Рішення

від 10.12.2018 по справі 442/7787/18

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №442/7787/18

Провадження №2/442/2423/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2018 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Гарасимків Л.І.

при секретарі Петрів В.М.

розглянувши в судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Залокотської сільської ради Дрогобицького району Львівської області про визнання права власності у порядку спадкування,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Залокотської сільської ради Дрогобицького району Львівської області про визнання права власності у порядку спадкування.

В підтвердження позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Залокоть, Дрогобицького району, Львівської області померла її мати ОСОБА_2. З метою оформлення спадщини після смерті матері, ОСОБА_2, вона звернулася до приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Спариняк Л.В., внаслідок чого була заведена спадкова справа, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі. До складу спадкового майна після смерті ОСОБА_2, входить наступне майно: житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею - 79,9 кв.м., житловою площею - 39,5 кв.м. Проте, приватний нотаріус Спариняк JI.B. не змогла видати їй свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами у зв'язку з наступними обставинами: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, належав її матері ОСОБА_2 підтверджується Довідкою виконкому Залокотської сільської ради від 07.09.2018 р. №678, відповідно до якої згідно записів по господарських книг, які зберігаються у Залокотській сільській раді Дрогобицького району, будинок АДРЕСА_1 рахується за гр.ОСОБА_2 Будинок побудований в 1963 році. Будівництво та реєстрація цього будинку ОСОБА_2 відбувалось на підставі норм Цивільного кодексу Української PCP 1963 року та Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селишах міського типу Української PCP , затвердженої Міністерством комунального господарства УРСР 31.01.1966 р. Пунктом 4 зазначеної Інструкції Мінкомгоспу УРСР 31.01.1966 р. встановлювалось, що реєстрації підлягали всі будинки і домоволодіння, які належали громадянам на праві особистої власності, та розташовані в межах міст і селищ міського типу УРСР. Тобто Інструкцією не встановлювався обов'язок щодо реєстрації будинків та домоволодінь, розташованих у селі. Проте, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події або факту застосовується гой закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. А тому у неї виникла необхідність звернутися до суду.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з явилася, однак від неї поступила заява, в якій вона просить слухати справу у її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задоволити в повному обсязі, а тому суд розглянув справу у відсутності представника позивача на підставі наявних доказів по справі.

Представник Залокотської сільської ради Дрогобицького району Львівської області в особі сільського голови ОСОБА_5, в судове засідання не з явився, однак від нього поступило клопотання, в якому просить справу розглядати без участі представника сільської ради, відносно задоволення заявлених позовних вимог не заперечують, а тому суд розглянув справу у відсутності представника Залокотської сільської ради Дрогобицького району Львівської області на підставі наявних доказів по справі.

Відповідно до ст.247 ЦПК судовий розгляд проведено без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд вбачає підстави для задоволення позову.

Відповідно до абз.1 п.2 постанови пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Як вбачається із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 28.03.2018р., виданого Виконавчим комітетом Залокотської сільської ради Дрогобицького району, Львівської області - ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 81 років, про що в Книзі реєстрації смертей зроблено запис за №03.

Як вбачається із копії Свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 12.03.1983р., ОСОБА_6 та ОСОБА_1 - 12.03.1983р. уклали шлюбу, який був зареєстрований Опаківською сільською радою, Дрогобицького району Львівської області, актовий запис за №9, після укладення шлюбу присвоєно прізвище дружині - ОСОБА_1.

Як вбачається із копії Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 30.08.2018р., наданого приватним нотаріусом Спариняк Л.В., зареєстрована спадкова справа за №62917003.

Як вбачається із довідки за №678 від 07.09.2018р., виданої виконавчим комітетом Залокотської сільської ради Дрогобицького району, Львівської області, згідно по господарських книг, що зберігаються в Залокотській сільській раді, будинок за АДРЕСА_1, рахується за ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2; будинок побудований в 1963 році, за даним будинком числиться земельна ділянка для ОЖБ площею 0,25га.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української PCP, у тому числі щодо прийняття спадщини, колії спадкоємців за законом.

Згідно ст.524 ЦК УРСР в редакції 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Стаття 525 ЦК УРСР (1963 року) вказує, що часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК УРСР (1963 року) регламентовано, що місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.

Відповідно до вимог ст.548 цього кодексу для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належного, спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

За змістом положень ст.ст.560, 561 цього кодексу спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину, Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям за законом після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.

Практика Верхового Суду України (п.23 Постанови Пленуму ВСУ Про судову практику у справах про спадкування №7 від 30.05.2008 року) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.

Відповідно до роз'яснень наданих Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування за №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року - при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, зокрема положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України "Про власність", Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP від 31 січня 1966 року. За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права (п.3.1.).

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української PCP 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п.20 Інструкції).

До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось питання узаконенім цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад. Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Законодавцем встановлений певний порядок набуття права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - нотаріальний порядок.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку встановленого ст.1270 УК України, він не заявив про відмову від неї. Відповідно статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Інших спадкоємців, які мають право на спадщину, яка залишилась після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 - немає, а відтак є всі підстави для визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

А тому, аналізуючи всі зібрані по справі докази і оцінюючи їх в сукупності, є всі підстави для задоволення заяви.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 133, 141, 354 ЦПК України, ст.ст. 328, 346, 1223, 1233 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в порядку спадкування за законом право власності на будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 79,9 кв.м., житловою площею 39,5 кв.м., після смерті її матері ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони у справі:

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання - АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1;

Відповідач - Залокотська сільська рада, юридична адреса : с.Залокоть, Дрогобицький район, Львівська область, код ЄДРПОУ - 20825381.

Суддя Гарасимків Л.І.