Постанова

від 13.12.2018 по справі 821/1120/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/1120/18

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Димерлія О.О.,

- Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Приватного підприємства САЖЕВ на рішення Херсонського окружного адміністративного суду, яке прийнято 08 серпня 2018 року у складі суду судді: Морської Г.М. в місті Херсон по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства САЖЕВ до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство САЖЕВ (далі - ПП САЖЕВ ) звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.01.2018 року №0000381422, №0000371455.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року у задоволенні заявленого позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення заявлених вимог. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано всі обставини, що мають значення для вирішення справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача, за результатами якої складений акт перевірки від 10.01.2018р. №6/21-22-14-06/37049277. На підставі акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 26.01.2018 року №0000381422, №0000371455. Апелянт, не погоджуючись з висновками контролюючого органу, викладеними в акті перевірки щодо нереальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, що стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень (далі - ППР). Апелянтом зазначено, що висновки контролюючий орган здійснив, опираючись на припущення, що не може слугувати підставою для прийняття ППР. Натомість докази, надані позивачем підтверджують правомірність реального товарного характеру операцій з постачання подрібненого лушпиння соняшнику на адресу ПП САЖЕВ , просить визнати протиправними та скасувати ППР.

Відповідач/Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, надав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідач зазначає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку про не доведеність реальності здійснення господарських операцій та факту використання придбаних робіт та послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Також апелянтом зазначено, що у перевіряємому періоді ПП САЖЕВ фактично здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з отримання товарів/послуг від постачальників ПП Де-Корт , ПП Резерв-Торг , ПП Інком-Торг , ПП Таракас і складено первинні документи всупереч норм частини першої ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за №168/704. Оскільки відсутній факт формування згідно з абзацом другим ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб'єктів господарювання або власного виробництва. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу п'ятого ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в основі якої має бути дійсний рух певного активу. Таким чином, сукупність встановлених фактичних обставин підтверджує правомірність позиції Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі та висновків перевірки. А тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги підприємства.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 26.12.2017 р. по 02.01.2018 р. співробітниками ГУ ДФС у Херсонській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП САЖЕВ , за результатами якої складено акт від 10.01.2018 №6/21-22-14-06/37049277 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП САЖЕВ (код 37049277) з питань з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період січень - лютий 2017 року по взаємовідносинам з контрагентами - постачальниками ПП Інком - Торг (код 39733811), ПП Де - Корт (код 40467419), ПП Резерв - Торг (код 40719093) за січень 2017 року, ПП Таракас (код 40545863) за лютий 2017 року та контрагентами - покупцями, подальшого використання (реалізації) придбаних у контрагентів - постачальників товарів/послуг, відображення здійснених фінансово - господарських операцій у податковій звітності, в якому зафіксовані порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України за період січень - лютий 2017 завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 57165 грн., що призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 21) на суму 2262 грн. та призвело до заниження суми позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд. 18) на суму ПДВ 54903 грн.

Не погоджуючись з вказаними висновками, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку. Так, листом ГУ ДФС у Херсонській області від 26.01.2018р. №790/10/21-22-14-06-19 висновки акту залишені без змін.

На підставі акту перевірки податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 26.01.2018 року: №0000381422, яким визначено суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 2262 грн.; №0000371455, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з ПДВ на суму 54903 грн. та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 13725,75 грн.

Позивач, не погоджуючись в податковими повідомленнями-рішеннями оскаржив їх в адміністративному порядку до ДФС України. Рішенням ДФС України від 12.04.2018р. №12755/6/99-99-11-61-62-25 ППР залишені без змін, а скарга - без задоволення.

Вважаючи ППР від 26.01.2018 року №0000381422, №0000371455 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, ПП САЖЕВ звернулось до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірне питання та відмовляючи у задоволені позовних вимоги ПП САЖЕВ , суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки господарські операції, здійснені позивачем з контрагентами-постачальниками ПП Інком - Торг , ПП Де - Корт , ПП Резерв - Торг , ПП Таракас є такими, що реально не відбулись.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, та надаючи правову оцінку його висновкам і встановленим обставинам справи, виходить з наступного.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 Податкового Кодексу України (далі - ПК). Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996-ХIV (далі - №996-ХIV).

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону №996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону №996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК.

За змістом пункту 198.1 статті 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 цієї ж статті ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПК, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами пункту 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Наведеними правовими нормами, в першу чергу, регламентовано пряму взаємозалежність правильності врахування платником податку у податковому обліку податкового кредиту у вартості придбаних у контрагента товарів/робіт/послуг від підтвердження проведених господарських операцій належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Сама по собі наявність первинних документів (актів надання послуг та податкових накладних) не може бути єдиною і достатньою підставою для підтвердження правомірності формування податкового кредиту, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій, а також не доведення факту дійсного руху активів та товару між учасниками відповідних операцій.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП САЖЕВ у січні-лютому 2017 року у податковому обліку відобразило взаємовідносини з контрагентами-постачальниками ПП Інком - Торг , ПП Де - Корт , ПП Резерв - Торг , ПП Таракас з документування товару, на підставі договорів поставки, видаткових накладних, рахунків-фактур, банківських виписок, товарно-транспортних накладних.

Так, з наданих видаткових накладних вбачається, що позивач документує придбання лушпиння соняшника подрібнене, а саме:

Від контрагента - постачальника ПП Резерв - Торг на підставі договору від 03.01.2017 №03. Видаткові накладні від 10.01.2017 №РН-0000008, 05.01.2017 №РН-000003; рахунки - фактури від 05.01.2017 №ГС-0000006, від 10.01.2017 №ГС-0000010; товарно-транспортні накладні від 05.01.2017 №481287, №481289, 10.01.2017 №481290, №481288.

Від контрагента - постачальника ПП Інком - Торг на підставі договору від 13.01.2017 №2. Видаткова накладна від 18.01.2017 №РН-0000103; рахунок - фактура від 18.01.2017 №СФ-00181; товарно-транспортні накладні від 18.01.2017 №481294, №481293.

Від контрагента-постачальника ПП Де - Корт на підставі договору від 01.01.2017 №1. Видаткові накладні від 30.01.2017 №РН-0000256, 08.02.2017 №РН-0000281, 02.02.2017 №РН-0000257, 26.01.2017 №РН-0000155, 24.02.2017 №РН-0000154, 20.01.2017 №РН-0000153; рахунки-фактури від 30.01.2017 №СФ-00030-1, 08.02.2017 №СФ-00080-2, 02.02.2017 № СФ-00002-2, 26.01.2017 №СФ-0000261, 24.01.2017 №СФ-0000241,20.01.2017 №СФ- 0000201; товарно-транспортні накладні від 30.01.2017 №481283, 02.02.2017 №481280, 30.01.2017 №481282, 20.01.2017 №481276, 26.01.2017 №481281, 26.01.2017 №481279, 24.01.2017 №481278, 24.01.2017 №481277, 08.02.2017 №481284, 08.02.2017 №481285.

Також, судом першої інстанції встановлено, що позивачем у січні-лютому 2017р. задокументовано надходження товару, лушпиння соняшника подрібнене, на склад основний, в тому числі від контрагентів-постачальників ТОВ Гідросенд , КППК Квазар-Юг , ПП Резерв - Торг , ПП Де - Корт , ПП Інком - Торг .

У бухгалтерському обліку відображена реалізація вказаного товару ТОВ Біопроменерго на підставі договору поставки від 01.01.2017 №1, що вбачається з видаткових накладних від 06.01.2017 №РН-0000003, 13.01.2017 №РН-0000005, №РН-0000006, 17.01.2017 №РН-0000007, 20.01.2017 №РН-0000009, 21.01.2017 №РН-0000010, 25.01.2017 №РН-0000013, 27.01.2017 №РН-0000015, 06.02.2017 №РН-0000020, 08.02.2017 №РН-0000022, 11.02.2017 №РН-0000030 та ТОВ Біоф'юл Україна , що вбачається з видаткових накладних від 22.02.2017 №РН-0000041; №РН-0000040; від 18.02.2017р. №РН-0000037, №РН-0000036; від 17.02.2017р. №РН-0000035; від 14.02.2017р. №РН-0000032, №РН-0000031; від 12.02.2017р. №РН-0000028; від 11.02.2018р. №РН-0000028, №РН-0000027; від 10.02.2017р. №РН-0000026, №РН-0000025; від 09.02.2017р. №РН-0000024; від 08.02.2017р. №РН-0000023; від 07.02.2017р. №РН-0000021, № РН-0000019; від 03.02.2017р. №РН-0000018; від 02.02.2017р. №РН-0000017; від 31.01.2017р. №РН-0000016.

Щодо господарських операцій між позивачем та контрагентом-постачальником ПП Де-Корт суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується апеляційний суд.

ПП САЖЕВ у січні-лютому 2017 року мало взаємовідносини з контрагентом-постачальником ПП Де-Корт (код 40467419) з документування товару (лушпиння соняшника подрібнене) на загальну суму ГІДВ 28532,70 грн., на підставі Договору поставки від 20.01.2017 №2, видаткових накладних, рахунків-фактур, банківських виписок, товарно-транспортних накладних.

Неможливість надання ПП Де-Корт товару (лушпиння соняшника подрібнене) на адресу ПП САЖЕВ підтверджується наступним.

У ПП Де-Корт відсутнє власне або орендоване нерухоме майно, земельні ділянки (підтверджено даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно).

Також, податковою інспекцією враховано, що згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) ПП Де-Корт протягом відповідного періоду не документувало отримання послуг з оренди офісу, приміщень від контрагентів-постачальників, що ПП Де-Корт документує придбання товарів (молоко, цукор, апельсини, мандарини, йогурти в асортименті, чіпси, шпроти) від контрагентів-постачальників, проте реалізує контрагентам-покупцям товар відмінний від придбаного та послуги, які за відповідний, а також попередні періоди не придбавались.

Також, відповідно до інформації, яка міститься в ЄРПН встановлено, що ПП Де-Корт (код 40467419) документує велику кількість товару та послуг на адресу інших суб'єктів господарювання, що свідчить про фізичну неможливість здійснення такого об'єму господарської діяльності без наявності допоміжних послуг, таких як транспортування, зберігання, сортування, пакування тощо, без залучення субпідрядних організацій та без особистої участі персоналу та не співвідносні з наявним - трудовим ресурсом для поставки товару; необхідністю наявності спеціальних знань (фаху) працівників для надання послуг, високого рівня їх оплати праці тощо.

Крім того, в наданих до перевірки товарно-транспортних накладних в графі автомобільний перевізник вказано підприємство ПП Де-Корт , яке не має власних, орендованих транспортних засобів або посередників у транспортуванні, що свідчить про відсутність реального переміщення товару від ПП Де-Корт до ПП САЖЕВ , або подальшого покупця в ланцюгу постачання.

В порушення п. 8.25 наказу Мінтрансу України Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні від 14.10.1997 №363 виписані ТТН на постачання товару від ПП Де-Корт не можна вважати належно оформленими, так як не має можливості встановити пункт навантаження/розвантаження, тому що відсутня повна адреса чи місце розташування складу (вказано лише місто), дослідити фактичний час прибуття автомобіля для завантаження, та час прибуття автомобіля для розвантаження, можливого простою, що ставить під сумнів факт перевезення товару.

Також слід зазначити, що платником ПП Де-Корт до контролюючого органу надано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за IV кв. 2016 року, відповідно до якого всіх працівників звільнено 31.08.2016 р., в т.ч. директора ОСОБА_2, звітність щодо чисельності працівників за І кв. 2017 року та повідомлення про прийняття працівників на роботу відсутні. Таким чином, вищевказані первинні документи на постачання ПП САЖЕВ у січні-лютому 2017 року товару (лушпиння соняшника подрібнене) містять підпис директора ОСОБА_2, якого звільнено 31.08.2016. Враховуючи зазначене, податковим органом встановлено, що первинні бухгалтерські документи від ПП Де - Корт підписані невстановленою особою.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що не підтверджується факт поставки товару та його перевезення.

Таким чином, зазначене свідчить про нереальність поставки ПП Де-Корт лушпиння соняшника подрібнене на адресу ПП САЖЕВ , як наслідок - складені видаткові та податкові накладні не мають сили первинного бухгалтерського документа.

Отже, платником ПП САЖЕВ неправомірно включено до складу податкового кредиту суму ПДВ 28532,70грн., у т.ч. за січень 2017 - 20594,7 грн., лютий 2017 -7938,00 грн.

Щодо господарських операцій між позивачем та контрагентом-постачальником ПП Резерв-Торг суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується апеляційний суд.

ПП САЖЕВ у січні 2017 року мало взаємовідносини з контрагентом-постачальником ПП Резерв-Торг (код 40719093) з документування товару (лушпиння соняшника подрібнене) на загальну суму 1ІДВ 10353,20 грн., на підставі Договору поставки від 03.01.2017 №03, видаткових накладних, рахунків-фактур, банківських виписок, товарно-транспортних накладних.

Неможливість надання ПП Резерв-Торг товару (лушпиння соняшника подрібнене) на адресу ПП САЖЕВ підтверджується наступним.

У ПП Резерв-Торг відсутнє власне або орендоване нерухоме майно, земельні ділянки (підтверджено даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно).

Крім того, згідно інформації, яка міститься в ЄРПН встановлено, що ПП Резерв-Торг протягом відповідного періоду не документувало отримання послуг з оренди офісу, приміщень від контрагентів-постачальників.

Згідно інформації, яка міститься в ЄРПН встановлено, що ПП Резерв-Торг документує придбання товарів (корм для котів, собак, ікра мойви, сир російський, кисломолочні продукти, печиво, макарони, чай, кофе в асортименті) від контрагентів-постачальників, проте реалізує контрагентам-покупцям товар відмінний від придбаного та послуги, які за відповідний, а також попередні періоди не придбавались.

Також, відповідно до інформації, яка міститься в ЄРПН встановлено, що ПП Резерв-Торг (код 40719093) документує велику кількість товару та послуг на адресу інших суб'єктів господарювання, що свідчить про фізичну неможливість здійснення такого об'єму господарської діяльності без наявності допоміжних послуг, таких як транспортування, зберігання, сортування, пакування тощо, без залучення субпідрядних організацій та без особистої участі персоналу та не співвідносні з наявним трудовим ресурсом для поставки товару; необхідністю наявності спеціальних знань (фаху) працівників для надання послуг, високого рівня їх оплати праці тощо.

В наданих до перевірки товарно-транспортних накладних в графі автомобільний перевізник вказано підприємство ПП Резерв-Торг , яке не має власних, орендованих транспортних засобів або посередників у транспортуванні, що свідчить про відсутність реального переміщення товару від ПП Резерв-Торг до ПП САЖЕВ , або подальшого покупця в ланцюгу постачання.

В порушення п. 8.25 наказу Мінтрансу України Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні від 14.10.1997 №363 виписані ТТН на постачання товару від ПП Резерв-Торг не можна вважати належно оформленими, так як немає можливості встановили пункт навантаження/розвантаження, тому що відсутня повна адреса чи місце розташування складу (вказано лише місто), дослідити фактичний час прибуття автомобіля для завантаження, та час прибуття автомобіля для розвантаження, можливого простою, що ставить під сумнів факт перевезення товару.

Окремо слід зазначити, що згідно даних ІС Податковий блок платником ПП Резерв-Торг (код 40719093) до контролюючого органу податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за І кв. 2017 року не надано, що свідчить про відсутність фізичних можливостей для виконання постачання товару на адресу ПП САЖЕВ .

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що не підтверджується факт поставки товару та його перевезення.

Таким чином, зазначене свідчить про нереальність поставки ПП Резерв-Торг лушпиння соняшника подрібнене на адресу ПП САЖЕВ , як наслідок - складені видаткові та податкові накладні не мають сили первинного бухгалтерського документа.

Отже, платником ПП САЖЕВ неправомірно включено до складу податкового кредиту суму ПДВ 10352,20 грн. за січень 2017 року.

Щодо господарських операцій між позивачем та контрагентом-постачальником ПП Інком-Торг , попередня назва ПП Терра-Прайс суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується апеляційний суд.

ПП САЖЕВ у січні 2017 року мало взаємовідносини з контрагентом-постачальником ПП Інком-Торг , попередня назва ПП Терра-Прайс (код 39733811) з документування товару (лушпиння соняшника подрібнене) на загальну суму ПДВ 4904,90 грн., на підставі Договору поставки від 13.01.2017 №02, видаткових накладних, рахунків-фактур. банківських виписок, товарно-транспортних накладних.

Неможливість надання ПП Інком-Торг товару (лушпиння соняшника подрібнене) на адресу ПП САЖЕВ підтверджується наступним.

У ПП Інком Торг відсутнє власне або орендоване нерухоме майно, земельні ділянки (підтверджено даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно).

Крім того, згідно інформації, яка міститься в ЄРІІН встановлено, що ПП Інком-Торг протягом відповідного періоду не документувало отримання послуг з оренди офісу, приміщень від контрагентів-постачальників.

Згідно інформації, яка міститься в ЄРПН встановлено, що ПТІ Інком-Торг протягом відповідного періоду документує придбання товарів (сир російський, кисломолочні продукти, миргородська Лагідна 1,5 л.н/газ ПЕТ та ін.) від контрагентів - постачальників, проте реалізує контрагентам-покупцям товар відмінний від придбаного та послуги, які за відповідний, а також попередні періоди не придбавались.

Також, відповідно до інформації, яка міститься в ЄРПН встановлено, що ПП Інком-Торг (код 39733811) документує велику кількість товару та послуг на адресу інших суб'єктів господарювання, що свідчить про фізичну неможливість здійснення такого об'єму господарської діяльності без наявності допоміжних послуг, таких як транспортування, зберігання, сортування, пакування тощо, без залучення субпідрядних організацій та без особистої участі персоналу та не співвідносні з наявним трудовим ресурсом для поставки товару; необхідністю наявності спеціальних знань (фаху) працівників для надання послуг, високого рівня їх оплати праці тощо.

В наданих до перевірки товарно-транспортних накладних в графі автомобільний перевізник вказано підприємство ПП Інком-Торг , яке не має власних, орендованих транспортних засобів або посередників у транспортуванні, що свідчить про відсутність реального переміщення товару від ПП Інком-Торг до ПП САЖЕВ , або подальшого покупця в ланцюгу постачання.

В порушення п. 8.25 наказу Мінтрансу України Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні від 14.10.1997 № 363 виписані ТТІІ на постачання товару від ІІГІ Інком-Торг не можна вважати належно оформленими, так як немає можливості встановити пункт навантаження/розвантаження, тому що відсутня повна адреса чи місце розташування складу (вказано лише місто), дослідити фактичний час прибуття автомобіля для завантаження, та час прибуття автомобіля для розвантаження, можливого простою, що ставить під сумнів факт перевезення товару.

Крім того, 15.06.2016 слідчим слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Житомирській області щодо ПП Тера-Прайс внесені відомості до ЄРДР за №32016060000000036 за фактом скоєння злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України.

Під час досудового розслідування виявлено, що невстановлені особи в період з 2013 року по теперішній час, з метою прикриття незаконної діяльності, що полягає у незаконному формуванні податкового кредиту з ПДВ для суб'єктів реального сектору економіки, здійснили реєстрацію та перереєстрацію підприємств, які мають ознаки фіктивності , у тому числі ПП Тера-Прайс .

ПП Терра-Прайс , нова назва ПП Інком-Торг (код 39733811) 15.06.2016 внесено до АІС СФП .

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що не підтверджується факт поставки товару та його перевезення.

Таким чином, зазначене свідчить про нереальність поставки ПП Інком-Торг лушпиння соняшника подрібнене на адресу ПП Сажев , як наслідок - складені видаткові та податкові накладні не мають сили первинного бухгалтерського документа.

Отже, платником ПП Сажев неправомірно включено до складу податкового кредиту суму ПДВ 4904,90 гри. за січень 2017 року.

Щодо господарських операцій між позивачем та контрагентом-постачальником ПП Таракас , суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується апеляційний суд.

Судом першої інстанції встановлено, що між ПП САЖЕВ (замовник) та ПП Таракас (код 40545863) (виконавець) укладено договір про надання послуг від 09.02.2017 №090217, відповідно до якого за завданням замовника виконавець надає замовнику послуги з поставки та монтажу шнекового навантажувача в обсязі та на умовах, визначених цим договором: навантажувач шнековий-1 шт., монтаж обладнання-1 шт., на загальну суму ПДВ 13374,00 грн., на підставі Договору поставки від 03.01.2017 №03, видаткової накладної, актів здачі-прийняття робіт, рахунків-фактур, банківських виписок, товарно-транспортних накладних.

З актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000001, №ОУ-0000002 слідує, що позивачем отримано від ПП Таракас послуги з монтажу обладнання, демонтажу даху, підготовчих робіт, покрівельні послуги, а також отримано в оренду зварювальний апарат і трактор.

При цьому, місцезнаходження позивача м. Херсон, а контрагента-постачальника ПП Таракас - Луганська область, м. Сєвєродонецьк.

Неможливість надання ПП Таракас товару та послуг (оренда зварювального апарату, оренда трактора, демонтаж даху, підготовчі роботи, покрівельні послуги, монтаж обладнання, шнековий навантажувач) на адресу ПП Сажев підтверджується наступним.

У ПП Таракас відсутнє власне або орендоване нерухоме майно, земельні ділянки (підтверджено даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно).

Крім того, згідно інформації, яка міститься в ЄРПН встановлено, що ПП Таракас протягом відповідного періоду не документувало отримання послуг з оренди офісу, приміщень від контрагентів-постачальників.

Згідно інформації, яка міститься в ЄРПН встановлено, що ПП Таракас документує придбання товарів (одяг, взуття, солодощі, кава, соуси, цукор, корм для котів) від контрагентів - постачальників, проте реалізує контрагентам-покупцям товар відмінний від придбаного та послуги, які за відповідний, а також попередні періоди не придбавались.

Також, відповідно до інформації, яка міститься в ЄРПН встановлено, що ПП Таракас документує велику кількість товарів та послуг на адресу інших суб'єктів господарювання, що свідчить про фізичну неможливість здійснення такого об'єму господарської діяльності без наявності допоміжних послуг, таких як транспортування, зберігання, сортування, пакування тощо, без залучення субпідрядних організацій та без особистої участі персоналу та не співвідносні з наявним трудовим ресурсом для поставки товару; необхідністю наявності спеціальних знань (фаху) працівників для надання послуг, високого рівня їх оплати праці тощо.

Згідно даних ІС Податковий блок встановлено, що ПП Таракас до органів ДФС податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за І кв. 2017 року не надано, що свідчить про відсутність фізичних можливостей для виконання вищезазначених робіт на адресу ПП Сажев .

Надані до перевірки акти здачі - прийняття робіт не відповідають вимогам первинного документу, так як складені з порушенням норм частини першої ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а саме: монтаж якого саме обладнання було здійснено та на якому об'єкті, за якою адресою надавались дані послуги, відсутні дати початку та закінчення робіт.

Враховуючи значні витрати робочого часу при відсутності працівників, об'єму наданих послуг декільком суб'єктам господарювання в один і той же проміжок часу, не можливо підтвердити реальність здійснення задокументованих господарських операцій з надання послуг з монтажу обладнання, демонтажу даху, підготовчих робіт, покрівельних послуг та оренди зварювального апарату, оренди трактора тощо.

В наданій до перевірки товарно-транспортній накладній в графі автомобільний перевізник вказано підприємство ПП Таракас , яке не має власних, орендованих транспортних засобів або посередників у транспортуванні, що свідчить про відсутність реального переміщення товару від ПП Таракас до ПП Сажев , або подальшого покупця в ланцюгу постачання.

В порушення п. 8.25 наказу Мінтрансу України Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні від 14.10.1997 №363 виписану ТТН на постачання товару від ПП Таракас не можна вважати належно оформленою, так як не має можливості встановити пункт навантаження/розвантаження, тому що відсутня повна адреса чи місце розташування складу (вказано лише місто), дослідити фактичний час прибуття автомобіля для завантаження, та час прибуття автомобіля для розвантаження, можливого простою, що ставить під сумнів факт перевезення товару.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що не підтверджується реальність надання послуг, факт поставки товару та його перевезення.

Таким чином, зазначене свідчить про нереальність поставки ПП Таракас послуг з оренди зварювального апарату, оренди трактора, демонтажу даху, підготовчих робіт, покрівельних послуг, монтажу обладнання, шнекового навантажувача на адресу ПП Сажев , як наслідок - складені видаткові та податкові накладні не мають сили первинного бухгалтерського документа.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, колегією суддів встановлено, що ПП САЖЕВ протягом відповідного періоду документує реалізацію вищевказаних послуг на адресу контрагента - покупця ТОВ Біоф'юл Україна (Київська область, Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка).

ТОВ Біоф'юл Україна , згідно договору від 13.02.2017 №02/17, надані послуги з монтажу обладнання, демонтаж даху, підготовчі роботи, покрівельні послуги та оренди зварювального апарату, оренди трактора, шнековий навантажувач.

На виконання умов даного договору ПП САЖЕВ виписана видаткова накладна від 15.02.2017 №РН-0000282, акти виконаних робіт від 15.02.2017№ОУ-0000001, 22.02.2017 №ОУ-0000002.

При цьому, позивачем не надано жодних пояснень та доказів щодо реальності виконання такого договору, з урахуванням того, що позивач знаходиться у м. Херсоні, надав послуги ТОВ Біоф'юл Україна (знаходиться у Київській області), які отримав від ПП Таракас , що знаходиться у Луганській області.

Із первинних бухгалтерських документів (договорів та актів здачі-прийняття робіт як щодо придбання послуг у ПП Таракас , так і подальшої їх реалізації ТОВ Біоф'юл Україна ) взагалі неможливо встановити місце надання послуг з монтажу обладнання, демонтажу даху, покрівельних послуг та оренди зварювального апарату і трактора.

Враховуючи відсутність трудових та матеріальних ресурсів у контрагентів-постачальників, недоліки первинних бухгалтерських документів, податковий орган дійшов висновку про нереальність виконання вищенаведених договорів ПП САЖЕВ , як наслідок - складені видаткові та податкові накладні не мають сили первинного бухгалтерського документа.

Колегія суддів наголошує, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), бо саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету на суму податкового кредиту.

У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наявності у контрагентів позивача можливості здійснювати фінансово-господарську діяльність, з огляду на відсутність у зазначених суб'єктів господарювання трудових та матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій.

Господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання зобов'язаний заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.

Колегія суддів звертає увагу на недостатність наданих позивачем доказів для підтвердження фактів та результатів реального виконання здійснених ним з контрагентами господарських операцій, а також на оформлення первинних документів з порушенням вимог, встановлених ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , у зв'язку з чим приходить до висновку про не доведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних робіт та послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку - позивача.

Розглядаючи справу, суд при з'ясуванні характеру та змісту спірних операцій між позивачем та його контрагентом, надає правову оцінку усім доказам та обставинам, що стосуються предмета доказування, в їх сукупному зв'язку один з одним.

Аналогічну правову позицію виклав Верховний Суд у постанові від 20 червня 2018 року у справі №826/7271/15.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що платником ПП Сажев неправомірно включено до складу податкового кредиту суму ПДВ 13374 грн. за лютий 2017 року.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову ПП САЖЕВ , оскільки у перевіряємий період ПП Сажев фактично здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з отримання товарів/послуг від постачальників ПП Де-Корт , ПП Резерв-Торг , ПП Інком-Торг , ПП Таракас і складено первинні документи всупереч норм частини першої ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за №168/704. Оскільки відсутній факт формування згідно з абзацом другим ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб'єктів господарювання або власного виробництва. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу п'ятого ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в основі якої має бути дійсний рух певного активу.

Відтак, сукупність встановлених фактичних обставин підтверджує правомірність позиції Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі та висновків перевірки, оскільки недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, і незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства САЖЕВ на рішення Херсонського окружного адміністративного суду, яке прийнято 08 серпня 2018 року - залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду, яке прийнято 08 серпня 2018 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства САЖЕВ до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: О.О. Димерлій

Суддя: О.В. Єщенко