Рішення

від 12.12.2018 по справі 308/2785/18

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/2785/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2018 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючої-судді - Бенца К.К.,

при секретарі - Вереш А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Киблярівської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини , -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до Киблярівської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Мотивуючи свої позовні вимоги вказує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 Після смерті матері відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. За життя ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробила заповіт, яким заповіла все належне їй майно своїй доньці - позивачу ОСОБА_2 Для прийняття спадщини позивач в березні місяці 2018 року звернулася до приватного нотаріуса Новицька О.В., яка відмовила в усному порядку у прийнятті заяви про прийняття спадщини , з тих підстав, що позивачем пропущено строк для прийняття спадщини.Поважними причинами пропуску нею строку для прийняття спадщини зазначає : необізнаність в законодавстві; важку хворобу, що потребувала постійного лікування та неодноразового хірургічного втручання; фінансовий стан, який не дозволяв виділити кошти на оформлення спадщини .

Оскільки з поважних причин нею пропущено строк для прийняття спадщини просить cуд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач та її представник в судове засідання не з"явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності за наявними у матеріалах справи доказами, зазначив, що позовні вимоги підтримує повністю, просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без їх участі , проти задоволення позову не заперечують.

20.04.2018 року представником відповідача подано до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності.

23.08.2018 року представником позивача подано до суду заяву про проведення підготовчого засідання за відсутності позивача та його представника .

19.11.2018 року представником відповідача подано до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності.

12.12.2018 року представником позивача подано до суду заяву про проведення засідання за відсутності позивача та його представника .

У даній справі заходи забезпечення доказів та забезпечення позову судом не застосовува-лися.

Провадження у справі ухвалою суду не зупинялося, а тому не було підстав для його поновлення.

Вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд приходить до наступного.

За правилами ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 5. даної статті передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи , а ч.6 що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власноїініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 померла ОСОБА_3, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 02.02.2000 року, виданим Виконкомом Киблярівської сільської ради Ужгородського району, копія якого долучена до матеріалів справи.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є донькою померлої ОСОБА_3

За життя ОСОБА_3 залишила на ім'я своєї доньки ОСОБА_2 заповіт посвідчений 13.08.1998 року секретарем Киблярівської сільської ради Ужгородського району, що стверджується даними заповіту від 13.08.1998 року, копія якого приєднана до матеріалів справи.

Як встановлено судом, після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина за заповітом, зокрема на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Із змісту ст. ст. 1223,1233 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті; заповіт є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Згідно ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно із ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як встановлено судом, на день смерті ОСОБА_3 в будинку за адресою АДРЕСА_1 ніхто не проживав і не був зареєстрований, що стверджується даними довідки виконавчого комітету Киблярівської сільської ради № 187 від 12.03.2018 року

У встановлений законом строк із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 до нотаріуса ОСОБА_2 не звернулася.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Новицька О.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, проте їй було відмовлено в усному порядку у прийнятті заяви про прийняття спадщини , з тих підстав, що позивачем пропущено строк для прийняття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкоємців та успадковане майно, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Саме , до викладеного вище , зводяться правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України у справі № 6-85цс12 від 26.09.2012 року та у справі 6-1486 цс 15 від 04.11.2015 року.

Варто також зазначити, що згідно п. 24 Постанови Пленуму №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування Верховний Суд України роз'яснив, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Обставини наведені позивачем , щодо необізнаності в законодавстві, важка хвороба та фінансовий стан не є такими поважними причинами, у розумінні ч.1 ст. 1272 ЦК України, тому вказані обставини без установлення інших об'єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 89 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості суд приходить до висновку, що позовні вимоги є безпідставними та необгрунтованими, оскільки позивач не довела перед судом ті обставини, на які посилалась як на підставу своїх вимог, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог з огляду на те, що жодних доказів про наявність причин, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для подання заяви до нотаріуса у шестимісячний строк позивачем не надано, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі відмови в позові, судові витрати покладаються на позивача. Оскільки в позові відмовлено, підстав для присудження на користь позивача з відповідачів судових витрат суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1269, 1270,1272 ЦК України, ст. ст. 12, 76, 81, 141, 259 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України ,суд,

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_2 (місце проживання АДРЕСА_2) до Киблярівської сільської ради (місце знаходження с. Кибляри, 165, Ужгородський район, 89450, код ЄДРПОУ 04349745) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Закарпатського Апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняттяпостанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_2 (місце проживання АДРЕСА_2);

Відповідач - Киблярівська сільська рада (місце знаходження с. Кибляри, 165, Ужгородський район, 89450, код ЄДРПОУ 04349745);

Дата складання повного судового рішення - 12.12.2018 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца