Рішення

від 05.12.2018 по справі 807/1196/16

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 грудня 2018 року м. Ужгород№ 807/1196/16 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Луцович М.М.

при секретарі судових засідань - Симканич Ю.В.

та осіб, що беруть участь у справі:

представник позивача - ОСОБА_2;

представника відповідача - ОСОБА_3;

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом МПП "Кредо" до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В :

Мале приватне підприємство "Кредо" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до суб'єкта владних повноважень Управління Держпраці у Закарпатській області, згідно якої просило суд: визнати протиправними та скасувати постанову №07-06-018/355-173 від 23 серпня 2016 року про накладення на мале приватне підприємство Кредо штрафу в розмірі 1 450 (одна тисяча чотириста п'ятдесят) гривень, та постанову №07-06-018/355-172 від 23 серпня 2016 року про накладення на мале приватне підприємство Кредо штрафу в розмірі 87 000 (вісімдесят сім тисяч) гривень.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що з 29 липня по 04 серпня 2016 року головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області Цапулич Н.І. було проведено позапланову перевірку на малому приватному підприємстві Кредо . Підставою проведення позапланової перевірки слугувала інформація Перечинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо порушень при реєстрації трудових відносин, та за наказом Державної служби України з питань праці №157 від 04 грудня 2015 року. На підставі проведеної позапланової перевірки головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області було складено Акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 07-06-018/355. На підставі Акту перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 07-06-018/355 від 04 серпня 2016 року відбувся розгляд матеріалів складених в ході позапланової перевірки уповноваженими посадовими особами. 23 серпня 2016 року Управлінням Держпраці у Закарпатській області було винесено постанови про накладення штрафу уповноваженими особами №07-06-018/355-173 та №07- 06-018/355-172. З вище зазначеними постановами від 23 серпня 2016 року позивач не згідний, вважає такі протиправними і такими, що прийняті не тільки з порушенням процесуального порядку винесення, але й не відображають фактичних обставин, та є такими, що порушують його права та інтереси, а тому вони підлягають визнанню протиправними та відповідно скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд даний адміністративний позов задовольнити повністю з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення даного адміністративного позову заперечила з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (а.с. 33-41), при цьому пояснивши, що в ході перевірки суб'єкта господарювання Актом перевірки встановлено факт порушення ст.24 Кодексу законів про працю, згідно до ч.3 ст.24 КЗпП України було встановлено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпоряд женням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрально го органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а також в ході інспекційного відвідування було встановлено, що працівники допущені до роботи без попереднього медичного огляду, чим порушено ст. 191 КЗпП України. Зважаючи на викладені обставини, представник відповідача зазначив, що такий діяв в межах та спосіб встановлений чинним законодавством, а тому правових підстав для задоволення даного адміністративного позову немає.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом в ході судового розгляду та вбачається із матеріалів даної адміністративної справи, згідно листа Перечинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 30.06.2014 року №958/07 щодо порушень при реєстрації трудових відносин, розділ 1.1. та за наказом Державної служби України з питань праці №157 від 04 грудня 2015 року (а.с. 61), Управлінням Держпраці у Закарпатській області було винесено наказ Про проведення позапланових перевірок №177 від 18.07.2016 року (а.с. 55-59) де одним із об'єктів перевірки зазначено МПП Кредо (а.с. 57 абз.5).

На підставі вказаного Наказу Про проведення позапланових перевірок №177 від 18.07.2016 року оформлено Направлення на проведення інспекційного відвідування №422 від 20.07.2016 року (а.с.13).

З 29 липня по 04 серпня 2016 року головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області Цапулич Н.І. було проведено позапланову перевірку на малому приватному підприємстві Кредо , за результатами якого відповідачем було складено Акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 07-06-018/355 (а.с. 50-54).

За результатами проведеної перевірки та складеного акту відповідачем було винесено оскаржувані позивачем постанови від 23 серпня 2016 року, а саме згідно постанови №07-06-018/355-173 на мале приватне підприємство Кредо накладено штраф в розмірі 1450 (одна тисяча чотириста п'ятдесят) гривень, на підставі абзацу 6 частини 2 статті 265 КЗпП України, а згідно постанови №№07-06-018/355-172 на мале приватне підприємство Кредо накладено штраф в розмірі 87 000 (вісімдесят сім тисяч) гривень, на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України.

Не погоджуючись із прийнятими постановами, позивач звернувся до суду щодо визнання таких протиправними та відповідно скасуванням таких.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.43 Конституції України, держава створює умови для здійснення громадянами права на працю. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю є важливими способами захисту трудових прав працівників, гарантією забезпечення законності в трудових відносинах.

Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення №96), визначено, що центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, є Державна служба України з питань праці (Держпраці) (п.1).

Згідно з п.7 Положення №96, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №100, територіальним органом Держпраці на території Закарпатської області є Управління Держпраці у Закарпатській області.

До завдань Держпраці належить, зокрема, державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю, а також зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування (п.4 Положення №96).

Правові та організаційні засади проведення державного нагляду (контролю) визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та регулюється Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V).

Статтею 1 Закону №877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Статтею 6 Закону №877-V визначено, що підставами для здійснення позапланових заходів є:

- подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

- перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом;

- неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

- доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Відповідно до положень ст.7 Закону №877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає відповідний наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, і предмет перевірки, та на підставі якого оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, що підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою. Перед початком перевірки суб'єкта господарювання посадові особи, які проводять перевірку, пред'являють керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі направлення та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу, і надають суб'єкту господарювання копію направлення на перевірку, а також інформують цих осіб про мету перевірки.

При цьому, плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником (ч.11 ст.4 Закону №877-V).

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 (далі - Порядок №295).

Пунктом 2 Порядку №295 встановлено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці:

- Держпраці та її територіальних органів;

- виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Відповідно до п.5 Порядку №295, інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту (пп.3); за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю (пп.5).

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення (п.19 Порядку №295).

Окрім наведеного вище, суд також зазначає, що питання щодо повноважень державних інспекторів праці у ході здійснення заходів державного нагляду також визначені ратифікованими Україною Конвенціями МОП № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгі влі (Закон України від 08.09.2004 №1985-IV) та № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві.

Відповідно до вимог статті 19 Закону України „Про міжнародні договори" чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, перед баченому для норм національного законодавства.

Відповідно до ч.б ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору.

Так, враховуючи статтю 19 Закону України „Про міжнародні договори України", необхідно зазначити, що частиною національного законодавства є статті 12 та 16 Кон венції № 81, якими передбачено, що інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.

1. При цьому, інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право:

безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби про ходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції;

проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та

здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми су воро дотримуються, і зокрема: І) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються за стосування правових норм; II) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з пи тань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і зні мати копії з таких документів або робити з них витяги;2. У разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважати муть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов'язків.

Відповідно до статті 3 Конвенції №81:

1. Завданнями системи інспекції праці є:

а) забезпечення застосування правових норм у галузі умов праці та охорони працівників під час їхньої роботи, як наприклад, норм щодо тривалості робочого дня, заробітної плати, безпеки праці, охорони здоров'я і добробуту, використання праці дітей і підлітків та з інших подібних питань, у тій мірі, в якій інспектори праці повинні забезпечувати застосування таких норм .

Підсумовуючи вищенаведене, головний державний інспектор Управління Держ праці у Закарпатській області має право відповідно до Конвенції №81 та підпункту 5 пункту 6 Положення про Управління Держпраці у Закарпатській області, проводити безперешкодно відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністратив них приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які вико ристовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, ме ханізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати фак ти порушення законодавства, нагляд та контроль за дотриманням якого віднесе но до повноважень Управління Держпраці. А отже, жодних дозволів, в тому числі Кабінету Міністрів, надання копій наказу чи внесення перед початком перевірки запи сів до відповідних журналів, посадовим особам Управління Держпраці у Закарпатсь кій області при здійсненні перевірок не потрібно.

Позивач у своїй позовній заяві посилається також на дію мораторію на проведення перевірок контролюючими органами на протязі 2015-2016 років згідно пункту 3 розділу II Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 року №71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи (далі - Закон №71), а саме: Установити, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організа цій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попере дній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевір ки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального ко дексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нара хування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання по рядку застосування реєстраторів розрахункових операцій .

Однак такі твердження позивача суд відхиляє з огляду на наступне.

Закон № 71 направлений на врегулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів. Відповідно до Податкового кодексу України, який регулює відносини, що ви никають у сфері справляння податків і зборів, контролюючим органом є Державна фі скальна служба України та її територіальні органи (пункт 41.1 статті 41). А отже, дія обмежень на проведення перевірок згідно Закону №71 не поширюється на повнова ження Державної служби України з питань праці та її територіальні органи. Слід також звернути увагу позивача і на те, що в цей же день 28.12.2014 року після при йняття Закону №71 Верховною Радою України був прийнятий ще Закон №76-VIII Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України , яким було встановлено, що перевірки підприємств, установ та орга нізацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіс кальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня - червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки . Дія зазначеного мо раторію закінчилась 01.07.2015 року.

Зважаючи на вищевикладені обставини, суд приходить до переконливого висновку, що прийняття Верховною Радою України в один день двох законів, які містять положення про обмеження на проведен ня перевірок, свідчить про те, що дія вимог даних Законів поширюється на повно важення різних контролюючих органів, а саме дія Закону України №71 - на конт ролюючі органи в розумінні статті 41 Податкового кодексу, а Закону України №76 на всі інші контролюючі органи (крім Державної фіскальної служби України та Держав ної фінансової інспекції України).

Відтак, з огляду на вищевикладене, перевірка МПП Кредо проведена з дотриманням всіх вимог законодавства України в частині, що не суперечить нормам міжнародних договорів, на підставі Наказу Управління Держпраці у Закарпатській області від 18.07.2016 року № 177, інформації Перечинського об'єднаного управління Пен сійного фонду України Закарпатської області від 30.06.2016 року №958/07, листа - по годження Державної служби України з питань праці від 08.07.2016р. №7314/4.3/4.2-ДП-16.

Що ж стосується оскаржуваних позивачем постанов №07-06-018/355-173 та №07-06-018/355- 172 від 23.08.2016 про накладення штрафу суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 5 пункту 4 Положення Управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань:

49) накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення за конодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Управління Держпра ці ;

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю, передбачених частиною другою статті 265 Ко дексу законів про працю України, затверджений постановою Кабінету Міністрів Укра їни від 17.07.2013 №509 Про затвердження Порядку накладення штрафів за пору шення законодавства про працю та зайнятість населення із змінами (далі - Порядок).

Відповідно до частини 3 статті 265 КЗпП штрафи, накладення яких перед бачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України .

Відповідно до п.2 Порядку штрафи мають право накладати начальники терито ріальних органів Держпраці та їх заступники. Оскаржувані постанови про накладення штрафу №07-06-018/355-173 та №07-06-018/355-172 від 23.08.2016 винесені першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грициком Василем Івановичем, а отже визначеною Порядком уповноваженою посадовою осо бою.

Постанови про накладення штрафу №07-06-018/355-173 та №07-06-018/355-172 від 23.08.2016 винесені на підставі Акту перевірки додержання суб'єктами господа рювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страху вання №07-06-018/355 від 04.08.2016 (далі - Акт перевірки), виданого головним дер жавним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області за результатами перевірки суб'єкта господарювання - МПП Кредо , що відповідає пункту 2 Поряд ку.

Актом перевірки встановлено факт порушення ст.24 Кодексу законів про працю.

Відповідно до ч.3 ст.24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпоряд женням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно Акту перевірки наймані працівники, котрі залучаються директором МПП Кредо ОСОБА_6 до виконання трудових функцій офіціанта та бармена, працюють без оформлення трудових договорів.

Як вбачається із самого акту преревірки 29 липня 2016 року о 9 годині 35 хв. в смт. Великий Березний по вулиці Ра дянська, 80 в кафе Корчма , де здійснює діяльність МПП Кредо , знаходилися на робочому місці та виконували роботу офіціанта та бармена наступні працівники: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адре сою АДРЕСА_1 з її пояснень працює офіціантом з 27 липня 2016 року без укладення трудового договору. ОСОБА_8, 2000 р.н., проживає в АДРЕСА_2 та з її пояснень працює в МПП Кредо барменом з 22 липня 2016 ро ку, трудовий договір з МПП Кредо не укладала, працює під час літніх канікул. На момент перевірки 29 липня проводила підрахунок грошей в кафе.

02 серпня 2016 року о 16 год. 35 хв. головним державним інспектором Цапулич Н.І. проведено інспекційне відвідування в кафе Корчма в смт.Великий Березний, де здійснює діяльність МПП Кредо на робочому місці знаходилася офіціант Ревай Бо гдана Богданівна, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка продовжувала працювати без ук ладеного письмового трудового договору, чим порушено ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

Таким чином у МПП Кредо , згідно Акту перевірки використовувалася праця найманих працівників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 без належного оформлення трудових відносин, чим порушено ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України. У зв'язку з чим, постановою про накладення штрафу №07-06-018/355-172 від 23.08.2016 року МПП Кредо було притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 87000,00 грн. на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про пра цю України за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудо вого договору (контракту).

За дане порушення передбачена відповідальність у вигляді штрафу у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Також Актом перевірки встановлено, що із кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу про призначення на роботу працівники не ознайомлені під розписку в особовій картці.

Так, ОСОБА_10 прийнятий на роботу згідно наказу №6-К від 01.08.2016 року на посаду бармена; ОСОБА_11 прийнятий на роботу згідно наказу №5-К від 01.08.2016 року на посаду бармена; ОСОБА_12 прийнята на роботу згідно наказу №9-К від 03.08.2016 року на посаду бармена, вищевказані працівники не ознайомлені з наказом про прийом на роботу під розписку в особовій картці, чим по рушено п. 2.5 глави 2 наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції Укра їни, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 року Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників .

Також в ході перевірки встановлено, що в МПП Кредо не ведеться спеціаль ний облік неповнолітніх працівників, які не досягли вісімнадцяти років, чим поруше но ст. 189 Кодексу законів про працю України.

Крім цього встановлено, що неповнолітні працівники, а саме: ОСОБА_8 - 2000 р.н. та ОСОБА_7 - ІНФОРМАЦІЯ_4 допущені до робо ти без попереднього медичного огляду, чим порушено ст. 191 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до абзацу 6 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України за порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - п'ятим частини другої цієї статті - МПП Кредо постановою про накладення штрафу №07-06-018/355-173 від 23.08.2016 року притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі мінімальної заробітної плати, вста новленої законом на момент виявлення порушення-1450,00 грн.

Відповідно до пунктів 6, 7 Порядку накладення штрафів про розгляд справи Держпраці та її територіальні органи письмово повідомляють суб'єктів господарю вання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідом лення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в Держпраці чи її територіальному органі, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом тако го представника.

Відповідно до п.7 Порядку накладення штрафів - справа розглядається за учас тю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поін формовано відповідно до пункту 6 Порядку накладення штрафів і від нього не надій шло обгрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Про розгляд справи директор МПП Кредо ОСОБА_6 був повідомлений 15 серпня 2016 року телефонограмою, що підтверджується розшифровкою міжмісь ких та міжнародних телефонних розмов, наданою Закарпатською філією ПАТ Укртелеком , службовою запискою головного державного інспектора Качій К.Е.(а.с. 67-71).

На розгляд справи 23.08.2016 року директор малого приватного підприємства Кредо ОСОБА_6 не з'явився хоча про дату, час та місце розгляду був повідомлений належним чином.

Окрім вищенаведеного вище, суд також вважає за необхідне зазначити, що допущені позивачем порушення трудового законодавства підтверджуються постановами Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 28.10.2016 року у справах №298/1051/16-п (№ провадження 3/298/584/16) (а.с. 84) та №298/1051/16-п (№ провадження 3/298/583/16) (а.с. 89), які набрали законної сили згідно постанов Апеляційного суду Закарпатської області від 24.11.2016 року (а.с. 85-88).

Відповідно до вимог ч.4 ст. 78 КАС України чітко передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Підсумовуючи вищенаведене, постанови про накладення штрафу №07-06- 018/355-172 та №07-06-018/355-173 від 23.08.2016р. винесені уповноваженою поса довою особою Управління Держпраці у Закарпатській області з урахуванням норм Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013р. №509, та на підставі абзацу 4 частини другої статті 265 Кодексу За конів про працю.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.ч. 1-2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналізуючи наведені відповідачем доводи, суд приходить висновку, що відповідачем наведено як в акті перевірки, так і у судовому засіданні конкретні докази, що позивачем допущено до виконання робіт працівників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 без належного оформлення трудових відносин, чим порушено ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України, оформленого наказом чи розпорядженням власника чи уповноваженого ним органу та без повідомлення органу центральної влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, а також, що неповнолітні працівники, допущені до робо ти без попереднього медичного огляду, чим порушено ст. 191 Кодексу законів про працю України.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено факт допущення позивачем до виконання робіт працівників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 без укладення трудового договору, а тому позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування постанови №07-06-018/355-173 від 23 серпня 2016 року про накладення на мале приватне підприємство Кредо штрафу в розмірі 1 450 (одна тисяча чотириста п'ятдесят) гривень, та постанови №07-06-018/355-172 від 23 серпня 2016 року про накладення на мале приватне підприємство Кредо штрафу в розмірі 87 000 (вісімдесят сім тисяч) гривень не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову МПП "Кредо" (смт. Великий Березний, вул. Шевченка, 36/42, код ЄДРПОУ 20443751) до Управління Держпраці у Закарпатській області (м. Ужгород, вул. Минайська, 16, код ЄДРПОУ 39795035) про визнання протиправними та скасування постанов - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України.

Повний текст рішення суду виготовлено та підписано 14.12.2018 року.

СуддяМ.М. Луцович