Ухвала

від 14.12.2018 по справі 640/21122/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення позову

14 грудня 2018 року м. Київ № 640/21122/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши без повідомлення учасників справи клопотання Малого приватного підприємства Будкваліфікатори про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

Мале приватне підприємство Будкваліфікатори (03142, м. Київ, вул. Доброхотова, 15, кв. 275, код ЄДР: 30300419) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з клопотанням про забезпечення позову, в якому просить суд:

зупинити дію припису Головного управління Держпраці у Київській області Державної служби України з питань праці (04060, м. Київ, вул. Вавілових, 10, код ЄДР: 39794214) від 30.07.2018 № 790/1063/АВ/П про усунення виявлених порушень та постанови від 14.08.2018 № КВ790/1036/АВ/ТД/ФС-373 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами до ухвалення рішення в адміністративній справі;

зупинити стягнення на підставі постанови від 14.08.2018 № КВ790/1036/АВ/ТД/ФС-373 про накладення штрафу до ухвалення рішення в адміністративній справі.

В обґрунтування вказаного клопотання заявник зазначив, що на підставі постанови від 14.08.2018 № КВ790/1036/АВ/ТД/ФС-373 про накладення штрафу державним виконавцем Святошинського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві відкрито виконавче провадження та вчиняються дії щодо звернення стягнення на майно позивача.

Зокрема, у вказаному клопотанні заявник наголосив, що державним виконавцем накладено арешт на майно та кошти позивача.

Останній також вказав, що володіє нежитловим приміщенням, в якому проводяться заняття зі слухання, і на дане приміщення, на даний час накладений арешт, у зв'язку з чим, позивач звертає увагу суду на те, що за час судового розгляду державний виконавець може реалізувати майно позивача з прилюдних торів, що унеможливить його подальше повернення, якщо суд дійде висновку про задоволення позову.

Крім того, позивач наголосив, що арешт коштів боржника унеможливлює господарську діяльність, оскільки сума стягнення перевищує річний оборот позивача і, відповідно арешт коштів блокує будь-які надходження на рахунки позивача і так само видатки із зазначених рахунків.

На думку заявника, в даному випадку обґрунтованим є застосування двох видів забезпечення позову, а саме зупинення дії індивідуальних актів та зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, оскільки виключно зупинення стягнення не дозволить звільнити кошти позивача з-під арешту і не дозволить проводити господарську діяльність протягом всього часу розгляду справи.

Заявник додав, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених Законом.

Підсумовуючи викладене позивач просив суд задовольнити клопотання та забезпечити позов.

Вирішуючи клопотання заявника про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України забезпечення позову має стосуватися предмету позову. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Виходячи із змісту позовної заяви та обґрунтування клопотання про забезпечення позову, дослідивши наявні матеріали, суд, станом на час постановлення даної ухвали, приходить до висновку про відсутність підстав для забезпечення позову в частині зупинення дії припису від 30.07.2018 № 790/1063/АВ/П про усунення виявлених порушень та постанови від 14.08.2018 № КВ790/1036/АВ/ТД/ФС-373 про накладення штрафу, оскільки судом не встановлено обставин крайньої необхідності та підстав, з якими наведені вище норми КАС України пов'язують можливість забезпечення позову.

Натомість суд звертає увагу, що протиправність постанови про накладення штрафу від 14.08.2018 № КВ790/1036/АВ/ТД/ФС-373 та припису від 30.07.2018 № 790/1063/АВ/П про усунення виявлених порушень, підлягають встановленню судом при вирішенні справи по суті.

Враховуючи вищенаведене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову в цій частині.

Водночас, згідно з п. 5 ч. 3 ст. 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

З огляду на те, що зупинення стягнення, яке здійснюється державним виконавцем Святошинського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві на підставі постанови про накладення штрафу від 14.08.2018 № КВ790/1036/АВ/ТД/ФС-373 до моменту вирішення адміністративної справи № 640/21122/18 є фактично зупиненням дії постанови про відкриття виконавчого провадження на підставі постанови про накладення штрафу від 14.08.2018 № КВ790/1036/АВ/ТД/ФС-373, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позивач просить суд забезпечити позов шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень - Святошинського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі - предметом оскарження в межах даної адміністративної справи є правомірність прийняття ГУ Держпраці у Київській області припису від 30.07.2018 № 790/1063/АВ/П про усунення виявлених порушень та постанови від 14.08.2018 № КВ790/1036/АВ/ТД/ФС-373 про накладення штрафу, а не постанови Святошинського РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві.

Зважаючи на викладене, у суду відсутні належні правові підстави для задоволення заяви позивача і у вказаній частині.

Частинами 5 та 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Керуючись ст. 150-154, п. 9 ч. 5 ст. 243, ст. 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити Малому приватному підприємству Будкваліфікатори (03142, м. Київ, вул. Доброхотова, 15, кв. 275, код ЄДР: 30300419) у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Відповідно до ч. 5 та 8 ст. 154 КАС України ухвала суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293 - 297 КАС України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя О.А. Кармазін