Рішення

від 13.12.2018 по справі 440/3547/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 грудня 2018 року м. ПолтаваСправа №440/3547/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шулик Н.І.

та представників сторін:

від позивача - Розанова М.В.,

від відповідача - Федчун Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромінвест-Полтава" до управління Держпраці у Полтавській області про визнання незаконною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпромінвест-Полтава" (надалі - позивач, ТОВ "Укрпромінвест-Полтава") звернулось до суду з позовом до управління Держпраці у Полтавській області (надалі також відповідач), у якому просить визнати незаконною та скасувати постанову від 9.07.18 №ПЛ1221/166/АН/П/ПТ/ТД-ФС про накладення штрафу за порушення вимог частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України у розмірі 446760,00 грн.

Позов обґрунтований такими підставами:

спірним рішенням порушено права позивача у сфері публічно-правових відносин через безпідставне нарахування контролюючим органом штрафних санкцій у зв'язку з допущенням працівників до роботи без укладення трудового договору, на підставі цивільно-правових угод про виконання робіт;

у відповідача відсутня компетенція щодо тлумачення цивільно-правових договорів, а відтак, висновки контролюючого органу про наявність у відповідних правочинів ознак трудового договору виходять за межі повноважень відповідача;

Держпраці не має права зобов'язувати підприємство та фізичну особу укласти трудовий договір, якщо між ними фактично існують відносини іншого характеру, або ж визнати чинний між ними договір недійсним;

доводи відповідача про допуск ТОВ "Укрпромінвест-Полтава" працівників до роботи без укладення трудового договору є безпідставними з огляду на наявність у позивача права на укладення цивільно-правових договорів про виконання робіт та презумпцію правомірності правочину, що гарантована статтею 204 Цивільного кодексу України.

2. Позиція відповідача.

Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов /а.с. 67-70/ представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з таких підстав:

спірне рішення відповідає вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а позовні вимоги ТОВ "Укрпромінвест-Полтава" є безпідставними;

досліджені в ході невиїзного інспектування ТОВ "Укрпромінвест-Полтава" документи у своїй сукупності свідчать про допуск позивачем працівників до роботи без укладення трудового договору, що є порушенням вимог частини першої статті 21, частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України;

посилання позивача на укладення цивільно-правових угод не звільняє роботодавця від відповідальності за допуск до роботи працівників без належного оформлення трудових відносин, оскільки вказані угоди спрямовані на приховування фактично існуючих трудових відносин між найманим працівником та підприємством;

наймані працівники за цивільно-правовими угодами виконували не індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної професії, що свідчить про трудовий характер таких угод.

3. Заяви сторін по суті спору.

26.11.18 судом одержано відповідь на відзив /а.с. 116-122/, у якій представник позивача звертала увагу на те, що підставою для застосування штрафних санкцій, передбачених абзацом другим частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, є факт допущення без укладення трудового договору працівника до роботи, що за характером робіт виконує на підприємстві певну трудову функцію, що у сукупності з іншими притаманними ознаками надає їй статусу працівника підприємства. Водночас відносини, що виникають з цивільно-правового договору про надання послуг, не є тотожними трудовим, а укладання такої угоди про надання послуг не свідчить про наявність між її сторонами трудових відносин. Представник позивача вкотре звертала увагу на те, що між ТОВ "Укрпромінвест-Полтава" та гр. ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 були укладені цивільно-правові угоди, умовами яких передбачено виконання конкретних робіт, а відповідні посади не передбачені штатних розкладом підприємства.

Заперечення на відповідь до суду не надходили.

4. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 5.11.18 відкрито провадження у даній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників.

27.11.18 у судовому засіданні оголошено перерву для подання учасниками справи заяв по суті спору.

У судовому засіданні 13.12.18 представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, наполягала на відмові у задоволенні позовних вимог.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

16.05.18 управлінням Держпраці у Полтавській області одержано лист Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 15.05.18 вих. №6715/05-23, у якому повідомлялось про страхувальників, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, будівництва, сільського господарства, транспорту, тимчасового розміщення, організації харчування та укладають цивільно-правові договори, у додатку до якого, окрім інших, зазначено ТОВ "Укрпромінвест-Полтава" /а.с. 72, у т.ч. зворот/.

За результатами опрацювання даної інформації відповідачем 11.06.18 видано наказ №9217 "Про проведення заходів державного контролю", пунктом 2 якого передбачено проведення невиїзного інспектування ТОВ "Укрпромінвест-Полтава" /а.с. 73/.

11.06.18 головному державному інспектору Хоменко А.М. видано направлення на проведення невиїзного інспектування на предмет додержання вимог законодавства про працю у діяльності ТОВ "Укрпромінвест-Полтава" /а.с. 74/.

20.06.18 інспектором праці Хоменко А.М. складено акт №ПЛ1221/166/АН невиїзного інспектування юридичної особи, яка використовує найману працю /а.с. 75-77/. У даному акті наведені твердження про порушення позивачем вимог частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України в частині допуску працівників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням керівника шляхом заміни трудового договору цивільно-правовими угодами.

26.06.18 відповідачем прийняте рішення №ПЛ1221/166/АН/П/ПТ/ТД/ІП щодо розгляду справи про накладення штрафу, яким на 9.07.18 призначено розгляд справи про накладення штрафу на ТОВ "Укрпромінвест-Полтава" у відповідності до приписів частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України /а.с. 112/.

9.07.18 управлінням Держпраці у Полтавській області прийнято постанову №ПЛ1221/166/АН/П/ПТ/ТД-ФС про накладення на ТОВ "Укрпромінвест-Полтава" штрафу на підставі абзацу восьмого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України у розмірі 446760,00 грн /а.с. 114-115/.

Не погодившись з даним рішенням суб'єкта владних повноважень, позивач оскаржив його до суду.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників (стаття 1 КЗпП України).

Відповідно до частини першої статті 21 Кодексу законів про працю України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Частиною першою статті 1 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Загальне визначення цивільно-правового договору міститься у статті 626 Цивільного кодексу України, згідно частини першої якої договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому, відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

ОЦІНКА СУДОМ ОБСТАВИН СПРАВИ

Системно проаналізувавши наведені вище положення чинного законодавства, суд дійшов таких висновків.

Цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг, виконання робіт тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

За цивільно-правовим договором, укладеним між власником і громадянином, останній зобов'язується за винагороду виконувати для підприємства індивідуально визначену роботу. Основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 18.01.18 у справі №350/403/16-ц.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

При цьому, за цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами не робиться. Водночас відповідно до пункту "а" частини третьої статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків зараховується до стажу роботи, що дає право на трудову пенсію.

Отже, основною ознакою, яка відрізняє трудові відносини від цивільно-правових є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

З аналізу наведених норм слідує, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Якщо фізичні особи не надавали замовнику трудових книжок, вони не входять до штату підприємства, не підлягають правилам внутрішнього трудового розпорядку, облік їхнього робочого часу замовником не здійснюється, то вказані відносини відповідають ознакам цивільного договору.

Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ "Укрпромінвест-Полтава", як замовником, та громадянами ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, як виконавцями, укладені цивільно-правові договори /а.с. 33-37, 41-43, 47, 49-50/.

Дослідивши в судовому засіданні копії зазначених цивільно-правових договорів, суд встановив, що за їх умовами гр. ОСОБА_3 зобов'язувалася здійснити фасування продуктів та кондитерських виробів у торгівельних точках, за що замовник зобов'язувався сплатити виконавцю винагороду у розмірі 6700,00 грн /а.с. 36, 47/.

Гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_6 зобов'язувались здійснити встановлення торгівельного обладнання та викладання продукції, а також надати маркетингові послуги /а.с. 33-35, 41-43/.

А гр. ОСОБА_5 зобов'язувався виконати навантажувально-розвантажувальні роботи кондитерської продукції та доставку товарів у торгівельні точки /а.с. 49, 50/.

Виконання вищеописаних робіт підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт /а.с. 29-32, 38-40, 44-46, 48/.

Оплата виконаних робіт за договорами цивільно-правового характеру проводилася в обумовленому сторонами порядку на підставі підписаних актів приймання-передачі виконаних робіт. При цьому, оплата робіт (послуг) проводилася виключно за ті місяці, коли підрядниками було виконано обумовлений обсяг робіт, що підтверджено розрахунковими відомостями та відомостями про нарахування коштів /а.с. 104-110/.

У ході розгляду справи представник відповідача звертав увагу суду на те, що згідно розрахункових відомостей по заробітній платі разом з проведенням нарахувань та виплатою заробітної плати всім працівникам ТОВ "Укрпромінвест-Полтава" проводилися нарахування та виплата коштів й фізичним особам за цивільно-правовими угодами.

З цього приводу суд вважає за доцільне зазначити, що на відміну від заробітної плати штатних працівників виплата винагороди за договорами цивільно-правового характеру вказаним особам не була систематичною.

Так, в ході розгляду справи знайшли своє підтвердження ті обставини, що оплата робіт (послуг) за договорами проводилася виключно за ті місяці, коли виконавцями договорів виконувався обумовлений обсяг робіт.

Стверджуючи про допущення підприємством порушення частини третьої статті 24 КЗпП України, відповідачем не враховано того, що зазначені вище цивільно-правові угоди жодним чином не регулюють процес трудової діяльності, її організацію. За умовами цих угод позивач не бере на себе жодних зобов'язань щодо забезпечення умов праці, не надає робочого місця, не забезпечує засобами індивідуального захисту фізичних осіб - сторін договорів. При цьому, фізичні особи (виконавці за договорами) не ознайомлювалися та не брали на себе зобов'язань виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку, колективний договір та розпорядок робочого дня працівників підприємства.

Більш того, залученою до матеріалів справи копією штатного розкладу ТОВ "Укрпромінвест-Полтава" у м. Полтава на 2018 рік підтверджено, що у штаті підприємства значаться 66 працівників /а.с. 16/. Наведене, на переконання суду, свідчить про недоцільність ухилення роботодавцем від укладення трудового договору з чотирма особами щодо яких встановлені порушення відповідачем.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що спірні відносини між позивачем та фізичними особами ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 виникли на підставі волевиявлення сторін за цивільно-правовими, а не трудовими, договорами і ніяк не порушили ані права зазначених осіб, ані інтереси держави.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач у ході розгляду справи не довів, що приймаючи оскаржувану постанову про накладення штрафу він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, суд констатує, що висновок відповідача про порушення позивачем вимог частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України здійснено при помилковому розумінні фактичних обставин справи та норм чинного законодавства. А відтак, спірне рішення не відповідає вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням наведеного вище, суд, керуючись приписами частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та, з урахуванням приписів пункту 2 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, визнати протиправною та скасувати постанову управління Держпраці у Полтавській області від 9.07.18 №ПЛ1221/166/АН/П/ПТ/ТД-ФС.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "Укрпромінвест-Полтава" повністю.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 262, Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромінвест-Полтава" до управління Держпраці у Полтавській області про визнання незаконною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову управління Держпраці у Полтавській області від 09 липня 2018 року №ПЛ1221/166/АН/П/ПТ/ТД-ФС.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Держпраці у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39777136; вул. Пушкіна, 119, м. Полтава, Полтавська область, 36014) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромінвест-Полтава" (код ЄДРПОУ 25169349) судові витрати у розмірі 6701,40 грн (шість тисяч сімсот одна гривня сорок копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 14 грудня 2018 року.

Суддя О.О. Кукоба