Ухвала

від 30.11.2018 по справі 826/7800/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

30 листопада 2018 року м. Київ№ 826/7800/17

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Савтек до Київської обласної державної адміністрації, за участю третьої особи - Виробничого кооперативу Керамік про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Савтек (далі - позивач, ТОВ Савтек ) до Київської обласної державної адміністрації (далі - відповідач, КОДА), за участю третьої особи - Виробничого кооперативу Керамік в якому просить:

визнати протиправним ненадання відповідачем відповіді на письмове звернення ТОВ Савтек щодо укладення договору про передачу в державну власність земельної ділянки з кадастровим номером 3222784200:06:004:0003;

зобов'язати відповідача надати обґрунтовану відповідь на письмове звернення ТОВ Савтек за №39 від 19.10.2015 щодо укладення договору про передачу права власності на земельну ділянку державі;

зобов'язати відповідача укласти з ТОВ Савтек в нотаріальній формі договір про передачу державі права власності на земельну ділянку загальною площею 0,7092га, кадастровий номер 3222784200:06:004:0003.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.06.2017 відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

Слід зазначити, що з 15.12.2017 набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України в новій редакції, визначеній Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VIII від 03.10.2017. Згідно з пунктом 10 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що в порушення вимог чинного законодавства відповідачем не надано вмотивованої відповіді на його звернення від 19.10.2015 щодо укладення договору про передачу в державну власність земельної ділянки у встановлений законом термін.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що вважає позовну заяву ТОВ Савтек безпідставною, необґрунтованою, оскільки відповідачем надана відповідь на звернення позивача у встановлені законодавством строки. Окрім того, відповідач зазначив, що ним не надано відмову від отримання права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222784200:06:004:0003, тому ТОВ Савтек може реалізувати своє право на добровільну відмову від права власності на земельну ділянку на загальних підставах та у порядку передбаченому законодавством.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи без проведення судового засідання та виклику учасників справи, на підставі статей 12, 257, 262 КАС України, суд дійшов висновку про доцільність подальшого розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Під час розгляду адміністративної справи №2а-11442/10/2670 за позовом Виробничого кооперативу Керамік до Макарівської районної державної адміністрації у Київській області, Київської обласної державної адміністрації, Управління Держкомзему у Макарівському районі про визнання недійсними та незаконними розпоряджень та зобов'язання вчинити дії була призначена експертиза у Київському науково-дослідному інституті судових експертиз, якою встановлено наявність накладки земельних ділянок ТОВ Савтек та земельної ділянки, яка перебуває в постійному користуванні у Виробничому кооперативі Керамік , площа накладки становить 0,6896га.

З метою усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та розбіжностей, які виникли через накладку земельних ділянок ТОВ Савтек і ВК Керамік , позивач звернувся із листом від 19.10.2015 №39 - юр до голови Київської обласної державної адміністрації ОСОБА_1, в якому просив вжити необхідних дій та укласти договір про передачу права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222784200:06:004:0003 на користь держави.

У позовній заяві позивач стверджує, що станом на 24.10.2016 вмотивованої відповіді на вказаний лист від 19.10.2015 №39 підприємством не отримано.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне зазначити, що дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах.

Так, в силу вимог частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній на час подання позову до суду, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк в шість місяців визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із позовом щодо оскарження рішення дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Аналогічні положеннями містяться й у статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, яка є чинною на момент постановлення даної ухвали.

Приписами частин першої та другої цієї статті передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому повинна слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Обґрунтовуючи подання позовної заяви, позивач посилається на порушення своїх прав та інтересів шляхом ненадання Київською обласною державною адміністрацією вмотивованої відповіді на його звернення, оформлене листом від 19.10.2015 №39.

Відповідно до статті 20 Закону України Про звернення громадян (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження , а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання . Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів .

З наведеного можна дійти висновку, що про порушення своїх прав позивач повинен був дізнатись зі спливом строку надання відповіді на звернення, що відповідно до Закону України Про звернення громадян розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Враховуючи викладене, позивач про порушення своїх прав та допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо ненадання відповіді на звернення позивача міг дізнатись зі спливом строків, передбачених статтею 20 Закону України Про звернення громадян , тобто з грудня 2015 року.

Разом з тим, позивач звернувся з відповідним позовом про визнання протиправним ненадання відповідачем відповіді на письмове звернення ТОВ Савтек від 19.10.2015 за №39 щодо укладення договору про передачу права власності на земельну ділянку державі до Окружного адміністративного суду м. Києва лише 16.06.2017 .

Таким чином, оскаржуючи у червні 2017 року протиправну бездіяльність відповідача щодо нерозгляду його звернення від 19.10.2015, позивач пропустив передбачений законом шестимісячний строк звернення до суду.

Водночас, позивач не надав суду належних, допустимих та достовірних доказів про наявність поважних причин пропуску строку на звернення до суду з даними вимогами.

Відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З системного аналізу наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, обставини, які надавали б суду підстави вважати причини пропуску строку звернення з позовом до суду поважними відсутні.

До того ж, суд вважає за необхідне зазначити, що дослідивши поданий відзив відповідача та додані учасниками справи докази, вбачається, що відповідачем надано відповідь на лист ТОВ Савтек від 19.10.2015 за №39, оформлений листом від 16.11.2015 №11-32/17066.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, судом не встановлено обставин, які надавали б суду підстави вважати причини пропуску строку звернення з позовом до суду поважними, оскільки у позивача було достатньо часу для реалізації права на судовий захист, з урахуванням наявних матеріалів у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Савтек до Київської обласної державної адміністрації, за участю третьої особи - Виробничого кооперативу Керамік про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур