Рішення

від 13.12.2018 по справі 1540/4808/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1540/4808/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 року м.Одеса

У залі судових засідань №29

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Савулій В.О.

Розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» , державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» ОСОБА_2, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 спілки КАСА про скасування рішення щодо реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна №42946307 від 11.09.2018р., -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» ОСОБА_2 №42946307 від 11.09.2018р. про реєстрацію за ОСОБА_3 спілкою «Каса» права власності на об'єкт нерухомого майна, а саме нежитлове приміщення загальною площею 218,5кв.м., яке розташоване за адресою: м.Одеса, вул.Асташкіна,29, корп.1, за реєстраційним номером об'єкту нерухомого майна - 1307306351101.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірне Рішення №42946307 від 11.09.2018р. про реєстрацію за ОСОБА_3 спілкою «Каса» права власності на об'єкт нерухомого майна, а саме нежитлове приміщення, загальною площею 218,5кв.м., яке розташоване за адресою: м.Одеса, вул.Асташкіна,29, корп.1, державним реєстратором Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» ОСОБА_2 прийнято всупереч вимогам ст.25 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , а також з порушенням вимог пункту 17 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015р., оскільки на момент його прийняття не сплинув строк, на який було зупинено проведення реєстраційних дій за заявою ОСОБА_1 про заборону вчинення реєстраційних дій №29971723 від 05.09.2018р.

Відповідачі - Комунальне підприємство Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» , державний реєстратор Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» ОСОБА_2 з позовними вимогами не погоджуються, та вважають їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (вхід.№35398/18 від 20.11.2018р.), наголошуючи, зокрема, що вперше заява про заборону вчинення реєстраційних дій позивачем була подана 14.08.2018р. (реєстраційний номер заяви 29635357). У зв'язку з чим, протягом 10 робочих днів, тобто, не пізніше 29.08.2018р., ОСОБА_1 повинна була надати державному реєстратору рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили. У подальшиму, 27.08.2018р., та 05.09.2018р. позивачка, зловживаючи своїми правами, в порушення вимог статті 25 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень без відповідного рішення суду, повторно звернулась до державного реєстратора із заявами про заборону вчинення реєстраційних дій. Таким чином, приймаючи спірне рішення про реєстрацію права власності на нерухоме майно за новим набувачем - ОСОБА_3 спілкою КАСА , державний реєстратор правомірно виходив з того, що позивачкою, як власником нерухомого майна, після зупинення за її заявою реєстраційних дій, у строк, що не перевищує десяти робочих днів, не подано рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 спілка КАСА з позовними вимогами також не погоджуються, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмових поясненнях щодо позовних вимог (вхід.№ЕП/6713/18 від 22.11.2018р.), стверджуючи, що позивачка - ОСОБА_1, зловживаючи своїми правами, в порушення приписів статті 25 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , без відповідного рішення суду, неодноразово зверталась до державного реєстратора із заявами про заборону вчинення реєстраційних дій.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.09.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі №1540/4808/18 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» , державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» ОСОБА_2 про скасування рішення щодо реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна №42946307 від 11.09.2018р.

Ухвалою суду від 21.11.2018р., з урахуванням приписів ч.2 ст.49 КАС України, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ОСОБА_3 спілку Каса .

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.11.2018р. закрито підготовче провадження по справі відповідно до положень п.3 ч.2 ст.183 КАС України,.

Згідно з ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що усі учасники справи у судове засідання 27.11.2018р. не з'явились, хоча і належним чином повідомлялись про дату, час та місце судового розгляду справи, судом ухвалено рішення щодо розгляду даної адміністративної справи в порядку письмового провадження, з урахуванням ч.ч.1,9 ст.205 КАС України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.09.2018р. №30033195, державним реєстратором Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» ОСОБА_2, з урахуванням положень ч.3 ст.10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , п.18 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015р., винесено Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №42946307 від 11.09.2018р., яким вирішено провести за ОСОБА_3 спілкою КАСА державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна на нежитлове приміщення з реєстраційним номером 1307306751101, що розташоване за адресою: м.Одеса, вул.Асташкіна,29, корп.1.

Не погодившись з вищеозначеним Рішенням державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» ОСОБА_2 №42946307 від 11.09.2018р. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, позивач - ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.

Так, на думку суду, оскаржуване позивачем Рішення №42946307 від 11.09.2018р. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, державним реєстратором Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» ОСОБА_2 винесено цілком правомірно, грунтовно, та з урахуванням положень чинного законодавства, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявної у матеріалах справи належним чином засвідченої копії Відомостей із бази даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав від 29.10.2018р. №143050157, ОСОБА_1 14.08.2018р. звернулась до державного реєстратора із заявою власника про заборону вчинення реєстраційних дій №29635357.

Також, 27.08.2018року позивач - ОСОБА_1 повторно зверталась до державного реєстратора із заявою власника про заборону вчинення реєстраційних дій №29815551.

05.09.2018р. ОСОБА_1 втретє звернулась до державного реєстратора із заявою власника про заборону вчинення реєстраційних дій №29971723.

Судом з'ясовано, що 10.09.2018р. ОСОБА_3 спілка КАСА звернулась до Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» із заявою про державну реєстрацію права приватної власності на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: м.Одеса, вул.Асташкіна,29, корп.1, за наслідками розгляду котрої державним реєстратором Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» ОСОБА_2, з урахуванням положень ч.3 ст.10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , п.18 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015р., було винесено Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №42946307 від 11.09.2018р., яким вирішено провести за ОСОБА_3 спілкою КАСА державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна на нежитлове приміщення з реєстраційним номером 1307306751101, що розташоване за адресою: м.Одеса, вул.Асташкіна,29, корп.1.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовано Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 1 липня 2004року №1952-IV (зі змінами та доповненнями), котрий спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Згідно зі статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав; реєстраційна дія - державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав.

Частиною 3 статті 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Порядок проведення державної реєстрації прав передбачено статтею 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , відповідно до якої державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Відповідно до статті 25 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об'єкта нерухомого майна.

Про зупинення реєстраційних дій на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об'єкта нерухомого майна.

У разі наявності зареєстрованих заяв на проведення реєстраційних дій державний реєстратор, який здійснює розгляд таких заяв, невідкладно повідомляє про зупинення реєстраційних дій відповідних заявників.

Рішення суду або заява власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій реєструється у Державному реєстрі прав.

Державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій на підставі рішення суду про скасування рішення суду, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій, або на підставі заяви власника об'єкта нерухомого майна про відкликання власної заяви про заборону вчинення реєстраційних дій, зареєстрованих у Державному реєстрі прав.

Державний реєстратор також приймає рішення про відновлення реєстраційних дій, якщо власником об'єкта нерухомого майна, яким подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, у строк, що не перевищує десяти робочих днів, не подано рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.

Про відновлення реєстраційних дій (крім відновлення реєстраційних дій на підставі заяви власника об'єкта нерухомого майна про відкликання власної заяви про заборону вчинення реєстраційних дій) державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об'єкта нерухомого майна.

У разі наявності зареєстрованих заяв на проведення реєстраційних дій після прийняття рішення про відновлення реєстраційних дій загальний строк розгляду відповідних заяв продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Системний аналіз вищевикладених норм чинного законодавства України свідчить про те, що власник нерухомого майна має право подати до державного реєстратора заяву про заборону вчинення реєстраційних дій щодо його об'єкта нерухомого майна. При цьому, положення чинного законодавства також визначають необхідність підтвердження такої заяви судовим рішенням, яке у строк, що не перевищує десяти робочих днів має бути подано заявником до державного реєстратора. Недотримання вказаної вимоги має наслідком прийняття державним реєстратором рішення про відновлення реєстраційних дій.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що приймаючи спірне Рішення про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна №42946307 від 11.09.2018р., державний реєстратор Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» ОСОБА_2 виходила з того, що ОСОБА_1 як власником нерухомого майна, після зупинення за її заявою від 14.08.2018р. реєстраційних дій, у строк, що не перевищує десяти робочих днів, державному реєстратору не надано рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.

При цьому, будь-яких доказів на підтвердження подання позивачем - ОСОБА_1 як власником нерухомого майна державному реєстратору, протягом десяти робочих днів, після зупинення вчинення реєстраційних дій за її заявою від 14 серпня 2018року, рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, до суду не надано.

Таким чином, судом встановлено, що вказані дії відповідача - державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» ОСОБА_2 узгоджуються з вимогами частини 3 статті 25 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , за змістом якої державний реєстратор також приймає рішення про відновлення реєстраційних дій, якщо власником об'єкта нерухомого майна, яким подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, у строк, що не перевищує десяти робочих днів, не подано рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.

Крім того, суд вважає за доцільне наголосити, що не здійснення державним реєстратором більше десяти днів реєстрації права власності особи на набуте нею майно без відповідного рішення суду, є порушенням прав нового набувача.

Між тим, судом відхиляються, та не приймаються до уваги посилання позивача - ОСОБА_1 на заяви власника про заборону вчинення рестраційних дій від 27.08.2018р. №29815551, від 05.09.2018р. №29971723, оскільки повторні заяви про заборону вчинення реєстраційних дій без відповідного рішення суду можуть лише свідчити про зловживання правом, передбаченим частиною 1 статті 25 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Натомість, подання заяви про заборону вчинення реєстраційних дій має відповідати легітимній меті, а саме захисту права власності за наявності відповідних підстав (як, наприклад, судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій). Суб'єкт владних повноважень (державний реєстратор) повинен приймати рішення та діяти пропорційно і обґрунтувати таку пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, що набула майно за правочином та звернулась за його державною реєстрацією понесе надмірний тягар. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були би менш обтяжливими для прав і свобод даної особи, оскільки обмеження її прав не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для досягнення вказаної мети.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 28 серпня 2018року по справі №815/5539/17.

Відтак, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку щодо відсутності законодавчо передбачених підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» ОСОБА_2 №42946307 від 11.09.2018р. про реєстрацію за ОСОБА_3 спілкою «Каса» права власності на об'єкт нерухомого майна, а саме: нежитлове приміщення, загальною площею 218,5кв.м., яке розташоване за адресою: м.Одеса, вул.Асташкіна,29, корп.1, за реєстраційним номером об'єкту нерухомого майна - 1307306351101.

Вищевикладене спростовує твердження позивача, наведені у позовній заяві.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» , державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» ОСОБА_2, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 спілки КАСА про скасування рішення щодо реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна №42946307 від 11.09.2018р., не обґрунтовані, документально не підтверджені, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, отже задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.72-76, 139, ч.9 ст.205, ст.ст.241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (65049, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» (67330, Одеська область, Березівський район, с.Новоселівка, вул.Нова,77-А, код ЄДРПОУ 40379752), державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» ОСОБА_2 (67330, Одеська область, Березівський район, с.Новоселівка, вул.Нова,77-А, ідентифікаційний номер НОМЕР_2), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 спілки КАСА (65007, м.Одеса, пров.Книжковий,19, офіс 6, код ЄДРПОУ 39331106) про скасування рішення щодо реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна №42946307 від 11.09.2018р., відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.

.