Ухвала

від 12.12.2018 по справі 202/5628/18

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/5628/18

Провадження № 1-кс/202/9206/2018

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2018 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

слідчого ОСОБА_3 ,

власника майна ОСОБА_4 ,

представника власника майна адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12018040000000178 від 15.01.2018 року,

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшло зазначене клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12018040000000178 від 15.01.2018 року.

З клопотання убачається, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040000000178 від 15.01.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України.

Слідчий зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що група осіб здійснюють зайняття гральним бізнесом на території Синельниківського району Дніпропетровської області, а саме орендують приміщення, розміщують у них «гральні автомати», наймають адміністраторів та надають гральні послуги відвідувачам.

Проведеними слідчими (розшуковими), а також негласними слідчими (розшуковими) діями встановлено групу осіб, які постійно здійснюють зайняття гральним бізнесом у трьох залах «гральних автоматів» за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 .

У вказаних закладах, під керівництвом та контролем організаторів, позмінно цілодобово працюють адміністратори та охоронці, які приймають від відвідувачів ставки у вигляді грошових коштів, надають доступ до гральних автоматів та персональних комп`ютерів із спеціальним програмним забезпеченням для зайняття гральним бізнесом, а також у разі виграшу виплачують відвідувачам виграш.

Зазначені особи з метою не викриття їх діяльності правоохоронними органами, приймають конспіративні заходи, а саме користуються для перемовин між собою заготовлені заздалегідь «робочі» телефони, пропускають до залів «гральних автоматів» тільки осіб, з якими особисто знайомі організатори та адміністратори, регулярно знищують звітні документи.

У ході проведення досудового розслідування встановлено: фактичним керівником діяльності зазначеної мережі незаконних гральних закладів є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який приймає на роботу адміністраторів та охоронців, виплачує їм заробітну платню, контролює діяльність гральних закладів, надає адміністраторам та охоронцям вказівки, проводить інкасацію закладів; одним із адміністраторів грального закладу за адресою: АДРЕСА_3 , є жінка ОСОБА_7 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка приймає ставки від гравців, виплачує виграші, адмініструє гральні автомати та персональні комп`ютери із спеціальним програмним забезпеченням, надає до них доступ за умови передання їй ставки, зберігає та обліковує касу закладу під час своєї зміни. Крім того, ОСОБА_8 веде облік доходів та видатків по усіх гральних закладах мережі, перевіряє звіти адміністраторів; одним із адміністраторів грального закладу за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка приймає ставки від гравців, виплачує виграші, адмініструє гральні автомати та персональні комп`ютери із спеціальним програмним забезпеченням, надає до них доступ за умови передання їй ставки, зберігає та обліковує касу закладу під час своєї зміни; одним із адміністраторів грального закладу за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка приймає ставки від гравців, виплачує виграші, адмініструє гральні автомати та персональні комп`ютери із спеціальним програмним забезпеченням, надає до них доступ за умови передання їй ставки, зберігає та обліковує касу закладу під час своєї зміни; одним із адміністраторів гральних закладів за адресами: АДРЕСА_2 , та АДРЕСА_3 , є ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка приймає ставки від гравців, виплачує виграші, адмініструє гральні автомати та персональні комп`ютери із спеціальним програмним забезпеченням, надає до них доступ за умови передання їй ставки, зберігає та обліковує касу закладу під час своєї зміни; одним із адміністраторів грального закладу за адресою: АДРЕСА_3 , є ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка приймає ставки від гравців, виплачує виграші, адмініструє гральні автомати та персональні комп`ютери із спеціальним програмним забезпеченням, надає до них доступ за умови передання їй ставки, зберігає та обліковує касу закладу під час своєї зміни; у кожному з гральних закладів мережі постійно зберігаються та передаються по зміні адміністраторами мобільні телефони із SIM-картками, які використовуються ними для зв`язку між собою, а також із ОСОБА_7 для погодження режиму роботи, часу інкасації, надання гравцям грошових коштів в борг, та для погодження інших робочих питань; організатор мережі гральних закладів ОСОБА_7 зберігає понад 30 гральних автоматів у складському приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 . У складське приміщення за вказаною адресою ОСОБА_7 та інші особи за його вказівкою вивозять гральні автомати у періоди часу, коли на їх думку співробітники правоохоронних органів можуть проводити обшуки у мережі.

Вказана інформація підтверджується проведеними слідчими (розшуковими) діями у кримінальному провадженні, а також негласними слідчими (розшуковими) діями.

Таким чином, органами досудового розслідування зібрано докази причетності вказаних осіб до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК.

Крім того, у ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 протягом 2018 року постійно використовував як засіб вчинення кримінального правопорушення автомобіль марки «Toyota Camry 2.4», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Так, ОСОБА_7 використовував зазначений автомобіль для перевезення здобутих шляхом зайняття гральним бізнесом грошових коштів, доставки їх до каси підконтрольних йому незаконних гральних закладів, перевезення складових частин гральних автоматів, ключів, пультів, інших засобів та засобів і пристроїв, які використовуються для управління гральними автоматами та комп`ютерами, які використовуються для зайняття гральним бізнесом, перевезення чорнових записів із обліку фінансової діяльності незаконних гральних закладів.

Встановлено, що автомобіль «Toyota Camry 2.4», реєстраційний номер НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_4 , із правом користування ОСОБА_7 .

09.12.2018 року під час обшуку в автомобілі «Toyota Camry 2.4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , виявлено грошові кошти у національній та іноземній валютах, ключі для управління гральними автоматами та інші предмети і документи, які мають значення доказів у кримінальному провадженні.

Зазначений автомобіль під час проведення обшуку було виявлено біля будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Того ж дня у вказаній будівлі проводився обшук, під час проведення якого було виявлено незаконну залу гральних автоматів, адміністратором у якій була ОСОБА_13 . Під час обшуку за вказаною адресою був присутній ОСОБА_7 , який перебував у залі з метою збору добової виручки.

Таким чином, зазначений автомобіль «Toyota Camry 2.4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , є засобом для вчинення кримінального правопорушення, у зв`язку з чим 09.12.2018 його було тимчасово вилучено. Разом з автомобілем було вилучено ключ до нього та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .

09.12.2018 року зазначений автомобіль «Toyota Camry 2.4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні

Тому слідчий просив накласти арешт на автомобіль марки «Toyota Camry 2.4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , котрий належить на праві власності ОСОБА_4 , із правом користування ОСОБА_7 ; ключ до автомобіля марки «Toyota Camry 2.4»; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «Toyota Camry 2.4» серії НОМЕР_3 .

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Власник автомобіля марки «Toyota Camry 2.4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 та її представник адвокат ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність, оскільки вказаний автомобіль не має жодного відношення до вказаного кримінального провадження.

Вислухавши учасників судового процесу, дослідивши клопотання із доданими до нього матеріалами, матеріали кримінального провадження, приходжу до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040000000178 від 15.01.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України.

09.12.2018 року на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. дніпропетровська від 06.12.2018 року було проведено обшук автомобіля марки «Toyota Camry 2.4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час якого було вилучено, зокрема: вказаний автомобіль, котрий належить на праві власності ОСОБА_4 , із правом користування ОСОБА_7 ; ключ до автомобіля марки «Toyota Camry 2.4»; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «Toyota Camry 2.4» серії НОМЕР_3 .

Постановою старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 від 09.12.2018 року вилучені в ході обшуку 09.12.2018 року автомобіль марки «Toyota Camry 2.4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ключ до вказаного автомобіля та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «Toyota Camry 2.4» серії НОМЕР_3 було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

За ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Цей перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Разом з тим, за правилами вказаної норми кримінального процесуального закону, а саме частин 3, 5 та 6, арешт на майно може бути накладено в разі відповідності такого майна критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, у разі наявності підстав вважати, що суд може застосувати до підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної особи, юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна, в разі, якщо фізична чи юридична особа в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову або неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів, а також умов, за яких жодна особа не була б підданою необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимог ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, що отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідні дані повинні міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватись відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

В порушення вищевказаних норм діючого КПК України, клопотання слідчого не містить посилання на підставу, передбачену ч. 2 ст. 170 КПК України, для накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, а також в ньому відсутнє належне обґрунтування необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження. Не обґрунтовано і наявність обставин, передбачених частинами 3-6 ст. 170 КПК України щодо випадків, у яких накладається арешт з підстав, зазначених в ч. 2 ст. 170 КПК України.

З тексту клопотання вбачається, що воно складається з викладення скороченого змісту фактичних обставин кримінального правопорушення (фабули), встановлених органом досудового розслідування, без посилань на положення КПК України та без належного обґрунтування співвідношення положень процесуального закону з фактичними обставинами даного кримінального провадження.

Відповідно до вимог ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

В даному випадку слідчим не доведено жодного із цих пунктів та не зазначено, які саме потреби досудового розслідування задовольнятимуться завдяки цьому арешту, в чому полягає неможливість вчинення будь-яких інших дій по відношенню до майна, на яке просить накласти арешт, і яким чином незастосування цього заходу забезпечення кримінального провадження може вплинути на обмеження можливостей органу досудового розслідування.

Крім того, відповідно до узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст.ст. 276-279 КПК України, повідомлено про підозру або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особами, обвинувальний акт щодо яких передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК України) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями, підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

В даному випадку жодній особі у вказаному кримінальному провадженні не пред`явлено підозри.

Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку, що клопотання є необґрунтованим і не підлягає задоволенню, надані документи та зазначені в них обставини не свідчать про наявність передбачених законом обставин, що обґрунтовують необхідність накладення арешту на автомобіль марки «Toyota Camry 2.4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , котрий належить на праві власності ОСОБА_4 , ключ до вказаного автомобіля та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «Toyota Camry 2.4» серії НОМЕР_3 .

Керуючись ст. ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні № 12018040000000178 від 15.01.2018 року на автомобіль марки «Toyota Camry 2.4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , котрий належить на праві власності ОСОБА_4 , із правом користування ОСОБА_7 ; ключ до автомобіля марки «Toyota Camry 2.4»; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «Toyota Camry 2.4» серії НОМЕР_3 , відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1