2 районна державна адміністрація помилково внесла відомості до реєстру речового права, зазначивши власником земельних ділянок державу, а не позивача.

Таким чином, спірні правовідносини виникли між учасниками справи у зв"язку з реєстрацією права власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 районною державною адміністрацією Київської області, в той час, як її власником, відповідно до тверджень позивача, є безпосередньо він- Бойко А.І., а отже, існує спір про право, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства.

Суд також враховує ту обставину, що позовна заява не містить жодних доказів про те, що державним реєстратором були допущені процедурні порушення при прийнятті оскаржуваних рішень.

За практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справі Сокуренко і Стригун проти України ) суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Аналогічні правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах містить постанова ОСОБА_2 Верховного Суду, зокрема, у справі №336/2177/17.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що даний спір є приватно-правовим і не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

Суд вважає, що за предметом спору та суб`єктним складом сторін, вказаний спір має розглядатися у порядку цивільного судочинства, оскільки стосується захисту порушених, невизнаних чи оспорюваних прав позивача, що виникають із земельних відносин та спадкового права. Водночас адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей встановлювати (визнавати) належність права власності, зокрема, на земельні ділянки.

Аналогічні правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах містяться, зокрема, у постанові ОСОБА_2 Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 184/2470/13.

Ураховуючи вищевикладені обставини, у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 юстиції України -ОСОБА_5 про закриття провадження у справі відмовити.

Керуючись ст. 255 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 юстиції України -ОСОБА_5 про закриття провадження у справі відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Яготинський районний суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Литвин Л.І.