Рішення

від 14.12.2018 по справі 826/25980/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 грудня 2018 року № 826/25980/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Техсервіс - Інженірінг" додержавної податкової інспекції у Подільському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 13.11.2015 №0005002204,- В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техсервіс - Інженірінг" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до державної податкової інспекції у Подільському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 13.11.2015 №0005002204, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 143 315 грн. за основним платежем та на 35 829 грн. за штрафними санкціями.

Позивач зазначає, що перевірка проведена на підставі постанови слідчого в порядку п/п. 78.1.11 ПК України, а відтак податкове повідомлення прийнято передчасно, до набрання законної сили відповідним рішенням суду у кримінальному провадженні щодо несплати податків.

Позивач також звертає увагу на наявність первинних та інших документів, які у сукупності підтверджують фактичне виконання господарських операцій з контрагентом.

Враховуючи наведене, позивач просить задовольнити позов.

Відповідач у запереченнях на позов (т.2, а.с. 85) просив відмовити у задоволенні позову, підтримавши висновки акту перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого, та акцентувавши увагу на тому, що під час перевірки позивачем не було надано первинних документів у зв'язку з чим перевірка проведена на підставі даних, які містяться в базах даних податкового органу, що і зумовило формування відповідних висновків акту перевірки щодо не підтвердження даних обліку та, відповідно, відсутності підстав для формування податкового кредиту з ПДВ.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва Літвінової А.В. від 14.12.2015 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судовий розгляд на 04.04.2016.

На підставі розпорядження керівника апарату суду про повторний автоматичний розподіл судових справ від 10.10.2017 року №5798 та відповідно до пункту 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду справу повторно автоматично розподілено на суддю Окружного адміністративного суду м. Києва Кармазіна О.А.

Ухвалою від 14.11.2017 справу прийнято до провадження судді Кармазіна О.А. та відповідно до положень ч. 4 ст. 122 КАС України (в редакції до 15.12.2017) вирішено розглядати справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників учасників справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Техсервіс-Інденірінг (код ЄДР 38390740) з питань дотримання законодавства по взаємовідносинам з ТОВ БК Акто Моноліт (код ЄДР 39286712) за період з 01.11.2014 по 31.03.2015.

За результатами перевірки складено акт від 29.10.2015 № 4738/26-56-22-04/38390740 (далі - Акт перевірки).

Перевірка проведена на виконання постанови слідчого від 13.07.2015, на підставі наказу від 16.10.2015 № 836, п/п 78.1.11 ПК України (в редакції на час проведення перевірки).

В Акті перевірки зазначено (т.1, а.с. 11), що при спробі вручити копію наказу головному бухгалтеру, при пред'явленні направлення на перевірку та службового посвідчення перевіряючого, головний бухгалтер Саітова А.М., ознайомившись з цими документами, відмовилась отримати копію наказу та здійснити відповідний напис у направленні на перевірку, про що складено акт від 16.10.2015, який засвідчив факт відмови. Зазначений акт отримано 16.10.2015 заступником директора Шевцовим А.М. з приміткою про отримання для передачі керівництву.

Головним бухгалтером відмовлено у допуску інспектора до проведення перевірки, про що складено акт від 16.10.2016.

Зазначається також, що заступнику директора Шевцову А.М. з приміткою отримав для передачі керівництву в ході перевірки 19.10.2015 вручено запит про надання документів щодо відносин з ТОВ БК Акто Моноліт за період з 01.11.2014 по 31.03.2015.

В Акті перевірки зазначається, що станом на дату складання акту перевірки документи до перевірки не надано.

Загалом перевірка проводилась з 16.10.2015 по 22.10.2015.

З 23.10.2015 по 29.10.2015 складався акт перевірки.

У період, що перевірявся, позивач був зареєстрований платником ПДВ.

На підставі наявних даних з баз даних встановлено завищення податкового кредиту по взаємовідносинам із вищезгаданим товариством всього на 143 315 грн., у т.ч.: листопад 2014 - 5520 грн., січень 2015 - 42706 грн., лютий 2015 - 95 089 грн.

За даними ЄРПН встановлено дати реєстрації податкових накладних ТОВ БК Акто Моноліт (27.02.2015, 26.02.2015, 29.01.2015, 28.01.2015), номенклатуру поставки (роботи по димо- та тепловидаленню, монтаж внутрішнього блоку спліт-системи, СО с-м холодопостачання, вентиляції, кондиціонування; монтажні та пусконалагоджувальні роботи; ремонт техніки) , обсяг операцій, сума ПДВ як зазначено вище.

Однак, як зазначає ДПІ (т.1, а.с.13) до перевірки не надано податкових накладних та жодних інших первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податку.

Водночас, в Акті перевірки зазначається, що ДПІ отримано постанову слідчого від 13.07.2015 про призначення позапланової документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за відносинами із зазначеним товариством.

Постанова винесена за матеріалами кримінального провадження за № 32014110130000062 від 26.09.2014.

З матеріалів справи вбачається, що СУ ФР Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 32014110130000062 від 26.09.2014 за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205 КК України, за фактом створення (придбання) групою осіб у період 2013-2015 років значної кількості суб'єктів підприємництва (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, та за фактом сприяння ухиленню від сплати податків службовим особам підприємств реального сектору економіки, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету грошових коштів в особливо великих розмірах. Під час досудового розслідування встановлено створення ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та невстановленими досудовим розслідуванням особами в період з 2013 року по 2015 рік з метою прикриття незаконної діяльності підприємств реального сектору економіки низки суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема ТОВ ТД БЦ Шелтер , ТОВ БК Гранд Моноліт , ТОВ Ерідан Сістем ЛТД , ПП Радаман , ТОВ Делойт Груп , ТОВ Дівейс , ТОВ Уніплаза , ТОВ Незалежний реєстратор підприємств харчової промисловості України , ТОВ Енергозбут-Елсо , ТОВ Асс-Пар , ТОВ Коулман , ТОВ Люксрейл , ТОВ Глобал-Маркет , ТОВ Монца Консалтинг , ТОВ Вітімпекс , ТОВ Бест Юа , ТОВ Лейтер , ТОВ Стайлтон , ТОВ Формест-Т , ТОВ БК Акто Моноліт , ТОВ Медімпекс ЛТД , ТОВ Гіфтек Україна , ТОВ Смайлтон , ТОВ ТК Санторин ЛТД , ТОВ Вестгранд-Буд , ПП Романа-Мобіл , ТОВ Культекс , ТОВ Моноріт , ТОВ Сайрус Груп , ТОВ Олва Союз , ТОВ Трастор , ТОВ Никспед , ТОВ Франк Лізинс , ТОВ Рестон , ТОВ Олімпікс , ТОВ БК Строй Гарант , ТОВ Демо Груп , для використання їх реквізитів та банківських рахунків у злочинних схемах зі створення штучної документальної видимості здійснення фінансово-господарських операцій для незаконного завищення валових витрат з податку на прибуток підприємств та податкового кредиту з податку на додану вартість підприємствам реального сектору економіки, чим службовим особам ТОВ Пром-Біз та інших діючих підприємств України надано послуги з ухилення від сплати податків, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету грошових коштів у особливо великих розмірах. Також на банківські рахунки названих суб'єктів господарської діяльності з ознаками фіктивності перераховувалися грошові кошти з рахунків реально діючих підприємств за нібито надані послуги, виконані роботи чи поставлені товари з метою переведення грошових коштів у готівкову форму та повернення їх клієнтам за вирахуванням певних відсотків, при цьому виготовлялися бухгалтерські документи з неправдивими відомостями щодо проведення фінансово-господарських операцій, які фактично не проводилися.

До постанови, як зазначає ДПІ, було додано копію протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 28.05.2015, який повідомив, що за грошову винагороду у розмірі 500 грн, отримав пакет документів ТОВ БК Акто Моноліт та підписав картки із зразками підпису. Зазначив, що до реєстрації та діяльності товариства не має відношення.

В сукупності, виходячи з факту ненадання до перевірки документів та наведених обставин кримінального провадження, ДПІ сформувало висновок, що спірні суми податкового кредиту сформовані в порушення п. 44.6., п. 198.6. ПК України.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відносно доводів позивача щодо передчасності прийняття оскаржуваного рішення.

Так, відповідно до положень п/п. 78.1.11. ПК України, відповідно до якого (в редакції на час призначення перевірки) документальна позапланова перевірка здійснюється у разі якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

В контексті наведеного слід додати, що відповідно до п. 56.22. ПК України (в редакції на час проведення перевірки та прийняття оскаржуваного рішення) якщо платник податків оскаржує рішення контролюючого органу в адміністративному порядку та/або до суду, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків не може ґрунтуватися виключно на цьому рішенні контролюючого органу до закінчення процедури адміністративного оскарження або до остаточного вирішення справи судом.

Початок досудового розслідування стосовно платника податків або повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення його службовим (посадовим) особам не може бути підставою для зупинення провадження у справі або залишення без розгляду скарги (позову) такого платника податків, поданої до суду в межах процедури оскарження рішень контролюючих органів.

Відповідно до пункту 7, підпункту 2 пункту 8 та підпункту 3 пункту 12 розділу І Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків від 17 липня 2015 року № 655-VIII (далі - Закон N655-VIII), який набрав чинності з 01.09.2015, з ПК України виключено підпункт 54.3.4 пункту 54.3 статті 54, пункт 58.4 статті 58 та пункт 86.9 статті 86 розділу ІІ Кодексу, які передбачали особливий порядок прийняття податкових повідомлень-рішень у разі наявності кримінального провадження стосовно конкретної посадової особи платника податків.

У той же час, пунктом 36 Підрозділу 10 Інші перехідні положення (в редакції Закону № 655-VIII, що діяла з 01 вересня 2015 року) передбачено, що у разі якщо судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, яке було розпочато до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків" і предметом якого є податки, збори , винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, в якому встановлена несплата податкових зобов'язань або винесена ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами з цього питання, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

До запровадження наведених норм, діяли положення пункту 86.9 ПК України які встановлювали, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Матеріали такої перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку.

У взаємозв'язку з наведеним, слід зазначити, що для правильного розуміння та застосування норм п/п. 56.22, п. 36 Підрозділу 10 Інші перехідні положення ПК України у їх сукупності визначальне значення має намір законодавця , законодавча історія правового регулювання певних відносин, сутність і призначення Закону.

У зв'язку з цим, при застосуванні вказаних норм, слід виходити з того, що значенням юридичної норми є той намір, який законодавець хотів донести до її реципієнтів .

Так, як вбачається з пояснювальної записки до законопроекту № 2004 від 03.02.2015 Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо зменшення податкового тиску на платників податків) (надалі прийнятий як Закон № 655-VIII, яка розміщена на офіційному сайті ВР України, необхідність прийняття законопроекту обумовлена тим, що платники податків обмежені в можливості оскаржити висновки контролюючого органу зазначені в акті перевірки, який відповідно пункту 4 частини другої статті 99 КПК України є доказом у кримінальному провадженні. Крім того, відповідно пункту 16 частини третьої статті 42 та частини другої статті 303 КПК України без повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та направлення матеріалів кримінального провадження до суду, підозрюваний не має можливості оскаржувати факт порушення кримінального провадження та довести відсутність порушення податкового законодавства. У зв'язку з цим, законодавцем запропоновано виключити норми, які забороняють контролюючим органам приймати податкове повідомлення-рішення у разі наявності кримінального провадження та застосувати для таких випадків загальний порядок прийняття рішень контролюючими органами. Зазначене, як зазначає законодавець, дозволить платнику податків не чекаючи закінчення досудового розслідування по кримінальному провадженню, яке може бути досить тривалим, здійснювати оскарження прийнятих рішень за результати перевірки в межах адміністративної юрисдикції, яка є спеціалізованою в податкових спорах. Відтак, як зазначив законодавець, запропоновані зміни дозволяють контролюючим органам приймати податкові повідомлення-рішення у разі наявності кримінального провадження. Законодавець, висловлюючи свій намір, також зазначив, що скасування заборони прийняття контролюючими органами податкового повідомлення-рішення у разі наявності кримінального провадження з урахування п. 56.22 ПК України, призведе до можливості платника податків оскаржувати рішення контролюючого органу та надасть йому право негайного доступу до суду адміністративної юрисдикції.

Відтак , враховуючи вищевикладене у сукупності, динаміку змін у законодавстві, намір законодавця, сутність і призначення законодавчих змін, фактично внесені зміни, суд приходить до висновків, що в рамках чинного на час проведення перевірки та прийняття спірних рішень законодавства, у т.ч. УПУ України:

по-перше: кримінальне провадження, в рамках якого призначено та проведено перевірку, має стосуватися посадових осіб платника податків і стосуватися, відповідно, податків і зборів;

по-друге: проведення перевірки, призначеної в рамках такого кримінального провадження, зареєстрованого за фактом , а не відносно конкретних посадови (службових) осіб платника податків (юридичної особи щодо якої призначено перевірку), не обмежує фіскальний орган у виконанні функцій стосовно прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами такої перевірки;

по-третє: проведення призначеної в рамках кримінального провадження перевірки певної юридичної особи, стосовно посадових осіб якої відсутнє кримінальне провадження за предметом податків і зборів, не обмежує фіскальний орган у виконанні функцій щодо прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами такої перевірки. Само по собі призначення за рішенням слідчого податкової перевірки такого платника податків (юридичної особи) по відносинам з іншою юридичною особою-контрагентом, по факту діяльності посадових осіб якої власні і зареєстровано кримінальне провадження, не є підставою для неприйняття податкового повідомлення-рішення відносно першого.

У даному випадку , як вбачається з матеріалів справи, а також ухвал слідчих суддів в рамках наведеного кримінального провадження, воно розслідувалось по факту створення (придбання) окремих юридичних осіб групою осіб та за фактом сприяння цими же особами ухиленню від сплати податків службовими особами реального сектору економіки, що призвело, на думку слідства, до фактичного ненадходження до бюджету грошових коштів в особливо великих розмірах.

Вказане кримінальне провадження, як вбачається з матеріалів справи, не стосується дій посадових осіб позивача та взагалі діяльності ТОВ Техсервіс-Інженірінг . Жодна з наявних у ЄДРСР ухвал слідчих суддів, постановлених в рамках кримінального провадження № 32014110130000062, не містить жодної згадки про ТОВ Техсервіс-Інженірінг .

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що у даному конкретному випадку відповідач не був обмежений у виконанні функцій щодо прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами проведення вищезгаданої перевірки.

Неприйняття у даному випадку податкових повідомлень-рішень, свідчило б про порушення з боку відповідача прав позивача на оскарження вказаних рішень по суті в адміністративному суді, до юрисдикції якого і належить з'ясування питань щодо правомірності податкових повідомлень-рішень відповідно до вимог ст. 19 КАС України.

Відтак, у наведеному аспекті доводів позивача, відповідач діяв правомірно.

Що стосується обставин ненадання документів під час перевірки.

Відповідно до статей 61 та 44 Податкового кодексу України на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів .

Відповідно до п. 16.1.2., 16.1.3. ПК України платник податків зобов'язаний, зокрема, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Слід зазначити, що відповідно до п. 44.1. ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 44.3. ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

При цьому, відповідно до п. 85.2. ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки.

Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

В контексті наведеного слід додати, що частиною 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Частиною 1 ст. 9 цього закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати відповідні обов'язкові реквізити. Статтею 1 цього ж Закону встановлено, що первинний документ, це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Водночас, відповідно до п. 44.6. ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни , визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання , крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які складаються на підтвердження фактичного здійснення оподатковуваних операцій та податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Платник податку повинен забезпечити наявність первинних документів під час проведення перевірки та їх надання податковому органу.

У разі відсутності у позивача первинних документів та податкових накладних під час перевірки, вважається, що вони відсутні та, відповідно, дані обліку та податкові вигоди є такими, що не підтверджені у встановленому порядку.

У даному випадку , як вбачається з Акту перевірки, який є носієм доказової інформації, та не спростовано позивачем належними та допустимими доказами, інспектор ДПІ, маючи наказ на проведення перевірки, направлення та службове посвідчення, пред'явив ці документи перед початком проведення перевірки, однак, головний бухгалтер відмовився розписатися у направленні на перевірку про що було складено відповідний акт, що є підставою для початку проведення перевірки відповідно до останнього абзацу п. 81.1. ПК України. Вказаний акт отримано заступником директора, обставини щодо чого також не спростовуються позивачем. При цьому, як вбачається з Акту перевірки та жодним чином не спростовано позивачем за змістом позовної заяви, інспектор не був допущений до приміщення позивача.

Під час розгляду справи позивачем не спростовано факт надання 19.10.2015 заступнику директора запиту про надання документів. Під час розгляду справи не надано доказів надання ДПІ під час перевірки первинних документів, звітності, необхідних для проведення перевірки та передача яких, за загальним правилом п. 85.7. ПК України.

Відтак, під час перевірки фіскальному органу не було надано первинних документів за взаємовідносинами з контрагентом, тобто під час проведення перевірки позивачем не було підтверджено первинними документами спірні суми податкових вигод, задекларовані ним у податковій звітності, у зв'язку з чим спірні суми податкових вигод є такими, що сформовані у період їх декларування безпідставно та не підлягали включенню до складу податкового кредиту цього періоду, що надавало право податковому органу правові підстави для їх невизнання, що у свою чергу вказує на правомірність визначення у зв'язку з цим позивачу податкових зобов'язань за відносинами із цим контрагентом.

Позивачем не надано доказів передачі податковому органу зазначених документів та доказів відмови у їх прийнятті, доказів їх втрати та повідомлення ДПІ про наведене в порядку п. 44.6. та п/п. 139.1.9. ПК України, як і доказів надання цих документів відповідно до приписів п. 44.6. та 44.7. ПК України.

Надання цих документів згодом, у т.ч. під час розгляду справи у суді , не змінює статусу цих документів, як таких, що були відсутні на час складання звітності та їх надання згодом не має правових наслідків для цілей підтвердження правомірності формування спірних сум податкових вигод на відповідний податковий період під час проведення перевірки.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправними дій ДПІ під час призначення та проведення перевірки, для визнаннями протиправними висновків Акту перевірки, які правомірно ґрунтуються на обставинах ненадання позивачем під час перевірки первинних документів.

Відтак, підстави для визнання протиправним оскаржуваного рішення відсутні, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, ст. ст. 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Техсервіс - Інженірінг" (код ЄДР 38390740; адреса згідно ЄДР 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 82, офіс 256) - відмовити повністю .

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя О.А. Кармазін