Постанова

від 12.12.2018 по справі 826/934/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/934/17 Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.,

Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Прудиус І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2018 року (справу розглянуто у порядку письмового провадження) у справі за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛ.ДЖИ.ПІ.ІНВЕСТИ" до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2017 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛ.ДЖИ.ПІ.ІНВЕСТИ", звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову № 34/16/073-3420 від 20.12.2016 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2018 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, без врахування всіх фактичних обставин справи. Зокрема, апелянт зазначає про дотримання посадовою особою Департаменту процедури проведення позапланової перевірки та притягнення позивача до відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, головним державним інспектором інспекційного відділу № 1 управління контролю за будівництвом ОСОБА_3 було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил товариством з обмеженою відповідальністю ЕЛ.ДЖИ.ПІ.ІНВЕСТ . Назва та місцезнаходження об'єкта будівництва - проведення будівельних робіт у нежитловому приміщенні АДРЕСА_1

За наслідками перевірки складено Акт від 09.12.2016, в якому зафіксовано наступні порушення:

- в приміщенні № 11 (основна) (відповідно до експлікації приміщення технічного паспорта) виконані будівельні роботи із реконструкції шляхом втручання в несучі конструкції, а саме: влаштовано віконний проріз без документа, який би надавав право на виконання будівельних робіт, що є порушенням ч. 1 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та без розробленої і затвердженої у встановленому порядку проектної документації, чим порушено вимоги ст. 9 Закону України Про архітектурну діяльність ;

- на першому поверсі із фасадної сторони житлового будинку влаштовано приточно-витяжну установку з рекуперацією тепла Вентс ВУТ 2000 ЕГ, чим порушено п. 5.33 ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення , а саме: не допускається влаштовувати витяжні шахти для викиду повітря із вбудованих приміщень перед вікнами квартир, а також прокладати повітроводи витяжної вентиляції вбудованих приміщень по фасадах житлового будинку.

На підставі викладених в акті перевірки висновків відповідачем 09.12.2016 року винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в якому міститься вимога усунути виявлені порушення до 09.03.2017 року.

Крім того, Департаментом 09.12.2016 року складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому зафіксовано, що відповідальність за виявлені правопорушення передбачена абз. 3 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Примірники акту перевірки, припису та протоколу були направлені на адресу позивача 14.12.2016 року та отримані останнім 20.12.2016 року.

За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем 20.12.2016 року прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 34/16/073-3420, якою до позивача за порушення абз. 3 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за порушення містобудівної діяльності застосовано штрафні санкції у розмірі 57 600,00 грн.

Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги та зазначив, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень було порушено порядок та процедуру проведення позапланової перевірки, а саме - не забезпечено здійснення контролюючого заходу у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, а також проведено перевірку суб'єкта містобудування у період з 08 по 09.12.2016 року без наявних на те правових підстав. Крім того, позивач не був повідомлений про розгляд справи за три доби.

Даючи правову оцінку викладеним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України встановлено, що основними завданнями Держархбудінспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та контролю у сфері житлово-комунального господарства, а саме:

- здійснення в межах своїх повноважень державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із зазначених питань;

- виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві, ліцензування господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури;

- внесення Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України пропозицій щодо формування політики із відповідних питань.

Поняття державного архітектурно-будівельного контролю міститься у частині першій статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та означає сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до п. 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно зі п. 7 Порядку, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є:

- подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

- виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю;

- вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що спірну перевірку проведено на підставі звернення депутата Київської міської ради ОСОБА_4 ОСОБА_5 від 27.10.2016.

Відповідно до п. 7 Порядку строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Тобто, загальна тривалість позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів та може бути одноразово продовжена за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було видано два направлення для проведення позапланової перевірки позивача від 28.11.2016 року зі строком дії з 28.11 до 02.12.2016 року та від 08.12.2016 року зі строком дії з 08.12 до 09.12.2016 року.

У вказаних направленнях зазначено, що вони видані на підставі одного наказу (розпорядження) Департаменту № 60 від 17.10.2016 року.

Разом з тим, окремий наказ про продовження перевірки з 08 по 09 грудня 2016 року відповідачем не приймався.

Згідно з п. 9 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва, які мають право бути присутніми під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктами 17, 18 Порядку визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки складається протокол разом з приписом про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Акт перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Відповідно до пункту 21 Порядку якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис.

Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

В акті перевірки зазначено, що перевірка проводилася у присутності директора ТОВ ЕЛ.ДЖИ.ПІ.ІНВЕСТ .

Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що при проведенні спірної перевірки був присутній прораб.

Проведення перевірки відбувалося за відсутності суб'єкта містобудування або його представника.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що невиконання суб'єктом владних повноважень вимог законодавства в цій частині зводить нанівець законність всієї процедури проведення перевірки та, як наслідок, прийнятого за її результатами рішення.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 р. № 244 (далі Порядок № 244).

Відповідно до абз. 3, 4 п. 3 Порядку № 244 в редакції, що діяла на час спірних правовідносин, у разі відмови субєкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються субєкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням. Належним підтвердженням факту надіслання документів є розрахунковий документ відділення поштового звязку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.

Як встановлено пунктами 16 та 17 Порядку № 244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Справа може розглядатися за участю субєкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються субєкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття субєкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Відтак, відповідачем порушено процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, встановлену Порядком № 244, оскільки позивач не повідомлений за три дні до розгляду протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а повідомлений тільки у день розгляду справи, а саме - 20.12.2016, що призвело до порушення прав позивача на участь у розгляді справи та надання доказів( а.с.22,23).

Оскільки має місце порушення процедури проведення перевірки та розгляду справ про порушення у сфері містобудівної діяльності,

Отже, відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачений Порядками № 553 та № 244, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "ЕЛ.ДЖИ.ПІ.ІНВЕСТИ" до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною та скасування постанови.

Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а обставини справи повністю відповідають висновкам суду.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2018 року - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2018 року- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 13.12.18.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

А.Ю. Кучма