Ухвала
від 14.12.2018 по справі 335/14603/18
ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/14603/18 1-кс/335/9650/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

14 грудня 2018 року слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника заявника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з клопотанням в порядкуст. 174 КПК Українипро скасуванняарешту майна,в якомупросив скасуватиарешт,накладений ухвалоюслідчого суддіОрджонікідзевського районногосуду м.Запоріжжя від05грудня 2017року (справа№ 335/13992/17провадження 1-кс/335/9381/2017)на належне йому майно,вилучене підчас проведенняобшуку09.11.2017 10.11.2017 за адресою: АДРЕСА_1 .

Обґрунтовуючи клопотання, заявник зазначає, що прокурором не надано достатніх доказів та не підтверджено причетність ОСОБА_3 до вчинення кримінального правопорушення або отримання ним арештованого майна, внаслідок вчинення такого злочину, а також, що зазначене майно відповідає критеріям передбаченим ст. 98 КПК України. У зв`язку з викладеним заявник вважав відсутніми підстави для подальшого застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

Тому вважає, що існують передбачені законом підстави для скасування арешту майна.

В судовому засіданні представник заявника підтримав клопотання.

Прокурор в судовому засіданні заперечував щодо скасування арешту та вказав, що підстави, які слугували для накладення арешту на майно на даний час продовжують існувати, а відтак і актуальність арешту майна залишається в силі.

Під час розгляду клопотання встановлено, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Запорізькій області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017080000000086 від 15.02.2017, внесеному до ЄРДР за ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205 КК України щодо за фактом умисного ухилення службовими особами ТОВ «Снабавіпром» шляхом проведення безтоварних операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей у підприємств з ознаками фіктивності, у тому числі ТОВ «Картеле».

Крім цього, слідчим відділом прокуратури Запорізької області проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017081280000013 від 19.01.2017, внесеному до ЄРДР за ч. 3 ст. 212, ч.ч. 1, 2 ст. 205, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 205-1 КК України за фактами ухилення ПП ОСОБА_6 від сплати податків шляхом проведення безтоварні операції з немовби реалізації ТМЦ підприємствам, які мають ознаки "фіктивності", а саме ТОВ "Інноваційна компанія "Плазма-плюс" (39557886), "Юрер" (40250951), "Арфінхаус" (39933574), "Жерман плюс" (39467274), "Флеш-сток" (39934405), "Оптспецторг" (40111947), ПП "Златавабудпідень" (40001570), здійснення невстановленими особами за участю співробітників ГУ НП в Запорізькій області діяльності з незаконної "конвертації" грошових коштів, документального прикриттю безтоварних операцій, завищення податкового кредиту та валових витрат для підприємств реального сектору економіки Запорізької області, підроблення невстановленими особами документів, які були подані для проведення державної реєстрації юридичних осіб та постановкою на податковий облік до державних податкових інспекцій Київської та Дніпропетровської областей підприємств ТОВ «Оптспецторг» (код ЄДРПОУ40111947), ТОВ «Орбіс Верітас» (стара назва ТОВ «Ревітал Сістем» (код ЄДРПОУ 40331773), ТОВ «Алькор некст» (код ЄДРПОУ 31384678), ТОВ «КЕМПРОМ» (код ЄДРПОУ 40326040), ТОВ «ОЛЕСМЕТ» (код ЄДРПОУ 40949137), ТОВ «ДОМІНАНТА КМ» (код ЄДРПОУ 39176503), ТОВ «ДІАМАНТ СТИЛЬ» (код ЄДРПОУ 40693505), ТОВ «ІТЦ ПРОСТІР» (код ЄДРПОУ 40793329),ТОВ «Фірма «Арон» (код ЄДРПОУ 40705211), ТОВ "ЕМПАЙР ІСТЕЙТ" (код ЄДРПОУ 40456501), ТОВ "ОПТТОРГ-15" (код ЄДРПОУ 39691520), ТОВ «ЄвропаДейз» (код40530223), ТОВ "А-Стор" (код 41316185), ТОВ "Бліц Експрес", (код 40705541), ТОВ"Сорус Трейд" (код 41351806), ТОВ "Таллінн Лайн" (код 41350823), ТОВ "ПЛВ" (код 41383471), ТОВ "Інтегра Компані Люкс" (код 41406671), ТОВ "Саміт Юкрейн" (код 41426703), ТОВ "Азовсервіс Пром Інвест" (код 41432607), ТОВ «Вінград Груп» (код 41404454), ТОВ «Компанія Гефест ЛТД» (код ЄДРПОУ 40709394) за ч.ч. 1, 2 ст. 205, ч. 1 ст. 205-1, ч. З ст. 212, ч. 2 ст. 364 ч. 2 ст. 364 КК України.

Також встановлено, що постановою прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Запорізької області ОСОБА_5 об`єднано в одному провадженні матеріали досудових розслідувань, що здійснюються у кримінальних провадженнях №42017080000000086 від 15.02.2017, внесеному до ЄРДР ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205 КК України та №42017081280000013 від 19.01.2017, внесеному до ЄРДР за ч. 3 ст. 212, ч.ч. 1, 2 ст. 205, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 205-1 КК України та подальше досудове розслідування продовжено у кримінальному провадженні №42017081280000013 від 19.01.2017, внесеному до ЄРДР за ч. 3 ст. 212, ч.ч. 1, 2 ст. 205, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 205-1 КК України. Також у постанові прокурора зазначено, що на даний час у матеріалах указаних кримінальних проваджень підозрюваних не встановлено, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинено одними особами, а саме відповідно до матеріалів досудового розслідування у 2016 році ТОВ «Картеле» отримала від ТОВ «Оптспецторг» транспорті послуги на 657 тисяч гривень.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05 грудня 2017 року (справа № 335/13992/17 провадження 1-кс/335/9381/2017) задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_7 та накладеноарешт,в томучислі іна майно,вилучене підчас проведенняобшуку09.11.2017 10.11.2017 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

1.Ноутбук «ASUS» (№DBNOCX938199483) чорного кольору, 1шт.;

2.Ноутбук «ASUS» (model X751S (№FBNOWU176220477) білого кольору;

3.Ноутбук «ASUS» (model X52N (№AANOAS874692440) чорного кольору;

4.Ноутбук «ASUS» (UX305L (№SN FBNOCJO10747483244) металевого кольору;

5.Мобільний телефон NOKIA (IMEI НОМЕР_1 ), чорного кольору;

6.Мобільний телефон NOKIA (IMEI НОМЕР_2 ), чорного кольору;

7.Мобільний телефон NOKIA (IMEI НОМЕР_3 ), чорного кольору;

8.Мобільний телефон NOKIA (IMEI НОМЕР_4 ), чорного кольору;

9.Мобільний телефон NOKIA (IMEI НОМЕР_5 ), чорного кольору;

10.Мобільний телефон LENOVO (IMEI НОМЕР_6 ), білого кольору, із сім картою № НОМЕР_7 ;

11.Мобільний телефон NOKIA (IMEI НОМЕР_8 ), чорного кольору;

12.Моноблок SONY (model SVL241A12V № НОМЕР_9 );

13.Мобільний телефон NOKIA (IMEI НОМЕР_10 ), чорного кольору;

14.Мобільний телефон NOKIA (IMEI НОМЕР_11 ), чорного кольору;

15.Мобільний телефон NOKIA (IMEI НОМЕР_12 ), чорного кольору;

16.Мобільний телефон NOKIA (IMEI НОМЕР_13 ), чорного кольору;

17.Мобільний телефон SAMSUNG (IMEI НОМЕР_14 ), чорного кольору;

18.Мобільний телефон SAMSUNG (IMEI НОМЕР_15 ), чорного кольору;

19.Мобільний телефон SAMSUNG (IMEI НОМЕР_16 ), чорного кольору;

20.Мобільний телефон SAMSUNG (IMEI НОМЕР_17 ), білого кольору;

21.Мобільний телефон NOKIA (IMEI НОМЕР_18 ), чорного кольору;

22.Мобільний телефон SAMSUNG (IMEI НОМЕР_19 ), сірого кольору;

23.Ноутбук «ASUS» № НОМЕР_20 , білого кольору;

24.Ноутбук LENOVO № НОМЕР_21 , чорного кольору;

25.Мобільний телефон NOKIA (IMEI НОМЕР_22 ), синього кольору;

26.Мобільний телефон IMEI НОМЕР_23 ;

27.Картка із написом Vintoge № НОМЕР_24 .

Відповідно до ч.1ст.174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Вказане клопотання подане належною особою, виходячи з матеріалів, долучених до нього, а відтак є прийнятним до розгляду слідчим суддею.

Правові підстави для накладення арешту на майно визначеніст. 170 КПК України.

Підставою для накладення арешту на майно орган слідства зазначав збереження речового доказу, що передбачає доведення відповідності даного майна визначеним ст. 98 КПК України критеріям речового доказу і наявністю ризиків щодо знищення речового доказу.

Виходячи з ч. 3ст. 132 КПК України, доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, прокурора.

Статтею174 КПК Українипокладає обов`язок доведеності необхідності арешту на особу, що подала таке клопотання.

Разом з цим, поясненнями представника власника майна в судовому засіданні з розгляду даного клопотання, спростовуються відповідні посилання прокурора що вилучене в ході обшуку майно містить на собі відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування.

В ході розгляду зазначеного клопотання про скасування арешту з майна,вилученого 09.11.2017 року 10.11.2017 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , прокурором не доведено, що означене ОСОБА_3 майно є предметом протиправної діяльності ОСОБА_3 , а метою накладення арешту є, зокрема, збереження речового доказу.

Отже, ініціатор клопотання не довів правової підстави для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Майно, на яке накладено арешт, не відповідає критеріям, визначнимст. 98 КПК України, оскільки не є майном набутим кримінально протиправним шляхом або предметом кримінального правопорушення, докази цього на час розгляду клопотання відсутні та слідчому судді прокурором не надані.

Згідно з наданими поясненнями в судовому засіданні, в рамках кримінального провадження будь які слідчі та процесуальні дії за участю заявника ОСОБА_3 не проводились, та в тому числі питання про повідомлення про підозру ОСОБА_3 не вирішувалось, цивільний позов до ОСОБА_3 не заявлено.

Крім того, слідчий суддя враховує доводи заявника, що станом на грудень 2018 року строк досудового розслідування кримінального провадження становить 22 місяці, а з моменту вилучення в ході обшуку належного заявнику майна минуло 13 місяців.

Таким чином, дослідивши матеріали клопотання, проаналізувавши зміст фабули кримінального правопорушення, в ході досудового розслідування якого накладено арешт на майно ОСОБА_3 , слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для його скасування.

Згідно абз. 2 ч. 1ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Однією із загальних засад кримінального провадження, визначених п. 21 ч. 1ст. 7 КПК України, є розумність строків. Відповідно дост. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Відповідно до п. 2 ч. 3ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Згідно ч. 1ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданій стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями160-166,170-174 КПК України.

Так, відповідно до ч. 4ст. 173 КПК Українислідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Згідно із ч.6, 7ст.170КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, якщо існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна. Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.

За ч. 1ст. 16КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Досудовим розслідуванням не встановлено обставин та не надано обґрунтувань, що арештоване майно, з якого заявник просить зняти арешт, набуто останнім у незаконний спосіб або є предметом кримінального правопорушення.

Згідно ст. 2КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Статтею 1 додаткового (першого) протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична, або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом, або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Отже, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини своїми рішеннями неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі "ОСОБА_1 та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Як зазначалося вище, заявник ОСОБА_3 не є стороною, ні учасником у кримінальному провадженні.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

У рішеннях по справам «Фокм, Кемпбел і Гарлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук і Йонкало проти України» судом вказано на те, що доцільність та вмотивованість застосування заходів забезпечення кримінального провадження передбачає існування фактів, або інформації, які повинні задовольнити об`єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин; такі факти не можуть спиратися на голе припущення, і повинні бути чимось більшим, ніж нечітка здогадка або непідтверджена підозра.

З урахуванням вищезазначеного, подальше збереження арешту майна заявника може спричинити неправомірне втручання держави в мирне володіння майном заявника, що буде порушенням ст. 1 першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є неприпустимим.

Таким чином, враховуючи, що у кримінальному провадженні нікому не оголошено про підозру, відсутні докази, які б свідчили про причетність ОСОБА_3 до вчинення кримінальних правопорушень, відсутні докази того, що у кримінальному провадженні заявник є особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, а також те, що орган досудового розслідування зі спливом 13 місяців з часу вилучення майна не навів додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності, слідчий суддя вважає, що відсутні підстави збереження арешту майна ОСОБА_3 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.3,9,22,98,167,170,171,172,173,174 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт,накладений ухвалоюслідчого суддіОрджонікідзевського районногосуду м.Запоріжжя від05.12.2018року (справа№ 335/13992/17провадження 1-кс/335/9381/2017)на майно,вилучене підчас проведенняобшуку09.11.2017 10.11.2017 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: