Ухвала

від 14.12.2018 по справі 335/14609/18

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/14609/18 1-кс/335/9654/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

14 грудня 2018 року слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника заявника ТОВ „МЕТАЛСНАБ КОМПАНІ адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання директора Товариства з обмеженої відповідальністю „МЕТАЛСНАБ КОМПАНІ ОСОБА_5 про скасування арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

Директор Товариства з обмеженої відповідальністю „МЕТАЛСНАБ КОМПАНІ ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з клопотанням в порядкуст. 174 КПК Українипро скасування арешту майна, в якому просив:

скасувати арешт,накладений ухвалоюслідчого суддіОрджонікідзевського районногосуду м.Запоріжжя від27.10.2017року (справа№ 335/12947/17провадження 1-кс/335/8660/2017)на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку ТОВ „МЕТАЛСНАБ КОМПАНІ (ЄДРПОУ 40378455), № НОМЕР_1 (українська гривня), який відкрито в ПАТ „ПОЛІКОМБАНК (МФО 353100);

скасувати заборону ТОВ „МЕТАЛСНАБ КОМПАНІ (ЄДРПОУ 40378455) проводити видаткові операції по перерахуванню і зняттю грошових коштів з банківського рахунку № НОМЕР_1 (українська гривня), який відкрито в ПАТ „ПОЛІКОМБАНК (МФО 353100).

В судовому засіданні представник заявника ТОВ „МЕТАЛСНАБ КОМПАНІ адвокат ОСОБА_3 підтримав клопотання.

Прокурор в судовому засіданні заперечував щодо скасування арешту та вказав, що підстави, які слугували для накладення арешту на майно на даний час продовжують існувати, а відтак і актуальність арешту майна залишається в силі.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення адвоката в обґрунтування клопотання, прокурора, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього матеріали, приходить до наступного висновку.

Завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності є непорушним.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. У відповідності до вимог ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню. Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Як зазначено у клопотанні слідчого, досудовим розслідуванням було встановлено, що службовими особами ТОВ «Снабавіапром» (код ЄДРПОУ 38664831) в період з 01.05.2015 по 30.11.2016 здійснено низку безтоварних взаємовідносин по придбанню ТМЦ (робіт, послуг) в розрахунок яких, на поточні рахунки транзитно-конвертаційних підприємств, які мають ознаки ризику, а саме: ТОВ "Картеле" (ЄДРПОУ 40392925), ТОВ "Охланд Компані" (ЄДРПОУ 40393049), ТОВ "Юлкон Компані" (ЄДРПОУ 40260781), ТОВ "Інтраст Інвест груп" (ЄДРПОУ 40625325) та ТОВ "Атлега" (ЄДРПОУ 39429726), перераховано кошти в сумі 4 022 тис.грн. ПДВ.

В ході досудового розслідування встановлено, коло осіб причетних до створення групи підприємств з ознаками «фіктивності», котрі надають послуги з обготівкування грошових коштів та безпідставного формування «штучного» податкового кредиту з податку на додану вартість, а також безпідставне віднесення цих операцій до складу валових витрат, в результаті чого діяльність підприємств направлена на ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27.10.2017 року (справа № 335/12947/17 провадження 1-кс/335/8660/2017) за клопотанням прокурора відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_6 , в порядку забезпечення заходів кримінального провадження, накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку ТОВ „МЕТАЛСНАБ КОМПАНІ (ЄДРПОУ 40378455), № НОМЕР_1 (українська гривня), який відкрито в ПАТ „ПОЛІКОМБАНК, (МФО 353100).

Заборонено ТОВ „МЕТАЛСНАБ КОМПАНІ (ЄДРПОУ 40378455) проводити видаткові операції по перерахуванню і зняттю грошових коштів з банківського рахунку № НОМЕР_1 (українська гривня), який відкрито в ПАТ „ПОЛІКОМБАНК (МФО 353100).

Згідно з п. 18 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя погоджується з доводами заявника проте, що орган досудового розслідування, звертаючись з клопотанням про арешт майна і фактично посилаючись в ньому на те, що вказане товариство є причетними до протиправного фінансового механізму - переведення коштів з безготівкової форми в готівку, яка в подальшому привласнюється і легалізується, повинен був зібрати і надати слідчому судді відповідні докази.

Так, клопотання про арешт майна, з яким орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді, було винесено в рамках кримінального провадження за правовою кваліфікацією ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205 КК України.

В судовому засіданні прокурором не надано відповідних відомостей про ТОВ „МЕТАЛСНАБ КОМПАНІ, як юридичну особу чи її службових осіб, щодо яких здійснюється кримінальне провадження.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що ці докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину чи внесення відомостей про юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру. Наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1, 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступень втручання у права свободи особи, про який ідеться у клопотанні слідчого.

Враховуючи доводи сторони заявника, а також те, що за матеріалами, які додані до клопотання, відсутні докази які доводіть, що грошові кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ „МЕТАЛСНАБ КОМПАНІ, що відкритий в ПАТ „ПОЛІКОМБАНК, набуті кримінально-протиправним шляхом або є предметом кримінального правопорушення, а тому існування правової підстави для арешту грошових коштів на зазначеному рахунку з метою збереження речових доказів, спростовуються.

В ході розгляду клопотання стороною обвинувачення не доведено, що грошові кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ „МЕТАЛСНАБ КОМПАНІ, були одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення, чи були предметом злочину або були підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані, як засоби або знаряддя вчинення злочину, відтак на них не може бути також накладено арешт з метою спеціальної конфіскації, передбаченої ст. 96-2 КК України.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Слідчий суддя враховує положення ст.ст. 171, 173 КПК України, та оцінюючи розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для працівників ТОВ „МЕТАЛСНАБ КОМПАНІ та виконаннявказаним товариствомсвоїх договірнихзобов`язаньперед іншимисуб`єктами,та приходитьдо висновку,щов даному випадку продовження дій даного заходу забезпечення кримінального провадження є недоцільним.

Слідчий суддя, приймає до уваги те, що у матеріалах клопотання відсутні достатні підстави вважати, що існує правова підстава для продовження дії арешту рахунку ТОВ „МЕТАЛСНАБ КОМПАНІ, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння ТОВ „МЕТАЛСНАБ КОМПАНІ належним йому майном, на підставі вище встановлених обставин, у зв`язку з чим вважає доцільним скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Отже, в умовах реалізації сторонами конституційного принципу змагальності і свободи в наданні ними суду своїх доказів, слідчим суддею вставлені фактичні дані для висновку про відсутність у справі обставин, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння юридичної особи майном та обумовлювали арешт її майна.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.3,9,22,98,167,170,171,172,173,174 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання директора Товариства з обмеженої відповідальністю „МЕТАЛСНАБ КОМПАНІ ОСОБА_5 про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт,накладений ухвалоюслідчого суддіОрджонікідзевського районногосуду м.Запоріжжя від27.10.2017року (справа№ 335/12947/17провадження 1-кс/335/8660/2017)на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку ТОВ „МЕТАЛСНАБ КОМПАНІ (ЄДРПОУ 40378455), № НОМЕР_1 (українська гривня), який відкрито в ПАТ „ПОЛІКОМБАНК (МФО 353100).

Скасувати заборону ТОВ „МЕТАЛСНАБ КОМПАНІ (ЄДРПОУ 40378455) проводити видаткові операції по перерахуванню і зняттю грошових коштів з банківського рахунку № НОМЕР_1 (українська гривня), який відкрито в ПАТ „ПОЛІКОМБАНК (МФО 353100).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1