Рішення

від 13.12.2018 по справі 459/3155/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№459/3155/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого-судді Брильовського Р.М., розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Червоноградського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Червоноградського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про скасування постанови про накладення штрафу у розмірі 11660, 28 грн.

Позовні вимоги позивача обгрунтовані у позові та відповіді на відзив, в яких позивач зазначає, що у спірній постанові не вказано розміру заборгованості, періоду за який вона утворилася, причини утворення заборгованості та від якої суми нараховано штраф у розмірі 11660, 28грн. Не вказано також, що на момент винесення постанови про накладення на позивача штрафу заборгованість по аліментах була ним вже погашена в сумі 42375 грн., що підтверджується фіскальними чеками поштових переказів грошових коштів. А заборгованість по аліментах утворилася у зв'язку з тим, що державна виконавча служба не стягувала їх з позивача в період його перебування на військовій службі в зоні АТО. Вказує, що резолютивна частина оскаржуваної постанови всупереч вимог чинного законодавства не містить порядку та строків оскарження такої. Вважає рішення державного виконавця про накладення штрафу на позивача незаконним, тому просить задовольнити позовні вимоги.

Позиція відповідача викладена у письмовому відзиві на позов та обґрунтовується тим, що згідно з розрахунком заборгованості по сплаті аліментів сума заборгованості станом на 31.08.2018 становила 38 867,60 грн. Відповідно головним державним виконавцем вжито примусових заходів до боржника, які передбачені Закону України Про виконавче провадження . Згідно з п.14 ст.71 Закону України Про виконавче провадження за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, головним державним виконавцем 02.10.2018 винесено постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 11 660,28 грн., що становить 30 відсотків від суми заборгованості зі сплати аліментів. Крім того, вважає, що розгляд даної спрaви відноситься до юрисдикції Червоноградському міському суду у Львівської області. Просить закрити провадження у справі.

13 грудня 2018 року ОСОБА_1 подав через канцелярію Львівського окружного адміністративного суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Того ж дня представник Червоноградського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області подав через канцелярію Львівського окружного адміністративного суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23.11.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 28 листопада 2018 року.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 11.12.2018 у задоволенні заяви Червоноградського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про розгляд справи № 459/3155/18 в режимі відеоконференції - відмовлено.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 11.12.2018 у задоволенні заяви Червоноградського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про закриття провадження у справі - відмовлено.

Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

На виконанні у Червоноградському міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області перебуває виконавче провадження АСВП №47178176 з примусового виконання виконавчого листа у справі №459/4812/14-ц, виданого 12.03.2015 Червоноградським міським судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 в користь ОСОБА_2 на утримання дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4 аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів його доходів щомісячно, але мінімальний розмір аліментів на дитину не може бути меншим ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку в місяць, починаючи із 04.11.2014 до досягнення дітьми повноліття.

07.04.2015 державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої скеровано сторонам виконавчого провадження для відома та виконання.

Згідно з розрахунком заборгованості по сплаті аліментів сума заборгованості станом на 31.08.2018 становила 38 867,60 грн.

Головним державним виконавцем вжито примусових заходів до боржника, які передбачені Закону України Про виконавче провадження .

26.09.2018 боржником погашено борг на суму 15225,00 грн, згідно з квитанцією Укрпошта, 26.09.2018 погашено борг на суму 17000, 00 грн. згідно з квитанцією АТ Ощадбанк №127.

Згідно з п.14 ст. 71 ЗУ Про виконавче провадження за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, головним державним виконавцем 02.10.2018 прийнято постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 11 660,28 грн., що становить 30 відсотків від суми заборгованості зі сплати аліментів.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про виконавче провадження» № 1404 (далі Закону № 1404).

Статтею 1 Закону № 1404 встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною першою статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини другої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно з частиною першої статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" порядок стягнення аліментів визначається законом.

Абзацом 3 частини чотирнадцятої статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

Суд звертає увагу відповідача, що згідно із абзацом 2 частини чотирнадцятої статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

Вказану статтю доповнено цією нормою згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання" №2475-VIII від 03 липня 2018 року, який вступив в дію з 28 серпня 2018 року.

Згідно з статтею 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Враховуючи те, що заборгованість позивача, щодо сплати аліментів стягувачу утворилась з 2015 року, а відповідальність у формі штрафу за таку несплату, яка передбачена абзацом 3 частини чотирнадцятої статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" введена лише з 28 серпня 2018 році, а тому позивач не міг передбачити настання такої відповідальності у зв'язку із несвоєчасністю такої сплати.

Крім того, відповідно до пункту 2 рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року у справі №1-рп/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для винесення оскаржуваної постанови покладено на відповідачів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності застосування до ОСОБА_1 штрафу у розмірі 11660, 28 грн.

Щодо питання юрисдикційної належності спору та твердження відповідача про те, що вказаний спір відноситься до юрисдикції Червоноградському міському суду у Львівської області, суд вважає за необхідне зазначити, що з 5 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України Про виконавче провадження від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII), яким надано право сторонам, іншим учасникам та особам оскаржувати постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанови приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Так, частиною 2 ст. 74 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Аналіз зазначених норм права та обставин справи дає Суду підстави вважати, що спір у цій справі з приводу оскарження постанови державного виконавця про накладення штрафу, прийнятої під час дії Закону № 1404-VІІІ, є справою адміністративної юрисдикції незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вона видана.

Суд наголошує, що юрисдикційно спори про оскарження постанов державних виконавців про накладення штрафів відносяться до адміністративних судів з 5 жовтня 2016 року.

Саме така правова позиція викладена у постановах ОСОБА_5 Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 127/9870/16-ц, від 13 червня 2018 року у справі № 307/1451/15-ц, від 20.09.2018 у справі № 821/872/17.

Беручи до уваги викладене, Суд вважає, що доводи відповідача щодо непідвідомчості адміністративному суду цього спору стосовно оскарження постанов про накладення штрафу є необґрунтованими та голослівними і не базуються на вимогах Закону № 1404-VІІІ.

Суд, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що оскаржувана постанова є протиправною, а позовні вимоги позивача підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 268, 269, 271, 272, 287, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Червоноградського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_6В від 02.10.2018 ВП 47178176 про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 11660,28грн.

Позивач - ОСОБА_1 (80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Набережна, 13/9,РНОКПП НОМЕР_1).

Відповідач - Червоноградський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Мазепи, 16, код ЄДРПОУ 34992085).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Р.М. Брильовський